Рішення

від 09.04.2024 по справі 346/7461/23

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №346/7461/23

09 квітня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Нагорняк Г.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно.

за відсутності сторін,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно .

В обґрунтування позивач посилається на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Саджавка Коломийського району Івано-Франківської області. Її батьками були ОСОБА_2 -батько та мати ОСОБА_3 . В її матері ОСОБА_3 була рідна сестра ОСОБА_4 , син якої - ОСОБА_5 є її двоюрідним брат по лінії матері.

ОСОБА_5 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою із погосподарської книги № 9, Саджавського старостинського округу Коломийської міської ради від 20.11.2023 року №334 та довідкою виданою старостою Саджавського старостинського округу Коломийської селищної ради 28 серпня 2023 року № 243.

Згідно виписки із інвентаризаційних матеріалів Івано-Франківського обласного БТІ № 417 від 16.10.2023 року зазначено, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 не зареєстровано.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 .

Після його смерті відкрилась спадщина згідно ст.1265 ЦК України, яку вона прийняла. Заяву про прийняття спадщини у визначений законом термін вона надіслала поштою до приватного нотаріуса, де заведено спадкову справу. Інших спадкоємців окрім неї немає.

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 вона звернулася до приватного нотаріуса Галайчук О.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак в отримані свідоцтво про право на спадщину їй відмовлено, в зв`язку з тим, що в ОСОБА_5 відсутній правовстановлюючі документи, а право власності за ним не зареєстровано, про що видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії приватним нотаріусом Галайчук О.Л..

Згідно звіту про незалежну оцінку від 10.11.2023 р. ТзОВ «ЕКА-Захід» вартість будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 становить 137 400.00 грн.

Стислий виклад позицій сторін:

В судове засідання позивачка не з`явилася, від неї поступила заява в якій просить справу слухати в її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Просила визнати за нею ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений вчасно, відзив проти позову не подав.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних чи доказів, що відповідає положенням ч.3 ст. 211, ч.3 ст.223 ЦПК.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2024 року відкрито позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.03.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до положень ст.ст. 280,281 ЦПК, суд ухвалою постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Саджавка Коломийського району Івано-Франківської області. Її батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 13).

15.03.1986 року позивачка одружилася з ОСОБА_7 , про що зроблено актовий запис №4 виконкомом Саджавської сільської ради Надвірнянського району. В зв`язку з цим змінила прізвище з « ОСОБА_1 « на « ОСОБА_1 » (а.с. 13).

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Саджавка Коломийського району Івано-Франківської області. Його батьками були ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6).

ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали в господарстві за адресою АДРЕСА_1 . Вказані обставини стверджують, погосподарськими книгами, які велися в виконавчому комітеті Саджавської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (а.с. 89-96).

Однак у встановленому законом порядку реєстрації права власності на вказане домоволодіння в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» по невідомих причинах не було проведено.

Згідно погосподарських книг з 1986-1995 роки села Саджавка Коломийського району та виписки по господарської книги №9 Коломийської міської ради Саджавського старостинського округу за № 334 від 20.11.2023 року встановлено, що двір за адресою АДРЕСА_1 належав до майна колишнього колгоспного двору. Житловий будинок побудований до 1991 року. Головою двору був ОСОБА_10 . Станом на 15.04.1991 року в ньому проживали ОСОБА_10 , ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (син) (а.с. 9,15-18).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла, про що в Книзі реєстрації смертей 26.09.2000 року в Саджавській сільській раді зроблено відповідний актовий запис за № 28 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 помер, про що в Книзі реєстрації смертей 14.11.2011 року виконкомом Саджавської сільської ради Коломийського району зроблено відповідний актовий запис за № 35 (а.с.9).

Після смерті батьків ОСОБА_5 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 був зареєстрований в житловому будинку АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_7 по день смерті. На день смерті був зареєстрований один. Заповіту від його імені не було посвідчено старостою сіл Саджавка та Кубаївка 9, що підтверджується випискою із погосподарської книги № 9, Саджавського старостинського округу Коломийської міської ради від 20.11.2023 року №334 та довідкою виданою старостою Саджавського старостинського округу Коломийської селищної ради 28 серпня 2023 року № 243. (а.с. 45-46).

Згідно виписки із інвентаризаційних матеріалів Івано-Франківського обласного БТІ № 417 від 16.10.2023 року зазначено, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.47).

ОСОБА_5 та позивачка ОСОБА_1 є двоюрідними по лінії матері, так як їх матері є рідними сестрами, що стверджується позивачки копією свідоцтва про народження та шлюб; свідоцтвом про народження та шлюб її матері ОСОБА_11 , свідоцтвом про народження ОСОБА_5 та свідоцтвом про народження та шлюб ОСОБА_4 (а.с. 7,10-11,13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, про що в Книзі реєстрації смертей 27 лютого 2023 року Коломийського відділу ДРАЦС у Коломийському районі зроблено відповідний актовий запис за № 262 та видано свідоцтво про смерть(а.с.5).

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, яка була прийнята.

Нотаріусом заведено спадкову справу за №152/2023, у Спадковому реєстрі №71180083, про що свідчить Витяг про її реєстрацію за№ 73803142 від 04.09.2023 року (а.с. 83).

13.11.2023 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Галайчук О.Л., видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, через відсутність у спадкодавця оформлених відповідно до чинног законодавства правовстановлюючих документів на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 86).

Згідно звіту про експертну оцінку від 04 жовтня 2023 року, проведеного ТзОВ «ЕКА-Захід» вартість спадкового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 становить 137400.00 гривень (а.с. 19-44).

З технічного паспорту від 16 жовтня 2023 року на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , встановлено, що воно складається з житлового будинку А загальною площею - 74,7 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м., сараю Б площею 10,4 кв.м., сараю В площею 21,4 кв.м., сараю Г площею 29,8 кв.м., вбиральні Д площею 1,2 кв.м., воріт N1 8,4 кв.м., огорожі N2 площею 35,4 кв.м., огорожі N3 площею 46,2 кв.м., воріт N4 площею 8,7 кв.м. (а.с.16-18).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином, відповідно до ст. 1220 ЦК України, 24.02.2023 року відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_5 до складу якої входять усі права і обов`язки, які належали спадкодавцеві і не припинились в наслідок її смерті.

Судом встановлено, що до складу спадкового майна після смерті спадкодавця ОСОБА_5 входить домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

Право власності на спірний будинок на момент відкриття спадщини не було зареєстроване у встановленому законом порядку.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1912 року) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР (далі - Інструкція), затвердженою Міністерством комунального господарства УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Згідно з п.6 зазначеної Інструкції не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Законодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю.

Отже, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент закінчення будівництва будинку.

Згідно із ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V).

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22грудня 1995року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами,що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування,мають ті члени двору, котрі до 15 квітня1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які неменше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами уведенні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі,навчання в учбовому закладі,хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР №45/5 від 31 жовтня 1975 року, п.45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР №1/5 від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку (його частини) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

На даний час поняття «колгоспний двір» втратило своє правове значення. Але при наявності записів у погосподарських облікових книгах сільської ради або свідоцтвах про право власності про те, що двір відноситься до типу колгоспного, питання про право власності на будинок і господарські будівлі можливо вирішити тільки шляхом ухвалення судового рішення про визнання права власності на будинок, як на об`єкт права власності.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві особистої власності колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9.. До членів цього колгоспного двору входила його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8. і син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4., які проживали та були зареєстровані за вказаною адресою.

Відповідно до абзацу другого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, спірний будинок після 15.04.1991 належав ОСОБА_10 , ОСОБА_4 і син ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, а враховуючи принцип рівності часток кожному з них повинно належати по 1/3 частині спірного житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді частки спірного домоволодіння.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

У відповідності до ст.529 Цивільного кодексу Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти (в тому числі усиновлені), дружина, батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст.548 цього Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно п.1 ч.1 ст.549 цього Кодексу дією, що свідчить про прийняття спадщини є той факт, якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а відповідно до ч.2 цієї статті зазначені дії повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 560 ЦК Української РСР, яка діяла на момент відкриття спадщини, є правом, а не обов`язком спадкоємця.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли її чоловік ОСОБА_10 і син ОСОБА_5 , вступивши в оперативне управління даним спадковим майном, оскільки проживав разом з нею в будинку, доглядали і утримували домоволодіння в належному стані, сплачувала всі податки, що підтверджується матеріалами справи.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина на частину житлового будинку за адресою: в АДРЕСА_1 , яка на праві власності належала померлому.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_10 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто після 01 січня 2004 року, суд застосовує чинне на час відкриття спадщини законодавство, зокрема, Цивільний кодекс України 2003 року.

Відповідно до ст..1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З огляду на те, що ОСОБА_5 постійно проживав разом із спадкодавцем він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька.

Однак у встановленому законом порядку право власності на вказане майно ним не оформлено.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що житловий будинок за адресою: в АДРЕСА_1 належав на праві особистої власності ОСОБА_5 , який проживав та був зареєстрований за вказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 .

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст..1227 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи які є живими на час відкриття спадщини, а також особи які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1221 ЦК України)

Згідно із ст..1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Як встановлено статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст..1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 серпня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 4.14, п. 4.15, п. 4.20 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 р. № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно проводиться нотаріусом після встановлення кола спадкоємців, подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та наданих документів вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

На підставі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, після смерті ОСОБА_5 , у встановленому законом порядку прийняла спадщину, а також те, що позивач не може оформити свої спадкові права через те що спадкодавець не оформив належним чином свого права на спадкове майно, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовної заяви та визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. до ст. 370, 1216, 1218, 1927, 1268, 1296 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 19, 200,206, 258, 263, 264, 265, 268, 273,280-289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_1 право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 10 квітня 2024 року. .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Коломийська міська рада Івано-Франківської області, юридична адреса: вул. Грушевського,1, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78442.

Суддя Р.С. Солодовніков