Рішення

від 10.04.2024 по справі 147/352/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/352/24

Провадження № 2/147/169/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіМудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

у березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 в с. Капустяни Гайсинського району Вінницької області. Після смерті матері відкрилася спадщина також і на належну їй на праві приватної власності частину квартири АДРЕСА_1 . За життя мати ОСОБА_2 заповіту не склала, інших спадкоємців немає, оскільки батько (її чоловік) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а брат позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 сплинув 05 липня 2022 року. Уже коли вона звернулась до державного нотаріуса, то отримала роз`яснення, в якому відмовлено, оскільки пропущено строк для прийняття спадщини.

У встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із наступними причинами. Як відомо, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони й відповідно до українського законодавства. Президент ОСОБА_4 підписав указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». В подальшому згідно з указами, в нашій державі воєнний стан запроваджено з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на тридцять діб, строк дії военного стану продовжувався кказами Президента України, та діє на сьогоднішній день також. Тільки провівши усі поминальні обіди (дев`ять днів, сорок днів), почалась війна. В зв`язку з чим позивач постійно перебувала в пригніченому стані, існувала якась невідомість про майбутнє, та ще й повірила слухам про те, що строки для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори продовжені на період дії воєнного стану. Через юридичну неосвіченість не усвідомлювала, що законом для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Усвідомлення перебування держави у воєнному стані, фактично у війні з агресором, переживання за своїх рідних, моральне пригнічення призвело до панічних настроїв. Внаслідок чого вона не зорієнтувалася в тому, що прийняти спадщину необхідно в шестимісячний строк після смерті матері, а не після спливу цього строку. Таким чином вона вимушена звернутись до суду з даним позовом про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 06 березня 2024 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

В підготовче засідання позивач не з`явилась, 25.03.202 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, 10.04.2024 за підписом селищного голови на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , місце смерті с. Капустяни Гайсинського району Вінницької області, про що 10 січня 2022 року складено відповідний актовий запис №10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Тростянецьким відділом ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с.6).

Довідкою №02-18/8 від 13.02.2024 виданою старостою Капустянського старостинського округу встановлено, що ОСОБА_2 , 1938 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належала частина квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено технічним паспортом та свідоцтвом про право власності на житло (а.с.12-17).

Позивач є єдиним спадкоємцем до майна померлої матері, оскільки чоловік покійної ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.06.1999 (а.с.7), а син покійної, тобто брат позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10.06.2021 (а.с.8).

Родинний зв`язок позивача з покійною ОСОБА_2 підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 19.07.1969, виданим на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому в графі мати записана ОСОБА_2 (а.с.10). В подальшому позивач змінила прізвище на ОСОБА_6 у зв`язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 09.09.1989 (а.с.9).

13 лютого 2024 року позивач звернулась до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак листом-роз`яснення від 23.02.2024 №109/02-17 отримала відмову, в якому зазначено, що спадкоємець не прийняв спадщину належним чином, та вважається такою, що пропустила строк для прийняття спадщини. Також вказано, що згідно з відомостями Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася (а.с.5).

Відповідно доч.1ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Виходячи із змісту ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Положеннями ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає реалізувати своє право на прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений законом строк позивач не прийняла спадщину.

У постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року (справа №592/9058/17-ц; касаційне провадження № 61-200 св 18) вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини посилалась на те, що її мати померла перед початком повномасштабного вторгнення росії на Україну. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони й відповідно до українського законодавства, Президент Володимир Зеленський підписав указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». В подальшому згідно з указами, в нашій державі воєнний стан запроваджено з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на тридцять діб, строк дії военного стану продовжувався указами Президента України, та діє на сьогоднішній день також. Вказує на те, що їй було роз`яснено, що згідно з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Вона боялась за своє життя, переживання за своїх рідних, моральне пригнічення призвело до панічних настроїв.

Дійсно з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжувався, наразі Указом Президента України строк дії воєнного стану продовжено до 13 травня 2024 року.

Згідно з ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.

Враховуючи обставини, на які посилається позивач в своєму позові, введення в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжений, визнання відповідачем позову, суд вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини та за можливе визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 206, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у раз і розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач Тростянецька селищна рада, код ЄДРПОУ 04326224, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, 77, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область.

Суддя А.М. Мудрак