Рішення

від 04.03.2024 по справі 205/2249/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04.03.2024 Єдиний унікальний номер 205/2249/23

Провадженя№ 2/205/670/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючогосудді Курбанової Н.М.,

за участю секретаряГалушка А.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди,заподіяної врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди,

треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди,заподіяної врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.10.2022 року о 20 год. 27 хв. на пр. Д. Яворницького водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Audi 01», д.н.з НОМЕР_1 , перетинала перехрестя з вул. М.Грушевського на заборонений (жовтий, потім червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який слідував зліва направо за напрямком її руху, чим ОСОБА_4 порушила вимоги п. 8.7.3.е. Правил дорожнього руху України. Постановою Бабушкінського районного судом м.Дніпропетровська від 20.01.2023 р. у справі №937/849/22, яка набрала законної сили 31.01.2023 р., ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено, що ОСОБА_4 порушила вимоги пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху України, оскільки, керуючи автомобілем, перетинала перехрестя на заборонений сигнал світлофора: жовтий, потім червоний, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався на перехресті перпендикулярно руху автомобіля відповідача, внаслідок чого допустила зіткнення з зазначеним автомобілем, при цьому відповідач мала технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній події, якби виконала вимоги Правил дорожнього руху України, тому саме дії водія ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв`язку з настанням наслідків у вигляді дорожньо-транспортної пригоди, отже її винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є повністю доведеною. Право власності на транспортний засіб «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 . Позивач не є власником автомобіля «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 . Під час вищевказаної ДТП позивач керував вказаним авто у відповідності до п.2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, як особа, яка має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та якій власником вказаного транспортного засобу було передано реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Внаслідок ДТП, яке сталася 23.10.2022 р. транспортний засіб, яким керував позивач, отримав механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки. У відповідності до висновків, викладених у звіті № 28/10/22 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку в результаті його пошкодження при ДТП складає 364 149, 52 грн. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху. Відтак, якщо певна особа під час ДТП керувала транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на цей транспортний засіб, тим самим виступаючи правомірним володільцем транспортного засобу, якому під час вказаної ДТП з вини іншої особи завдано механічних пошкоджень, то згадана особа (володілець) має право на відшкодування завданої їй шкоди у вигляді вартості відновлювального ремонту цього транспортного засобу, що, в свою чергу, надає їй статусу потерпілого. Відповідно до повідомлених відомостей від відповідача власником транспортного засобу «Audi 01», д.н.з НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 , який передав право користування зазначеним автомобілем ОСОБА_4 . Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху України. Отже, ОСОБА_4 буде нести відповідальність за завдання шкоди під час ДТП, яке відбулось 23.10.2022 р. Постановою від 16.01.2023 року у справі №932/7019/22 судом було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Про існування адміністративного протоколу у відношенні ОСОБА_4 , позивач дізнався вже після надходження матеріалів до суду та надання письмових пояснень. Оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , було проведено позивачем 25.10.2022 року, тобто до винесення постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у справі про адміністративне правопорушення та визнання вини відповідача у скоєному правопорушенні. Таким чином, позивач був позбавлений можливості звернутися до страхової компанії автомобіля, яким керувала відповідачка, для проведення оцінки завданих збитків транспортному засобу «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 . Оскільки вина відповідача щодо пошкодження транспортного засобу, яким керував позивач встановлена постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, то відповідач повинна відшкодувати витрати позивача на ремонт автомобіля в частині, що не покриває страховий поліс у відповідності до умов договору обов`язкового страхування. Під час підготовки позовної заяви про відшкодування матеріальних збитків при ДТП, яка сталася 23.10.2022 року, представнику позивача з сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України за посиланням https://policy-web.mtsbu.ua/ стало відомо, що за транспортним засобом «Audi 01», д.н.з НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, автомобіля яким керувала відповідач була застрахована у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс) серії АР №2606841. В телефонному режимі, консультантом ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було повідомлено, що страхувальником або особою, яка керувала транспортним засобом «Audi 01», д.н.з НОМЕР_1 , не було повідомлено про настання страхового випадку, 23.10.2022 р. Позивачем 15.02.2022 р. було надіслано на юридичну адресу ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» повідомлення про настання страхового випадку, а саме дорожньо-транспртної пригоди, яка сталася 23.10.2022 р. та 27.02.2022 р. надіслано заяву про виплату страхового відшкодування. Відповідно до умов полісу АР-2606841, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 130 000, 00 грн. на одного потерпілого. Станом на час подання позовної заяви, заяву про виплату страхового відшкодування ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» у розмірі максимальної страхової виплати (130000,00 грн.) не розглянуто. Отже, враховуючи те що, відповідно до звіту №28/10/22 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку складає 364 149, 52 грн., то: страхова компанія у межах обов`язкового договору страхового відшкодування має сплатити 130000,00 грн., а різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою повинна сплати відповідач у розмірі 234 149,52 грн. Також слід зазначити, що на проведення незалежної експертної оцінки колісного транспортного засобу, відповідно до умов договору №24/10/2022 від 24.10.2022 року позивачем було сплачено 3000 грн., які включають в себе: виїзд та складення протоколу огляду та розрахунок вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля марки «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , (власник ОСОБА_5 ). Просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 234 149,52 грн., вартість проведеної незалежної експертної оцінки колісного транспортного засобу у розмірі 3000,00 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2371,50 грн.

Представник позивача ОСОБА_7 , ОСОБА_1 в судовомузасіданні позовнівимоги підтримала,просила їхзадовольнити,надала пояснення,аналогічні викладениму позові.Крім того,зазначила,що звіт №28/10/22 про оцінку транспортного легкового автомобіля «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , був поданий в повному обсязі та він повністю відповідає вказаним вимогам п. 4.4 Методики. Зазначила, що звіт був складений у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року за №142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159, про яку зазначає представник відповідача. Посилання представника відповідача щодо відсутності у звіті висновку про вартість майна не відповідає дійсності, оскільки відповідно до розділу 2 «Виклад змісту оціночних процедур», п. 2.4 «Визначення ринкової вартості КТЗ на момент пошкодження» детально розрахована ринкова вартість (С) легкового автомобіля «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 на момент пошкодження, а саме 364149,52 грн. Крім того, представник відповідача суперечить своїм же твердженням, оскільки у відзиві на позовну заяву зазначає, що з змісту Звіту № 28/10/22 вбачається, що оцінювачем ОСОБА_8 було визначено: ринкова вартість (С) легкового автомобіля «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 на момент пошкодження складає 364149,52 грн. Також, звертає увагу, що відповідно до висновкам викладеним у п. 2.4.2 Звіту № 28/10/22, визначено середню ринкову ціну легкового автомобіля «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , яка складає 382 510 грн. Крім того, представник позивача вважає, що посилання представника відповідача на те, що позивачем не долучено доказів щодо здійснення ТДВ «СК «Оберіг» виплат страхового відшкодування не є предметом даного спору, оскільки в рамках даного цивільного провадження позивач має позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків в результаті ДТП саме до винуватиці ДТП - ОСОБА_4 . У пункті 2.7.1 звіту зазначено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників, що підлягають заміні легкового автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 318 580,97 грн. Згідно пункту 2.9 звіту зазначено, що вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості за економічної доцільності відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 складає 364 149,52 грн.» Отже, відповідно до висновку, викладеного в звіті оцінювача, вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 364 149,52 грн. Крім того, відсутні жодні законні підстави вважати транспортний засіб «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 фізично знищеним. Норми чинного законодавства визначають три умови для визнання транспортного засобу фізично знищеним: якщо ремонт транспортного засобу є технічно неможливим; якщо ремонт транспортного засобу є економічно необгрунтованим; якщо власник транспортного засобу згоден із визначенням транспортного засобу фізично знищеним. Жодна з вищевказаних умов не відносить до транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_2 , так як ремонт транспортного засобу «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 є технічно можливим, що повністю підтверджується висновками, зазначеними у звіті № 28/10/22, оскільки у вказаному звіті оцінивши наявні пошкодження транспортного засобу наявні розрахунки відновлення отриманих внаслідок ДТП пошкоджень. Крім того, доказами, які підтверджують технічну можливість ремонту транспортного засобу є долучений до матеріалів справи рахунок на оплату № MRD-9394- 2018823 від 01.03.2023 р. та акт приймання-передачі наданих послуг № MRD -9394-1018823 від 13.04.2023 р. Вказані докази є доказами ремонту автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП, яка сталась 23.10.2022 р. з вини відповідача. Крім того, ремонт транспортного засобу «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 є економічно обґрунтованим. Згідно висновків викладених у звіті № 28/10/22, а саме п. 2.7.1 звіту, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні транспортного засобу «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 ,складає 318580,97 грн. В той же час, відповідно до п. 2.4.2 звіту № 28/10/22 ціна ідентичного легкового автомобіля «Ford Fusion Titanium», який був в експлуатації з 2012 року складає 382510 грн. Отже, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу не перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Власником «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 ,а саме ОСОБА_5 не надавалась згода із визначенням її транспортного засобу знищеним. Враховуючи вищевикладене, жодна із умов не може бути застосована для визначення транспортного засобу «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 ,фізично знищеним. Станом на час подання позовної заяви транспортний засіб «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 було відремонтовано не в повному обсязі. Перелік запасних частин, що підлягали заміні під час здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 зазначений в акті прийманні-передачі наданих послуг №МDR-9394-1018823 від 13.04.2023 р. долученої до позовної заяви. Враховуючи те, що транспортний засіб не є фізично знищеним, а тому не можуть бути на зберіганні його придатні залишки. Рахунок на оплату та акт-приймання передачі наданих послуг свідчать про те що, транспортний засіб «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 ,підлягав ремонту, а отже жодні придатні залишки на зберіганні у позивача відсутні. Наприкінці січня 2023 року позивачем було вжито заходів щодо звернення до станції технічного обслуговування для огляду пошкодженого транспортного засобу «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 , після огляду автомобіля та погодження орієнтованої суми понесеної на ремонт транспортного засобу, спеціалістами станції технічного обслуговування були розпочаті дії щодо відновлювального ремонту. Докази щодо ремонту транспортного засобу «FordFusionTitanium»,д.н.з. НОМЕР_2 надано до матеріалів справи. Просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити повністю у їх задоволенні. Для обґрунтування розміру завданих внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди збитків позивач посилається на звіт № 28/10/22 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Ford Fusion Titanium», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складений оцінювачем ОСОБА_8 на замовлення позивача. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога позивача стягнути з відповідача різницю між матеріальним збитком (сумою вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості) в розмірі 364 149,52 грн. та страховим відшкодуванням в розмірі 130 000,00 грн., а саме 234 149,52 грн. Відповідач вважає, що в цій справі позивачем було неправильно визначено предмет позову, з огляду на що було невірно обрано спосіб захисту, оскільки він не відповідає змісту порушеного права, суперечить нормам чинного законодавства України та не може забезпечити реальне поновлення прав випадку задоволення позову з огляду на такі обставини. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Зі змісту звіту № 28/10/22 вбачається, що оцінювачем ОСОБА_8 було визначено: ринкову вартість легкового автомобіля «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 на момент пошкодження складає 364 149,52 грн.; вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 складає 829 412,09 грн. Єдиним нормативно-правовим актом, який регулює порядок відшкодування шкоди у разі визнання транспортного засобу фізично знищеним є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що транспортний засіб «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 є фізично знищеним, так як вартість його відновлювального ремонту 829 412,09 грн. значно перевищує його ринкову вартість до дорожньо-транспортної пригоди 364 149,52 грн. Тому розмір заподіяних внаслідок настання дорожньо транспортної пригоди збитків має визначатись на підставі п. 30.2 ст. 30 Закону, тобто як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. З урахуванням змісту п. 8.2 Методики та Звіту № 28/10/22 вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача складає 829 412,09 грн., а ринкова вартість цього ж автомобіля до його пошкодження складала 364 149,52 грн., тобто вона фактично є розміром матеріального збитку, завданого внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди. Крім цього, відновлювати транспортний засіб «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 економічно недоцільно. З огляду на це в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт фізичного знищення транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 , а тому розмір збитку, який був заподіяний внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, необхідно визначати з урахуванням вимог ст. 30 Закону. Натомість у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі, достовірні та достатні докази вартості автомобіля «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 у аварійному (пошкодженому) після дорожньо-транспортної пригоди стані, з огляду на що встановити дійсний розмір збитків, завданих внаслідок настання дорожньотранспортної пригоди неможливо. З огляду на вищевикладене вважає, що позивачем не було належним чином доведено розмір завданих внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди збитків. Відповідач, як заподіювач шкоди, набув право на отримання майна, що не може використовуватись за призначенням, тобто придатних залишків фізично знищеного транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 . Відшкодування позивачеві збитків, завданих внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди можливе лише в разі встановлення вартості автомобіля «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 після ДТП (придатних залишків). Залишення транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 у позивача разом із відшкодуванням йому його ринкової вартості на момент пошкодження може призвести до надмірного збагачення позивача, оскільки в такому випадку він окрім грошової суми в розмірі 364 142,52 грн. матиме можливість отримати додатково грошові кошти за продаж автомобіля «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 . Орієнтовний розмір судових витрат, пов`язаних із оплатою правничих послуг, які відповідач планує понести під час розгляду цієї справи у суді складатиме 10 000 грн. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу (судові витрати) пропорційно до задоволених вимог.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Автомобіль «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.12.2021 року (а.с. 20-21, 217-218 т.1).

Судом встановленота вбачаєтьсяз матеріалівсправи,що згіднопротоколу проадміністративне правопорушеннясерії ААП№352973,23.10.2022року о20год.27хв.в м.Дніпро,просп.Д.Яворницького,водій ОСОБА_4 ,керуючи автомобілем«AudiQ7»,д.н.з. НОМЕР_1 ,перетинала перехрестяз вул.Грушевського на заборонений (жовтий, потім червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який слідував зліва направо за напрямком її руху. Внаслідок чого обом транспортним засобам завдані механічні пошкодження, чим порушила п.п. 8.7.3. д, е Правил дорожнього руху України (а.с.224 т.1).

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в справі № 932/7849/22 від 20.01.2023 року, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП (а.с. 24, 221-222 т.1).

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в справі № 932/7019/22 від 16.01.2023 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито, за відсутності в його діях складу даного адміністративного правопорушення (а.с. 25 т.1).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд враховує дані постанови як преюдиціальні.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР2606841, діючого на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Страхова сума за договором за шкоду, завдану майну третіх осіб становить 130 000 грн, франшиза 2 500 грн (а.с. 19, 60, 61, 172 т.1).

У ч. 1 ст. 8 ЦК України зазначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі - Закон).

Цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За вимогами ст. 3 цього Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 33.1.4. ст. 33 Закону № 1961-IV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Дії страховиката МТСБУпісля отриманняінформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), передбачені ст. 34 Закону № 1961-IV.

Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Пунктом 33.3. ст. 33 Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

15.02.2023 року ОСОБА_3 повідомлено ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 186-188 т.1).

28.02.2023 року ОСОБА_5 звернулася до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 127500,00 грн. (а.с. 226 т.1).

Як вбачається із Звіту № 28/10/22 про оцінку транспортного засобу 28.10.2022 року, проведеного за заявою ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 364 149,52 грн (а.с. 28-49,189-216 т.1).

Згідно рахунку №24/10 від 24.10.2022 р. та акту №28/10 від 28.10.2022 р. ОСОБА_3 сплачено вартість проведеної незалежної експертної оцінки колісного транспортного засобу у розмірі 3000,00 грн. (а.с.49 т.1).

Листом ТДВ «СГ«ОБЕРІГ» № 3105-12 від 31.05.2023 року ОСОБА_5 та листом ТДВ «СГ«ОБЕРІГ» № 3105-12 від 31.05.2023 року адвокату Гапонець А.А., відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки в ході розслідування вказаної події, що має ознаки страхового випадку, встановлено, що пошкоджений транспортний засіб «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_2 , не був збережений у такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, до моменту огляду представником. Таким чином, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» позбавлене можливості встановити розмір заподіяної шкоди Згідно пп. 37.1.3 п. 37.1. ст. 37 Закону № 1961-IV невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, є підставою для відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування (а.с. 239-240, 258-259, 260-261 т.1).

Згідно з повідомленням суб`єкта оціночної діяльності, експерта ТОВ «ЕДАК» Цурпаленка Є.В. від 06.03.2023 року, на підставі огляду 23.02.2023 року встановлено, що автомобіль «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_2 , розукомплектовано та частково відновлено ремонтом, в зв`язку із чим, встановити пошкодження, отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, неможливо. Провести оцінку автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_2 , немає можливості, у зв`язку із частковим відновленням транспортного засобу (а.с. 238 т.1).

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 02.11.2023 р. №752/16619/23, у задоволенні позову ОСОБА_5 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення суми страхового відшкодуваннявідмовлено.

У ч. 1 ст. 1192 ЦК України зазначено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Зі змісту Звіту № 28/10/22 вбачається, що оцінювачем ОСОБА_8 було визначено:

u ринкова вартість (С) легкового автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.р.н. НОМЕР_2 на момент пошкодження складає 364 149,52 грн.;

u вартість відновлювального ремонту (Свр) легкового автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.р.н. НОМЕР_2 складає 829 412,09 грн.

Відповідно до пп. а п. 8.2 Методики зазначено, що вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тому за аналогією закону нормами саме цього Закону необхідно керуватись під час вирішення питання щодо визначення розміру завданих збитків.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У статті 30 Закону зазначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди.

Тобто, в цьому випадку необхідно керуватись саме нормою ст. 30 Закону, оскільки з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що транспортний засіб «Ford Fusion Titanium», р.н. НОМЕР_2 є фізично знищеним, так як вартість його відновлювального ремонту - 829 412,09 грн. значно перевищує його ринкову вартість до дорожньо-транспортної пригоди - 364 149,52 грн. Тому розмір заподіяних внаслідок настання дорожньо- транспортної пригоди збитків має визначатись на підставі п. 30.2 ст. 30 Закону, тобто як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням змісту п. 8.2 Методики та Звіту № 28/10/22 вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача складає 829 412,09 грн., а ринкова вартість цього ж автомобіля до його пошкодження складала 364 149,52 грн., тобто вона фактично є розміром матеріального збитку, завданого внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди.

Крім цього, з наведеного вище можна зробити висновок, що відновлювати транспортний засіб «Ford Fusion Titanium», д.р.н. НОМЕР_2 економічно недоцільно.

З огляду це суд вважає, що у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт фізичного знищення транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», д. р.н. НОМЕР_2 , а тому розмір збитку, який був заподіяний внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, необхідно визначати з урахуванням вимог ст. 30 Закону.

Натомість у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі, достовірні та достатні докази вартості автомобіля «Ford Fusion Titanium», д. р.н. НОМЕР_2 у аварійному (пошкодженому) після дорожньо-транспортної пригоди стані, з огляду на що встановити дійсний розмір збитків, завданих внаслідок настання дорожньо- транспортної пригоди неможливо.

Неодноразово, зокрема у постановах від 09 грудня 2020 року у справі № 759/5414/17; від 04 листопада 2020 року у справі № 299/3583/15-ц; від 05 серпня 2020 року у справі № 362/3680/17; від 14 липня 2020 року у справі № 525/1592/18; від 17 лютого 2021 року у справі № 753/11069/16; від 03 лютого 2021 року у справі № 910/17947/15 Верховний Суд звертав увагу, що у випадку фізичного знищення транспортного засобу потерпілому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивачем не було належним чином доведено розмір завданих внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди збитків.

Відповідно до абз. 2 п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Тому відповідач, як заподіювач шкоди, набув право на отримання майна, що не може використовуватись за призначенням, тобто придатних залишків фізично знищеного транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», д.р.н. НОМЕР_2 .

Залишення транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», д.р.н. НОМЕР_2 у позивача разом із відшкодуванням йому його ринкової вартості на момент пошкодження може призвести до надмірного його збагачення позивача, оскільки в такому випадку він окрім грошової суми в розмірі 364 142,52 грн., матиме можливість отримати додатково грошові кошти за продаж автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.р.н. НОМЕР_2 .

Таким чином, суд вважає пред`явлені до відповідача позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами та суперечать чинному законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 24.10.2022 р. сплачено вартість проведеної незалежної експертної оцінки колісного транспортного засобу у розмірі 3000,00 гривень, які не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 судом відмовлено у повному обсязі.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України(справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-цвказано, що «з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можнавиділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі №824/9/22 зазначено, що: «при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини».

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесених нею витрат на правничу допомогу, встановлено, що в межах цієї справи відповідач ОСОБА_4 отримувала правову допомогу адвоката Голубніченко В.О. у розмірі 10000,00 грн., але документу, що свідчить про оплату витрат на правову допомогу адвокатом надано не було.

Таким чином документально не підтвердженими є витрати на правничу допомогу адвоката Голубніченко В.О.у розмірі 10000,00 грн., відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про винесення додаткового рішення, за умови надання належних доказів, які підтверджують сплату витрат на правничу допомогу.

Відповідно дост.141 ЦПК Україниу зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-81,141,211,263-265ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягненняматеріальної шкоди,заподіяноїврезультаті дорожньо-транспортноїпригоди- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного тексту рішення 13.03.2024 р.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3

Треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», ЄДРПОУ 39433769, 03040, м.Київ, вул.Васильківська, б.14

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1