Рішення

від 09.04.2024 по справі 936/115/24

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/115/24

Провадження № 2/936/60/2024

09.04.2024 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - cудді Павлюка С.С

при секретарі - Хміль В.Я.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

та представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Воловець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Нижньоворітська об?єднана територіальна громада Мукачівського району про припинення порушень правил добросусідства,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , третя особа Нижньоворітська об?єднана територіальна громада Мукачівського району про зобов`язання відповідача дотримуватися правил добросусідства, а саме встановити снігоутримувачі на даху будинку зі сторони його домогосподарства з метою недопущення зсуву снігу з даху його будинку на мою прибудинкову території; здійснити водовідведення стічних та ґрунтових вод з земельної ділянки ОСОБА_4 , поза межами його земельної ділянки; встановити огорожу вздовж суміжної ділянки зі сторони відповідача; привести у відповідність до господарсько-побутових та санітарно-гігієнічних норм вирощування свійської птиці та свійських тварин.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач проживає по АДРЕСА_1 і його сусідами по суміжній земельній ділянці є відповідач, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом декількох років у позивача з сусідами виникають постійні конфлікти на ґрунті особистих неприязних відносин, ініціаторами яких виступають сусіди. Підставою конфліктів стали вимоги щодо встановлення снігозатримувачів на даху будинку сусідів, з метою недопущення зсуву снігу з даху їх будинку на мою земельну ділянку та пошкодженню паркану позивача, відведення стічних вод з їх земельної ділянки поза межами його земельної ділянки та домогосподарства позивача, а також щодо вирощування свійської птиці у значній кількості без обмеження їх доступу на проїзджу частину загальної дороги, тощо. Сніг із сусідського даху будинку Григи, під час снігопадів та відлиг, декілька разів протягом зимового періоду зсувається на земельну ділянку позивача. Часті і значні маси снігу які зсуваються з сусідської криші пошкодили металевий паркан який встановлений на межі дворогосподарств та ускладнив прохід до господарських споруд позивача. На мою пропозицію відповідач встановити снігозатримувачі на криші свого будинку зі сторони дворогосподарства позивача з метою недопущення зсуву снігу, отримав відмову у нецензурній формі. Грунтові та стічні води із земельної ділянки дворогосподарства ОСОБА_4 спрямовані ним на земельну ділянку позивача, протікають через його дворогосподарство та витікають на дорогу загального користування перед будинком позивача. Таке відведення стічних водо відповідачем, спричиняє позивачу значні незручності для проходу та проїзду до будинку, підтопленням його земельної ділянки та руйнування фундаменту господарських споруд. Окрім того, вирощування домашньої птиці в значній кількості завдає позивачу незручностей, а саме: збільшується шумовий фон, птиця знаходиться не в огородженому вольєрі, а на вулиці, в тому числі на проїзній частині, що призвело до появи неприємних запахів, екскрементів, тощо.

Ухвалою судді від 08.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

26.02.2024Нижньоворітською сільськоюрадою подановідзив напозовну заяву,в якомузазначено,що позивач ОСОБА_1 неодноразово звертавсядо Нижньоворітськоїсільської радиіз заявамищодо своїхсусідів.04.05.2023комісією Нижньоворітськоїсільської радина місцірозглянуто звернення ОСОБА_1 порушень будівельнихта архітектурнихнорм невиявлено.У зв`язку з мало укріпленим дахом будинку, встановлення снігоутримувачів може призвести до його руйнування, тому ОСОБА_4 не може встановити снігоутримувачі. Також під час огляду комісією з участю в.о. начальника відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово- комунального господарства, екології Мукачівської районної державної адміністрації - районної військової адміністрації ОСОБА_5 встановлено, що з даху будинку ОСОБА_4 неможливе зсунення великого снігу на огорожу ОСОБА_1 з наступних причин: 1) дах на будинку старий і оброслий мохом, що є затримкою снігу для швидкого зсуву; 2) дах будинку під таким уклоном, що навіть від випаду великої кількості снігу неможливе зсунення його, 3) з даху будинку ОСОБА_4 виведені труби по яких стікає вода прямо до кювету. Щодо вимог гр. ОСОБА_1 по грунтових і стічних водах, то комісією було проведено огляд і встановлено, що у гр. ОСОБА_4 зі свого даху виведена вода водостічними трубами до дренажної труби, яка виходить каналізаційною трубою через дорогу до кювету. Тому, для того щоб у гр. ОСОБА_1 не було незручностей для проходу і щоб не протікала вода через його дворогосподарство, то рекомендовано також вивести грунтові води через дренажні труби через свій двір, тоді проблема з водою і підтіканням буде усунена. Крім цього, вздовж всього сумісництва між ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є встановлена огорожа, тому домашня птиця ніяк не може перейти на другу сторону, а ще й тому що знаходиться в огородженій високим парканом будівлі.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що через неналежну добросусідську поведінку відповідача, в нього руйнуються господарські споруди. Крім того, відповідач тримає в себе на подвір`ї дуже багато свійських курей та котів, які також йому створюють значні незручності. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача вважає позов безпідставним, оскільки в них водовідведення є належним, а свійську птицю тримаю в кількості, яка не може складати таких незручностей. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні позов заперечила, пояснення дала аналогічні, викладеним у відзиві на позов, зокрема пояснила, що із виходом комісії до домоволодінь сторін, зі сторони відповідача не зафіксували вказаних у позові порушень. Також додатково пояснила, що відповідач ОСОБА_4 не є власником чи орендарем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 та перебуває на балансі сільської ради, а на житловий будинок право власності ще не оформлене. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод та інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до Нижньоворітської сільської ради із заявою про вирішення спору у межах території територіальної громади.

Як вбачається із Акту розгляду звернення ОСОБА_1 від 04.05.2023 житловий будинок, господарські будівлі і споруди в АДРЕСА_1 знаходиться у власності гр. ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34058395 від 06.11.2019. Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності гр. ОСОБА_1 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №36790385 від 02.06.2020. У гр. ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_2 правовстановлюючі документи на житловий будинок, господарські будівлі і споруди та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 відсутні. Комісія рекомендувала гр. ОСОБА_4 посвідчити право власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди та на земельну ділянку у відповідності до чинного законодавства та облаштувати дренаж для відведення ґрунтових вод зі сторони земельної ділянки гр. ОСОБА_1 .

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_4 не є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , а перебуває у комунальній власності та на балансі Нижньоворітської ОТГ. Крім того, на житловий будинок АДРЕСА_2 право власності не зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 зазначеного Кодексу).

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно п. п. «г, е» ч.1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

За загальними правилами добросусідства, закріпленими у статтях 103-109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов`язком для власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається щонайменше незручностей.

Частинами 1-3 статті 158 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Відповідно до ст. 77 ч.2 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що не встановлення снігозатримувачів на даху будинку сусідів, з метою недопущення зсуву снігу з даху їх будинку на земельну ділянку позивача та пошкодженню паркану останнього, відведення стічних вод з їх земельної ділянки поза межами його земельної ділянки та домогосподарства позивача, а також щодо вирощування свійської птиці у значній кількості без обмеження їх доступу на проїзджу частину загальної дороги, тощо. Тому розв`язання спору можливе шляхом зобов`язання відповідача дотримуватися правил добросусідства, а саме встановити снігоутримувачі на даху будинку зі сторони його домогосподарства з метою недопущення зсуву снігу з даху його будинку на мою прибудинкову території; здійснити водовідведення стічних та ґрунтових вод з земельної ділянки ОСОБА_4 , поза межами його земельної ділянки; встановити огорожу вздовж суміжної ділянки зі сторони відповідача; привести у відповідність до господарсько-побутових та санітарно-гігієнічних норм вирощування свійської птиці та свійських тварин.

Проте, посилаючись на те, що в даних правовідносинах діють правила добросусідства та обмежень, що стосуються створення незручностей позивачу, як власнику земельної ділянки, в матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка та житловий належить відповідачу.

Також позивачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем були порушені вимоги п.6.1.41 ДБН України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та п.5.1 ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом ДДВМ МАП України від 19.12.2006 р. №100.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, судом не встановлено належними та допустимими доказами (висновками експертиз, актами обстеження земельних ділянок та дворогосподарств), що дворогосподарство відповідача, створює такі негативні наслідки, як руйнування господарських споруд та паркану, натомість представником третьої особи надано фото- та відеодокази, які досліджені в судовому засіданні, того, що відповідачем встановлено водостічні труби, які виведені поза межі дворогосподарства. Крім того, не встановлено наявність свійської птиці, яка перевищує в кількості для домашнього вжитку. Така ж ситуація й з котами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду в лютому 2024 року, а звернення до Нижньоворітської ОТГ щодо врегулювання питань землекористування та прийняті ними рішення щодо порушення прав позивача стосувалися зобов`язань ОСОБА_4 . Зазначені рішення та рекомендації приймалися упродовж 2020-2023 років. Доказів звернення до відповідача про порушення ним правил добросусідства та наявності спору з ОСОБА_4 суду не надано.

Усі інші докази надані позивачем (переписка позивача із Нижньоворітською ОТГ, чорно-білі фотографії дворогосподарства) не можуть ні встановити, ні спростувати наявність порушень правил добросусідства зі сторони відповідача.

Таким чином позивачем у суді не доведено обставин, на які він посилався в обґрунтування своєї позовної вимоги.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданого позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача у справі та відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Нижньоворітська об?єднана територіальна громада Мукачівського району про припинення порушень правил добросусідства - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2024

Суддя: Павлюк С.С.