Рішення

від 27.03.2024 по справі 183/12077/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/12077/23

№ 2/183/978/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Шевченко О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради, про визначення місця проживання дитини, -

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради, у якому просив: визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 05 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Після реєстрації якого, дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

Від даного шлюбу сторони по справі мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружжя разом із донькою ОСОБА_6 проживали в будинку матері позивача ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 .

Відповідачка ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклувалась про дитину, зникала з дому на декілька днів. Від так одного дня, ОСОБА_7 пішла з дому та більше не повернулась.

Їх спільна дитина проживає разом із позивачем і знаходиться на його повному утриманні. Батьком створені всі належні умови для життя та розвитку доньки.

Станом на дату звернення з даним спором до суду у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області вже перебували справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачка має ще двох дітей від попереднього шлюбу, які також проживають з їх біологічним батьком.

Виходячи з того, що увесь час дитина проживала разом з позивачем, ОСОБА_1 піклується про неї, займається її вихованням і розвитком, дитина прив`язана до батька, відповідачка ніколи надовго не залишалася з донькою, не виявила проявів самостійного виховання дитини, навіть в період коли вони проживали разом, у зв`язку із чим з метою як найкращого забезпечення умов та інтересів дитини, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі (а.с. 18).

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення про те, що його дружина після народження дочки певний час проживала в АДРЕСА_1 , де проживає його матір, а він проходив та продовжує проходити військову службу за контрактом. Між тим, матір дитини почала періодично залишати дитину та на декілька днів зникала з дому, потім поверталася і знову зникала. Дитина стала залишатися з бабусею, а одного дня матір не повернулася додому, без жодних пояснень залишила дитину та пішла в невідомому напрямку. Відповідачка веде такий спосіб життя, при якому дитина не матиме стійкого і спокійного виховання. Він же, в свою чергу, забезпечить якнайкращі інтереси дитини, яка фактично залишилася покинутою матір`ю.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, надала пояснення про те, що народивши дитину, вона залишилася проживати з матір`ю позивача в її будинку, а батько дитини проходив військову службу поза межами навіть Дніпропетровської області. Разом з позивачем вона не мала можливості проживати однією сім`єю, тому між ним були припинені сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, вона винайняла інше житло, в якому не має місця для проживання малолітньої дитини. Крім того, вона змушена працювати та вживати заходів для забезпечення своїх потреб, а найкращі потреби дитини забезпечує батько та бабуся. Відповідачка вважає, що визначення місця проживання дитини з батьком та бабусею буде кращим для самої ж дитини.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, її неявка не перешкоджає розгляду справи

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

05 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво серії НОМЕР_1 , за яким дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась дочка ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом серії НОМЕР_2 виданим Новомосковським відділом ДРАЦС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 9).

Донька ОСОБА_4 проживає разом із батьком ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дитини за вказаною адресою не проживає більше року, участі у вихованні доньки не приймає, про що свідчить акт квартального комітету № 28 від 25 вересня 2023 року (а.с. 10)

09.01.2023 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку із невиконанням батьківських обов`язків (а.с. 11).

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми права, а саме.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 141СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно зі статтею 157СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Наявність такого договору, укладеного між батьками, судом не встановлено.

Статтею 161СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що неповнолітня ОСОБА_8 на даний час дійсно проживає разом зі своїм батьком, матір дитини має можливість періодичних побачень з дитиною, перешкод у спілкуванні з дочкою судом не виявлено.

20 грудня 2023 року органом опіки та піклування виконкому Новомосковської міської ради встановлено висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 29-32)

Частиною першою статті 3 Конвенції Про права дитини від 20 листопада 1989року, ратифікованоїПостановою Верховної Ради № 789-XII від 27 лютого 1991рокувстановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 155СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно дост. 8 ЗУ «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно статті 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктом статті 8 указаної Конвенції є, в основному, захист людини від будь-якого втручання з боку державних органів. Однак це положення не просто змушує державу утримуватись від такого втручання. Крім цього, насамперед поряд з існуванням негативних зобов`язань, існують позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною повагою до приватного або сімейної життя. Ці зобов`язання можуть включати в себе вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин між окремими особами (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13).

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Суду подано достатньо даних про те, що позивач має можливість забезпечити розвиток дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, визначення місця проживання дитини з батьком не буде перешкодою для матері дитини у спілкуванні з нею.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог. Визначення місця проживання дитини з батьком відповідає інтересам дитини, саме таке рішення найкраще збереже її зв`язки із сім`єю.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,81,141,263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради, про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , не зареєстрована, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження: вул. Гетьманська, 14, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200;

третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Сорока О.В.