Ухвала

від 10.04.2024 по справі 303/3156/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/3156/24

2/303/564/24

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

10 квітня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до акціонерного товариства "Сенс Банк" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИЛА:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до акціонерного товариства "Сенс Банк" про захист прав споживачів.

Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області та підлягає направленню за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.

Згідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, відповідачем по справі зазначено акціонерне товариство "Сенс Банк", яке знаходиться по вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ.

Згідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позивач в позові посилається на те, що його відносини регулюються Законом України ''Про захист прав споживачів''.

Згідно преамбули Закону України ''Про захист прав споживачів'' цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом п. 22 ч. 1 ст.1 Закону України ''Про захист прав споживачів'' споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно статті 21 Закону України ''Про захист прав споживачів'', крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. ''Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів'' вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у відповідності до вимог статті 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України ''Про захист прав споживачів'', зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України ''Про захист прав споживачів'', таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України ''Про захист прав споживачів''.

Відповідно до Закону України ''Про захист прав споживачів'' послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Застосування Закону України ''Про захист прав споживачів'' до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закону України ''Про банки та банківську діяльність'', Закону України ''Про платіжні системи та переказ грошей в Україні'')

Закон України ''Про захист прав споживачів'' регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин, тому до спорів щодо виконання цього договору Закон України ''Про захист прав споживачів'' не може застосовуватись.

Отже, при посиланні на норми Закону України ''Про захист прав споживачів'' повинно мати місце порушення прав споживача на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтуванням позовних вимог.

Крім цього, згідно зі ст. 11 Закону України ''Про захист прав споживачів'' цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України ''Про споживче кредитування''.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України ''Про споживче кредитування'' споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Однак зміст позовної заяви та додані до неї документи не дають можливості встановити приналежність зазначених позивачем кредитних договорів, до договорів споживчого кредитування та, відповідно, чи розповсюджуються на них вимоги Закону України ''Про захист прав споживачів'' та Закону України ''Про споживче кредитування''.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві представник позивача зазначає, що місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 . Однак з відповіді №534995 від 09.04.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що останнє відоме місце реєстрації позивача: АДРЕСА_2 . За позовною заявою не стверджується та не додається доказів того, що буд. АДРЕСА_1 є власністю позивача.

Будь-яких інших даних, які б надали право розглядати справу у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області, позивачем не наведено.

Таким чином, підстави, визначені Законом України ''Про захист прав споживачів'', які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду, за таких обставин та з урахуванням вищевикладених доводів, поданий позов підлягає направленню до іншого суду, а саме за правилами загальної підсудності, тобто, за місцезнаходженням відповідача.

На підставі ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду.

Також, слід зазначити, що згідно до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне направити вказану цивільну справу за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

Керуючись статтями 31, 187, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до акціонерного товариства "Сенс Банк" про захист прав споживачів - передати на розгляд за територіальною підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (адреса: 03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Л.В.Курах