Рішення

від 10.04.2024 по справі 307/665/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/665/24

Провадження № 2-а/307/8/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю представника позивача Варги Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Головного Управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 поліцейським з РПП ВПД № 1 Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капралом поліції Тяском Василем Васильовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 269871. У постанові поліцейський зазначає: 06 лютого 2024 року о 14 год. 00хв. в с. Нересниця по вулиці Грушевського, Тячівського району, Закарпатської області ОСОБА_1 на момент зупинки використовував транспортний засіб на іноземних номерах будучи не власником і не ввозив на митну територію України, чим порушив ст. 16, 31 ЗУ «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 8 ст. 121 та ст. 125 КУпАП, як наслідок застосував до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. та у порядку примусового виконання у розмірі 17 000,00 грн. Вказане твердження є суто припущенням поліцейського і не ґрунтується на належних та допустимих доказах, які повинні були бути надані для ознайомлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду адміністративної справи та долучені до матеріалів справи. Крім постанови не додано жодного іншого доказу на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 121 та ст. 125 КУпАП, що підтверджується графою 7 оскаржуваної Постанови. У зв`язку з бажанням скористатися правовою допомогою адвоката та не згодою з таким рішенням поліцейського ОСОБА_1 відмовився від підпису даної постанови. У ст.ст. 16, 31 Закону України «Про дорожній рух», а так само у диспозиції ч. 8 ст. 121 КУпАП не міститься забороняючої норми «на момент зупинки використовувати Т3 на іноземних номерах будучи не власником і який не ввозив на митну територію України».

Крім того, вважає дану постанову незаконною з наступних підстав. Порушення, передбачене ч.8 ст. 121 КУпАП по своїй суті не є правопорушенням в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки безпека дорожнього руху не є об`єктом правопорушення, передбаченого ч.8 ст. 121 КУпАП. Крім того, відповідачем при складанні оскаржуваної постанови застосовувалися норми Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, однак, ч. 8 ст. 121 КУпАП не згадується в нормах вказаної Інструкції. Також поліцейський повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Враховуючи наведене, вважає, що на підставі ч. 5 ст. 258 КУпАП відповідач зобов`язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, оскільки порушення, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП, за своєю суттю не є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи викладене, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №269871 від 06 лютого 2024 року винесену поліцейським з РПП ВПД №1 Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капралом поліції ОСОБА_4 , якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 гривень.

26 лютого 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позовну заяву залишено без руху на надано позивачеві строк для усунення недоліків.

29 лютого 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

14 березня 2024 року від Головного управління національної поліції в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначають наступне. 06 лютого 2024 року поліцейським було зупинено транспортний засіб номерний знак іноземної реєстрації під керування ОСОБА_1 . В ході перевірки технічного паспорту іноземної реєстрації даного транспортного засобу та в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 було встановлено, що даний транспортний засіб йому на праві власності не належить, ввозився на територію України громадянином іноземної держави, а саме громадянином іноземної держави Вobitan Luca. Пунктом 10 ч.1 ст.35 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. У відповідності до ч.8 статті 121 КупАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у абзаці 5 п.б) ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, де передбачено, що водій зобв`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, та абзаці 3 ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» де зазначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Дані правопорушення поліцейським було зафіксовано за допомогою портативних технічних приладів, як це передбачено згідно наказу МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, зберігання та видачі відеозаписів". (далі Інструкція). Отже, вчинення даного правопорушення за участі позивача ОСОБА_1 було зафіксоване на нагрудну камеру поліцейського. Крім того, як підтверджується відеодоказом з нагрудної камери поліцейського позивачем також було вчинено правопорушення за статтею 125 КУпАП за яке передбачена відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу. Зокрема, позивачем було порушено, п.п.9.9 Б) ПДР де передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: б)у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар. Отже, інспектором СРПП було прийняте рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення та винести постанову серії БАД № 269871 від 06 лютого 2024 року про адміністративне правопорушення за ч.8 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 .. В подальшому поліцейським було ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом, шляхом надання постанови для особистого ознайомлення, а також було запропоновано йому отримати копію постанови, відповідно до вимог ст. 285 КУпАП, яку позивачем отримано наручно. Таким чином, розглядаючи дану справу, поліцейським СРПП було з`ясовано всі обставини, які підлягають з`ясуванню. Поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, будь-яких порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не допускав.

Звертає увагу, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

14 березня 2024 року від Головного управління національної поліції в Закарпатській областінадійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначили, що позовну заяву подано до суду 21 лютого 2024 року, хоча постанова серії БАД №269871 від 06 лютого 2024 року відносно позивача була складена ще 06 лютого 2024 року. Згідно відеозапису, а саме нагрудної камери поліцейського встановлено, що поліцейським було дотримано всіх норм та вжито всіх належних заходів. Рішення поліцейським також було прийнято в межах повноважень та у присутності позивача. Отже, позивач був обізнаний про складання відносно нього постанови, яка є предметом оскарження, не проявляв розумної зацікавленості та не звертався в суд у визначенні КАС процесуальні строки. Враховуючи викладене просять залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки було пропущено встановлений законодавством строк для звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з викладених підстав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що 06лютого 2024року поліцейськимз РППВПД №1Тячівського РВПГУНП вЗакарпатській областікапралом поліціїТяском ВасилемВасильовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 269871, згідно якої вбачається, що 06 лютого 2024 року о 14 годині 00 хвилин в с.Нересниця повулиці Грушевського,Тячівського району,Закарпатської областіводій ОСОБА_1 на моментзупинки використовувавтранспортний засібChrysler на іноземних номерах АВ02ТСА будучи не власником і не ввозив на митну територію України, чим порушив ст. 16, 31 ЗУ «Про дорожній рух», за що на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 8 ст. 121 та 125 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 8500 грн. (а.с.5).

16 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Варга Д.Д. звернувся до суду засобами поштового зв`язку «Укрпошта» із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

З приєднаної копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 269871 вбачається, що копію постанови ОСОБА_1 отримав на місці розгляду справи 06 лютого 2024 року.

Відповідно до ч. 2ст. 286 КАС України,визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Таким чином судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не було пропущено строк звернення до суду, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Відповідно дост.222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушенняПравил дорожнього руху(частини перша, друга, третя, п`ята,шоста,восьма,десятаіодинадцятастатті 121,125). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.4ст. 258 КУпАПу випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Статтею 283 КУпАПзокрема визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначені Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України від 07.11.2015 р. за № 1395(зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853) ( далі -Інструкція № 1395).

Пунктом 4 р.1Інструкції № 1395передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених,зокрема частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятоюстатті 121 та статтею 125 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що така вручена ОСОБА_1 відразу після її винесення.

Відтак, суд відхиляє посилання позивача про те, що під час винесення вказаної постанови інспектором повинен був бути складений протокол, оскільки складення такого не передбачено під час розгляду справ уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюютьПравила дорожнього руху(далі -ПДР), затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно достатті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно абзацом 5 п.б) ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобв`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановленіМитним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту

Відповідно до абзацу 2 ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Частиною 8 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальністьза керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановленіМитним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Згідно з п. 9.9. б)Правил дорожнього руху,аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Відповідно до ст. 125 КУпАП передбачена відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбаченихстаттями 121-128,частинами першоюідругою статті 129,статтями 139і140цього Кодексу.

Статтею 9 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАПпередбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2ст.77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з приписамист. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису долученого представником відповідача до відзиву на позовну заяву, вбачається, що позивач ОСОБА_1 не заперечував керування транспортним засобом зареєстрованим в іншій країні не на його ім`я та без доручення власника транспортного засобу, крім того позивач повідомив, що він не ввозив на територію України транспортний засіб Chrysler з номерним знаком НОМЕР_1 .

Під час огляду в судовому засіданні відеозапису також встановлено, що поліцейським було виявлено ще одне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , а саме порушення вимог п.9.9 б ПДР, яким передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 125 КУпАП, про що повідомлено позивачу.

В той же час, в оскаржуваній постановісерія БАД № 269871 від 06 лютого 2024 року не викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП.

Зі змісту ст.36 КУпАП слідує, що при вчиненні особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Крім того, згідно пункту 3 розділу 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. У цьому випадку поліцейський накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які він має право розглядати. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ст.36 КУпАП).

Таким чином, процесуальною нормою, яка підлягала застосуванню у справі, була нормаст. 36 КУпАП, однак поліцейський при оформленні постанови на цю спеціальну норму не посилався, що є незастосуванням норми права. Із прийнятої постанови не вбачається, що, притягнувши особу за кількома статтями, поліцейський наклав адміністративне стягнення, керуючисьст. 36 КУпАПв межах санкції статті визначеного ним правопорушення з числа вчинених як більш серйозного.

Неправильне застосування норми права або незастосування норми права, яка підлягала застосуванню, є підставою для скасування постанови.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 269871 від 06 лютого 2024 року, винесена відповідачем з порушенням вищевказаних норм, тому її слід скасувати та надіслати на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача Управління патрульної поліції Закарпатської області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст.241-246, 250,286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити частково.

Постанову пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,серії БАД№ 269871від 06лютого 2024року пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 8 ст. 121 та ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок скасувати і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користьОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, адреса місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд. 13, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 40108913.

Повний текст рішення складений 10 квітня 2024 року.

Суддя М.Д. Стецюк