Ухвала

від 28.03.2024 по справі 308/5282/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5282/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Придачука О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді скаргу громадянки України ОСОБА_1 , в інтересахякої дієадвокат МихалківБ.С.,на бездіяльність посадової особи відділу державної виконавчої служби у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В проавадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Михалків Б.С., на бездіяльність посадової особи відділу державної виконавчої служби у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у частині скасування арешту накладеного на житлову квартиру у АДРЕСА_1 , на підставі постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, яка винесена на примусове виконання виконавчого листа № 2-262 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 16.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 327,24 грн.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що вона є власником житлової квартири у АДРЕСА_1 .

Вказує, що на даний час вона має намір відчужити вказану квартиру, у зв`язку з чим звернулася до приватного нотаріуса та подала всі необхідні документи. Після перевірки всіх документів приватний нотаріус повідомила скаржницю про те, що на вказану житлову квартиру накладено арешт у примусовому виконанні виконавчого листа у справі № 2-262 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 16.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 327,24 грн.

Зазначає, що вона звернулася із заявою до ТОВ «Житло-Сервіс», яке довідкою від 22.03.2024 року № 4 повідомило скаржника про те, сума боргу перед ТОВ «Житло-Сервіс» скаржником погашено повністю, заборгованості не має.

Також ОСОБА_1 звернулася до відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України із заявою від 21.03.2024 року про скасування відповідного арешту.

Зазначає, що у відповідь на дану заяву відділом ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України надіслано письмову відмову від 22.03.2024 року № 37832.

Така письмова відмова відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України від 22.03.2024 року № 37832 у скасуванні арешту на майно скаржника мотивована тим, що при примусовому виконані виконавчого листа № 2-262 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 16.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 327,24 грн. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 на підставі постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, видавником якої ДВС міста Ужгород.

Вказує на те, що у ході розгляду заяви Відділом Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України встановлено, що у автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП), відсутні відомості про виконавче провадження, оскільки у 2004 році така система не функціонувала, що унеможливлює встановлення підстав завершення даного виконавчого провадження і, відповідно, у відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України відсутні підстави та технічної можливості для зняття вказаного арешту та рекомендовано вирішити дане питання у судовому порядку на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначає, що скаржнику відділом ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України було надано копію постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, видавником якої є ДВС міста Ужгород.

Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_1 зазначає, що вона позбавлена можливості реалізації права власності на належну скаржнику житлову квартиру у зв`язку з наявністю арешту, що накладений на підставі постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, видавником якої є ДВС міста Ужгород а, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, скаржник вважає невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Просить зобов`язати відділ державної виконавчої служби міста Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт накладений на житлову квартиру у АДРЕСА_1 , на підставі постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, яка винесена на примусове виконання виконавчого листа № 2-262 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 16.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 327,24 грн.

У судове засідання 28 березня 2024 року ОСОБА_1 не з`явилася, представник скаржника адвокат Михалків Богдан Степанович подав через канцелярію суду заяву про розгляд скарги без її участі де просить задовольнити скаргу з підстав зазначених у ній.

Суб`єкт оскарження представник відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, причини неявки суду не відомі.

Представник заінтересованої особи ТОВ «Житло-Сервіс» у судове засідання не прибув, заяву про розгляд скарги без його участі до суду на надав.

Відповідно до ч. 2 ст.450 ЦПК Українинеявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ч 1 та п. 2 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з положеннями частин 2 і 3ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 є власником житлової квартири у АДРЕСА_1 . , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1981894 від 13.11.2003 року.

На даний час скаржник має намір відчужити вказану квартиру, у звязку з чим звернулася до приватного нотаріуса та подала всі необхідні документи. Після перевірки всіх документів приватний нотаріус повідомила скаржницю про те, що на вказану житлову квартиру накладено арешт у примусовому виконанні виконавчого листа у справі № 2-262 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 16.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 327,24 грн.

Скаржник вернулася із заявою до ТОВ «Житло-Сервіс», яке довідкою від 22.03.2024 року № 4 повідомило скаржника про те, сума боргу перед ТОВ «Житло-Сервіс» скаржником погашено повністю, заборгованості не має.

Також скаржник звернулася до відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України із заявою від 21.03.2024 року про скасування відповідного арешту.

У відповідь на дану заяву відділом ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України надіслано письмову відмову від 22.03.2024 року № 37832.

Така письмова відмова відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України від 22.03.2024 року № 37832 у скасуванні арешту на майно скаржника мотивована тим, що при примусовому виконані виконавчого листа № 2-262 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 16.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 327,24 грн. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 на підставі постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, видавником якої ДВС міста Ужгород.

В ході розгляду заяви відділом ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України встановлено, що к автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП), відсутні відомості про виконавче провадження, оскільки у 2004 році така система не функціонувала, що унеможливлює встановлення підстав завершення даного виконавчого провадження.

Відповідно у відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України відсутні підстави та технічної можливості для зняття вказаного арешту та рекомендовано вирішити дане питання у судовому порядку на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом досліджено копію постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, видавником якої є ДВС міста Ужгород.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України Про виконавче провадження за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Аналогічні положення містяться і у чинній редакції Закону.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною другою статті 50 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Представник відділу ДВС у місті Ужгород не надав жодних доказів, які б спростували доводи скаржника про відсутність заборгованості за виконавчим провадженням, що перебувало на виконанні, як в частині заборгованості так і в частині можливих виконавчих зборів.

Натомість відділ ДВС у місті Ужгород фактично у своїй відмові підтвердив, що виконавчі провадження знищені, а також, що строки пред`явлення до виконання вказаних виконавчих листів, які визначені законом, сплинули.

Законом України Про виконавче провадження не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу з підставст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Подаючи заяву про зняття арешту з майна, скаржник надала відділу ДВС у місті Ужгород довідку ТОВ «Житло-Сервіс» від 22.03.2024 року № 4, яке було стягувачем у виконавчому провадження про те, сума боргу перед ТОВ «Житло-Сервіс» скаржником погашено повністю, заборгованості не має.

Згідно із частиною першоюстатті 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз`яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статтей57,58 Закону України "Про виконавче провадження"(у редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії).

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правиламирозділу VII ЦПК України.

За таких обставин суд вважає доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (більше 18 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі зазначеного суд погоджується із доводами скарги про те, що не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання відділу державної виконавчої служби міста Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт накладений житлову квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, яка винесена на примусове виконання виконавчого листа № 2-262 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 16.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 327,24 грн.

Керуючись ст. 447 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби міста Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт накладений на житлову квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі постанови серія АА № 668520 від 18.02.2005 року, яка винесена на примусове виконання виконавчого листа № 2-262 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 16.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 327,24 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.А. Придачук