Постанова

від 09.04.2024 по справі 910/13696/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. Справа№ 910/13696/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 (повний текст складено 24.11.2023)

у справі № 910/13696/23 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Хотел Менеджмент"

про стягнення штрафу у розмірі 10 916,50 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (далі - Установа) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Хотел Менеджмент" (далі - Товариство) 10 916,50 грн штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог Установа посилається на прострочення Товариством строку складання та надання акта приймання-передачі наданих послуг згідно з п. 3.3 договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, що Товариство належним чином виконано свій обов`язок із складання акта приймання передачі наданих послуг у встановлений договором №1-1293-2 строк.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2023, Установа звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Установи.

В обґрунтування апеляційної скарги Установа зазначає, що акт приймання-передачі наданих послуг мав бути складений виконавцем та наданий для підписання у строк до 20.06.2023. Товариство 20.06.2023 завантажило акт, який містив помилку - назва акта не відповідала предмету договору. Апелянт вважає, що оскільки він не закуповував послугу із забезпечення харчуванням, то акт фактично був не поданий.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13696/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Установи на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 до надходження матеріалів справи №910/13696/23.

08.01.2024 матеріали справи №910/13696/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Установи на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 у справі №910/13696/23. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

08.06.2023 Установа (замовник) та Товариство (виконавець) уклали договір про закупівлю послуг з тимчасового розміщення (проживання) учасників спортивного заходу №1-1293-2 (далі - договір) (на момент вчинення правочину назва була «Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджент»»), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з тимчасового розміщення (проживання) учасників спортивного заходу (код за ДК 021:2015-55110000-4 послуги з розміщення у готелях) (далі - послуги), а замовник - прийняти та оплатити ці послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору надання послуг здійснюється з 10.06.2023 по 13.06.2023 включно.

Виконавець протягом 5 робочих днів після завершення надання послуг має скласти Акт приймання передачі наданих послуг (далі - Акт) та надати його для підписання замовнику (п. 3.3 договору).

Відповідно до пункту 5.3 договору у випадку ненадання Акта приймання-передачі послуг в порядку та терміни, визначені умовами договору (п. 3.3), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості фактично наданих послуг, зазначеної в Акті.

20.06.2023 виконавець із застосуванням послуг Сервісу «SIGNY» завантажив Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про закупівлю послуг із забезпечення харчуванням учасників спортивного заходу від 08.06.2023 №1-1293-1, згідно з яким вартість фактично наданих послуг становить 109 165,00 грн.

Установа зазначає, що завантажений Товариством Акт містив допущену працівником Товариства під час його оформлення помилку, про що в цей же день Установа повідомила Товариство засобами телефонного зв`язку та на адресу електронної пошти відповідальної особи виконавця (+380676261183, katcrina.dzyuba@rcikartz.com), а також надіслала відкоригований проєкт Акта.

22.06.2023 виконавець із застосуванням послуг Сервісу «SIGNY» завантажив Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про закупівлю послуг з тимчасового розміщення (проживання) учасників спортивного заходу від 08.06.2023 №1-1293-1, згідно з яким вартість фактично наданих послуг становить 109 165,00 грн.

29.06.2023 Установа направила Товариству претензію (вих. №05-1790/23) щодо невиконання умов договору про закупівлю послуг з тимчасового розміщення (проживання) учасників спортивного заходу від 08.06.2023 №1-1293-1, у якій, посилаючись на порушення Товариством п. 3.3 договору, просила сплатити 10 916,50 грн штрафу на підставі п. 5.3 договору.

У відповіді на претензію (вих. №38 від 05.07.2023) Товариство проти претензії Установи заперечило та зазначило, що Акт був завантажений вчасно.

Звертаючись з позовом у цій справі, Установа зазначає, що Товариство всупереч умов договору підписало та завантажило відкоригований Акт №1293-1 лише 22.06.2023, з простроченням визначеного у п. 3.3 договору терміну (не на п`ятий, а на сьомий робочий день) та просить стягнути з Товариства 10 916,50 грн (10% від вартості фактично наданих послуг) штрафу. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГПК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Стаття 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Суд встановив, що надання послуг за договором відбувалось з 10.06.2023 по 13.06.2023 включно.

За умовами п. 3.3 договору Товариство як виконавець протягом 5 робочих днів після завершення надання послуг мало скласти Акт та надати його для підписання Установі як замовнику.

А отже, Товариство мало скласти Акт та надати його Установі для підписання до 20.06.2023 (протягом 5 робочих днів).

20.06.2023 Товариство із застосуванням послуг Сервісу «SIGNY» завантажило «Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про закупівлю послуг із забезпечення харчуванням учасників спортивного заходу від 08.06.2023 №1-1293-2».

Управління цей акт не підписало.

У зв`язку з виявленням у цьому Акті помилки (Установа в позовній заяві не зазначила, якої саме, але стверджує, що направило Товариству відкоригований Акт; у матеріалах справи відсутні документи, які містили би відомості про те, які саме помилки виявила Установа, а також відповідний лист, про направлення якого вона стверджує), Товариство 22.06.2023 завантажило Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про закупівлю послуг з тимчасового розміщення (проживання) учасників спортивного заходу від 08.06.2023 №1-1293-1.

Суд зазначає, що ці акти різняться у назві - «Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про закупівлю послуг із забезпечення харчуванням учасників спортивного заходу від 08.06.2023 №1-1293-2» та «Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про закупівлю послуг з тимчасового розміщення (проживання) учасників спортивного заходу від 08.06.2023 №1-1293-1». Вказані в Актах учасники договору, найменування послуг (крім їх найменування у назві акта), кількість та вартість наданих послуг, перелік осіб, яким надано послуги саме з проживання у відповідних готельних номерах, є ідентичними та відповідають умовам договору №1-1293-2 від 08.06.2023.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство як виконавець належним чином виконало свій обов`язок зі складання Акта у встановлений договором строк.

У будь-якому разі Товариство з дотриманням визначеного у п. 3.3 договору строку направило Установі Акт до договору, у якому (за основним текстом) зазначені надані за цим договором послуги з тимчасового розміщення (проживання) учасників спортивного заходу з 10.06 по 13.06.2023, а тому вимоги Управління є необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що в цьому випадку (наявність помилки/описки у назві акта) перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою, тобто діє принцип «превалювання сутності над формою», адже операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, що відповідає встановленому ст. 4 Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності. При цьому подальше виправлення допущених описок у відповідному документі, які не змінюють його суті щодо того, які саме послуги були надані, не підтверджує несвоєчасне надання виконавцем Акта і цілком відповідає звичаям ділового обороту без надмірного формалізму.

Наведеним спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 у справі № 910/13696/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 у справі № 910/13696/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/13696/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, , за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова