Ухвала

від 04.04.2024 по справі 904/1400/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання рішення суду

04.04.2024м. ДніпроСправа № 904/1400/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І.,

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від стягувача: Текут`єв Є.Ю. - адвокат;

від боржника: не з`явився

розглянув заяву Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про відстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш", смт Широке Широківського району Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт", м. Дніпро

про стягнення 1 630 194,18 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" заборгованості в сумі 1 630 194,18 грн, з яких 861716,26 грн основний борг, 184800,93 грн пеня, 71531,00 грн - 3% річних, 512145,99 грн - інфляційні втрати.

Судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 24452,91 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн та витрат на виготовлення копій письмових доказів для подання до суду в сумі 2709,00 грн, позивач просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо належного виконання грошового зобов`язання з оплати за виконані роботи з ремонту електрообладнання за договором № 1Р/20 від 22.01.2020.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" основний борг у сумі 861716,26 грн, пеню в сумі 91681,86 грн, інфляційні втрати в сумі 485516,99 грн, 3% річних у сумі 70135,69 грн, судовий збір у сумі 17548,12 грн. У решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням від 20.07.2023 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35824,65 грн та витрати на виготовлення копій письмових доказів у сумі 2660,04 грн.

У зв`язку з апеляційним оскарженням відповідачем рішень суду справа була направлена супровідним листом від 04.08.2023 (вих. № 904/1400/23/29616/23) до Центрального апеляційного господарського суду.

19.02.2024 до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Кропова А.В. про відстрочення виконання рішення суду від 04.07.2023 у справі строком до 07.07.2024.

При цьому заявник зазначає про те, що неможливість сплатити грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" викликана недоотриманням грошових коштів за контрактами від його контрагентів, які наразі окуповані та/або знищені внаслідок збройної агресії російської федерації, а саме: ПрАТ «МК «Азовсталь», ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» у м. Маріуполі; ПАТ «Запоріжсталь» у м. Запоріжжі; ПАТ «Енергомашспецсталь» у м. Краматорську.

Заявник стверджує, що указані обставини позбавили підприємство запланованих грошових надходжень від основних контрагентів.

Також заявник посилається на те, що й сама територія ПрАТ «Металургтрансремонт» була піддана артилерійському обстрілу. Розташування підприємства сприймається збройними силами російської федерації як пріоритетна ціль, що не дозволяє тримати людей на робочих місцях і також впливає на господарську спроможність. Працівники були переведені в простій, зокрема на період з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 31.03.2022.

На підтвердження відсутності грошових коштів на рахунках підприємства заявник посилається на копії платіжних доручень №№ 47 63 та копію Звіту про заборгованість з оплати праці на 01.08.2022.

До поданої заяви представник відповідача доказів в обґрунтування зазначених у ній обставин не надає, зазначає про їх наявність у справі.

Ухвалою від 19.02.2024 господарський суд постановив відкласти вирішення питань, пов`язаних з рухом заяви про відстрочення виконання рішення суду до повернення справи до господарського суду.

За результатом апеляційного перегляду справи постановами Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 рішення та додаткове рішення господарського суду у цій справі залишені без змін.

Супровідним листом № 904/1400/23 /1229/24 від 25.03.2024 Центральний апеляційний господарський суд повернув справу до господарського суду 27.03.2024.

На виконання рішення від 04.07.2023 та додаткового рішення від 20.07.2023 господарським судом 27.03.2024 видано накази суду.

28.03.2024 господарським судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/1400/23; призначено судове засідання на 04.04.2024 о 15:30 год, явка сторін визнана не обов`язковою; стягувачу запропоновано надати правову позицію по суті заяви не пізніше 03.04.2024.

03.04.2024 до суду надійшли заперечення представника стягувача на заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду від 04.07.2023 з огляду на відсутність правових підстав, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому представник стягувача також зазначає, що задоволення заяви боржника не буде відповідати принципу дотримання балансу інтересів сторін, які знаходяться в рівних економічних умовах.

Згідно з частиною другою статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про відстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання представник боржника не з`явився, заяв/клопотань не подавав, про дату, час і місце засідання суду повідомлявся належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявною у справі довідкою про доставлення ухвали суду від 28.03.2024 до його електронного кабінету (а.с. 193, 195 т. 3).

За вказаних обставин неявка представника боржника не перешкоджає розгляду заяви за відсутності його представника.

Представник стягувача у судовому засіданні надав пояснення щодо заяви про відстрочення рішення суду та підтримав подане ним заперечення проти його задовлення.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами третьою - п`ятою статті 331 цього Кодексу передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Подана заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права (правовладдя).

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій несе сторона.

Серед доказів в обґрунтування обставин, на які посилається боржник у його заяві, в матеріалах справи наявні:

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2022 (а.с.70-71 т.2);

Звіт про заборгованість з оплати праці на 01 липня 2022 року (а.с. 71-72 т. 2);

копія листа ПАТ «Енергомашспецсталь» від 05.07.2022 на адресу ПрАТ «Металургтрансремонт» про неможливість здійснити розрахунки за договором через завдані рекетні удари по виробничих приміщеннях (а.с. 72 т. 2);

сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати № 20/08-15 від 09.01.2023 про форс-мажорні обставини щодо обов`язку ПрАТ «Металургтрансремонт» за договором № ПР/Е-22200/НЮ від 30.06.2022, укладеним із структурним підрозділом «Верхівцевська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (а.с. 73 т.2);

копія листа ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» №2009787 від 02.03.2022 на адресу ПрАТ «Металургтрансремонт» з інформацією про неможливість з 24.02.2022 належним чином виконувати свої договірні зобов`язання (а.с. 74 т. 2);

лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 про віднесення військової агресії російської федерації проти України до форс-мажорних обставин на період з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення (а.с. 74 т. 2);

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію 02.08.2022 заяви про вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з артилерійським вогневим обстрілом збройними силами російської федерації інфраструктури жилого масиву Інгулець та Карпівської ОТГ, Криворізького району Дніпропетровської області зі сторони селищ Херсонської області (а.с. 75 т. 2).

Аналізуючи указані докази, суд доходить висновку, що вони не є достатньо інформативними щодо його актуального фінансового стану на час розгляду заяви та не свідчать про реальний стан грошових та інших активів, достатніх для розрахунку зі стягувачем (банківські виписки, довідки, фінансовий звіт тощо).

Заявник не надав суду доказів неможливості виконати судове рішення з використанням усіх можливих правових механізмів (мирова угода зі стягувачем, переведення боргу, заміна способу виконання рішення суду тощо).

За таких обставин боржником не надано доказів, які б підтверджували наявність виняткових обставин, що роблять неможливим або ускладнюють виконання ним судового рішення.

Посилання заявника на складнощі у взаєморозрахунках з його контрагентами самі по собі не є визначальними для висновку щодо неможливості виконати рішення суду.

Безпідставне надання бажаної для заявника відстрочки без належного обґрунтування, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушить основи судового рішення, позбавить кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, негативно вплине на авторитет судового рішення та судової влади, у зв`язку з чим така відстрочка виконання рішення суду не може бути законною та справедливою.

Враховуючи викладене, правові підстави для надання відстрочки виконання судового рішення відсутні. Однак, право боржника на звернення до суду з черговою аналогічною заявою, обгрунтованою належними й допустимими доказами, чинним законодавством не заборонене.

Керуючись ст.ст. 232 - 236, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про відстрочення виконання рішення суду від 04.07.2023 у справі № 904/1400/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 04.04.2024 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 09.04.2024.

Суддя І.І. Колісник