Рішення

від 10.04.2024 по справі 904/427/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024м. ДніпроСправа № 904/427/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Одеса", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 206 343,64 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок-Одеса" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про стягнення 206 343,64 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 2188/08 від 06.08.2021.

Суд ухвалою від 02.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Одеса" залишив без руху. Запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "Світанок-Одеса" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; шляхом реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у строк до 16.02.2024 включно.

05.02.2024 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2024 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду довідку про реєстрацію електронного кабінету.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 07.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача отримав вищевказану ухвалу 15.02.2024, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив відповідач до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок-Одеса" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (постачальник) було укладено договір поставки № 2188/08 (далі договір).

Постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар (п. 1.1. договору).

Найменування товару: згідно накладних на товар (п. 1.2. договору).

Одиниця вимірювання: літр (п. 1.3. договору).

Кількість: згідно накладних на товар (п. 1.4. договору).

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.5. договору).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п. 2.1. договору).

Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар (п. 3.1. договору).

Загальна сума договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними (п. 3.2. договору).

Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 4.1. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов`язків стосовно партії, товару оплата якої здійснена на інші реквізити (п. 4.2. договору).

Після отримання оплати товару постачальник зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару (п. 4.5.1. договору).

Строк поставки товарів -до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1. договору).

Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1. договору).

Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2. договору).

Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3. договору).

Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору (п. 6.1. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін ( за умови наявності печатки у сторони) (п. 10.1. договору).

Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах (п. 10.2. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідач поставив товар на загальну суму 3 084 467,00 грн, в т.ч. ПДВ 195 343,62 грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № 0114/0000525 від 04.02.2022 про поставку товару на суму 45 000,00 грн в т. ч. ПДВ 7500,00 грн;

- № 014/0001436 від 23.03.2022 про поставку товару на суму 6800,00 грн в т. ч. ПДВ 444,86 грн;

- № 0114/0001492 від 25.03.2022 про поставку товару на суму 76 160,00 грн в т. ч. ПДВ 4982,43 грн;

- № 0114/0001497 від 25.03.2022 про поставку товару на суму 64 600,00 грн в т. ч. ПДВ 4226,17 грн;

- № 0114/0001651 від 31.03.2022 про поставку товару на суму 176 120,00 грн в т. ч. ПДВ 11 521,87 грн;

- № 0114/0001652 від 31.03.2022 про поставку товару на суму 6800,00 грн в т. ч. ПДВ 444,86 грн;

- № 0114/0002029 від 13.04.2022 про поставку товару на суму 69 120,00 грн в т. ч. ПДВ 4521,87 грн;

- № 0114/0002084 від 14.04.2022 про поставку товару на суму 113 400,00 грн в т. ч. ПДВ 7418,69 грн;

- № 0114/0002247 від 19.04.2022 про поставку товару на суму 96 750,00 грн в т. ч. ПДВ 6329,44 грн;

- № 0114/0002341 від 21.04.2022 про поставку товару на суму 146 910,00 грн в т. ч. ПДВ 9610,93 грн;

- № 0114/0002463 від 25.04.2022 про поставку товару на суму 127 620,00 грн в т. ч. ПДВ 8348,97 грн;

- № 0114/0002483 від 26.04.2022 про поставку товару на суму 143 250,00 грн в т. ч. ПДВ 9371,50 грн;

- № 0114/0002887 від 04.05.2022 про поставку товару на суму 96 538,00 грн в т. ч. ПДВ 6315,57 грн;

- № 0114/0003142 від 06.05.2022 про поставку товару на суму 138 399,00 грн в т. ч. ПДВ 9054,14 грн;

- № 0114/0003236 від 10.05.2022 про поставку товару на суму 205 000,00 грн в т. ч. ПДВ 13 411,21 грн;

- № 0114/0003606 від 12.05.2022 про поставку товару на суму 42 000,00 грн в т. ч. ПДВ 2747,66 грн;

- № 0114/0003733 від 13.05.2022 про поставку товару на суму 89 320,00 грн в т. ч. ПДВ 5843,36 грн;

- № 0114/0003878 від 16.05.2022 про поставку товару на суму 292 730,00 грн в т. ч. ПДВ 19 150,56 грн;

- № 0114/0004110 від 18.05.2022 про поставку товару на суму 84 420,00 грн в т. ч. ПДВ 5522,80 грн;

- № 0114/0004111 від 18.05.2022 про поставку товару на суму 420,00 грн в т. ч. ПДВ 27,48 грн;

- № 0114/0004295 від 20.05.2022 про поставку товару на суму 109 840,00 грн в т. ч. ПДВ 7185,80 грн;

- № 0114/0004388 від 23.05.2022 про поставку товару на суму 10 820,00 грн в т. ч. ПДВ 707,85 грн;

- № 0114/0004543 від 26.05.2022 про поставку товару на суму 20 800,00 грн в т. ч. ПДВ 1360,75 грн;

- № 0114/0004544 від 26.05.2022 про поставку товару на суму 14 040,00 грн в т. ч. ПДВ 918,50 грн;

- № 0114/0004608 від 27.05.2022 про поставку товару на суму 5200,00 грн в т. ч. ПДВ 340,19 грн;

- № 0114/0004760 від 02.06.2022 про поставку товару на суму 5610,00 грн в т. ч. ПДВ 367,01 грн;

- № 0114/0004811 від 06.06.2022 про поставку товару на суму 284 970,00 грн в т. ч. ПДВ 18 642,89 грн;

- № 0114/0004887 від 07.06.2022 про поставку товару на суму 15 900,00 грн в т. ч. ПДВ 1040,19 грн;

- № 0114/0005372 від 29.06.2022 про поставку товару на суму 83 280,00 грн в т. ч. ПДВ 5448,22 грн;

- № 0114/0005859 від 22.07.2022 про поставку товару на суму 115 000,00 грн в т. ч. ПДВ 7523,36 грн;

- № 0114/0006623 від 31.08.2022 про поставку товару на суму 155 000,00 грн в т. ч. ПДВ 10 140,19 грн;

- № 0114/0006685 від 02.09.2022 про поставку товару на суму 17 150,00 грн в т. ч. ПДВ 1121,96 грн;

- № 0114/0007434 від 03.10.2022 про поставку товару на суму 51 000,00 грн в т. ч. ПДВ 3336,45 грн;

- № 0114/0007743 від 13.10.2022 про поставку товару на суму 174 500,00 грн в т. ч. ПДВ 11 415,89 грн.

На виконання умов договору позивач сплатив за поставлений товар грошові кошти у розмірі 3 084 467,00 грн, на підтвердження чого надав платіжні інструкції:

- № 456 від 25.03.2022 про сплату відповідачу 64 600,00 грн;

- № 457 від 28.03.2022 про сплату відповідачу 150 960,00 грн;

- № 458 від 30.03.2022 про сплату відповідачу 6800,00 грн;

- № 463 від 13.04.2022 про сплату відповідачу 90 720,00 грн;

- № 464 від 15.04.2022 про сплату відповідачу 96 750,00 грн;

- № 472 від 20.04.2022 про сплату відповідачу 146 910,00 грн;

- № 473 від 22.04.2022 про сплату відповідачу 127 620,00 грн;

- № 474 від 25.04.2022 про сплату відповідачу 143 250,00 грн;

- № 484 від 03.05.2022 про сплату відповідачу 96 538,00 грн;

- № 497 від 05.05.2022 про сплату відповідачу 29 029,00 грн;

- № 493 від 05.05.2022 про сплату відповідачу 109 370,00 грн;

- № 498 від 06.05.2022 про сплату відповідачу 113 000,00 грн;

- № 503 від 11.05.2022 про сплату відповідачу 42 000,00 грн;

- № 505 від 13.05.2022 про сплату відповідачу 89 320,00 грн;

- № 507 від 16.05.2022 про сплату відповідачу 104 450,00 грн;

- № 508 від 16.05.2022 про сплату відповідачу 188 280,00 грн;

- № 509 від 18.05.2022 про сплату відповідачу 84 540,00 грн;

- № 511 від 20.05.2022 про сплату відповідачу 67 600,00 грн;

- № 517 від 25.05.2022 про сплату відповідачу 20 800,00 грн;

- № 522 від 01.06.2022 про сплату відповідачу 5610,00 грн;

- № 526 від 03.06.2022 про сплату відповідачу 285 000,00 грн;

- № 532 від 07.06.2022 про сплату відповідачу 15 900,00 грн;

- № 562 від 29.06.2022 про сплату відповідачу 83 250,00 грн;

- № 597 від 22.07.2022 про сплату відповідачу 5000,00 грн;

- № 598 від 22.07.2022 про сплату відповідачу 110 000,00 грн;

- № 661 від 30.08.2022 про сплату відповідачу 155 000,00 грн;

- № 673 від 01.09.2022 про сплату відповідачу 7350,00 грн;

- № 675 від 01.09.2022 про сплату відповідачу 9800,00 грн;

- № 735 від 03.10.2022 про сплату відповідачу 51 000,00 грн;

- № 760 від 13.10.2022 про сплату відповідачу 174 500,00 грн;

- № 19 від 04.02.2022 про сплату відповідачу 45 000,00 грн;

- № 25 від 17.03.2022 про сплату відповідачу 5850,00 грн;

- № 26 від 21.03.2022 про сплату відповідачу 950,00 грн;

- № 27 від 24.03.2022 про сплату відповідачу 76 160,00 грн;

- № 28 від 28.03.2022 про сплату відповідачу 25 160,00 грн;

- № 29 від 11.04.2022 про сплату відповідачу 69 120,00 грн;

- № 30 від 13.04.2022 про сплату відповідачу 22 680,00 грн;

- № 31 від 06.05.2022 про сплату відповідачу 92 000,00 грн;

- № 34 від 18.05.2022 про сплату відповідачу 300,00 грн;

- № 37 від 20.05.2022 про сплату відповідачу 42 240,00 грн;

- № 38 від 23.05.2022 про сплату відповідачу 10 820,00 грн;

- № 39 від 25.05.2022 про сплату відповідачу 14 040,00 грн;

- № 41 від 27.05.2022 про сплату відповідачу 5200,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за спірними операціями на загальну суму ПДВ 206 343,64 грн. Таким чином, у зв`язку з зазначеними діями постачальника покупець втратив право на податковий кредит на суму 206 343,64 грн. У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму (206 343,64 грн), яка фактично є збитками позивача. З огляду на викладене, як зазначає позивач, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 206 343,64 грн.

Як вказано вище, позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за спірними операціями на загальну суму ПДВ 206 343,64 грн, у зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 206 343,64 грн. Однак, господарський суд зазначає, що загальний розмір ПДВ за поставлений товар по спірним видатковим накладним становить 206 343,62 грн. Таким чином заявлений до стягнення з відповідача розмір збитків у розмірі 206 343,64 грн є необґрунтованим.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України.

Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України відповідач був зобов`язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Належні та достовірні докази реєстрації відповідачем спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні, у зв`язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зобов`язаний сплатити на користь держави грошове зобов`язання з ПДВ в розмірі 206 343,62 грн.

Разом з тим господарський суд зауважує, що стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Однак, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

З огляду на викладене суд не вважає, що саме позивач повинен був вчинити відповідні дії щодо невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкових накладних - подати скаргу податковому органу. Така правова позиція суперечить принципам добросовісності ведення господарської діяльності.

Так, згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 дійшла наступного висновку: «обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних».

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення .

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 206 343,62 грн. Тобто має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 206 343,62 грн, яка фактично є збитками останнього.

Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 206 343,62 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 26/01-2024 від 26.01.2024 укладений між позивачем та адвокатом Григор`євим В.В., акт виконання робіт від 30.01.2024 на суму 10 000,00 грн, платіжну інструкцію № 465 від 30.01.2024 про сплату позивачем адвокату 10 000,00 грн, ордер ВН № 1106924 від 30.01.2023.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

З урахуванням матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн несвівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 4000,00 грн.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3095,15 грн згідно з платіжною інструкцією № 467 від 30.01.2024.

Господарський суд зазначає, що позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 619,03 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 619,03 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2476,12 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Одеса" (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 8/10, квартира 1Н, ідентифікаційний код 44172081) 212 819,74 грн, з яких: 206 343,62 грн збитки, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2476,12 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва