Рішення

від 10.04.2024 по справі 904/490/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024м. ДніпроСправа № 904/490/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №13" Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 22 969,03 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Комунальний заклад спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №13" Криворізької міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 22 969,03 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 01.02.2019 та договору купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 30.01.2020.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 07.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.02.2024 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивач не зазначає, яке його право чи інтерес було порушено. На виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22, здійснено перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів «Бюджетні установи» та «Інші споживачі» за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року, у зв`язку зі зміною для АТ «Криворізька теплоцентраль» ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020, а тому позивачу, який відносить до категорії «Бюджетні установи» було здійснено перерахунок, відповідно до якого, переплата за послугу з постачання теплову енергію складає 22 969,03 грн. У той же час 15.01.2024 між відповідачем та позивачем укладено договір купівлі- продажу теплової енергії № 653. Відтак, між сторонами укладено договір, в рахунок платежів за яким, буде зарахована переплата у розмірі 22 969,03 грн, що відповідає цільовому призначенню використання коштів. На противагу зазначеному, позивач без достатньої на це правової підстави просить повернути надлишково сплачені кошти, без урахування того, що договірні відносини між сторонами продовжують існувати, підстава набуття спірних грошових коштів не відпала. Також позивач не обґрунтовує та жодним чином не підтверджує свого права на повернення так би мовити бюджетних коштів. Окрім того, останній також не надає належних доказів, що 22 969,03 грн переплати є саме бюджетними коштами, а не власними коштами позивача. Зазначив, що повернення переплати є неможливим, оскільки з дня її виникнення минуло більше 1095 днів, а підстава набуття таких коштів не перестала існувати. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

27.02.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що забороняється проведення розрахунків з бюджетом шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов`язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України (ст.45 п.6 БК). Відповідач повинен здійснити повернення переплати за теплову енергію за договорами № 653 від 30.01.2019 та № 653 від 30.01.2020 на рахунок загального та спеціального фонду кошторису позивача і ніяким чином вона не може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 між Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №13" Криворізької міської ради (споживач-покупець) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація-продавець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 653 (далі - договір-1).

За цим договором теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобовязання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах з 01.02.2019 по 31.12.2019, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору-1).

Теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах, визначених в додатку 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, на такі потреби: - опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду. Ціна договору становить: 102 468,00 грн, в тому числі ПДВ 17 078,00 грн (п. 2.1. договору-1).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем, проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України. Тариф на постачання теплової енергії з 29.11.2017 установлюється в розмірі 1 367,62 грн за 1Гкал з ПДВ (п. 6.1. договору-1).

Цей договір набуває чинності згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України з моменту фактичного надання теплопостачальною організацією-продавцем теплової енергії (послуги з теплопостачання) споживачу-покупцю та діє до 31.12.2019. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; (за умови укладання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору); прийняття відповідного рішення Господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10.1. договору-1).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 10.3. договору-1).

19.02.2019 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору-1 (а.с. 14), в якій вирішили п.3.1. договору-1 викласти в наступній редакції: Тариф на теплову енергію для категорії споживачів "бюджетні установи" з 24.01.201 встановлюється в розмірі: 1 490,851 - у грн. за 1 Гкал без ПДВ; 1 789,021 - у грн. за 1 Гкал з ПДВ. Дана додаткова угода набирає чинності з 24.01.2019.

17.10.2019 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору-1 (а.с. 15), в якій на підставі п.1 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 домовились зменшити обсяги закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, зменшити ціну договору на 56,00 грн, в тому числі ПДВ 9,33 грн та викласти п. 2.1. договору в наступній редакції: Ціна договору становить 102 412,00 грн, в тому числі ПДВ 17 068,67 грн. На момент укладання договору ціна складає 1789,021 грн за 1 Гкал з ПДВ (бюджетні установи).

20.12.2019 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору-1 (а.с. 15), в якій дійшли згоди збільшити вартість договору на 11 383,08 грн, в тому числі ПДВ 1807,18 грн та п. 2.1. договору викласти в наступній редакції: Ціна договору становить 113 795,08 грн, в тому числі ПДВ 18 965,85 грн. На момент укладання договору ціна складає 1789,021 грн за 1 Гкал з ПДВ (бюджетні установи).

30.01.2020 між Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №13" Криворізької міської ради (споживач) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 653 (далі - договір-2).

3а цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору-2).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених в додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року (за наявності виділеного об`єму природного газу). Ціна договору становить: 154 858, 00 грн, в тому числі ПДВ 25 809, 67 грн. На момент укладання договору ціна складає 1789,021 грн за 1 Гкал. з ПДВ (п. 2.1. договору-2).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України. Тариф на постачання теплової енергії встановлюється в розмірі 1789,021 грн за 1 Гкал з ПДВ (п. 6.1. договору-2).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України умови цього договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання з 01.01.2020 і діють по 31.12.2020 включно. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення (за умови укладання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору); прийняття відповідного рішення Господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10.1. договору-2).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 10.3. договору-2).

26.10.2020 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору-2 (а.с. 22), в якій дійшли згоди доповнити п. 6.2. Розділу 6 «Розрахунки за теплову енергію» підпунктом 6.2.1.: « 6.2.1. Споживач може здійснювати попередню оплату відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» на строк не більше 3-х місяців в межах бюджетного року, у розмірі до 100% розрахункових місячних обсягів споживання теплової енергії, зазначених у додатку 1 до Договору. Кількість платежів з попередньої оплати в межах строку може бути не більше 3-х, виходячи з фінансової можливості. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію у розрахунковому періоді, за який здійснено попередню оплату, проводиться на умовах, визначених п.6.3. цього договору.»; доповнити п.6.3. розділу 6 «Розрахунки за теплову енергію» наступними абзацами: «Якщо фактичне споживання теплової енергії в розрахунковий період, за який здійснена попередня оплата менше, ніж сума попередньої оплати, сплачена різниця зараховується в наступний розрахунковий період в межах бюджетного року. В кінці бюджетного року кошти не підтверджені актом передачі-прийняття теплової енергії повертаються на розрахунковий рахунок споживача. У разі наявності залишку невикористаних коштів в останньому розрахунковому періоді бюджетного року, теплопостачальна організація зобов`язана повернути невикористаний залишок на рахунок споживача протягом 3 робочих днів з дати подання вимоги про повернення споживачем.»; доповнити п.7.1. розділу 7 «Відповідальність сторін» підпунктом 7.1.2. та викласти його в наступній редакції: « 7.1.2. За несвоєчасне повернення невикористаних коштів попередньої оплати до теплопостачальної організації застосовується штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення строків передбачених п. 6.3 договору».

30.10.2020 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору-2 (а.с. 23), в якій домовились внести зміни: останнє речення п. 2.1. договору викласти в наступній редакції: Тариф на теплову енергію для категорії споживачів «бюджетні установи» з 30.10.2020 встановлюється в розмірі:

- 1415,21 - у грн за 1 Гкал без ПДВ.

- 1698,25 - у грн за 1 Гкал з ПДВ.».

29.12.2020 сторони підписали додаткову угоду № 5 до договору-2 (а.с. 24), в якій вирішили внести до договору наступні зміни: в п. 2.1. договору зменшити суму договору на 51 289,87 грн, у тому числі ПДВ- 8548,31 грн. Пункт 2.1. викласти в наступній редакції : Ціна договору становить: 103 568,13 грн, у тому числі ПДВ 17261,36 грн.

30.12.2020 сторони уклали додаткову угоду № 6 до договору-2 (а.с. 24), в якій домовились внести зміни: останнє речення п.2.1. договору викласти в наступній редакції: тариф на теплову енергію для категорії споживачів «бюджетні установи» з 22.12.2020 встановлюється в розмірі:

- 1670,72 - у грн за 1 Гкал без ПДВ.

- 2004,86 - у грн за 1 Гкал з ПДВ.».

Позивач зазначає, що виконував взяті на себе обов`язки за договорами № 653 від 01.02.2019, № 653 від 30.01.2020 вчасно та в повному обсязі. Проте АТ «Криворізька теплоцентраль» після зміни ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 не здійснило перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію категоріям споживачів «бюджетні установи», «інші споживачі (крім населення)» за період грудень 2019 року - квітень 2020 року, як це передбачено постановою КМУ від 24.12.2019 № 1082 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку зі зміною ціни природного газу" та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198. Рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 № 54/14-р/к (справа № 54/50-21) Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу: визнано, що АТ Криворізька теплоцентраль протягом опалювального періоду 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання теплової енергії в межах території Покровського, Саксаганського, частково Довгинцівського, Інгулецького районів міста Кривого Рогу, де розташовані діючі мережі, які знаходяться в господарському віданні Товариства, як таке, що не мало жодного конкурента; визнано бездіяльність АТ Криворізька теплоцентраль , яка полягає у не здійсненні перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію категоріям споживачів бюджетні установи, інші споживачі (крім населення) за період грудень 2019 квітень 2020 у зв`язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1082 Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку зі зміною ціни природного газу та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання теплової енергії, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку. На виконання рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/50-21, з урахування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22, АТ «Криворізька теплоцентраль» виконано перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів «Бюджетні установи» та «Інші споживачі» за період з грудня 2019 по квітень 2020.

Позивач отримав від відповідача лист № 33 від 27.06.2023 (а.с. 25), в якому повідомлялось, на виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі №54/20-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22, АТ «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «КТЦ») було виконано перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів «Бюджетні установи» та «Інші споживачі» за період з грудня 2019 по квітень 2020. Так за договором № 653 від 01.02.2019 сума перерахунку склала (- 6 949,85) грн з урахуванням ПДВ. Переплата за вище вказаним договором на 31.05.2023 складає 6 949,85 грн з урахуванням ПДВ. У зв`язку з чим відповідач просив звернутися до АТ «КТЦ» з заявою для зарахування суми перерахунку на поточний договір.

Також листом № 34 від 27.06.2023 (а.с. 25) відповідач повідомив позивача, що за договором №653 від 30.01.2020 сума перерахунку склала (- 16 019,18) грн, з урахуванням ПДВ. Переплата за вище вказаним договором на 31.05.2023 складає 16 019,18 грн з урахуванням ПДВ. У зв`язку з чим просив звернутися до АТ «КТЦ» з заявою для зарахування суми перерахунку на поточний договір.

Таким чином, з викладеного вбачається, що сума перерахунку за договором № 653 від 01.02.2019 склала 6949,85 грн з ПДВ та за договором № 653 від 30.01.2020 склала 16 019,18 грн з ПДВ, загалом 22 969,03 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 95 від 03.07.2023 (а.с. 26), в якому просив здійснити повернення переплати згідно з актом № 6324 від 31.05.2023 у сумі 6949,85 грн та з листом № 96 від 03.07.2023 (а.с. 26), в якому просив здійснити повернення переплати згідно з актом № 2410 від 31.05.2023 у сумі 16 019,18 грн з ПДВ.

Листом № 5967/30 від 27.07.2023 (а.с. 27) відповідач на листи позивача № 95 від 03.07.2023 та № 96 від 03.07.2023, повідомив, що на теперішній час через занадто низьку платіжну дисципліну зі сторони мешканців міста споживачів теплової енергії, АТ «КТЦ» відчуває гострий дефіцит обігових коштів, який не дає змоги своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за спожиті енергоносії, що в свою чергу ставить під загрозу підготовку та стале проходження опалювального сезону 2023-2024рр. та, як наслідок, створює фінансові загрози ведення господарської діяльності. Враховуючи дані обставини, за результатами здійсненого перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року позивачу буде зараховано переплату за теплову енергію в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

25.12.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 245 від 22.12.2023 (а.с. 28) з вимогою про повернення коштів минулих років у дохід бюджету у сумі 22 969,03 грн (6949,85 грн + 16 019,8 грн).

01.02.2024 позивачем від відповідача була отримана відповідь на претензію № 642/01 від 19.01.2024 (а.с. 29), в якій відповідач на претензію від 22.12.2023 за № 245 повідомив, що станом на 10.01.2024 обліковується переплата: за договором купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 01.02.2019 в сумі 6949,85 грн та за договором купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 30.01.2020 в сумі 16 019,18 грн. Для недопущення виникнення у Товариства дефіциту обігових коштів у період прийдешнього опалювального періоду та для забезпечення можливості його сталого проходження, просив позивача прийняти рішення про перенесення надлишкових коштів, що утворились за договорами у загальному розмірі 22 969,03 грн на поточний договір про закупівлю теплової енергії № 653, який наразі перебуває на стадії укладання між сторонами, за період дії договору. Водночас зазначив, що повернення переплати є неможливим, оскільки з дня її виникнення минуло більше 1095 днів, а підстава набуття таких коштів не перестала існувати.

Позивач зазначає, що відповідач не заперечує щодо отримання переплати за теплову енергію за договорами № 653 від 30.01.2019 та № 653 від 30.01.2020, однак ухиляється від її повернення. З огляду на наведене, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст.1212 Цивільного кодексу України, зокрема, у заявленій ним сумі 22969,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України).

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, свої зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 01.02.2019 та договором купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 30.01.2020 позивач виконав у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що переплата за спірними договорами складає 22 969,03 грн, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 49 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, різниця в нарахуваннях (від`ємне значення) спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем.

Відповідно до п. 10.1. договору-1 цей договір набуває чинності згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України з моменту фактичного надання теплопостачальною організацією-продавцем теплової енергії (послуги з теплопостачання) споживачу-покупцю та діє до 31.12.2019.

Відповідно до п. 10.1. договору-2 цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України умови цього договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання з 01.01.2020 і діють по 31.12.2020 включно.

Господарський суд зазначає, що спірні договори-1,2 містять пункти, відповідно до яких договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 10.3. договору-1,2). Однак з наявних матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що кожен рік сторонами укладається новий договір купівлі-продажу теплової енергії після закінчення строку дії попереднього договору.

В той же час відповідач у своєму відзиві зазначає, що 15.01.2024 між відповідачем та позивачем укладено договір купівлі- продажу теплової енергії № 653.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що строк дії договору купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 01.02.2019 закінчився 31.12.2019 та договору купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 30.01.2020 закінчився 31.12.2020.

Таким чином, спірні грошові кошти у розмірі 22 969,03 грн не підлягають зарахуванню в оплату майбутніх платежів по новому договору купівлі-продажу теплової енергії № 653 від 15.01.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

До того ж, відповідно до п.6.3. договору-2 (в редакції додаткової угоди № 2 від 26.10.2020) якщо фактичне споживання теплової енергії в розрахунковий період, за який здійснена попередня оплата менше, ніж сума попередньої оплати, сплачена різниця зараховується в наступний розрахунковий період в межах бюджетного року. В кінці бюджетного року кошти не підтверджені актом передачі-прийняття теплової енергії повертаються на розрахунковий рахунок споживача. У разі наявності залишку невикористаних коштів в останньому розрахунковому періоді бюджетного року, теплопостачальна організація зобов`язана повернути невикористаний залишок на рахунок споживача протягом 3 робочих днів з дати подання вимоги про повернення споживачем.».

Як вказано вище, переплата за спірними договорами складає 22 969,03 грн, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати повернення зайво сплачених коштів за теплову енергію в розмірі 22 969,03 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з листом № 95 від 03.07.2023 (а.с. 26), в якому просив здійснити повернення переплати згідно з актом № 6324 від 31.05.2023 у сумі 6949,85 грн та з листом № 96 від 03.07.2023 (а.с. 26), в якому просив здійснити повернення переплати згідно з актом № 2410 від 31.05.2023 у сумі 16 019,18 грн з ПДВ.

В подальшому 25.12.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 245 від 22.12.2023 (а.с. 28) з вимогою про повернення коштів минулих років у дохід бюджету у сумі 22 969,03 грн (6949,85 грн + 16 019,8 грн).

Доказів повернення зайво сплачених коштів у розмірі 22 969,03 грн відповідач не надав.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22 969,03 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн. При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 27 від 02.02.2024. Господарський суд зазначає, що позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, ідентифікаційний код 00130850) на користь Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №13" Криворізької міської ради (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Упіта, буд. 68, ідентифікаційний код 02216649) 25 391,43 грн, а саме: 22 969,03 грн надмірно сплачені грошові кошти, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва