Рішення

від 10.04.2024 по справі 904/669/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024м. ДніпроСправа № 904/669/24За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорент-А", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 34 647,76грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорент-А" заборгованість у розмірі 34 647,76грн, з яких:

- пеня у розмірі 194,97грн;

- 3 % річних у розмірі 6945,24грн;

- втрати від інфляції у розмірі 27507,55грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору від 05 жовтня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:

- 05.02.2024 здійснив оплату послуг позивача в сумі 161 756,12грн. Про існування вказаної суми боргу відповідач дізнався від працівників позивача з наданої ними ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/437/24 від 01.02.2024;

- з початку повномасштабної агресії РФ проти України відповідач не здійснює господарську діяльність (фінансові звіти за 2022-2023 роки). З усіма працівниками товариства призупинено дію трудових договорів. Приміщення розташоване во вулиці Джохара Дудаєва (колишня Єсеніна), буд. 5, з 24.02.2022 по даний час закрите та не експлуатується;

- в період з листопада 2021 року по листопад 2023 року позивач надавав відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги з порушенням строку, встановленого пунктом 33 Індивідуального договору. Строки оплати рахунків позивача за спожиту послугу не відповідають термінам визначеним позивачем в розрахунках суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних;

- за контррозрахунком відповідача 3% річних складають 4 261,38грн, втрати від інфляції складають 11 786,15 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 справу №904/669/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, нежитлове приміщення, загальною площею 144,1кв.м., вбудоване в перший поверх 3-поверхового житлового будинку, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 5, прим. 25, належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорент-А" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Сорент-А" від 08.11.2018 (а.с. 75-76).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку №5 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна є позивач - Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа".

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" як виконавцем послуг 05.11.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://kpts.dp.ua/ (п. 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Індивідуального договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 25 по вул. Єсеніна у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 05.11.2021 ТОВ "Сорент-А" вважається таким, що приєдналось до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії. У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №11710 від 05.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 5, прим. 25.

Таким чином, з 05.11.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорент-А" (споживач) укладено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 5-9).

За умовами пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця https://www.kpts.dp.ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (п. 30 договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця https://www.kpts.dp.ua.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобовязаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті (п. 31 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п. 41 договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).

Належне виконання зобов`язань КПТМ "Криворіжтепломережа" стосовно надання послуги з теплопостачання ТОВ "Сорент-А" у період з 05.11.2021 по 30.11.2023 підтверджується Актами подачі та припинення подачі централізованого опалення на житлові будинки, а саме:

- Акт від 25.11.2021 (про подачу теплоносія);

- Акт від 04.04.2022 (про припинення подачі теплоносія);

- Акт від 01.11.2022 (про подачу теплоносія);

- Акт від 23.03.2023 (про припинення подачі теплоносія);

- Акт від 14.11.2023 (про подачу теплоносія) (а.с. 70-74).

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065, 99грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021№ 530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа"); за період з 18.10.2023 по теперішній час тариф за 1 Гкал 3481,81грн (з ПДВ) (згідно рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується наданими у справу зведеними відомостями (а.с. 10-29)

КПТМ "Криворіжтепломережа" виставило відповідачу на оплату рахунки-фактури №11710: від 08.12.2021 на суму 931,37грн; від 08.12.2021 на суму 18860,69грн; від 31.12.2021 на суму 28509,15грн; від 31.01.2022 на суму 28991,90грн; від 28.02.2022 на суму 10454,60грн; від 31.03.2022 на суму 12875,58грн; від 30.04.2022 на суму -3755,43грн; від 31.05.2022 на суму 35,19грн; від 30.06.2022 на суму 35,19грн; від 31.07.2022 на суму 36,88грн; від 31.08.2022 на суму 36,88грн; від 30.09.2022 на суму 36,88грн; від 31.10.2022 на суму 36,88грн; від 30.11.2022 на суму 10827,43грн; від 31.12.2022 на суму 14670,91грн; від 31.01.2023 на суму 17665,83грн; від 28.02.2023 на суму 16804,62грн; від 31.03.2023 на суму 9509,59грн; від 30.04.2023 на суму 36,19грн; від 31.05.2023 на суму 36,19грн; від 30.06.2023 на суму 36,19грн; від 31.07.2023 на суму 36,19грн; від 31.08.2023 на суму 36,19грн; від 30.09.2023 на суму 36,19грн; від 31.10.2023 на суму 36,19грн; від 30.11.2023 на суму -4129,98грн (а.с. 80-106).

В матеріалах справи містяться реєстри вручення рахунків-фактур, актів приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії, а також докази направлення на електронну пошту marina2601@meta.ua (а.с. 57-69).

Позивач зазначає, що відповідач не здійснював розрахунок за надані послуги, у зв`язку з чим за період з 05.11.2021 по 30.11.2023 утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії (в тому числі з абонентської плати) на загальну суму 161 756,12грн.

У серпні 2023 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія №11710/14567 за вих.№2186/13 від 31.07.2023 про сплату заборгованості у розмірі 165 777,53грн, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 26).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач повністю сплатив заборгованість за надані послуги 05.02.2024. Тобто розрахунок проведено з порушенням строків, установлених пунктом 34 договору.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 194,97грн, 3 % річних у розмірі 6945,24грн та втрати від інфляції у розмірі 27507,55грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією із підстав виникнення цивільних права та обов`язків є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії та абонентське обслуговування:

за листопад 2021 року не пізніше 31 грудня 2021 року, прострочка виконання настає з 01.01.2022;

за грудень 2021 року не пізніше 31 січня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.02.2022;

за січень 2022 року не пізніше 28 лютого 2022 року, прострочка виконання настає з 01.03.2022;

за лютий 2022 року не пізніше 31 березня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.04.2022;

за березень 2022 року не пізніше 02 травня 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.05.2022;

за квітень 2022 року не пізніше 31 травня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.06.2022;

за травень 2022 року не пізніше 30 червня 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 01.07.2022;

за червень 2022 року не пізніше 01 серпня 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.08.2022;

за липень 2022 року не пізніше 31 серпня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.09.2022;

за серпень 2022 року не пізніше 30 вересня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.10.2022;

за вересень 2022 року не пізніше 31 жовтня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.11.2022;

за жовтень 2022 року не пізніше 30 листопада 2022 року, прострочка виконання настає з 01.12.2022;

за листопад 2022 року не пізніше 02 січня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.01.2023;

за грудень 2022 року не пізніше 31 січня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.02.2023;

за січень 2023 року не пізніше 28 лютого 2023 року, прострочка виконання настає з 01.03.2023;

за лютий 2023 року не пізніше 31 березня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.04.2023;

за березень 2023 року не пізніше 01 травня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.05.2023;

за квітень 2023 року не пізніше 31 травня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.06.2023;

за травень 2023 року не пізніше 30 червня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.07.2023;

за червень 2023 року не пізніше 31 липня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.08.2023;

за липень 2023 року не пізніше 31 серпня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.09.2023;

за серпень 2023 року не пізніше 02 жовтня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.10.2023;

за вересень 2023 року не пізніше 31 жовтня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.11.2023;

за жовтень 2023 року не пізніше 30 листопада 2023 року, прострочка виконання настає з 01.12.2023;

за листопад 2023 року не пізніше 01 січня 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.01.2024.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач розрахувався за надані послуги лише 05.02.2024.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 45 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії, за наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженою належним чином.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 194,97грн за загальний період з 01.08.2023 до 18.01.2024 (а.с. 53).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 45 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування.

Однак, при проведенні розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку, загальний розмір пені у заявленому періоді складає 194,98грн. Позивач просить стягнути пеню у розмірі 194,97грн, що є його правом.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 6954,24грн за період з 01.02.2022 до 18.01.2024 та інфляційні втрати за період з лютого 2022 року до грудня 2023 року у розмірі 27 507,55грн (а.с. 51, 52).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Поряд із цим, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19).

Сума інфляційних втрат складає, зокрема:

на суму боргу 22593,92грн * 131,3% (сукупний індекс інфляції за лютий 2022 року - грудень 2023 року) = 29665,82грн - 22593,92грн = 7 071,90грн;

на суму боргу 35,19грн * 116,8% (сукупний індекс інфляції за червень 2022 року - грудень 2023 року) = 41,10грн - 35,19грн = 5,91грн;

на суму боргу 35,19грн * 112,5% (сукупний індекс інфляції за серпень 2022 року - грудень 2023 року) = 39,59грн - 35,19грн = 4,40грн;

на суму боргу 36,88грн * 109,2% (сукупний індекс інфляції за жовтень 2022 року - грудень 2023 року) = 40,27грн - 36,88грн = 3,39грн;

на суму боргу 36,88грн * 105,8% (сукупний індекс інфляції за грудень 2022 року - грудень 2023 року) = 39,02грн - 36,88грн = 2,14грн;

на суму боргу 13 759,03грн * 104,2% (сукупний індекс інфляції за лютий-грудень 2023 року) = 14336,91грн - 13759,03грн = 577,88грн;

на суму боргу 16753,95грн * 103,5% (сукупний індекс інфляції за березень-грудень 2023 року) = 17340,34грн - 16753,95грн = 586,39грн;

на суму боргу 36,19грн * 102,5% (сукупний індекс інфляції за вересень-грудень 2023 року) = 37,09грн - 36,19грн = 0,90грн;

на суму боргу 36,19грн * 102,0% (сукупний індекс інфляції за жовтень-грудень 2023 року) = 36,91грн - 36,19грн = 0,72грн.

В іншій частині розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним.

Вимога про стягнення з інфляційних втрат задовольняється судом частково у розмірі 27 489,14грн, в решті заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат (18,41грн) слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 194,97грн, 3% річних у розмірі 6954,24грн та втрати від інфляції у розмірі 27 489,14грн, а всього 34 368,35грн.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Інші доводи відповідача спростовуються встановленими вище судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №398 від 24.01.2024 (а.с. 111). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2402,87грн (34 368,35грн* 2422,40грн / 34 647,76грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорент-А" про стягнення 34 647,76грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорент-А" (ідентифікаційний код 42602865; вул. Джохара Дудаєва (колишня Єсеніна), буд. 5, прим. 25, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50027) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (ідентифікаційний код 03342184; пров. Дежньова, 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000) пеню у розмірі 194,97грн (сто дев`яносто чотири гривні 97коп.), 3% річних у розмірі 6954,24грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 24коп.), втрати від інфляції у розмірі 27 489,14грн (двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 14коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2402,87грн (дві тисячі чотириста дві гривні 87коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано -10.04.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва