Ухвала

від 10.04.2024 по справі 908/984/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.04.2024 справа № 908/984/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вул. Косовська, буд. 2-Д, м. Одеса, 65022 вказано заявником; вул. Косовська, буд. 2-Д, м. Одеса, 65074 згідно ЄДР; ідентифікаційний код 25830731) про видачу судового наказу

до боржника: товариства з обмеженою відповідальністю «1794 ГРУП» (вул. Глісерна, буд. 14, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код 42512253)

про стягнення 128477,44 грн. грошової заборгованості за договором № ТС-410/20 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 27.04.2020

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 03.04.2024 надійшла заява № 0123/158 від 21.03.2024 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу судового наказу щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю « 1794 ГРУП» 128477,44 грн. грошової заборгованості за договором № ТС-410/20 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 27.04.2020.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 вказану заяву передано для розгляду судді Левкут В.В.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.

За визначенням ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

До матеріалів заяви надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно із якою місцезнаходженням Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради є: вул. Косовська, буд. 2-Д, м. Одеса, 65074.

Однак, у заяві про видачу судового наказу місцезнаходженням Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради заявником зазначено вул. Косовська, буд. 2-Д, м. Одеса, 65022, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України.

Згідно із вимогами ч. 2 (пункти 4, 5), ч. 3 (пункти 3, 4) ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

В обґрунтування поданої заяви про видачу судового наказу, заявник посилається на неналежне виконання боржником договору № ТС-410/20 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 27.04.2020, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 128477,44 грн. Заявник вказує, що відповідно до п. 5.2 договору боржник має вносити плату за договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахування відповідних коштів на банківський рахунок заявника. Однак, перевірити умови оплати за договором у суду не має можливості, оскільки надана до матеріалів заяви копія договору №ТС-410/20 від 27.04.2020 роздрукована таким чином, що не містить вказаного пункту договору.

Таким чином, в порушення п.п. 4, 5 ч. 2 та п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.

Пунктами 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю « 1794 ГРУП» 128477,44 грн. грошової заборгованості за договором № ТС-410/20 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 27.04.2020 на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

За визначенням ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд визнав за необхідне роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 148, 149, п.п. 1, 8 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю « 1794 ГРУП» 128477,44 грн. грошової заборгованості за договором № ТС-410/20 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 27.04.2020.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 10.04.2024

Суддя В.В. Левкут