Рішення

від 07.03.2024 по справі 908/3814/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/298/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024Справа № 908/3814/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд.26-А

до відповідача Фізичної особи-підприємця Каналиша Анатолія Васильовича, АДРЕСА_1

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

суть спору

25.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» до відповідача Фізичної особи-підприємця Каналиша Анатолія Васильовича про стягнення заборгованість за договором № 41СР697-483-20 від 21.12.2020 в розмірі 284 929,31 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 195 508,15 грн, пені в розмірі 29 286,12 грн, 3 % річних в розмірі 10 156,66 грн, інфляційних втрат в розмірі 49 978,38 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 справу № 908/3814/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3814/23. Присвоєно справі номер провадження 15/298/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 05.02.2024 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 19.02.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 05.03.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до наявного в матеріалах справи № 908/3814/23 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі 06.02.2024.

Позов заявлено з тих підстав, що відповідач не виконав умови договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, що призвело до виникнення заборгованості за спожитий газ. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ та за несвоєчасне здійснення оплати за поставлений природний газ стягнути пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

30.01.2024 відповідачем подано до суду відзив. З підстав, викладених у відзиві, відповідач визнає основну заборгованість за поставлений природний газ в розмірі 195 508,15 грн, при цьому проти стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат заперечує, з посиланням на наявність обставин непереборної сили (форс-мажор) та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

07.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідачем не доведено наявність форс-мажорних обставин для спірних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

Відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015 щодо розмежування функцій з постачання та розподілу газу, а також згідно з постановою НКРЕКП (Регулятора) від 28.05.2015 № 1640 з 01 липня 2015 року було анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, видану ПАТ «Запоріжгаз» та Постановою НКРЕКП від 28 травня 2015 року № 1652 ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (ТОВ «Запоріжгаз Збут»).

27.04.2017 відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняла Постанову № 613 про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України: Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (ідентифікаційний код юридичної особи 39587271).

З 01.07.2015 ліцензовану діяльність з постачання газу (відносини купівлі-продажу) проводить ТОВ «Запоріжгаз Збут» (як постачальник газу), а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу тощо) проводить АТ «Запоріжгаз» (як Оператор ГРМ).

На виконання Закону України № 329-VIII від 09.04.2015 постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824. Кодекс газорозподільних систем регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також: визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:

2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу.

Порядок комерційного обліку природного газу по об`єкту споживача визначений в розділах ІХ-ХІ цього Кодексу (абз. 6 п. 2 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Відповідно до п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

А, також, Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу, (абз. 2 п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) постановою від 30.09.2015 № 2496 затвердила Правила постачання природного газу, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (Правила). Правила регулюють відносини, то виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

Відповідно до п. 3 Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

21 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» та Фізичною особою-підприємцем Каналишом Анатолієм Васильовичем (ФОП Каналиш А.В.) укладено договір № 41СР697-483-20 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі Договір) з наступними додатковими угодами.

Згідно з п. 1.1 Договору позивач передає відповідачу у власність природний газ, а останній зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 2.5.1 Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Відповідно до пункту 2.5.2 Договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до пункту 2.5.3 Договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Відповідно до пункту 2.5.4 Договору у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або не надання я обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дня отримання, такий акт вважаться підписаним споживчем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (пункт 3.4 договору).

Пункт 4.1 Договору зазначає, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.

Відповідно до пункту 4.2. Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів оплата газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100 % (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передую місяцю поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Протягом грудня 2021 року - травня 2022 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 4402,57 куб. метрів на суму 195 508,15 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року травень 2022 року та свідчить про виконання позивачем умов договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР697-483-20 від 21.12.2020 належним чином та в повному обсязі.

Обсяг використаного споживачами газу визначається відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» 329-VIII від 09.04.2015, а також нормативних документів НКРЕКП, зокрема - Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу тощо.

Отже, визначення обсягів спожитого споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ. При цьому, визначенні Оператором ГРМ обсяги природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.

З метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу всіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу електронна платформа, принципи її функціонування передбачені Правилами № 2496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу (абзац 46 пункту 5 глави 1 розділу Кодексу газотранспортної системи).

Кожному споживачу присвоюється ЕІС-код (EnergyIdentificationCode) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (абзац 3 пункту 5 Правил постачання природного газу).

Адміністрування платформи здійснює державне підприємство - Оператор ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою Платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб`єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом. Доступ до платформи здійснюється шляхом застосування персональних логінів і паролів, які надаються Оператором ГТС всім учасникам ринку природного газу.

Після запуску платформи - будь-який обмін інформацією в частині встановлення планових та визначення фактичних обсягів спожитого природного газу у розрізі постачальників та споживачів, які уклали з ними господарські договори на придбання ресурсу природного газу здійснюється в електронному вигляді (без дублювання на паперових носіях), зокрема:

1. Інформація про фактично спожиті обсяги у звітному місяці певним споживачем - вноситься до Платформи Оператором ГРМ (АТ «Запоріжгаз») у визначені терміни;

2. Постачальники використовують інформацію з Платформи для складання ними Актів приймання - передачі природного газу у звітному періоді споживачам, зокрема для проведення нарахування за фактичні обсяги спожитого природного газу;

3. Інформація Платформи використовується Оператором ГТС для визначення обсягу зобов`язань перед ним інших учасників ринку природного газу.

Відповідно до Глави 2 розділу IV Кодексу ГРС: з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Для кодування використовується ЕІС-код. На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту ЕІС-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці. Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні ЕІС-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу. ЕІС-коди, видані уповноваженим органом їх видачі за межами України, місцевим видавничим бюро, є дійсними на території України та приймаються оператором газотранспортної системи. ЕІС-код являє собою фіксовану за довжиною послідовність алфавітно-цифрових символів (16 позицій).

Код ідентифікації суб`єкта ринку природного газу відповідної групи - визначений оператором газотранспортної системи або оператором газорозподільної системи алфавітно-цифровий код, що ідентифікує суб`єкта ринку природного газу, у тому числі споживача, що приєднаний до газорозподільної системи або код точки комерційного обліку, яка використовується для визначення об`ємів та обсягів природного газу для складання актів приймання-передачі між суб`єктами ринку природного газу та їх взаєморозрахунків.

Згідно із даними інформаційної платформи за грудень 2021 року - травень 2022 року ФОП Каналишом А.В., ЕІС код 56ХО0006SKD59G, спожито 4402,57 м. куб природного газу.

Усього за грудень 2021 року - травень 2022 року відповідачу було нараховано до сплати 195 508,15 грн.

Проте, відповідач несвоєчасно здійснював оплати за поставлений природний газ, а саме: 7000,00 грн 18.02.2022, 10 000,00 грн 04.07.2023, 10 000,00 грн 03.08.2023.

Відповідно до п. 4.7 Договору у разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Керуючись вказаним пунктом Договору позивач зарахував здійснені оплати в рахунок заборгованості.

Отже, відповідач несвоєчасно здійснював оплати за поставлений природний газ, чим, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України, припустив односторонню відмову від виконання зобов`язань за договором.

Неприпустимість односторонньої відмову від зобов`язань або односторонню зміну умов договору виникає з самої суті зобов`язального правовідношення і ґрунтується на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як визначено положеннями статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, встановлений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, п. 6.2.1 договору № 41СР697-483-20 від 21.12.2020, у разі порушення споживачем строку оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Із розрахунку пені вбачається, що позивач просить стягнути пеню в розмірі 29 286,12 грн за загальний період з 11.01.2022 до 11.11.2022, здійснивши розрахунок окремо за кожним актом.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивачем арифметично неправильно здійснено розрахунок.

Здійснивши розрахунок пені за кожним актом окремо, виходячи з обґрунтованої суми боргу, суд встановив, що обґрунтованим розміром пені є сума 29 257,71 грн, яка підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог в частині стягнення пені в розмірі 28,41 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 11.01.2022 до 14.12.2023 у розмірі 10 156,66 грн, інфляційні втрати за період січень 2022 року-листопад 2023 року в розмірі 49 978,38 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх виконаними правильно, а заявлені суми обґрунтованими.

Оскільки мало місце неналежне виконання зобов`язань відповідачем щодо оплати за поставлений природний газ, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 29 257,71 грн, трьох процентів річних в розмірі 10 156,66 грн, інфляційних збитків в розмірі 49 978,38 грн.

Щодо доводів відповідача про виникнення з 24.02.2022 обставин непереборної сили (форс-мажор), з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідачем не надано належних доказів того, що саме введення воєнного стану стало причиною неможливості оплати за договором підряду.

Частиною першою статті 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом 7 днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Разом з тим, відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи за кожним окремим договором.

Таким чином, за загальним правилом, зацікавленій стороні за кожним конкретним випадком необхідно доводити факт невиконання зобов`язання саме у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Лист ТПП України, на який посилається відповідач, не є сертифікатом у розумінні наведеного положення Закону, та разом з тим, не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини саме за договором підряду, укладеного між сторонами у даній справі.

Відповідач не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов`язання.

Суд також зазначає, що введення на території України воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на повну сплату вартості поставленого природного газу, як способу захисту своїх майнових прав, передбаченого законом.

Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором. Відповідну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.03.2023 у справі № 922/1093/22, від 23.03.2023 у справі № 920/505/22.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи обставини справи та надані докази, відсутності оплати заборгованості на час прийняття рішення у справі суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Каналиша Анатолія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (69035, м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка, б. 26-А, ідентифікаційний код юридичної особи 39587271) суму заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 195 508,15 грн (сто дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот вісім гривень 15 коп.), пеню в розмірі 29 257,71 грн (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім гривень 71 коп.), три проценти річних у розмірі 10 156,66 грн (десять тисяч сто п`ятдесят шість гривень 66 коп.), інфляційні втрати у розмірі 49 978,38 грн (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 38 коп.). Видати наказ.

У позові в частині стягнення пені в розмірі 28,41 грн відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Каналиша Анатолія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (69035, м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка, б. 26-А, ідентифікаційний код юридичної особи 39587271) судовий збір у розмірі 4273,51 грн (чотири тисячі двісті сімдесят три гривні 51 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано 10.04.2024.

СуддяІ. С. Горохов