Рішення

від 10.04.2024 по справі 910/20135/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024Справа № 910/20135/23Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-ГРУП»

про стягнення 113 341,18 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-ГРУП» про стягнення 113 341,18 грн збитків, завданих об`єкту благоустрою внаслідок знищення та пошкодження зелених насаджень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

24.01.2024 до суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду із доказами сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 прийнято вказаний вище позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20135/23, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору, а також додаткових доказів, клопотань, заяв, пояснень.

06.02.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання, яке містило, зокрема, вимогу про розгляд справи № 910/20135/23 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 910/20135/23 в порядку загального позовного провадження відмовлено.

27.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.10.2022 громадським інспектором з охорони довкілля столичного округу на території м. Києва та Київської області ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення № Г-000067, у якому зафіксовано, що 13.10.2022 о 10 год. 00 хв. керівник проєкту в ТОВ «КСМ-ГРУП» ОСОБА_2 здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: допустив знищення газону звичайного площею 190,00 кв.м. та дерева липи діаметром 38 см, пошкодження до ступеня припинення росту 10 дерев лип (діаметром 32 см, 36 см. - 3 шт; 38 см - 3 шт; 40 см - 3 шт) внаслідок проведення земляних робіт без дозвільної документації за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пунктів 3, 4, 5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045. У вказаному протоколі зазначено про пред`явлення порушником документів, що посвідчують його особу. Протокол містить розписку порушника про ознайомлення із цим протоколом, однак вказано про незгоду із виявленими у ньому порушеннями.

Комісією Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, склад якої затверджено наказом від 23.05.2022 № 21/Н-22, складено Акт обстеження об`єкта благоустрою при визначенні його відновної вартості від 26.10.2022 про те, що внаслідок обстеження зеленої зони розмежувача між тротуаром та проїжджою частиною на АДРЕСА_2 виявлено пошкодження елементів благоустрою внаслідок проведення земляних робіт без дозвільних документів. Складено висновок про пошкодження ОСОБА_2 (керівником проєкту в ТОВ «КСМ-ГРУП») об`єкту благоустрою (зеленої зони розмежувача на АДРЕСА_2 ), який підлягає відновленню; розмір відновної вартості становить 113 341,18 грн.

Листом від 29.12.2022 № 3/1/6/2-25/2752 Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила позивача про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення від 13.10.2022 № Г-000067 та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення від 29.11.2022 № 001371 на керівника проєкту ТОВ «КСМ-ГРУП» ОСОБА_2 . У вказаному листі зазначено про сплату штрафу у розмірі 510 гривень в повному обсязі, а також про здійснення розрахунку шкоди, заподіяної зеленим насадженням міста, внаслідок самовільного видалення та пошкодження зелених насаджень під час проведення земляних робіт за адресою: АДРЕСА_1 та виставлення претензії ТОВ «КСМ-ГРУП» про відшкодування шкоди у розмірі 18 095,00 грн.

04.07.2023 позивач направив відповідачу претензію від 04.07.2023 № 077/227-814 про відшкодування збитків, завданих об`єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів у розмірі 113 341,18 грн, у якій із посиланням на Закон України «Про благоустрій населених пунктів», Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, Порядок видалення зелених насаджень на території міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600, вимагав відшкодувати збитки, завдані об`єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів працівником відповідача - керівником проєкта в ТОВ «КСМ-ГРУП» ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, у розмірі 113 341,18 грн. Разом із вказаною претензію було направлено копію акту обстеження об`єкта благоустрою при визначенні його відновної вартості від 26.10.2022, розрахунку відновлювальної вартості об`єкта благоустрою та копію листа Державної екологічної інспекції Столичного округу від 29.12.2022 № 3/1/6/2-25/2752.

Оскільки вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що обставини перебування на балансі позивача та обліку частини земельної ділянки не підтверджуються належними доказами. Так, відповідач вказує, що він є генеральним підрядником за укладеним із ТОВ «ІНТЕРБУД ТМ» договором генерального підряду від 03.1.22019 № 491 на будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 та за наявності відповідних погоджень Національної поліції України здійснював прокладання мереж водопостачання згідно тимчасової схеми організації дорожнього руху та за власний рахунок підтримував належний санітарний стан та відновлення благоустрою не виключно на земельній ділянці, де розташований будівельний майданчик, а і навколо будівництва. Крім того, зазначив, що після виконання будівельних робіт ним у повному обсязі відновлено благоустрій територій, на підставі укладеного із ТОВ «МРБ ГРУПП» договору підряду № 2922 від 29.11.2022 на виконання робіт із облаштування благоустрою території, доріг та тротуарів.

Відповідач заперечив проти наданих позивачем доказів на підтвердження збитків у розмірі 113 341,18 грн, зазначаючи, що розрахунок відновлювальної вартості об`єкта благоустрою, договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи не містять підписів замовника, підрядника та відмітки сертифікованого спеціаліста та незалежної експертизи даного кошторису, а зроблені за допомогою програмного комплексу вказані документи є такими, що суперечить правилам складання кошторисної документації. Водночас, за твердженнями відповідача, ним здійснювалось будівництво відповідно до затвердженої проєктної документації та за наявності відповідного дозволу на будівництво, що не потребує будь-яких додаткових узгоджень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Положеннями ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:

- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу;

- складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

- пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Так, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (надалі - Положення) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п.п. 7,8 п. 4 Положення Держекоінспекція наділена повноваженнями, зокрема, на складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; на пред`явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розрахунку їх розміру, звернення до суду з відповідними позовами.

Як вбачається з матеріалів справи, у листі від 29.12.2022 № 3/1/6/2-25/2752 Держекоінспекцією Столичного округу повідомлено позивача про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.11.2022 № 001371 на керівника проєкту ТОВ «КСМ-ГРУП» ОСОБА_2 та, зокрема, про виставлення ТОВ «КСМ-ГРУП» претензії про відшкодування шкоди у розмірі 18 095,00 грн.

Поряд із цим, позивач, посилаючись на не усунення відповідачем пошкодження відновлення елементів благоустрою, звернувся до відповідача із претензією від 04.07.2023 № 077/227-814, у якій просив відшкодувати збитки, завдані об`єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, які комісією з визначення відновної вартості об`єкта благоустрою розраховані у розмірі 113 341,18 грн.

На підтвердження перебування на балансі позивача земельної ділянки по АДРЕСА_1 надано паспорт № НОМЕР_1 від 17.10.2022.

Однак, відповідач заперечив щодо належності вказаного доказу, зазначив, що ним не підтверджується перебування земельної ділянки по АДРЕСА_1 на балансі позивача.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8001000562019 від 30.09.2019 земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить до земель загального користування.

Статтею 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Згідно з п. 3.1.4. Правил благоустрою міста Києва, прийнятих рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 (надалі - Правила № 1051/1051), утримання та благоустрій територій, підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (надалі - Правила № 105), визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами № 105 визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Згідно з п. 5.2. Правил № 105 балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів (п. 5.5. Правил № 105).

Згідно з п. 9.2 Правил № 1051/1051, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах м. Києва є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на землях запасу міста - Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та його підрозділи; у приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до п. 4.1.1. Статуту Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, затвердженого рішенням сесії Голосіївської районної у м. Києві ради від 20.02.2003 № 12/20 (надалі - Статут) метою діяльності позивача є утримання в належному стані парків, скверів, зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць та інших зелених насаджень загального користування, здійснення всього комплексу робіт по озелененню, догляду за зеленими насадженнями та їх охорони і захисту на закріпленій за підприємством території, поліпшення їх художньо-естетичного та санітарного стану, а також забезпечення розвитку об`єктів зовнішнього благоустрою району.

Суд зазначає, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо обліку зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2006 № 386, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовим складом та віком.

Облік зелених насаджень повинен здійснюватися органами місцевого самоврядування, балансоутримувачами, установами, організаціями, підприємствами, а також громадянами, що мають у власності та користуванні земельні ділянки, на яких розташовані зелені насадження.

Облік зелених насаджень проводиться на основі даних інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.

Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України 24.12.2001 № 226.

За матеріалами інвентаризації складається паспорт об`єкта благоустрою, земельної ділянки, на якій розташовані зелені насадження затвердженої форми, що належить підприємствам, установам, організаціям чи громадянам.

Паспорт об`єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації.

Відтак, з урахуванням викладеного та наявності в матеріалах справи паспорту об`єкта № В-71 від 17.10.2022, суд дійшов висновку, що територія та зелені насадження по вул. Метрологічній у Голосіївському районі м. Києва перебувають на балансі позивача, в той час як доказів протилежного відповідачем в матеріали справи не надано.

Так, за даним позовом позивач, як балансоутримувач земельної ділянки, на якій було допущено пошкодження (знищення) зелених насаджень, із посиланням на ст. 1172 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача збитки, завдані його посадовою особою.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 є працівником відповідача, втім, оскільки відповідач не заперечував вказаної обставини, а також враховуючи дані протоколу про адміністративне правопорушення № Г-000067 від 13.10.2022, суд не вбачає підстав вважати цю обставину недостовірною.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів тощо.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Правил № 105 об`єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил. На об`єктах благоустрою зеленого господарства забороняється, зокрема, пошкоджувати дерева, кущі, квітники, газони.

Частиною 1 ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (надалі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - п`ятим частини першої цієї статті.

Дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку; особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об`єктів інженерної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх здійснювати, не пізніше ніж за один робочий день повідомляє про це відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. У такому разі право на порушення об`єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку здійснення відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється у Типовому порядку щодо видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами частин 2, 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підставою для видалення зелених насаджень після обстеження земельної ділянки та складання акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. У цьому разі видалення зелених насаджень не потребує дозволу (ордера). Відновна вартість визначається на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та сплачується до прийняття об`єкта в експлуатацію. Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території.

Процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (далі - зелені насадження) на території населеного пункту визначено Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (надалі - Порядок № 1045).

Пунктом 2 вказаного Порядку від № 1045 передбачено, що видалення зелених насаджень здійснюється у разі, зокрема, виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єктах відповідно до статей 35-37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 3 Порядку № 1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі документів, визначених статтями 35-37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідач зазначав, що ним здійснювалось будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 за наявності відповідних погоджень правоохоронних органів та відповідного дозволу на будівництво.

Так, відповідач відповідно до укладеного 03.12.2019 із ТОВ «ІНТЕРБУД ТМ» договору генерального підряду № 491 прийняв на себе зобов`язання своїми або залученими силами і засобами, на власний ризик виконати роботи, а саме: повний комплекс підготовчих, будівельно-монтажних робіт по будівництву об`єкта - житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:476:0013). Пунктом 5.3. вказаного договору передбачено, зокрема, етап земляних робіт.

Листом начальника Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві від 21.04.2021 № 14792/41/11/10/02.2021 «Про погодження тимчасової схеми організації дорожнього руху», яким погоджено ТОВ «ІНТЕРБУД ТМ» тимчасову схему організації дорожнього руху на період перекладки мереж водопостачання по об`єкту: «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 ».

Втім, вказаний лист не належить до числа документів, визначених статтями 35-37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які б надавали право відповідачу здійснювати видалення зелених насаджень без відповідного дозволу. Будь-яких інших доказів відповідно до статей 35-37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем не надано, як і не надано відповідного ордера або рішення місцевої ради, що свідчить про порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме, видалення зелених насаджень за відсутності відповідного дозволу, або інших документів, які є підставою для видалення зелених насаджень.

Відповідно до п. 21.1.1. Правил № 1051/1051, у разі заподіяння фізичною чи юридичною особою майнової шкоди об`єкту благоустрою під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадова особа, яка виявила порушення, складає протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення, а також повідомляє балансоутримувача про матеріальну шкоду, заподіяну об`єкту благоустрою, та відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення.

За положеннями пунктів 21.2.1., 21.2.2. Правил № 1051/1051 посадова особа балансоутримувача терміново вживає заходів до створення комісії щодо визначення відновної вартості порушеного об`єкта благоустрою (надалі - комісія).

До складу комісії включаються представники балансоутримувача (комунальних підприємств районних у м. Києві рад, які здійснюють управління житловим господарством, КП ШЕУ або КП УЗН), спеціалісти Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або районного управління (відділу) контролю за благоустроєм.

Головою комісії призначається представник балансоутримувача об`єкта благоустрою. Якщо у балансоутримувача створена постійно діюча комісія, то повідомляється голова комісії про факт заподіяння майнової шкоди об`єкту благоустрою (вручається копія протоколу про адміністративне правопорушення).

Юридична чи фізична особа, винна в пошкодженні чи знищенні об`єкта благоустрою, бере участь в роботі комісії та підписує акт обстеження об`єкта. У випадку відмови підписати акт, в ньому робиться відповідний запис.

Комісія проводить обстеження об`єкта благоустрою, встановлює ступінь його пошкодження чи знищення, визначає відновну вартість робіт з його відновлення (відбудови) і складає відповідний акт.

Відновна вартість об`єктів благоустрою визначається порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 826 «Про затвердження Порядку визначення відновної вартості об`єктів благоустрою» (надалі - Порядок № 826).

Вказаний Порядок № 826 містить аналогічну процедуру створення комісії щодо визначення відновної вартості порушеного об`єкта благоустрою та передбачає, що юридична чи фізична особа, винна у пошкодженні чи знищенні об`єкта благоустрою, бере участь в роботі комісії та підписує акт обстеження об`єкта.

Пунктом 6 Порядку № 826 визначено, що роботи з усунення пошкодження та/або відновлення (відбудови) об`єкта благоустрою виконуються винною юридичною чи фізичною особою у строки, визначені письмовим договором з балансоутримувачем об`єкта. У разі коли не встановлена така особа, роботи виконуються власником об`єкта благоустрою за власний рахунок.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 03.11.2008 № 326 затверджено Методику визначення відновної вартості об`єкта благоустрою (надалі - Методика), яка установлює єдиний підхід до оцінки розміру відшкодування збитків, завданих об`єкту благоустрою, при визначенні відновної вартості таких об`єктів.

Пунктом 1.5. Методики визначено, що для визначення відновної вартості об`єкта благоустрою його балансоутримувач утворює комісію, до складу якої включаються представники балансоутримувача і власника зазначеного об`єкта, місцевої держадміністрації (виконавчого органу міської, селищної, сільської ради), спеціалісти з питань благоустрою населеного пункту. До складу комісії можуть входити представники громадських організацій (за їх згодою).

До участі в роботі комісії запрошується юридична чи фізична особа, винна в пошкодженні чи знищенні об`єкта благоустрою.

Комісія проводить обстеження об`єкта благоустрою, встановлює ступінь його пошкодження чи знищення, визначає відновну вартість робіт з його відновлення (відбудови) і складає відповідний акт обстеження об`єкта благоустрою при визначенні його відновної вартості встановленої форми, наведеної у додатку до цієї Методики.

Юридична чи фізична особа, винна в пошкодженні чи знищенні об`єкта благоустрою, яка бере участь у роботі комісії, підписує акт обстеження об`єкта. Якщо винна особа не погоджується з актом, вона підписує акт із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. У разі відмови винної особи взяти участь у роботі комісії або підписати акт - в акті робиться відповідна відмітка.

Отже, з наведеного суд доходить висновку, що для участі в роботі комісії обов`язково має бути запрошена особа, яка допустила порушення природоохоронного законодавства та знищення (пошкодження) об`єкта благоустрою.

Судом встановлено, що Акт комісії позивача щодо обстеження об`єкта благоустрою при визначенні його відновної вартості від 26.10.2022 не містить підпису винної особи - ОСОБА_3 (керівника проєкту ТОВ «КСМ-ГРУП»), а також будь-яких зауважень останнього щодо змісту цього акту, що свідчить про те, що вказана особа не була присутньою під час роботи комісії.

Водночас, вказаний акт не містить відмітки про відмову винної особи взяти участь у роботі комісії або підписати акт, у ньому лише зазначено про те, що на номер телефону ОСОБА_3 було надіслано відповідне повідомлення із запрошенням до участі в роботі комісії, однак останній не відреагував на це повідомлення та участі у роботі комісії не взяв.

Суд зазначає, що вказана вище відмітка в Акті від 26.10.2022 про надсилання відповідного повідомлення винній особі не підтверджена жодними доказами. Будь-яких належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалось надсилання позивачем винній особі запрошення до участі в роботі комісії, матеріали справи не містять, а отже, суд доходить висновку про недотримання позивачем наведених вище вимог законодавства щодо порядку скликання комісії із визначення відновної вартості об`єкта благоустрою.

Щодо визначеного позивачем розміру відновної вартості об`єкта благоустрою слід зазначити таке.

Відповідно до п. 1.7. Методики розмір відшкодування збитків, завданих об`єкту благоустрою, пов`язаний з усуненням пошкоджень об`єкта благоустрою, що виникли безпосередньо в результаті дій винної особи або як наслідок таких дій, і складається з вартості робіт на його відновлення до стану функціонального використання такого об`єкта, який відповідає вимогам державних стандартів, норм і правил.

Відновна вартість об`єктів благоустрою розраховується на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість. Розрахунок відновної вартості об`єкта благоустрою здійснюється на нормативній основі відповідно до економічно обґрунтованих планованих витрат, а також на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), норм і нормативів з оплати праці (пункти 2.1., 2.2. Методики).

Так, позивачем в матеріли справи надано розрахунок відновлювальної вартості об`єкта благоустрою, договірну ціну по роботам з відновлення зеленої зони по вул. Метрологічній, що здійснюється в 2022 році та локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01, складені до допомогою програмного комплексу АВК - 5 (3.7.1), відповідно до яких визначено відновлювальну вартість у розмірі 113 341,18 грн. Однак, суд встановив, що вказані документи не містять підписів замовника та підрядної організації та не містить зазначення підстави визначення ціни. При цьому, будь-яких доказів фактичного виконання робіт на вказану суму позивачем не надано.

За наведених обставин суд зазначає, що вказані документи не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази на підтвердження заявленої відновної вартості об`єкта благоустрою.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Отже, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Відтак, суд зазначає, що оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру заподіяних збитків, а відтак і не доведено всіх необхідних підстав для притягнення відповідача до відповідальності.

Більше того, як вбачається з п. 6 Порядку № 826, роботи з усунення пошкодження та/або відновлення (відбудови) об`єкта благоустрою виконуються винною юридичною чи фізичною особою.

Відповідачем в матеріали справи надано витяг із договору підряду № 2922 від 29.11.2022, укладеного між ТОВ «КСМ-ГРУП» та ТОВ «МРБ ГРУПП», відповідно до якого відповідач доручив ТОВ «МРБ ГРУПП» виконання комплексу робіт із облаштування благоустрою території, доріг та тротуарів на об`єкті: «Житлове та культурно-побутове будівництво по вул. Метрологічній в Голосіївському районі м. Києва. Паркувальний майданчик», вартість яких згідно з додатком № 1 до вказаного договору (Договірна ціна № 1) становить 322 309,70 грн з ПДВ.

Приписами частин 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (зазначену правову позиція викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, враховуючи принцип змагальності сторін, суд зазначає, що з огляду на дату вчинення адміністративного правопорушення та укладення 29.11.2022 відповідачем із ТОВ «МРБ ГРУПП» договору підряду на виконання комплексу робіт із облаштування благоустрою території, доріг та тротуарів на об`єкті: «Житлове та культурно-побутове будівництво по вул. Метрологічній в Голосіївському районі м. Києва. Паркувальний майданчик», а також враховуючи положення п. 6 Порядку № 826 та недоведеність належними та допустимими доказами визначеної позивачем суми збитків, відповідач у даному випадку більш вірогідними доказами довів спростував свій обов`язок із відшкодування таких збитків, аніж це підтвердив позивач.

Також суд враховує зазначене Держекоінспекцією Столичного округу у листі від 29.12.2022 № 3/1/6/2-25/2752, а саме те, що вказаним органом вже було направлено ТОВ «КСМ-ГРУП» претензію про відшкодування шкоди у розмірі 18 095,00 грн за самовільне видалення та пошкодження зелених насаджень під час проведення земляних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, позивачем не обґрунтовано доцільності заявлення до стягнення з відповідача збитків у зовсім іншому розмірі, аніж було визначено Держекоінспекцією Столичного округу.

Отже, враховуючи те, що Держекоінспекцією Столичного округу було пред`явлено відповідну претензію відповідачу щодо відшкодування шкоди за видалення зелених насаджень, суд зазначає, що подвійне стягнення з відповідача коштів збитків суперечитиме нормам чинного законодавства.

При цьому, позивачем взагалі не конкретизовано на чию користь необхідно стягнути з відповідача збитки у розмірі 113 341,18 грн, а суд не може самостійно визначити зміст позовних вимог та спосіб захисту порушеного права позивача, оскільки відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відтак, саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту та відповідного змісту позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23 зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Слід зазначити, що у даному позивачем не доведено обставин порушення його прав та інтересів, як і не зазначено конкретного способу захисту, у який такі права та охоронювані законом інтереси мають бути поновлені, в той час як суд не наділений повноваженнями самостійно визначати зміст позовних вимог та спосіб захисту.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, встановлених під час розгляду даної справи судом обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.04.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко