Ухвала

від 09.04.2024 по справі 519/487/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 519/487/24

2-о/519/33/24

У Х В А Л А

09.04.2024 року м. Южне

Суддя Южного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, за участю заінтересованої особи Суворовська державна нотаріальна контора м.Одеса,

У С Т А Н О В И В:

До Южного міського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, за участю заінтересованої особи Суворовська державна нотаріальна контора м.Одеса.

Ознайомившись зі змістом заяви та доданими до неї матеріалами суддею встановлено наступне.

Частиною 1 ст.2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.7 ст.19та ст.293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із п.5ст.293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст.315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.

Частиною 2статті 315 ЦПК Українивстановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

У поданій до суду заяві заявники просить встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло, зазначаючи, що один із співвласників ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношенні його майна заведена спадкова справа, що підтверджується витягом з Спадкового реєстру.

Заявники стверджують, що право власності на вищезазначену квартиру у них виникло у 1993 році шляхом приватизації. Після набуття чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стало необхідно зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Необхідність встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло виник у заявників через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.

Із поданої заяви вбачається спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, оскільки вбачається спір щодо належності заявникам нерухомого майна, а саме частки квартири.

Частиною 4 ст.315ЦПК Українивизначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

З урахуванням викладеного, оскільки із заяви вбачається наявність спору про право, а саме спору про належність заявникам нерухомого майна, у відкритті окремого провадження за вказаною заявою необхідно відмовити, роз`яснивши їм право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст.186, 294, 315 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, за участю заінтересованої особи Суворовська державна нотаріальна контора м.Одеса.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З. І. Барановська