Ухвала

від 10.04.2024 по справі 344/7100/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7100/22

Провадження № 2/344/256/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з Стефанюк Х.Я.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача 1 Н.Щадей,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання представника Позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «Торговий дім «Інвестбудсервіс ЛТД», ОСОБА_4 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «Торговий дім «Інвестбудсервіс ЛТД», ОСОБА_4 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії.

Представником ОСОБА_2 подано до суду клопотання про призначення в даній цивільній справі судової будівельно-технічної експертизи, за змістом якого заявник просить призначити в даній цивільній справі даний вид експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи є тотожним нежитлове приміщення за проектним номером 5, загальною площею 23,28 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , характеристики та розміри якого відображені в Додатку №1 до Договору доручення №2908/18-1, яке позначене у технічному паспорті під номером приміщення 2 та складає частину площі приміщення 62,0 кв.м., що входить до складу нежитлового приміщення №97-1 загальною площею 118,8 кв.м. за адресою

АДРЕСА_2 . Які будівельні роботи потрібно провести у приміщенні, яке позначене у технічному паспорті під номером приміщення 2 та складає частину площі приміщення 62,0 кв.м., що входить до складу нежитлового приміщення №97-1 загальною площею 118,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , для приведення у відповідність до технічних характеристик нежитлового приміщення загальною площею 23,28 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , характеристики та розміри якого відображені в Додатку №1 до Договору доручення №2908/18-1?

Представник Позивача в судовому засіданні клопотання про призначення експертизи підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення клопотання про призначення експертизи, просила відмовити в його задоволенні.

Інші учасники явку уповноважених представників до суду не забезпечили, про дати та час судових засідань повідомлялися належним чином.

Проаналізувавши доводи представників сторін щодо необхідності призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи, виходячи з вимог чинного законодавства України, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу положень ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За змістом положень ч. 5 вищевказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справа. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 103 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Судова експертиза в цивільному процесі це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в цивільній справі, що перебуває у провадженні суду.

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.

Розділом IІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) врегульовано порядок призначення будівельно-технічних експертиз.

Так, предметом позовних вимог в даній цивільній справі є позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на нежитлове приміщення за проектним номером 5, загальною площею 23,28 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , характеристики та розміри якого відображені в Додатку №1 до Договору доручення №2908/18-1, яке позначене у технічному паспорті під номером приміщення 2 та складає частину площі приміщення 62,0 кв.м., що входить до складу нежитлового приміщення №97-1 загальною площею 118,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ; витребування його з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 ; зобов`язання вчинити дії.

Підставами заявлених позовних вимог Позивачем зазначено, зокрема, ту обставину, що нежитлове приміщення за проектним номером 5, загальною площею 23,28 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , яке придбавалося нею на підставі договору, включено до складу нежитлового приміщення №97-1 загальною площею 118,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , яке на момент розгляду справи належить ОСОБА_3 .

Представник Відповідача ОСОБА_3 в ході розгляду справи вищевказану обставину заперечує, посилаючись, серед іншого, на ненадання Позивачем належних доказів на підтвердження таких доводів.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на предмет доказування в даній цивільній справі, характер спору між сторонами, Суд дійшов висновку, що клопотання представника ОСОБА_2 про проведення в даній цивільній справі судової будівельно-технічної експертизи є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки висновки експерта дозволять всебічно та об`єктивно з`ясувати обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Суд також зауважує, що у цивільному судочинстві обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16.

Крім того, в рамках розгляду зазначеної справи № 826/4406/16 Верховним Судом було зазначено, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010 визначено критерії, за якими національні суди можуть обмежити право на суд для особи, а зокрема зазначено про те, що «такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 29 серпня 2023 року у cправі №910/5958/20:

«Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

…

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, Суд вважає за необхідне призначити в даній цивільній справі судову будівельну-технічну експертизу, на вирішення якої поставити запропоновані заявником питання.

Враховуючи, що стороною заявника запропоновано відповідного експерта, якому він пропонує доручити провести дану експертизу, а представник Відповідача 1 щодо цього заперечила та запропонувала іншу експертну установу, Суд вважає за доцільне доручити проведення даної експертизи експертам Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Чернівці, вулиця Героїв Майдану, 194Б).

Крім того, Суд дійшов висновку, що витрати при проведенні експертизи слід покласти на заявника ОСОБА_2 .

Доводи представника Відповідача 1 про вирішення питання про призначення експертизи з порушенням норм ЦПК України, зокрема, пропуском строків подання доказів, відхиляються судом, оскільки в даному випадку вирішення позову без проведення експертизи, що передбачає володіння спеціальними знаннями, буде неможливим.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (пункт 9 частини 1 статті 253 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.12,103,110,113, 196-200,353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання представника Позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «Торговий дім «Інвестбудсервіс ЛТД», ОСОБА_4 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

2. Призначити по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «Торговий дім «Інвестбудсервіс ЛТД», ОСОБА_4 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії, судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи є тотожним нежитлове приміщення за проектним номером 5, загальною площею 23,28 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , характеристики та розміри якого відображені в Додатку №1 до Договору доручення №2908/18-1 від 29.08.2018 року, яке позначене у технічному паспорті під номером приміщення 2 та складає частину площі приміщення 62,0 кв.м., що входить до складу нежитлового приміщення №97-1 загальною площею 118,8 кв.м. за адресою

АДРЕСА_2 . У разі тотожності нежитлових приміщень Які будівельні роботи потрібно провести у приміщенні, яке позначене у технічному паспорті під номером приміщення 2 та складає частину площі приміщення 62,0 кв.м., що входить до складу нежитлового приміщення №97-1 загальною площею 118,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , для приведення у відповідність до технічних характеристик нежитлового приміщення загальною площею 23,28 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , характеристики та розміри якого відображені в Додатку №1 до Договору доручення №2908/18-1 від 29.08.2018 року?

3. Проведення експертизи доручити експертам Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Чернівці, вулиця Героїв Майдану, 194Б).

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у відповідності до ч.5 ст. 104 ЦПК України.

5. Зобов`язати сторін надати на вимогу експертів в їх розпорядження всі необхідні для проведення експертизи матеріали.

6. Витрати по проведенні експертизи покласти на ОСОБА_2 .

7. На час проведення експертизи зупинити провадження у справі до отримання висновку експерта.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 10.04.2024 р.

Суддя Домбровська Г.В.