Ухвала

від 10.04.2024 по справі 386/445/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/445/24

Провадження № 2/386/241/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Голованівського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди ,-

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовною заявою до Голованівського ліцею ім. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, шляхом направлення позову засобами поштового зв`язку, який надійшов до суду 09.04.2024. В позовній заяві просить:

визнати незаконним та скасувати наказ №10-к від 19.01.2024 «Про звільнення ОСОБА_3 »;

визнати незаконним та скасувати наказ №14-к від 19.01.2024 «Про звільнення ОСОБА_3 »;

поновити ОСОБА_2 на посаді заступника завідувача з навчально-виховної роботи Межирічківської філії Голованівського ліцею ім..Т.Г. Шевченка;

стягнути з Голованівського ліцею ім..Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь період вимушеного прогулу;

стягнути з Голованівського ліцею ім.Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20000 грн;

стянути з Голованівського ліцею ім..Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме позовна заява :

- не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта представника позивача;

- не містить зазначення ціни позову;

- позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;

Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, однак не надав такого розрахунку та не зазначив суми, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви представником позивача надано квитанцію №39 від 16.02.2024 , де вказано призначення платежа « за подання адміністративного позову ОСОБА_2 Голованівський районний суд» , сума платежу становить 1211, 20 грн .

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.

Як вбачається з зазначеного платіжного доручення та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду бюджету України від 1902.2024, позивачем вказується призначення платежу "« заподання адміністративного позову ОСОБА_2 Голованівськийрайонний суд ", тобто судовий збір сплачений не за той позов з яким представник позивача звернулась до суду.

Таким чином, суддя зазначає, що позивач має сплатити судовий збір виходячи із заявлених 2-х вимог майнового характеру, за реквізитами сплати судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за позовом ОСОБА_2 до Голованівського ліцею )

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі N 6-1121цс16зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься упостанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N 910/4518/16(провадження N 12-301гс18).

Крім того, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі N 369/10046/18 (провадження N 61-9664сво19).

Крім того позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Отже,позивачу необхідно: -в позовній заяві зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта представника позивача;

- в позовній заяві зазначити ціну позову;

-в позовнійзаяві зазначитивідомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;

надати розрахунок та суму, яка підлягає стягненню за середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди який складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (15140.00 грн.).

Звертаю увагу представника позивача на те, що з даним позовом представник позивача звернувся до суду з пропущеним строком звернення до суду з даним позовом (статтею 233 КЗпП України), при цьому, в позовній заяві вказує, що трудову книжку позивач отримала лише 05.03.2024 , однак доказів на підтвердження даного факту суду не надала.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику позивача строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Голованівського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.