Ухвала

від 10.04.2024 по справі 487/10049/13-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/10049/13-ц

Провадження № 6/487/9/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСІДА СОЛЮШН», Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила замінити сторону стягувача - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (ідентифікаційний код 14282829) його правонаступником ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі № 487/10049/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради про звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці, виселення та зняття з реєстрації мешканців квартири; скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.01.2021 про закінчення виконавчого провадження №47698493 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №2/487/145/14, виданого 23.09.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2014 року у справі №487/10049/13-ц (провадження №2/487/145/14) частково задоволено позов ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради про звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці, виселення та зняття з реєстрації мешканців квартири.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 30.08.2007 №5568132 у розмірі 43360,56 дол. США (що складається з тіла кредиту - 34201,10 дол. США, відсотків - 4284,38 дол. США, пені - 4875,08 дол. США) звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.08.2007 № 5584769 - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , належну на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 21.09.1998 №9240, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів з початковою ціною для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

02.06.2015 року Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №47698493 про примусове виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2014 року у справі №487/10049/13-ц (провадження №2/487/145/14).

В подальшому ПАТ "ПУМБ" відступило ТОВ "ФК "БРАВО" право вимоги за кредитним договором № 5568132 від 30.08.2007 року, укладеним між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 .

В травні 2019 року ТОВ "ФК "БРАВО" відступило ТОВ "ІСІДА СОЛЮШН" право вимоги за кредитним договором №5568132 від 30.08.2007 року, укладеним між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 , про що сторони уклали договір про відступлення права вимоги №944/44.4-1 від 28.05.2019 року.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "ФК "БРАВО" припинило свою діяльність в січні 2022 року, про що в реєстрі зроблено запис № 1000741110013066828 від 13.01.2022.

19 липня 2019 року між ТОВ "ІСІДА СОЛЮШН" та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 944/44.4(3) за умовами якого, остання за 10000 гривень набула права вимоги за кредитним договором №5568132 від 30.08.2007 року, укладеним між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 .

На виконання пункту 2.1 договору про відступлення прав вимоги №944/44.4(3) від 19.07.2019 року ОСОБА_1 сплатила ТОВ "ІСІДА СОЛЮШН" 10 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №20906_2 від 19.07.2019 року, після чого сторони того ж дня підписали акт прийому-передачі документів за укладеним договором.

Постановою від 25.01.2021 виконавче провадження №47698493 про примусове виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2014 року у справі №487/10049/13-ц (провадження №2/487/145/14) закінчено за заявою ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Проте, належна ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_3 , в примусовому порядку на виконання зазначеного рішення суду не реалізовувалась, що є беззаперечним доказом невиконання рішення суду, а тому у державного виконавця були відсутні підстави закінчувати виконавче провадження на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, станом на 25.01.2021 року ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" не являлось кредитором ОСОБА_2 , банк не мав законних підстав подавати заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2014 року у справі №487/10049/13-ц.

До судового засідання заявник не з`явилась, від її предствника адвоката Мішанова С.В. надійшла заява про розгляд справи без участі заявника та її представника.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Мотельчук Ю.І. надйшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та його представника.

Крім того, представник АТ «ПУМБ в заяві від 24.01.2024 просив розглянути справи за його відсутності, за наявними матеріалами справи.

Представники ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН» та Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві до судового засідання не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги заяви ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Положеннямистатті 129-1 Конституції Українипередбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першоюстатті 18 ЦПК Українипередбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертоюстатті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно доРішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2014 року у справі №487/10049/13-ц (провадження №2/487/145/14) частково задоволено позов ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради про звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці, виселення та зняття з реєстрації мешканців квартири.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 30.08.2007 №5568132 у розмірі 43360,56 дол. США (що складається з тіла кредиту - 34201,10 дол. США, відсотків - 4284,38 дол. США, пені - 4875,08 дол. США) звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.08.2007 № 5584769 - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , належну на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 21.09.1998 №9240, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів з початковою ціною для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження №47698493, 02.06.2015 постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Бусорою О.В., на підставі заяви стягувача Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа по справі №2/487/145/14, виданого 23.09.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва.

20 квітня 2018 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» і ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАВО» укладений договір про відступлення права вимоги №944/44.4, за яким первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за кредитним договором №5568132 від 30 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 . Відповідно до пп. 6.1 п. 6 цього договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.

В подальшому, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАВО» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІСІДА СОЛЮШН» 28.05.2019 уклали договрі про відступлення права вимоги №944/44.4-1, за яким первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить первісному кредиторові на підставі договору про відступлення права вимоги №944/44.4 від 20 квітня 2018 року, укладеного між первісним кредитором та ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», правноступником всіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», і стає кредитором за кредитним договором №5568132 від 30 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 .

Крім того, 19 липня 2019 року між ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН» та фізичною особою ОСОБА_1 укладений договір про відступлення права вимоги №944/44.4 (3). За цим договором первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить первісному кредиторові на підставі договору про відступлення права вимоги №944/44.4-1 від 28 травня 2019 року, укладеного між первісним кредитором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАВО» , і стає кредитором за кредитним договором №5568132 від 30 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 .

Відповідно до пп. 1.3. п. 1 договору сума права вимоги за основним договором, що відступається первісним кредитором новому кредитору за цим договором становить 807565,33 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2018 року складає в еквіваленті 30792,59 доларів США, з яких: заборгованість з повернення основної суми кредиту 516949,14 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2018 року складає в еквіваленті 19711,35 доларів США; заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом 290616,19 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2018 року складає в еквіваленті 11081,24 доларів США.

Сторони в пп. 6. 4 п. 6 договору визначили, що відступлення права вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін (окрім строни-кредитора в зобов`язанні) умов кредитного договору. Зазначений договір не є договором факторингу, а наслідком його укладення є лише зміна суб`єктного складу за кредитиним договором.

Отже, за вказаним договором у ОСОБА_1 виникло лише право вимагати виконання зобов`язання у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цього договору, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки, право на нарахування яких мав первісний кредитор.

Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої та другої 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного чи приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною п`ятоюстатті 15 Закону с України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 провадження №№14-197 цс, заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першоюстатті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Оскільки на підставі договору про відступлення права вимоги від 19.07.2019 до ОСОБА_1 перейшло право вимоги, суд вважає, що наявні правові підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні - ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на його правонаступника ОСОБА_1 .

Порушуючи питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, заявниця одночасно просить і скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

З копії матеріалів виконавчого провадження № 47698493 встановлено, що 16.10.2020 на адресу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від стягувача АТ «ПУМБ» надійшла заява про закінчення виконавчого провадження №47698493 по виконанню виконавчого листа №2/487/145/14. Виданого 23.09.2014, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження", оскільки на даний час виконавчий документ фактично виконано.

Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Опятою Ю.Ю. від 25.01.2021 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі №2/487/145/14, виданого 23.09.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва, на підстав п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконаче провадження», оскільки від стягувача надійшла заява про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів(посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зістаттею 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 зазначеної статті виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пункт 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчийдокумент надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), якиййого видав (частини друга та третя статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження").

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Судом встановлено, що станом на дату прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження 25.01.2021 року ПАТ «ПУМБ» не мав права вимоги до ОСОБА_2 , так як відступив його іншій особі, у зв`язку з цим, не маючи статусу стягувача, не мав права ініціювати питання про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду. Таким чином, закінчення виконавчого провадження за заявою особи, яка не має права вимоги до боржника, вказує на незаконність оскаржуваної постанови державного виконавця, а тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 442, 447, 451 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Замінити сторону стягувача - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (ідентифікаційний код 14282829) його правонаступником ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі № 487/10049/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради про звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці, виселення та зняття з реєстрації мешканців квартири.

Скасувати постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Опяти Юрія Юрійовича від 25.01.2021 про закінчення виконавчого провадження №47698493 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №2/487/145/14, виданого 23.09.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.А. Карташева