Рішення

від 10.04.2024 по справі 911/253/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2024 р.,

м. Київ

Справа № 911/253/24

Суддя Черногуз А.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради (08290, Київська область, селище Гостомель, вулиця Свято - Покровська, будинок 125, код ЄДРПОУ 35413136)

про стягнення заборгованості за договором на надання послуг № 156-2023р. від 02.08.2023,

в с т а н о в и в :

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управління житлово комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради про стягнення заборгованості за договором на надання послуг № 156-2023р. від 02.08.2023.

Звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача 38500,00 грн за договором про надання послуг № 156-2023 від 02.08.2023.

Господарський суд ухвалою від 07.02.2024 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судом встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Ухвала суду про відкриття провадження була доставлена сторонам у їх електронні кабінети в системі Електронний суд 08.02.2024.

Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву, відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов`язані з розглядом спору, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача. Відповідач не проявив бажання ані ознайомитися з матеріалами справи, ані подати заяви про визнання ним тих чи інших обставин спору. Таким чином вбачається, що відповідач не скористався можливістю доступу до правосуддя.

Відтак, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд з`ясував, що між позивачем та відповідачем підписано договір № 156-2023, що датований 02.08.2023 на надання послуг. За цим договором позивач виступав виконавцем, а відповідач замовником.

Розділом 1 договору визначено предмет договору: виконавець зобов?язується надати послуги з візуального обстеження багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , який було пошкоджено внаслідок збройної агресії російської федерації, за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 71630000-3 послуги з технічного огляду та випробовувань, а замовник зобов?язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Пунктом 2.2 договору визначено, що передача виконавцем наданих послуг здійснюється в межах строків передбачених цим Договором: початок надання послуг з моменту підписання договору, закінчення 28.08.2023.

До обов`язків замовника пунктом 3.2 віднесено проведення розрахунків згідно актів наданих послуг.

Загальна вартість наданих послуг за договором відповідно до пункту 4.1 становить 38500,00 грн без ПДВ.

Оплата за цим договором в силу пункту 4.3 здійснюється в національній валюті - гривні, шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця грошових коштів.

До справи долучено кошторис №1 на виконання робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до вказаного документу кошторисна вартість становила 38500,00 грн.

Позивач надав до суду копію звіту за договором про закупівлю від 02.08.2023 та акт наданих послуг № 156-2023 р/1. Акт підписано зі сторони виконавця та замовника, скріплено печатками сторін. Зазначений акт складено на підставі договору надання послуг № 156-2023 р від 02.08.2023. Вказано, що було надано послуги з візуального обстеження багатоквартирного житлового будинку, вартістю 38500,00 грн.

Позивач 27.12.2023 звернувся до відповідача з вимогою про сплату коштів в якій повідомив, що станом на 27.12.2023 відповдіно до умов договору про надання послуг у замовника існує заборгованість у розмірі 38500,00 грн. Тож позивач просив перерахувати суму заборгованості на його розрахунковий рахунок.

До справи долучено копію опису вкладення про направлення вимоги відповідачу за номером 0820508542744. Відповідно до копії рекомендованого повідомлення АТ "Укрпошта", наданої позивачем, відправлення вручено за довіреністю КП УЖКГ "Гостомель". Судом перевірено трекінг відправлення за номером на офіційному ресурсі поштового оператора "Укрпошта" та з`ясовано, що відправлення вручено 04.01.2024.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, оскільки договором не визначено конкретного строку чи терміну оплати виконаних робіт, а позивачем направлялася вимога про погашення боргу, яка була отримана відповідачем 04.01.2024, семиденний строк виконання вимоги відповідно до статті 530 ЦК України сплив 11.01.2024, то починаючи з 12.01.2024 відповідач прострочив виконання обов`язку з оплати боргу.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, оскільки відповідач не надавав до суду жодних доказів здійснення оплати за договором, а також не повідомляв про обставини, які можуть слугувати підставами для звільнення його від зобов`язання позовна заява про стягнення основного боргу за договором на надання послуг підлягає задоволенню у повному обсязі, тобто в сумі 38500,00 грн, що становить загальну вартість наданих та неоплачених послуг.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн покладаються судом на відповідача повністю.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради (08290, Київська область, селище Гостомель, вулиця Свято-Покровська, будинок 125, код ЄДРПОУ 35413136) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 38500,00 грн заборгованості за договором № 156-2023 від 02.08.2023 на надання послуг та 3028,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз