Ухвала

від 08.04.2024 по справі 912/794/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08 квітня 2024 рокуСправа № 912/794/24

Cуддя Господарського суду Кіровоградської області Тимошевська В.В., розглянувши заяву Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" про забезпечення доказів у справі №912/794/24

за позовом: Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс", вул. Незалежності, 233, смт. Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Центрум Агро", вул. Небесної Сотні, 1/4, с. Хащувате, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26331

про стягнення 149 063,15 грн

Представники:

від заявника - участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Центрум Агро" про стягнення заборгованості в сумі 149 063,15 грн, з яких: 145 630,00 грн основного боргу та 3 433,15 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами поставки в частині оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 03.04.2024 позовну заяву залишено без руху.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у Державній податковій службі у Кіровоградській області відомості про платника податків ТОВ "Тера Центрум Агро" (ідентифікаційний код 44299236) щодо зареєстрованих останнім податкових накладних, формування податкового кредиту за фактом постачання товару згідно видаткових накладних (№ 572 від 11.07.2023, № 846 від 06.06.2023, № 788 від 07.06.2023, №947 від 16.06.2023) на підставі податкових накладних (№ 50 від 11.07.2023, № 81 від 06.06.203 № 83 від 07.06.2023 та № 181 від 16.06.2023).

Заява обґрунтована тим, що зазначені докази можуть підтвердити обставини поставки позивачем відповідачеві товару, який останній відмовляється оплачувати. Однак, заявник не може отримати вказані докази самостійно, оскільки інформація щодо платника податків надається податковим органом на підставі рішення суду або за запитом правоохоронних органів. Заявник вказує, що відповідач може ініціювати подачу уточненої декларації, що унеможливить або ускладнить отримання відповідних доказів.

Ухвалою від 03.04.2024 розгляд заяви Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" про забезпечення доказів призначено на 08.04.2024. За клопотанням заявника постановлено розглянути заяву про забезпечення доказів без повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Центрум Агро".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею; заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Згідно частини 3 статті 112 ГПК України, заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" про забезпечення доказів, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до вимог статті 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Зі змісту наведених норм слідує, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Відтак, аналізуючи вищевикладене, слід зазначити, що заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про витребування доказу те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі.

Тобто забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.

Таким чином, згідно приписів статті 110 Господарського процесуального кодексу України забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів, а положення статті 111 вказаного Кодексу покладають на заінтересовану особу обов`язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

В обґрунтування заяви вказано на те, що відповідач може ініціювати подачу уточненої декларації з податку на прибуток, що може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів. Повідомлено про неможливість отримання доказів самостійно заявником.

Суд зазначає, що за нормами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Згідно ст. 198 Податкового кодексу України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, яка може подаватися платником податку як звітна (звітна нова), так і уточнююча з поставленням відповідної відмітки у полі 1 заголовної частини Декларації.

Таким чином, подання уточненої декларації НЕ має наслідком знищення звітної декларація, якщо така подавалась. Також затверджена форма декларації надає можливим встановити яка саме декларація подавалась (звітна чи уточнена) для оцінки дій покупця у відповідних обставинах.

Наведення заявником в заяві обставин неможливості самостійного отримання доказів є підставою для витребування таких доказів в порядку ст. 81 ГПК України, однак НЕ є підставою для забезпечення доказів.

З урахуванням викладеного, суд згідно зазначеного в заяві не встановив обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність вжиття заходів забезпечення доказів, а тому в задоволенні заяви Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" відмовляє.

Вказане не позбавляє позивача, у разі відкриття провадження у справі, права заявити клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 112 ГПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Керуючись статтями 110, 111, 112, 234 - 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" про забезпечення доказів відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направити Приватному підприємству "Поділля-Агрохімсервіс" та представнику позивача до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.04.2024.

Суддя В.В.Тимошевська