Рішення

від 09.04.2024 по справі 914/437/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 Справа № 914/437/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/437/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафтер ЛТД», м. Тернопіль,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський Консервний Завод», м. Буськ Львівської області,

про: стягнення заборгованості у розмірі 225 834,00 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафтер ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський Консервний Завод» про стягнення заборгованості у розмірі 225 834,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем своїх обов`язків за Договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №KR00001989 від 20.06.2018 року, в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

На адресу суду 03.04.2024 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9201/24) у якому відповідач визнав позовні вимоги ТзОВ «Крафтер ЛТД» в частині стягнення заборгованості за надані послуги перевезень вантажів автомобільним транспортом. Як зазначає відповідач, в умовах воєнного стану в Україні ТзОВ «Буський Консервний Завод» позбавлений реальної можливості погасити у стислі строки заборгованість за надані послуги перевезень, однак не уникаючи свого обов`язку по оплаті заборгованості відповідач в міру своїх реальних можливостей проводить оплату заборгованості за надані послуги перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафтер ЛТД» (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буський Консервний Завод» (Замовник) було укладено Договір №KR00001989 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно пункту 1.2. Договору передбачено, що Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу Замовника автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Експедитор в інтересах Замовника виконує такі транспортно-експедиційні операції, пов`язані з перевезеннями:

- здійснює організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами на підставі відповідних заявок;

- розробляє та узгоджує із Замовником маршрут перевезення;

- здійснює пошук перевізника;

- організовує забезпечення відправлення та одержання вантажу;

- розсилає товарно транспортну документацію;

- здійснює розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу;

- приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством, вирішує з Замовником претензійні питання,

- проводить інші операції, пов`язані з перевезенням.

У відповідності до п. 3.2. Договору Експедитор зобов`язаний своєчасно доставити ввірений вантаж у пункт призначення; передати у пункті призначення ввірений вантаж одержувачу, зазначеному в супровідних документах (товарно-транспортній накладній. СМК).

На виконання взятих на себе зобов`язань за Договором позивач здійснив у період з 11.10.2023 по 29.10.2023 перевезення вантажу відповідача (сік яблучний, концентрований, неосвітлений), що підтверджується Товарно-транспортними накладними №12 від 11 жовтня 2023 року; №13 від 25 жовтня 2023 року№ №14 від 26 жовтня 2023 року; №15 від 28 жовтня 2023 року та № 16 від 29 жовтня 2023 року.

Відповідно до п. 2.5. Договору після повного виконання замовлення Експедитор оформляє акт виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками. Акт виконаних робіт направляється Замовнику у двох екземплярах, один з яких останній зобов`язується підписати, завірити печаткою та повернути Експедитору не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання даного акту. В разі незгоди Замовника з актом виконаних робіт. Замовник зобов`язаний надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання, чи заперечення, щодо виконаних послуг, у термін не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання акту. В разі неповернення Замовником акту строк, зазначений в ньому пункті, він вважається таким, що підписаний Замовником на умовах Експедитора, а замовлення виконане у повному обсязі та належним чином.

Розрахунки між Сторонами проводяться шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Експедитора протягом 5 календарних днів з дня отримання документів, що підтверджують надання транспортно-експедиторських послуг, а саме: рахунку, копії товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу; акту виконаних робіт та податкової накладної (п.5.3. Договору).

Листом від 29 січня 2024 року позивачем направлено на поштову адресу відповідача документи передбачені пунктом 5.3. Договору, в тому числі і Акти № КR-0001052, КR-0001087, КR-0001088, КR-0001089, КR-0001090 здавання- приймання послуг за договором КК00001989 від 20.06.2018.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 03.02.2024, що підтверджується описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач підписані Акти виконаних робіт позивачу не повернув, обґрунтовану відмову від його підписання не направив, розрахунки за надані послуги не здійснив.

Відповідно до п.п. 3.1.12. та п.п. 3.1.13 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати на рахунки Експедитора на умовах, передбачених в цьому Договорі; у визначені цим Договором строки підписати акт виконаних робіт та один його примірник надіслати на адресу Експедитора.

Враховуючи відсутність оплати заборгованості, позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 225 834,00 грн.

В ході розгляду справи, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі і не заперечив проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, на виконання умов Договору KR00001989 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 20.06.2018 року надав послуги з перевезення, що підтверджується товарно-транспортними накладними №12 від 11 жовтня 2023 року; №13 від 25 жовтня 2023 року; №14 від 26 жовтня 2023 року; №15 від 28 жовтня 2023 року та № 16 від 29 жовтня 2023 року, що підписані та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафтер ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський Консервний Завод».

Матеріали справи не містять докази будь-яких зауважень з боку відповідача щодо якості наданих послуг позивачем та недодержання строків виконання умов договору.

Судом встановлено, що 29 січня 2024 року позивач надіслав відповідачу оригінали документів, що передбачені пунктом 5.3. Договору, а саме: товарно-транспортні накладні №12 від 11 жовтня 2023 року; №13 від 25 жовтня 2023 року№ №14 від 26 жовтня 2023 року; №15 від 28 жовтня 2023 року та № 16 від 29 жовтня 2023 року та Акти №КR-0001052, КR-0001087, КR-0001088, КR-0001089, КR-0001090 здавання- приймання послуг, які були отримані ТзОВ «Буський консервний завод» 03.02.2024 року.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за Договором KR00001989 від 20.06.2018 у розмірі 225 834,00 грн. Відповідач визнав існуючу заборгованість.

Згідно пункту 1 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві та у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 225 834,00 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3387,51 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський Консервний Завод» (80500, Львівська область, Буський район, м. Буськ, вул. Петрушевича, 28; код ЄДРПОУ: 00376403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафтер ЛТД» (46008, м. Тернопіль, вул. Острозького князя, 10, офіс 3-2; код ЄДРПОУ: 42049258) 225 834,00 грн заборгованості та 3387,51 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБерезяк Н.Є.