Ухвала

від 10.04.2024 по справі 916/1483/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1483/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати про забезпечення позову вх. №2-562/24 від 08.04.2024 подану по справі №916/1483/24

за позовом: Одеської регіональної торгово-промислової палати (65011, м. Одеса, вул. Базарна, 47, код ЄДРПОУ 02944722);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАССПАК (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 33312579);

про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 04.04.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 1588/24) Одеської регіональної торгово-промислової палати до відповідача ТОВ ГЛАССПАК, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії члена ОРТПП ТОВ ГЛАССПАК в особі директора Боглі С.С. щодо скликання позачергових загальних зборів 19.04.2024 об 11:00 годині за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 24/26.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю рішення Ради Палати про їх скликання, відсутності вимоги Ревізійної комісії, а також відсутністю вимоги про скликання однієї третини числа членів Палати, що є порушенням п. 5.2.4. Статуту.

Ухвалою суду від 08.04.2024 було позовну заяву (вх.№1588/24 від 04.04.2024) Одеської регіональної торгово-промислової палати залишено без руху.

08.04.2024 до суду від Одеської регіональної торгово-промислової палати надійшла заява про забезпечення позову (вх. №2-562/24). У відповідності до змісту заяви про забезпечення позову Одеська регіональна торгово-промислова палата просить суд:

1. Заборонити проводити 19 квітня 2024 р. Загальні збори членів Одеської регіональної торгово-промислової палати та приймати ними рішення з наступних питань порядку денного:

- Обрання Голови та секретаря Загальних зборів членів ОРТПП;

- Обрання мандатної комісії Загальних зборів;

- Затвердження порядку денного;

- Обрання лічильної комісії ОРТПП;

- Звіт екс-президента щодо підсумків діяльності ОРТПП за 2019-2023 роки;

- Звіт Ревізійної комісії ОРТПП за 2019-2023 року;

- Обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП (Ради Палати);

- Обрання терміном на п`ять років Ревізійної комісії ОРТПП;

- Внесення змін до Статуту ОРТПП.

2. Заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати, щодо Одеської регіональної торгово-промислової палати (код ЄДРПОУ 02944722) будь-які реєстраційні дії, пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, але не виключно: зміною керівника; зміною складу осіб, які можуть діяти від імені Одеської регіональної торгово-промислової палати без довіреності; реєстрацією нової редакції статуту чи змін до статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати.

3. Заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/ здійснювати, щодо Одеської регіональної торгово-промислової пахати (код ЄДРПОУ: 02944722) будь-які реєстраційні дії на підставі документів (протоколів актів, витягів з протоколів тощо), складених за результатами проведення 19 квітня 2024 р. Загальних зборів членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.

Так, в обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що рішення про проведення позачергових Загальних зборів 19.04.2024 року об 11:00 годині за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар 24/26, Радою Палати не приймалося, у зв`язку чим, дії Відповідача щодо їх скликання є самовільними і такими, що не мають нормативного та фактичного підґрунтя.

Позивач наголошує що заборона приймати зазначені рішення прямо стосується предмету спору, а саме законності скликання відповідачем позачергових Загальних зборів членів ОРТПП з визначеним вище Порядком денним.

Водночас, позивач звертає увагу, що новообраний склад Ради Палати на своєму першому засіданні повинен буде обрати нового Президента ОРТПП та Президію Палати, відповідно до п. 5.7.1. та 5.7.8. статуту ОРТПП.

У зв`язку з цим, позивач наголошує на тому, що вирішення питань про обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП (Ради Палати) та внесення змін до статуту ОРТПП прямо пов`язане з необхідністю внесення змін до відомостей про позивача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

За таких обставин позивач зазначає, що ефективний захист інтересів позивача вимагає також встановлення заборони проведення відповідних реєстраційних дій.

Розглянувши заяву (вх. ГСОО №2-562/24) про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про задоволення такої заяви з таких підстав:

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі Продан проти Молдови, Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Оскільки Одеська регіональна торгово-промислова палата звернулася до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в даному випадку підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).

Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд зазначає, що у даному випадку невжиття визначеного заявником заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі. Адже, у разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи відповідачем буде прийнято рішення щодо: обрання Голови та секретаря Загальних зборів членів ОРТПП, обрання мандатної комісії Загальних зборів, затвердження порядку денного, Обрання лічильної комісії ОРТПП, звіту екс-президента щодо підсумків діяльності ОРТПП за 2019-2023 роки, звіт Ревізійної комісії ОРТПП за 2019-2023 року, обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП (Ради Палати), обрання терміном на п`ять років Ревізійної комісії ОРТПП, внесення змін до Статуту ОРТПП, то позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за цим позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав.

Згідно п.1 ч.5 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

При цьому, заявляючи заяву про заборону проводити 19 квітня 2024 р. Загальні збори членів Одеської регіональної торгово-промислової палати, позивачем не враховано положення п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд доходить висновку про відмову про задоволення заяви про забезпечення позову (вх. №2-562/24), в частині заборони проводити 19 квітня 2024 р. Загальні збори членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.

Однак, щодо заборони Загальним зборам членів Одеської регіональної торгово-промислової палати 19 квітня 2024 р. приймати ними рішення з питань порядку денного щодо: обрання Голови та секретаря Загальних зборів членів ОРТПП, обрання мандатної комісії Загальних зборів, затвердження порядку денного, Обрання лічильної комісії ОРТПП, звіту екс-президента щодо підсумків діяльності ОРТПП за 2019-2023 роки, звіту Ревізійної комісії ОРТПП за 2019-2023 року, обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП (Ради Палати), обрання терміном на п`ять років Ревізійної комісії ОРТПП, внесення змін до Статуту ОРТПП, суд вважає, що визначені позивачем заходи забезпечення позову у даній справі прямо стосуються предмета спору та не суперечать приписам Господарського процесуального кодексу України.

Здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку, що обраний позивачем захід забезпечення позову є обґрунтованим та співмірним.

При цьому суд зазначає, що обрані заходи забезпечення лише тимчасово обмежать права відповідача, проте такі заходи не перешкоджають реалізації відповідачем своїх прав як засновника, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Суд також зазначає, що необхідність у застосуванні вказаних заходів, покликана насамперед наявністю судового спору, під час розгляду якого відповідачем та іншими особами можуть бути вчинені дії, які можуть призвести до існування загрози того що прийняття рішень з питань порядку денного призведе до неможливості реального поновлення інтересів Одеської регіональної торгово-промислової палати в межах даної справи без нових звернень до суду, що, в свою чергу, фактично знівелює мету судового захисту та принцип процесуальної економії.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Між тим, відповідно до ч.7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви (вх.№2-562/24) Одеської регіональної торгово-промислової палати про забезпечення позову та про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного стану правовідносин та статусу учасників правовідносин з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати про забезпечення позову за вх. №2-562/24 від 08.04.2024 по справі №916/1483/24 задовольнити частково.

2. Заборонити 19 квітня 2024 р. Загальним зборам членів Одеської регіональної торгово-промислової палати приймати рішення з наступних питань порядку денного:

- Обрання Голови та секретаря Загальних зборів членів ОРТПП;

- Обрання мандатної комісії Загальних зборів;

- Затвердження порядку денного;

- Обрання лічильної комісії ОРТПП;

- Звіт екс-президента щодо підсумків діяльності ОРТПП за 2019-2023 роки;

- Звіт Ревізійної комісії ОРТПП за 2019-2023 року;

- Обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП (Ради Палати);

- Обрання терміном на п`ять років Ревізійної комісії ОРТПП;

- Внесення змін до Статуту ОРТПП.

3. Заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати, щодо Одеської регіональної торгово-промислової палати (код ЄДРПОУ 02944722) будь-які реєстраційні дії, пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, але не виключно: зміною керівника; зміною складу осіб, які можуть діяти від імені Одеської регіональної торгово-промислової палати без довіреності; реєстрацією нової редакції статуту чи змін до статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати.

4. Заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/ здійснювати, щодо Одеської регіональної торгово-промислової пахати (код ЄДРПОУ: 02944722) будь-які реєстраційні дії на підставі документів (протоколів актів, витягів з протоколів тощо), складених за результатами проведення 19 квітня 2024 р. Загальних зборів членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.

5. В іншій частині заяви відмовити.

Стягувачем за ухвалою є: Одеська регіональна торгово-промислова палата (65011, м. Одеса, вул. Базарна, 47, код ЄДРПОУ 02944722).

Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю ГЛАССПАК (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 33312579).

Ухвала набрала законної сили 10.04.2024.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено у 10-денний термін з дня її складання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна