Рішення

від 01.04.2024 по справі 925/71/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. Черкаси справа № 925/71/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Лисенко Я.О. - адвокат за ордером;

від відповідача: Попов А.В. - адвокат за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Селянського (фермерського) господарства "Нива" (с. Веселинівка, Баришівський район, Київська область) до приватного підприємства "Хутір" (м. Шпола, Черкаська область) про стягнення 90 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 90 000,00 грн. на підставі договору поставки № 05/10 від 05.10.2023, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

01.04.2024 від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 37 000 грн. у зв`язку з частковою сплатою боргу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги в частині стягнення решти 53 000, 00 грн. підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав, про що надав суду заяву від 29.02.2024 ( а.с. 67).

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності і заслухавши доводи і заперечення сторін в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається та сторонами визнається, що 05.10.2023 приватним підприємством "Хутір (далі - Покупець, відповідач по справі) та селянським (фермерським) господарством "Нива" (далі - Постачальник, позивач по справі) було укладено Договір поставки №05/10 (а.с. 8-9), у відповідності до якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію ( далі - Товар) в асортименті, за ціною, якістю та кількістю та на умовах узгоджених з Покупцем і вказаних в договорі та в Додатках до Договору, а Покупець зобов`язався здійснити приймання та оплату Товару ( п. 1.1. договору).

Ціна Товару визначається згідно з Додатками до Договору ( п. 3.1. договору) .

Згідно Додатку №1 до Договору (а.с. 10) Постачальник поставляє 400,00 т (+/- 10% до кількості) соняшнику, вартість якого за тонну складає 9 298,25 грн., загальна вартість з ПДВ -- 4 240 002,00 грн., у строк до 31.12.2023.

Згідно з п. 5.1 Договору Покупець здійснює попередню оплату окремих партій Товару на підставі рахунків-фактур наданих Постачальником в розмірі 86%, решту 14% після реєстрації податкової накладної протягом 1-го банківського дня, приймання товару здійснюється на підставі видаткових накладних наданих Постачальником.

Доказів визнання даного договору недійсним чи наявності підстав вважати його неукладеним, сторонами суду не подано.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає положенням ст. 712 ЦК України.

Даною нормою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до відносин поставки застосовуються положення ЦК України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як доводить позивач, на виконання умов Договору 05.10.2023 було виставлено рахунок на оплату № 8 із посиланням на Договір між сторонами (а.с. 30).

На його підставі Відповідач 05.10.2023 здійснив попередню оплату за товар на суму 3 719 435,75 грн., що також підтверджується платіжною інструкцією № 4372 ( а.с. 31) і не заперечується сторонами.

Позивачем було поставлено Відповідачу Товар відповідно до умов Договору та Додатку №1 до цього Договору, а саме соняшник вагою 360 т, що підтверджується видатковими накладними:

- № 9 від 07.10.2023 на суму 509 860,25 грн. ( а.с. 15);

- № 10 від 08.10.2023 на суму 2 138 657,01 грн. ( а.с. 13);

- № 17 від 04.11.2023 на суму 1 165 152,55 грн. ( а.с. 14)

та товарно-транспортними накладними ( а.с. 16-29) №0710-23/12 від 07.10.23; №0710 23/13 від 07.10.23; №0810-23/19 від 08.10.23; №0810-23/20 від 08.10.23; №0810-23/16 від 08.10.23; №0810-23/18 від 08.10.23; №0810-23/15 від 08.10.23; №0810-23/17 від 08.10.23; №0810-23/21 від 08.10.23; №0810-23/14 від 08.10.23; №0411-30 від 04.11.23; №0411-31 від 04.11.23; №0411-32 від 04.11.23; № 0411-39 від 04.11.23; №0411-40 від 04.11.23.

Згідно з видатковими та товаро - транспортними накладними загальна вартість поставленого товару становить 3 813 669,56 грн.

За правилами п. 5.1. Договору, для отримання від відповідача оплати залишку вартості товару в розмірі 14% протягом 1 банківського дня, позивач повинен зареєструвати податкову накладну.

Податкову накладну № 7 від 05.10.2023 на суму попередньої оплати 3 719 435,75 грн. позивач зареєстрував 10.10.2023, що підтверджується квитанцією про реєстрацію ПН (а.с. 11).

Для оплати останньої поставки товару, що відбулась 04.11.2023, Позивач склав Податкову накладну №22 від 04.11.2023, яка була зареєстрована в ЄРПН 07.12.2023, що підтверджується Квитанцією про реєстрацію податкової накладної (а.с. 12) на суму залишку боргу 94 234,04 грн., хоча вірний розмір залишку боргу становить 94 233,81 грн.

Згідно п. 5.1. Договору дані кошти повинні сплачуватися протягом одного дня після реєстрації податкової накладної. Тобто 94 234,04 грн. мали бути сплаченими відповідачем позивачу 08.12.2023.

21.12.2023 Відповідач сплатив 4 234,00 грн. (а.с. 41).

Залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем по Договору після реєстрації податкової накладної №22 від 04.11.2023 позивач обліковує у розмірі 90 000,00 грн. (округливши суми).

Під час розгляду справи відповідачем сплачено позивачу ще 37 000,00 грн., в зв`язку з чим позивачем подано клопотання від 01.04.2024 про закриття провадження у справі в частині стягнення 37 000,00 грн. основного боргу.

Відповідач проти закриття провадження у справі в частині стягнення 37 000,00 грн. не заперечив та підтвердив сплату заборгованості в цій сумі.

Клопотання позивача підлягає до задоволення на підставі п.2) ч. 1 ст. 231 ГПК України, за яким суд закриває провадження у справі за відсутності предмету спору, який вичерпався в ході розгляду справи.

Таким чином залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить лише 53 000,00 грн. (90 000,00 - 37 000,00) за отриманий товар по договору. Розмір цього боргу відповідачем суду не заперечено.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки доказів про повну сплату боргу відповідач суду не надав, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 53 000,00 грн. залишку основного боргу. Строк виконання даного зобов`язання є таким, що настав.

Позовні вимоги відповідач визнає.

Отже зібраними у справі доказами позивач довів правову підставу та обґрунтованість своїх позовних вимог, сторонами спір не врегульовано, борг відповідачем повністю не сплачено. З урахування закриття провадження за частиною позовних вимог, до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 53 000,00 грн. залишку основного боргу за товар на підставі договору поставки № 05/10 від 05.10.2023.

До початку розгляду справи по суті (перше засідання у справі в порядку спрощеного провадження) відповідач подав заяву про визнання позову (а.с. 67).

У відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, з нього на користь позивача слід стягувати всю суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, то з нього в порядку ст. 130 ГПК на користь позивача слід стягнути лише 50% від повної суми сплаченого судового збору в сумі 1 514,00 грн., а решту судового збору слід повернути позивачу з Державного бюджету України за його заявою.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Хутір" (код 36037098, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лебединська, 4) на користь Селянського (фермерського) господарства "Нива" (код 25567009, с. Веселинівка, Баришівський район, Київська область, с. Веселинівка) - 53 000,00 грн. залишку основного боргу за товар на підставі договору поставки № 05/10 від 05.10.2023 та 1514,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог провадження закрити за відсутністю предмету спору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2024 року

Суддя Н.М. Спаських