Постанова

від 26.03.2024 по справі 910/11956/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11956/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву,

представник позивача - Павленко А.В. (в порядку самопредставництва),

позивач - Київський національний університет технології та дизайну,

представник позивача - Грищенко А.Л. (в порядку самопредставництва),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Хотел Груп",

представник відповідача - не з`явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КІОД-1",

представник третьої особи - Кобелєв О.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

представник прокуратури - Зарудяна Н.О. (прокурор відділу Офісу Генерального прокурора),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-1"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 30.10.2023

у складі колегії суддів: судді - Владимиренко С.В. (головуюча), суддів - Суліми В.В., Демидової А.М.,

у справі за позовом

Заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі:

Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву,

Київського національного університету технологій та дизайну

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Хотел Груп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КІОД-1",

про стягнення 4 165 528,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. 12.08.2020 Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - РВ ФДМУ, позивач 1) та Київського національного університету технологій та дизайну (далі - університет, позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Хотел Груп" (далі - ТОВ "Блек Сі Хотел Груп", відповідач) про стягнення з останнього на користь позивача 2 упущену вигоду у розмірі 1 735 636,82 грн. - 50% орендної плати без ПДВ, 694 254,73 грн. - 20% ПДВ від загальної суми орендної плати; на користь позивача 1 упущену вигоду у розмірі 1 735 636,82 грн. - 50 % суми орендної плати без ПДВ, та стягнення судових витрат.

2. Підставою звернення прокурора до суду з даним позовом стало неналежне виконання позивачем 1 своїх повноважень щодо управління державним майном, що призводить до ненадходження до державного бюджету коштів та спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує невиконанням загальнодержавних та місцевих програм, які фінансуються з бюджету.

2.1. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор послався на те, що відповідач без достатньої правової підстави безоплатно користується нежилими приміщеннями площею 142,3 кв.м. у будинку № 16 літера «А» по вул. Лейпцизькій в м. Києві, яке є державною власністю та входить до складу будівлі гуртожитку № 7 загальною площею 10 467,70 кв. м. у будинку № 16 літера «А» по вул. Лейпцизькій в м. Києві, яке на праві господарського відання закріплено за позивачем 2 з 1984 року.

2.2. В результаті таких дій відповідача - несплати орендних платежів за користування вказаним майном за період з 01.02.2016 по 19.12.2019, державі завдано збиток на заявлену суму, а тому прокурор просить суд стягнути з відповідача 4 165 528,37 грн. упущеної вигоди.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 у справі №910/11956/20 позовну заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Київського національного університету технологій та дизайну до ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" про стягнення 4 165 528,37 грн. разом з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2020 (залишеною без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021) у справі № 910/11956/20 позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київського національного університету технологій та дизайну в частині вимог до ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" про стягнення упущеної вигоди у розмірі 50% суми орендної плати без ПДВ в сумі 1 735 636,82 грн. та 20% ПДВ від загальної суми орендної плати в сумі 694 254,73 грн. залишено без розгляду.

5. Постановою Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/11956/20 касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі № 910/11956/20 скасовано.

Справу № 910/11956/20 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.08.2021 справу №910/11956/20 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у позові відмовлено повністю.

8. Ухвалюючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вини відповідача у понесенні позивачами збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної плати за використання спірних приміщень) у зв`язку з тим, що, як встановлено судовим рішенням у справі № 910/4426/19, третя особа використовує (під розміщення готелю, ресторану) приміщення, яке йому не належить, а належить державі.

8.1. Тобто, прокурором не доведено наявності в діях відповідача всіх елементів складу господарського правопорушення.

8.2. Щодо заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, то, враховуючи те, що право та охоронюваний законом інтерес позивачів, за захистом яких прокурор звернувся до суду, не порушено відповідачем, суд першої інстанції відмовив у задоволені позову з підстав необґрунтованості, відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

9. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:

9.1. 12.09.2007 між Київським національним університетом технологій і дизайну (Замовник) та ТОВ "КІОД-1" (Інвестор) укладений Інвестиційний договір, за умовами якого Інвестор зобов`язався за рахунок власних та/або залучених коштів інвестувати проведення робіт з реконструкції (надбудови двох додаткових мансардних поверхів, загальною площею 3600 квадратних метрів) п`ятиповерхового будинку гуртожитку № 7, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16, і оформити всі необхідні документи для введення об`єкта в експлуатацію.

9.2. Згідно п. 3.3 Інвестиційного договору від 12.09.2007 інвестиції погашаються шляхом оформлення у власність Інвестора нежилої будівлі загальною площею 1 814,8 кв. м, яка прибудована до гуртожитку № 7, а також нежилих приміщень загальною площею 1 790 кв. м цокольного поверху гуртожитку № 7.

9.3. Відповідно до п. 3.4 вказаного договору, нежилі будівлі і приміщення, визначені у п. 3.3 Договору, можуть передаватися інвестору поетапно, в міру внесення відповідного об`єму інвестицій. Передача оформлюється актом приймання-передачі, який складається і підписується сторонами.

9.4. За актом прийому-передачі від 22.11.2011 з метою погашення інвестиції за договором від 12.09.2007 Київським національним університетом технологій та дизайну було передано, а ТОВ "КІОД-1" прийнято нежилу будівлю загальною площею 1 814,8 кв. м., яка прибудована до гуртожитку № 7, а також нежилі приміщення загальною площею 748,7 кв.м. цокольного поверху гуртожитку № 7, а ТОВ "КІОД-1" передав Київському національному університету технологій та дизайну приміщення двох надбудованих поверхів гуртожитку загальною площею 2 563,5 кв. м, а також нежилі приміщення загальною площею 737,40 кв.м.

9.5. Наказом № 708-В від 28.08.2012 Головного управління Комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постановлено оформити право власності ТОВ "КІОД-1" на нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку № 7 загальною площею 737,40 кв. м., що складає 7/100 частин від будівлі площею 10 467,70 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, №16 (літера А1) (т. 6 а.с. 44).

9.6. На підставі вказаного вище наказу Головним управлінням Комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано свідоцтво серії САЕ № 777537 від 28.08.2012 про право власності ТОВ "КІОД-1" на нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку № 7 загальною площею 737,40 кв. м., що складає 7/100 частин від будівлі площею 10 467,70 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 (літера А1) (т. 6 а.с. 165).

9.7. Право власності ТОВ "КІОД-1" на нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку № 7 загальною площею 737,40 кв. м, що складає 7/100 частин від будівлі площею 10 467,70 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 (літера А1), було зареєстровано 18.09.2012 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

9.8. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.01.2019 зареєстровано право власності держави України в особі Міністерства освіти і науки України на нежитлові приміщення площею 9 730,30 кв. м., що складає 93/100 будівлі гуртожитку № 7 загальною площею 10 467,70 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 (літера А1), що підтверджується інформаційною довідкою № 162275749 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

9.9. 24.05.2015 між ТОВ "Кіод-1" (орендодавець) та ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" (орендар) укладено договір найму (оренди) нерухомого майна № 24/05 (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове, платне користування приміщення цокольного поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 літ. "А1", загальною площею 737,4 кв. м. з метою організації орендарем готелю (п. 1.1 договору).

9.10. Відповідно до п 2.1 договору об`єкт оренди становить частину приміщень цокольного поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 літ. "А1".

9.11. За умовами п. 3.1 договору протягом строку дії даного договору щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату за користування об`єктом, яка визначається сторонами в додатках до цього договору.

9.12. Пунктом 3.2 договору погоджено, що орендна плата нараховується та сплачується орендарем за період з моменту передачі об`єкта оренди орендареві за актом приймання-передачі до моменту повернення орендарем об`єкта оренди орендодавцеві за актом приймання-передачі.

9.13. Пунктом 3.3 договору погоджено, що орендна плата сплачується орендарем у вигляді 100% передоплати, не пізніше 10-го числа поточного місяця.

9.14. Згідно з п. 4.1 договору орендодавець зобов`язаний передати орендарю в оренду об`єкт згідно з цим договором за актом приймання-передачі, який підписується (затверджується) сторонами.

9.15. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 включно (в редакції додаткової угоди від 31.12.2015). Строк оренди починається з моменту передачі об`єкта оренди орендарю та триває до моменту повернення об`єкта оренди орендодавцю (п. 11.1 договору).

9.16. Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди від 08.06.2015 орендодавець (третя особа) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування на строк дії договору оренди приміщення цокольного поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № літ. "А1", загальною площею 737,4 кв. м.

9.17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/4426/19 (набрало законної сили 20.10.2021) за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Київського національного університету технологій та дизайну до ТОВ "Кіод-1", ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" про усунення перешкод у користуванні майном, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 позов задоволено повністю, зобов`язано ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" усунути перешкоди у користуванні приміщеннями цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м. шляхом звільнення приміщення № 1 загальною площею 19,2 кв. м., № 2 загальною площею 18,1 кв. м., № 3 загальною площею 18,9 кв. м., № 4 загальною площею 20,8 кв. м., № 5 загальною площею 20,2 кв. м., № 6 загальною площею 34,6 кв. м., № 7 загальною площею 10,5 кв. м. в будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві.

9.18. Вищевказаним судовим рішенням від 25.11.2019 року у справі №910/4426/19, встановлено, що приміщення цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м., а саме: приміщення № 1 загальною площею 19,2 кв. м., № 2 загальною площею 18,1 кв. м., № 3 загальною площею 18,9 кв. м., № 4 загальною площею 20,8 кв. м., № 5 загальною площею 20,2 кв. м., № 6 загальною площею 34,6 кв. м., № 7 загальною площею 10,5 кв. м. в будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві не входять до складу приміщень площею 737,4 кв. м., на які у ТОВ "Кіод-1" виникло право власності.

9.19. Приміщення № 1 загальною площею 19,2 кв. м., № 2 загальною площею 18,1 кв. м., № 3 загальною площею 18,9 кв. м., № 4 загальною площею 20,8 кв. м., № 5 загальною площею 20,2 кв. м., № 6 загальною площею 34,6 кв. м., № 7 загальною площею 10,5 кв. м. в будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві входять до складу 93/100 будівлі гуртожитку № 7, право власності на які належать Державі Україна в особі Міністерства освіти і науки України та закріплені за Київським національним університетом технологій і дизайну на праві господарського відання.

9.20. Рішенням від 25.11.2019 у справі № 910/4426/19 встановлено, що фактично ТОВ "Кіод-1" використовує (під розміщення готелю, ресторану) приміщення цокольного поверху гуртожитку № 7 площею 913,88 кв. м., що на 176,48 кв. м. перевищує площу, передану у власність останнього.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/11956/20 задоволено частково.

10.1. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/11956/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково.

10.2. Стягнуто з ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву 1 079 279,05 грн. упущеної вигоди у вигляді неотриманої орендної плати.

10.3. Стягнуто з ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" на користь Київського національного університету технологій та дизайну 1 079 279,05 грн. упущеної вигоди у вигляді орендної плати.

10.4. Стягнуто з ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" на користь Київської міської прокуратури 32 378,37 грн. судового збору.

10.5. В решті позовних вимог відмовлено.

11. Суд апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи, враховуючи висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постанові від 01.06.2021 у цій же справі, констатував наявність підстав для представництва прокуратурою в суді інтересів держави в особі позивачів відповідно до вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

12. Також, апеляційний господарський суд встановив, що нежитлові приміщення площею 9 730,30 кв. м., що складає 93/100 будівлі гуртожитку № 7 загальною площею 10 467,70 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 (літера А1) є державним майном, управління, яким здійснює Міністерство освіти і науки України відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 16.10.2014.

13. Постанова мотивована тим, що відповідач своїми протиправними діями, які полягають у користуванні спірним нерухомим майном, яке є державною власністю та закріплене на праві господарського відання за позивачем 2, за відсутності договору оренди державного нерухомого майна, укладеного із позивачами у відповідності до законодавства, яке регулює відносини оренди державного та комунального майна, заподіяв державі збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягає у недоотримані орендної плати до державного бюджету.

14. За підрахунком позивача 1 розмір орендної плати, що могла бути отримана від відповідача за період з 01.02.2016 по 19.12.2019 складає 4 165 528,37 грн., у тому числі 694 254,73 грн. 20 % ПДВ.

15. Враховуючу подану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності у порядку статті 267 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обґрунтованим та таким, що підлягає до стягнення розміром упущеної вигоди є 2 158 588,10 грн. (без нарахування 20% ПДВ) за період з 12.08.2017 по 19.12.2019, тоді як нарахування 20% ПДВ на суму збитків - упущеної вигоди задоволенню не підлягає, оскільки кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків не включаються до бази оподаткування ПДВ..

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. ТОВ "КІОД-1" звернулось з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 910/11956/20, з вимогою оскаржену постанову скасувати повністю, змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023, враховуючи позицію третьої особи - ТОВ "КІОД-1". Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі № 910/Ї11956/20 залишити без змін.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11956/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023.

18. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2023 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 ГПК України, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

19. 21.12.2023 від заявника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору в сумі 64 756,74 грн. сплачених відповідно до платіжної інструкції № 650 від 18.12.2023.

20. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11956/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024.21. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 у визначеному складі суддів, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/11956/20 за касаційною скаргою ТОВ "КІОД-1" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023.

Розгляд касаційної скарги призначено на 05.03.2024, про що повідомлено учасників судової справи.

22. 13.02.2024 до Верховного Суду від заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

23. 20.02.2024 до Верховного Суду від Київської міської прокуратури надійшов відзив з запереченнями проти касаційної скарги ТОВ "КІОД-1".

24. 21.02.2024 та 22.02.2024 від Київського національного університету технологій та дизайну, також від РВ ФДМУ надійшли Відзиви на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

25. 29.02.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ТОВ "КІОД-1", надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 910/11956/20 в режимі відеоконференції.

26. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024 заяву ТОВ "КІОД-1" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

27. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "КІОД-1" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 910/11956/20.

Судове засідання призначено на 26.03.2024 о 12.00, про що повідомлено всіх учасників судової справи.

28. Представник ТОВ "КІОД-1" у судовому засіданні 26.03.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 910/11956/20 скасувати повністю, змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023, враховуючи позицію третьої особи - ТОВ "КІОД-1". Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі № 910/Ї11956/20 залишити без змін.

29. Представники Офісу Генерального прокурора, Університету та РВ ФДМУ в засіданні суду 26.03.2024 проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав викладених у відзивах на касаційну скаргу. Просили Суд оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

30. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу.

31. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (26.03.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 26.03.2024.

32. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/11956/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "КІОД-1")

33. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неврахування правових позицій Верховного Суду судом апеляційної інстанції викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц, постанові від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, постанові від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19.

Доводи прокуратури

34. За доводами Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва та прокурора Київської міської прокуратури, в матеріали справи містять докази, які свідчать про наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення в діях відповідача:

- протиправна поведінка, дії чи бездіяльність особи - ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" завідомо знаючи, що користується частиною приміщень гуртожитку, які на праві власності належать державі, здійснювало господарську діяльність, отримувало прибуток, при цьому заходи щодо усунення порушень не вживало, вказаний факт встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 910/4426/19;

- шкідливий результат такої поведінки (збитків), наявність та розмір понесених збитків - безпідставним безоплатним користуванням державним майном нанесено збитки державі, розрахунки збитків надані ФДМ України та Університетом;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками - ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" свідомо використовуючи для здійснення господарської діяльності не тільки площу приміщень, власником яких є ТОВ "КІОД-1" та яка визначена Договором найму (оренди) нерухомого майна № 24/Ї05 від 24.05.2015, але й приміщення, які власністю держави.

Доводи позивачів

(РВ ФДМУ та Університет)

35. Позивачі доводять, що протиправна поведінка ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" виражається у:

- свідомому самовільному захопленні та незаконному використанні спірних приміщень загальною площею 142,3 кв.м;

- здійсненні перешкод у доступі і, відповідно, діяльності Університету як законного балансоутримувача державного майна;

- здійсненні підприємницької діяльності в спірних приміщеннях, яка жодним чином не пов`язана з навчальним процесом (цільове призначення державного майна);

- отриманні доходу від здачі в оренду спірних приміщень під готельні номери, без жодних правових підстав;

- несплаті орендної плати до бюджету за користування державним майном з 2013 року і дотепер;

- в порушення вимог статті 18 ГПК України, грубому невиконанні рішення суду щодо звільнення спірних приміщень та повернення їх власнику та законному володільцю.

36. На переконання позивачів, в результаті протиправних дій ТОВ "Блек Сі Хотел Груп", РВ ФДМУ по м. Києву та Університет понесли збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягає у недоотриманні суми орендної плати та неможливості здачі в оренду спірних приміщень іншим особам.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

37. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

37.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Щодо підстав для представництва

38. Як вбачається з матеріалів справи, ініціатором позову у цій справі є Заступник керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва.

38.1. Частини третя і п`ята стаття 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

38.2. У положеннях частини четвертої статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

38.3. Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

39. Враховуючи встановлені обставини, висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постанові від 01.06.2021 у цій справі, суди вірно встановили наявність підстав для представництва прокуратурою в суді інтересів держави в особі позивачів відповідно до вимог статті 236 ГПК України.

Право звернення Заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по м. Києву та Київського національного університету технологій та дизайну з позовом у цій справі жодним з учасників справи не оспорюється.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023.

На розгляді колегії суддів Верховного Суду постало питання правомірності стягнення збитків, у вигляді упущеної вигоди.

41. Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

42. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

43. Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

44. Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

45. Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

46. Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).

47. Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (див. висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14).

48. У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

49. За змістом пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України, частини першої статті 225 ГК України до складу збитків у вигляді упущеної вигоди входять: 1) неотриманні стороною доходи, які вона могла б реально отримати за звичайних обставин якби її право не було порушено; 2) доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; 3) неодержаний прибуток, на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

50. Отже, згідно з наведеними нормами, упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

51. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

52. Ураховуючи наведене, пред`явлення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, визначених статтею 22 ЦК України, статтями 224, 225 ГК України, покладає на кредитора (позивача), обов`язок довести: 1) протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків (боржника), 2) наявність збитків, їх розмір, в числі рахунку реальну можливість отримання ним таких збитків, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, а також 4) вжитті ним заходи для отримання заявлених збитків, тоді як відповідач - має довести відсутність своєї вини у заподіянні заявлених до стягнення з нього збитків.

53. В цій справі прокурором заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивачів упущеної вигоди у розмірі 4 165 528,37 грн. внаслідок незаконного зайняття відповідачем частини приміщення гуртожитку, користування таким приміщенням понад 6 років, внаслідок чого власник (держава) цього майна був позбавлений реальної можливості одержати дохід від оренди державного майна.

54. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

55. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

56. Статтею 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

57. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

58. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

59. Мирне володіння майном, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в громадських інтересах і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

60. Судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів справи та пояснень учасників справи встановлено:

60.1. З 1984 року будівля гуртожитку № 7 загальною площею 10 467,70 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Лейпцизька, 16 А в м. Києві є державною власністю та знаходиться на балансі позивача 2, проти чого сторони не заперечують.

60.2. Підпунктом 89 п. 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 16.10.2014, передбачено, що відповідно до покладених на нього завдань Міністерство освіти і науки України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

60.3. Наказом № 1589 від 12.12.2017 Міністерства освіти і науки України було затверджено перелік нерухомого державного майна, яке закріплено за Київським національним університетом технологій та дизайну, до якого згідно змісту додатку включено, в тому числі, гуртожиток № 7 по вул. Лейпцизькій, 16 в м. Києві, загальною площею 9 711,3 кв. м. (п. 17 Додатку) (т. 1 а.с. 144-147).

60.4. Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2018 № 860 «Про закріплення державного майна за Київським національним університетом технології та дизайну» закріплено на праві господарського відання за Київським національним університетом технології та дизайну нерухоме державне майно, зазначене у Додатку до цього наказу (т. 1 а.с. 99).

Вважати таким, що втратив чинність наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2017 № 1589 «Про закріплення державного майна за Київським національним університетом технології та дизайну» (п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 03.08.2018 №860).

60.5. Згідно п. 1.17 Додатку до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.08.2018 № 860 за Київським національним університетом технології та дизайну закріплено на праві господарського відання гуртожиток № 7 (частина майна) по вул. Лейпцизькій, 16 в м. Києві, загальною площею 9 711,3 кв. м. (т.1 а.с. 100-105).

60.6. 12.09.2007 між Київським національним університетом технологій і дизайну (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІОД-І» (Інвестором) укладений Інвестиційний договір, за умовами якого Інвестор зобов`язався за рахунок власних та/або залучених коштів інвестувати проведення робіт з реконструкції (надбудови двох додаткових мансардних поверхів, загальною площею 3600 квадратних метрів) п`ятиповерхового будинку гуртожитку №7, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16, і оформити всі необхідні документи для введення об`єкта в експлуатацію.

60.7. Згідно п. 3.3 Інвестиційного договору від 12.09.2007 інвестиції погашаються шляхом оформлення у власність Інвестора нежилої будівлі загальною площею 1 814,8 кв. м, яка прибудована до гуртожитку № 7, а також нежилих приміщень загальною площею 1 790 кв.м цокольного поверху гуртожитку № 7.

60.8. Відповідно до п. 3.4 вказаного договору нежилі будівлі і приміщення, визначені у п. 3.3 Договору, можуть передаватися інвестору поетапно, в міру внесення відповідного об`єму інвестицій. Передача оформлюється актом приймання-передачі, який складається і підписується сторонами.

60.9. За актом прийому-передачі від 22.11.2011 з метою погашення інвестиції за договором від 12.09.2007 Київським національним університетом технологій та дизайну було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» прийнято нежилу будівлю загальною площею 1 814,8 кв.м., яка прибудована до гуртожитку № 7, а також нежилі приміщення загальною площею 748,7 кв.м. цокольного поверху гуртожитку № 7, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» передав Київському національному університету технологій та дизайну приміщення двох надбудованих поверхів гуртожитку загальною площею 2 563,5 кв.м, а також нежилі приміщення загальною площею 737,40 кв.м.

60.10. 08.06.2012 між позивачем 2 та третьою особою підписано Акт розподілу нежитлових приміщень цокольного поверху гуртожитку КНУТД №7, зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцігська, 16, літер «А1» (т. 6 а.с. 159-161).

60.11. Наказом № 708-В від 28.08.2012 Головного управління Комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постановлено оформити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» на нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку № 7 загальною площею 737,40 кв.м., що складає 7/100 частин від будівлі площею 10 467,70 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, №16 (літера А1) (т. 6 а.с. 44).

60.12. На підставі вказаного вище наказу Головним управлінням Комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано свідоцтво серії САЕ №777537 від 28.08.2012 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» на нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку №7 загальною площею 737,40 кв.м., що складає 7/100 частин від будівлі площею 10467,70 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, №16 (літера А1) (т. 6 а.с. 165).

60.13. Право власності ТОВ "КІОД-1" на нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку №7 загальною площею 737,40 кв.м., що складає 7/100 частин від будівлі площею 10 467,70 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 (літера А1) зареєстровано 18.09.2012 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

60.14. Право власності держави України в особі Міністерства освіти і науки України на нежитлові приміщення площею 9 730,30 кв.м., що складає 93/100 будівлі гуртожитку № 7 загальною площею 10 467,70 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 (літера А1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 26.01.2019, що підтверджується інформаційною довідкою № 162275749 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

60.14. 24.05.2015 між ТОВ "КІОД-1" (Орендодавець) та ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" (Орендар) укладено Договір № 24/05 найму (оренди) нерухомого майна, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове, платне користування приміщення цокольного поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, №16 (літера А1), загальною площею 737,4 кв.м з метою організації орендарем готелю (т.1 а.с. 32-35).

60.15. По акту приймання-передачі об`єкта оренди від 08.06.2015 ТОВ "КІОД-1" передано у користування ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" приміщення цокольного поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, №16 (літера А1) загальною площею 737,4 кв.м. (т.1 а.с. 36).

60.16. Згідно змісту акта обстеження від 01.02.2019, складеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, приміщення цокольного поверху загальною площею 142,3 кв.м., зокрема, приміщення №1 загальною площею 19,2 кв. м, № 2 загальною площею 18,1 кв. м, № 3 загальною площею 18,9 кв. м, № 4 загальною площею 20,8 кв. м, № 5 загальною площею 20,2 кв.м , № 6 загальною площею 34,6 кв. м, № 7 загальною площею 10,5 кв. м в будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві, і на даний час перебувають у користуванні ТОВ "Блек Сі Хотел Груп", договір оренди державного нерухомого майна з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву не укладався (т. 6 а.с. 174).

60.17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/4426/19 за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі 1) Міністерства освіти і науки України, 2) Київського національного університету технологій та дизайну до 1) ТОВ "КІОД-1", 2) ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" про усунення перешкод у користуванні майном, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021, зобов`язано ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" усунути перешкоди у користуванні приміщеннями цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м. шляхом звільнення приміщення № 1 загальною площею 19,2 кв. м., № 2 загальною площею 18,1 кв. м., № 3 загальною площею 18,9 кв. м., № 4 загальною площею 20,8 кв. м., № 5 загальною площею 20,2 кв. м, № 6 загальною площею 34,6 кв. м., № 7 загальною площею 10,5 кв. м. в будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві.

Рішення суду щодо звільнення спірних приміщень та повернення їх власнику та законному володільцю ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" не виконано.

61. В частині визначення (обчислення) розміру упущеної вигоди, колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, від 13.10.2021 у справі №908/2445/20, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20 згідно з якою:

"…..відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

При визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має урахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків. Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат.

Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин. Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків".

62. У цьому контексті Суд зазначає про те, що дослідження і перевірка розміру та складу заявленої до стягнення суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) має суттєве значення для правильного вирішення спору, виходячи із предмета і підстав цього позову.

63. В цій частині судом апеляційної інстанції встановлено:

63.1. В акті Державної фінансової інспекції в м. Києві від 15.03.2016 №031-30/330 щодо проведення ревізії фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки в Київському національному університеті технологій та дизайну вказано, що за період з 01.11.2012 по 01.12.2015 внаслідок безпідставного використання третьою особою приміщень гуртожитку Державним бюджетом України недоотримано орендної плати на загальну суму 3 128 003,45 грн (т. 1 а.с. 26-44).

63.2. Також у вказано акті зазначено, що відповідно до звіту «Про оцінку майна №RS48-160224-01», виконаного ТОВ «АКР-КОНСАЛТИНГ» групи приміщень №№1-7 загальною площею 142,3 кв.м. встановлено, що ринкова вартість приміщень площею 142,3 кв.м. становить 4 273 734,00 грн (без ПДВ), дата оцінки 24.02.2016.

63.3. Під час проведення ревізії у відповідності до «Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) було проведено розрахунок орендної плати за використання групи приміщень гуртожитку №7, що знаходяться на балансі Університету за період з 01.11.2012 по 01.12.2015.

63.4. Університетом з період з 01.11.2012 по 01.12.2015 внаслідок не проведення експертної оцінки та не укладення договорів оренди по приміщенням гуртожитку №7 загальною площею 142,3 кв.м., що знаходиться на балансі Університету та використовуються протягом ревізійного періоду ТОВ "КІОД-1", недоотримано орендної плати на загальну суму 3 128 003,45 грн (в т.ч. ПДВ на суму 521 339,91 грн), з яких 1 303 334,77 грн недоотримано державним бюджетом України, що є порушенням ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІІ.

63.5. Актом обстеження від 22.11.2019, складеним Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, встановлено та зафіксовано використання відповідачем державного нерухомого майна - частини цокольного поверху літера «А 1» гуртожитку №7 за №№1-7, які належать на праві власності позивачу 2 під готельні номери: №7 площею 20,2 кв.м. (відповідно до поверхового плану поданого представником КУНТД група приміщень №5), №8 площею 20,8 кв.м. (відповідно до поверхового плану поданого представником КУНТД група приміщень №4), №8 площею 18,9 кв.м. (відповідно до поверхового плану поданого представником КУНТД група приміщень №3), №10 площею 18,1 кв.м. (відповідно до поверхового плану поданого представником КУНТД група приміщень №2), №11 площею 19,2 кв.м. (відповідно до поверхового плану поданого представником КУНТД група приміщень №1), загальна площа 5-ти приміщень складає 97,2 кв.м. На момент проведення обстеження №№1-7 були заселені відвідувачами готелю Чорне Море. Також встановлено використання відповідачем службового приміщення з метою зберігання постільної білизни площею 34,6 кв.м. (відповідно до поверхового плану поданого представником КУНТД група приміщень №6) та службового приміщення з метою використання серверної площею 10,5 кв.м. (відповідно до поверхового плану поданого представником КУНТД група приміщень №7), загальна площа двох приміщень складає 45, кв.м. Відповідно до інформації, що розміщена у куточку споживача здійснює підприємницьку діяльність у вищезазначених приміщеннях загальною площею 142,3 кв.м. ТОВ "Блек Сі Хотел Груп" (код ЄДРПОУ 39783349).

Договір оренди державного нерухомого майна з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву відсутній (т. 6 а.с. 183).

64. Законом України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону від 10.04.1992 №2269-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №2269-XII) врегульовано організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

65. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону №2269-XII).

66. Отже, Законом визначено, що оренда державного майна можлива лише на договірній основі, тоді як встановлено судом апеляційної інстанції, приміщення, які використовуються відповідачем для розміщення готелю «Чорне море», є державною власності та закріпленні на праві господарського віддані за позивачем 2, договір оренди державного нерухомого з якими відповідач у встановленому Законом порядку не укладав.

67. Статтею 19 Закону №2269-XII визначено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

68. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

69. За висновками апеляційного господарського суду, з якими колегія суддів погоджується, відповідач своїми протиправними діями, які полягають у користуванні спірним нерухомим майном, яке є державною власністю та закріплене на праві господарського відання за позивачем 2, за відсутності договору оренди державного нерухомого майна, укладеного із позивачами у відповідності до законодавства, яке регулює відносини оренди державного та комунального майна, заподіяв державі збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягає у недоотримані орендної плати до державного бюджету.

70. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку розрахунку поданого позивачем, встановив що при розрахунку розміру орендної плати за місяць ним дотримано вимоги Методики, з урахуванням вартості об`єкта оренди 4 273 734,00 грн, визначеної згідно звіту «Про оцінку майна №RS48-160224-01» від 24.02.2016, виконаного ТОВ «АКР-КОНСАЛТИНГ», із застосуванням орендної ставки, визначеної згідно з Додатком № 2 - 22%.

71. За підрахунком позивача 1 розмір орендної плати, що могла бути отримана від відповідача за період з 01.02.2016 по 19.12.2019 складає 4 165 528,37 грн., у тому числі 694 254,73 грн. 20 % ПДВ.

72. Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем подавалась заява про застосування строків позовної давності у порядку статті 267 ЦК України, в якій останній просив суд застосувати строки позовної давності та на цій підставі відмовити у задоволенні позову прокурора, поданого до суду 12.08.2020, в частині стягнення з відповідача на користь позивачів упущеної вигоди у сумі 1 640 342,15 грн. за період з 01.02.2016 по 11.08.2017. У заяві відповідач зазначив, що до стягнення у даному провадженні, у разі задоволенні позову, підлягає сума, яка розрахована за період з 12.08.2017 по 19.12.2019 та складає 2 525 186,22 грн.

73. Прокурор не навів та не довів поважності причин пропуску строку позовної давності.

74. Суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи статей 256, 261, 267 ЦК України, а також правові висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, дійшов вірного висновку, що позивачу про безоплатне користування частини приміщення загальною площею 142,3 кв .м. гуртожитку №7, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, №16 (літера А1) стало відомо з Акту Державної фінансової інспекції в місті Києві від 15.03.2016 № 031-30/330 ревізії фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки в Київському національному університеті технологій та дизайну за період з 01.11.2012 по 01.12.2015, тобто строк позовної давності сплив 15.03.2019, тоді як позов подано до Господарського суду міста Києва 12.08.2020.

Відтак, обґрунтованим та таким, що підлягає до стягнення розміром упущеної вигоди є 2 158 588,10 грн. (без нарахування 20% ПДВ) за період з 12.08.2017 по 19.12.2019.

75. Крім того, до складу заявленої до стягнення суми позивачами було включено нарахування 20% ПДВ на суму збитків - упущеної вигоди.

75.1. Позивач 2 є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 37577817 від 09.11.2001 про реєстрацію платника податку на додану вартість

75.2. Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПК України розташоване на митній території України.

75.3. Пунктом 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПК України, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

75.4. При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

75.5. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

76. Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Відтак, вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 2 суми 20% ПДВ, розмір якої за підрахунком суду апеляційної інстанції складає 539 639,53 грн. - задоволенню не підлягає.

77. Враховуючи, що прокурором доведено наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у безоплатному користуванні державним нерухомим майном без укладення із позивачами відповідного договору оренди державного нерухомого майна, укладення якого є обов`язковим в силу Закону, наявності збитків у вигляді недоотриманої орендної плати, з розрахунку, який відповідає Методиці, яка діяла у спірний період, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними збитками (упущеної вигоди), та вину відповідача, колегія суддів погоджується з рішенням апеляційного суду про те, що до стягнення з відповідача на користь позивачів підлягає по 1 079 279,05 грн. з урахуванням задоволеної суми упущеної вигоди у вигляді недоотриманої суми орендної плати за користування державним нерухомим майном та положень Бюджетного кодексу України щодо розподілу таких коштів.

Щодо доводів касаційної скарги

78. Враховуючи обрану скаржником у цій частині підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

79. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

80. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

82. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

83. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

84. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-1" - залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 910/11956/20 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік