Постанова

від 03.04.2024 по справі 2-7091/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-7091/11

провадження № 61-14498св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство «УкрСиббанк»),

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «МСТ-Компані», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Рябчуком Святославом Володимировичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Барильської А. П., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСТ-Компані» (далі - ТОВ «МСТ-Компані»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 16 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком (далі - АКІБ) «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ТОВ «МСТ-Компані , в особі генерального директора ОСОБА_1., було укладено кредитний договір № 11169936000, відповідно до якого останньому був наданий кредит у формі кредитної лінії на суму 200 000 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на час укладення договору складала 811 241, 60 грн, зі сплатою за користування ними 7 % річних.

У той самий день для забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором були укладені з ОСОБА_1 договір поруки № 11169936000/ІІ та з ОСОБА_2 договір поруки № 11169936000/ІІІ.

Оскільки зобов`язання позичальника не виконувались належним чином, станом на 04 жовтня 2010 року утворилась заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2007 року у розмірі 298 831,59 швейцарських франків, що за курсом НБУ на час подання позову складало 2 417 084, 99 грн.

Ураховуючи наведене, ПАТ «УкрСиббанк» просило суд стягнути солідарно з ТОВ «МСТ-Компані», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у сумі 2 417 084, 99 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ «МСТ-Компані», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2007 року № 11169936000 у розмірі 2 417 084,99 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Заочне рішення районного суду мотивовано тим, що банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши в борг кошти, а відповідачі своїх зобов`язань щодо повернення кредиту належно не виконують. Неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором є підставою для задоволення вимог позивача про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителів.

Суд зазначив, що відповідачі належним чином були повідомлені про дату судового розгляду, не з`явилися в судове засідання, тому суд ухвалив заочне рішення.

У березні 2023 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ «МСТ-Компані», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2007 року № 11169936000 у розмірі 2 417 084,99 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, проте належно не повідомив ОСОБА_2 про розгляд справи, що є обов`язковою підставою для скасування рішення районного суду.

Ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з тих самих правових підстав, що й районний суд.

При цьому, апеляційним судом були відхилені доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що його порука припинилася, оскільки не було встановлено, що внаслідок укладення банком та позичальником додаткових угод збільшилася відповідальність поручителя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В уточненій касаційній скарзі, поданій у жовтні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Рябчук С. В., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 .

Разом з тим, зі змісту касаційної скарги убачається, що заявник не погоджується із постановою апеляційного суду в цілому, оскільки аргументує збільшення обсягу відповідальності як позичальника, так і поручителів, стверджуючи про відсутність належних доказів кредитної заборгованості взагалі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для припинення поруки ОСОБА_2 . Суд надав неправильну правову оцінку додатковим угодам, укладеним між банком та боржником. Вважає, що такими додатковими угодами було збільшено обсяг відповідальності позичальника і поручителів, без їх згоди, що є підставою для припинення поруки відповідно до положень статті 559 ЦК України. Зазначається про відсутність доказів кредитної заборгованості перед банком.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2023 року АТ «УкрСиббанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не спростовують правильність ухваленого судового рішення суду апеляційної інстанції, а наведені заявником постанови Верховного Суду були прийняті в нерелевантних справах, тому просить закрити касаційне провадження у справі, а у разі відмови у задоволенні такого клопотання - залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

16 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ТОВ «МСТ-Компані», в особі генерального директора ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11169936000, відповідно до якого позичальнику (ТОВ «МСТ-Компані») наданий кредит у формі кредитної лінії на суму 200 000 швейцарських франків, що за курсом НБУ на час укладення договору складала 811 241,6 грн, зі сплатою за користування ними 7 % річних.

Для забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором були укладені з ОСОБА_1 договір поруки від 16 червня 2007 року № 11169936000/ІІ та з ОСОБА_2 договір поруки від 16 червня 2007 року № 11169936000/ІІІ.

Зобов`язання позичальника не виконувались належним чином, станом на 04 жовтня 2010 року, відповідно до наданого розрахунку, утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 298 831,59 швейцарських франків, що за курсом НБУ на час подання позову складало 2 417 084,99 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 199 955 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 1 617 326,42 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 67 832,73 швейцарські франкі, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 548 661,78 грн; заборгованості по комісії - 6 726,49 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 54 406,85; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, комісії - 24 317,39 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 196 689,94 грн.

13 червня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «МСТ-Компані», в особі генерального директора ОСОБА_1 , укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 16 червня 2007 року про наступне: 1. Викласти пункт 1.2.2. кредитного договору в наступній редакції :

1.2.2. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту (додається). Дана додаткова угоди є невід`ємною частиною кредитного договору. 2. Інші умови кредитного договору № 11169936000 від 16 червня 2007 року та додаткових угод до нього що не заперечуються даній угоді, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання. 3. Дана додаткова угода складена в двох примірниках, на одній сторінці, що мають рівну юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі сторін.

Доданий додаток № 2 графік погашення кредиту, також передбачає погашення кредиту у строк до 16 червня 2010 року.

Відповідно пунктів 1.1., 1.2. договору поруки від 16 червня 2007 року № 11169936000/ІІІ, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору від 16 червня 2007 року, укладеного між кредитором та боржником, у повному обсязі як існуючих у теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема, сума основного договору - 200 000 швейцарських франків. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 811 241,60 грн за курсом НБУ на день укладення договору. Термін виконання основного зобов`язання - 16 червня 2010 року, якщо згідно до умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов`язання ;-інші умови основного договору.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/7389/17, від 29 травня 2019 року у справі № 910/11429/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 листопада 2020 року у справі № 705/3113/15 та від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Рябчука С. В., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині відповідає не повністю.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Установивши порушення кредитного зобов`язання, апеляційний суд правильно стягнув борг із солідарних боржників, у тому числі з позичальника - ТОВ «МСТ-Компані». А тому доводи касаційної скарги про те, що позивач не надав доказів наявності кредитної заборгованості перед банком є безпідставними. А, крім того, ТОВ «МСТ-Компані», ОСОБА_1 , не надавали ОСОБА_2 повноважень на захист їх інтересів.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частини перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Встановивши, що внаслідок укладення додаткових угод від 16 червня 2007 року між кредитором та боржником, обсяг відповідальності ОСОБА_2 , як поручителя, не збільшився, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» щодо солідарного стягнення кредитної заборгованості.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції надав неправильну правову оцінку додатковим угодам, укладеним між банком та боржником, оскільки за їх умовами обсяг відповідальності поручителів збільшився, не заслуговують на увагу, оскільки судом апеляційної інстанції детально проаналізовані умови таких додаткових угод та обґрунтовано зазначено, що вони не містять жодних умов, за яких би збільшувалася сума повернення банку коштів.

До подібних правових висновків доходив Верховний Суд України у постанові від 18 червня 2012 року у справі № 6-73цс12, у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-3176цс15.

ОСОБА_2 , вказуючи, що додатковими угодами збільшено обсяг відповідальності позичальника і поручителів, наводячи певні умови таких угод, не наводить конкретних розрахунків чи сум, на які збільшилася його відповідальність, не наводить належних обґрунтувань за рахунок чого такий обсяг збільшився, що свідчить про те, що його доводи зводяться виключно до намагань та бажання уникнути відповідальності, як солідарного боржника.

Посилання заявника на неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду у раніше прийнятих постановах, не заслуговує на увагу, оскільки висновки суду апеляційної інстанції не суперечать наведеним заявником правовим висновкам Верховного Суду.

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, та з якою погоджується колегія суддів Верховного Суду.

Разом з тим, ураховуючи доводи касаційної скарги та беручи до уваги солідарний обов`язок боржників, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про солідарний обов`язок ОСОБА_2 , як поручителя, з іншим поручителем - ОСОБА_1 , оскільки кожен з них окремо є солідарним боржником з позичальником, у той час як солідарного обов`язку між собою умовами укладених з ними договорів, а також наведеними нормами матеріального права не встановлено (див. пункти 38-40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18)).

А тому в цій частині судове рішення апеляційного суду слід змінити.

Згідно із частиною четвертою статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Щодо закриття касаційного провадження підстави відсутні.

Щодо судових витрат

Незважаючи на часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 , зміни оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд не змінює розподіл судових витрат та залишає за заявником витрати за подання касаційної скарги, оскільки на вирішення його спору з банком по суті вказані зміни не вплинули.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання на Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про закриття касаційного провадження у справі відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Рябчуком Святославом Володимировичем, задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 рокузмінити, виклавши резолютивну частину наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )солідарно зТовариством з обмеженою відповідальністю «МСТ-Компані» (ЄДРПОУ № 33766951) та на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ № 09807750) заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2007 року № 11169936000 у розмірі 2 417 084 (два мільйони чотириста сімнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) солідарно зТовариством з обмеженою відповідальністю «МСТ-Компані» (ЄДРПОУ № 33766951) та на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ № 09807750) заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2007 року № 11169936000 у розмірі 2 417 084 (два мільйони чотириста сімнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн 99 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСТ-Компані» (ЄДРПОУ № 33766951), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерноготовариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ № 09807750) у рівних частинах судові витрати у розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, а саме по 606 (шістсот шість) гривень 67 (шістдесят сім) копійок з кожного.

У іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець