Рішення

від 10.04.2024 по справі 154/27/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

154/27/24

2-а/154/10/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Каліщука А.А.,

за участю секретаря судових засідань Кравчук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Зимнівської сільської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із позовною заявою до Виконавчого комітету Зимнівської сільської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зимнівської сільської ради ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Позивач вважає дану постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Зазначає, що на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 22.05.2007 за № 233 укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Володимир-Волинською районною державною адміністрацією, загальною площею 1,4941 га.

На підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 07.10.2010 №473 укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Володимир-Волинською районною державною адміністрацією, загальною площею 0,5229 га.

Дані договори зареєстровані 12.05.2011 в Управлінні Держкомзему у Володимир-Волинському районі Волинської області.

Земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення та знаходяться за межами населених пунктів на території корлишньої Льотничівської сільської ради.

Категорія земель землі сільськогосподарського признання, цільове призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14.11.2023 представником за довіреністю ОСОБА_2 було проінформовано Зимнівську сільську раду на території якої знаходяться земельні ділянки, про необхідність повідомляти ОСОБА_2 про будь-які дії спрясовані на зміну умов або розірвання вищевказаних договорів на поштову адресу представника.

21.12.2023 на адресу ОСОБА_2 надійшла постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зимнівської сільської ради від 14.12.2023, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністратвиної за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Із змісту постанови вбачається, що позивач притягнуто до відповідальності за порушення правил благоустрою, а саме: не вжиття заходів по прибиранню орендованої території господарського двору у належний стан, не використання за цільовим призначенням, забур`янення земельних ділянок.

Однак дана постанова винесена за відсутності позивача та його представника, оскільки їм не було повідомо, що розгляд справи відбудеться 14.12.2023. Виклик на засідання позивач отримав 15.12.2023.

Також зазначає, що він не був запрошений на місце проведення перевірки земельних ділянок та не був присутній під час складання протоколу про вдміністративне правопорушення та припису. Не був повідомлений про проведення перевірок земельних ділянок.

У постанові не зазначено, які саме Правила благоустрою були порушені, тобто відсутня правова підстава притягнення до адміністративної відповідальності.

Просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зимнівської сільської ради від 14.12.2023 в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.

Ухвалою суду від 03.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження.

14.02.2024 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки постанова є законною.

14.03.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, в якому просив позов задовольнити з підстав викладеній у позовній заяві.

Представник позивача судове засідання подав заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник Виконавчого комітету Зимнівської сільської ради в судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, із заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, а тому розгляд справи проводиться у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення, провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 22.05.2007 за № 233 укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Володимир-Волинською районною державною адміністрацією, загальною площею 1,4941 га.

На підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 07.10.2010 №473 укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Володимир-Волинською районною державною адміністрацією, загальною площею 0,5229 га.

З дослідженої судом постанови від 14.12.2023 встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за допущення правил благоустрою, а саме: не вжиття заходів по прибиранню орендованої території господарського двору у належний стан, не використання за цільовим призначенням, забур`янення земельних ділянок.

Даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Статтею 152 КУпАП передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно з диспозицією ст. 152 КУпАП, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Дана норма є бланкетною, тобто називає склад адміністративного правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до нормативних актів - державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, котрі визначають правила поведінки, права та обов`язки суб`єктів даних правовідносин.

Частиною 2 ст. 5 КУпАП визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст. 152 цього Кодексу.

Згідно з п.п.7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень органів місцевого самоврядування належить затвердження правил благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів віднесено території загального користування, вулиці, проїзди, інші території загального користування в межах населеного пункту.

Згідно з вимогами частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Згідно з вимогами ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил. 2. Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами. 3. Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Відповідно до з ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Оскільки ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, котра є бланкетною нормою, а тому відповідач у своїй постанові повинен був зазначити нормативний акт, який порушив ОСОБА_1 , а саме Правила благоустрою, ким вони прийняті та затвердженні.

Однак із змісту постанови встановлено, що відповідач не вказав, який нормативний акт порушив ОСОБА_1 , а лише зазначив, що він порушив правила благоустрою, не вказавши назву нормативного акту, а також пункти, які порушив позивач.

Також представник виконавчого комітету Зимнівської сільської ради не надав суду затверджених правил благоустрою населеного пункту, тобто не довів, що такі Правила затверджувались органом місцевого самоврядування.

Наведене свідчить, що притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, котра є бланкетною нормою, відповідач не встановив, положення якого нормативного акта порушив ОСОБА_1 та притягнув його до адміністративної відповідальності з порушенням процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.05.2008 року у справі «Надточій проти України».

Відповідно до вимог п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду справи.

Із матеріалів справи встановлено, що представник позивача Жуковський П.С. повідомлявся відповідачем про те, що розгляд справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відбудеться 14.12.2023 о 10 годині.

Із змісту постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зимнівської сільської ради встановлено, що розгляд справи відбувся 14.12.2023 за відсутності ОСОБА_1 та його представника, котрі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Однак доводи відповідача про належне повідомлення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються трекінгом «Укрпошти», відповідно до якого повідомлення про розгляд справи представник отримав 15.12.2023, тобто після розгляду справи.

Суду не надано інших письмових належних, допустимих, достовірних доказів, котрі б підтверджували, що позивач та його представник були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи.

Тобто, на день розгляду справи (14.12.2023) у адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зимнівської сільської ради відсутні були дані про своєчасне сповіщення позивача та його представника про те, що розгляд справи відбудеться 14.12.2023 о 10 годині, а тому розгляд справи необхідно було відкласти.

Та обставина, що представник ОСОБА_2 отримав повідомлення 15.12.2023 підтверджує той факт, що позивач та його представник не були належним чином повідомленні про те, що розгляд справи має відбутись 14.12.2023.

Розгляд справи за відсутності позивача, його представника та за відсутності даних про своєчасне сповіщення цих осіб про місце і час розгляду справи, свідчить про порушення права позивача на захист та порушення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Таким чином, розгляд справи за відсутності позивача, його представника за відсутності даних про своєчасне сповіщення цих осіб про місце і час розгляду справи підтверджує, що оскаржувана постанова була прийнята відповідачем з порушенням процедури її прийняття.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідач недовів правомірність своїх дій при прийнятті постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Сама лише постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин викладених у ній, не дають підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши поданіпозивачем доказив сукупності,оцінивши їхза внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивному дослідженнівсіх обставинсправи вїх сукупності,керуючись закономі правосвідомістю,суд дійшоввисновку,що відповідачдопустив порушенняпроцедури прийняттяоскаржуваного рішення,які вплинутина кінцевийрезультат розглядупитання пропритягнення позивачадо відповідальності,а також вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП не була доведена «поза розумним сумнівом», тому постанова про притягнення позивача до відповідальності за ст. 152 КУпАП є безпідставною, підлягає скасуванню, а справу слід закрити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 254, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 20, 77, 244-246, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

Адміністративну позовну заяву задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зимнівської сільської ради від 14.12.2023 в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А. Каліщук