Рішення

від 18.03.2024 по справі 766/4504/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/4504/23

н/п 2/766/6154/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

за участю секретаря Андреєвої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Херсонська товарна біржа «Альтер-Его» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 21.05.2003 року між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку літ.А з гаражем літ.Б, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 860 кв.м. Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна сторони оформили в Херсонській товарній біржі «Альтер-Его», договір зареєстровано у Журналі реєстрації біржових угод, реєстраційний №5324 від 21.05.2003 року. Позивач за умовами договору сплатила відповідачу обумовлену суму грошей, отримала ключі від будинку, виконала усі умови, обумовлені договором, тому, з моменту підписання договору набула права власності на житловий будинок та гараж. 28.06.2003 року договір купівлі-продажу нерухомого майна було зареєстровано в Херсонському державному БТІ, за реєстровий №1150, у реєстровій книзі №4. Реєстрація договору купівлі-продажу в Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» здійснювалась відповідно положень до ст.15 Закону України «Про товарні біржі». Додаткове нотаріальне посвідчення зареєстрованого на товарній біржі договору купівлі продажу, відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу», не вимагалось. Однак нотаріуси та інші державні установи не визнають договори купівлі-продажу, зареєстровані товарними біржами дійсними, у зв`язку з чим, у серпні 2023 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 винесено постанову про відмову позивачу у проведенні реєстраційних дій, чим порушено його права власника.

У зв`язку з викладеним, позивач, з урахуванням уточнень, просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №5324 від 21.05.2003 року, а саме житлового будинку літ.А з гаражем літ.Б, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який укладений на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.09.2023 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

18.03.2024 року позивач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні, надала згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за останнім відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи третя особа повідомлялася у встановленому законом порядку.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів у порядку ст.280 ЦПК України.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріалисправи уїх сукупності,всебічно таповно з`ясувавшифактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 21.05.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку літ.А з гаражем літ.Б, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 860 кв.м. Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна сторони оформили в Херсонській товарній біржі «Альтер-Его», договір зареєстровано у Журналі реєстрації біржових угод, реєстраційний №5324 від 21.05.2003 року.

28.06.2003 року договір купівлі-продажу нерухомого майна було зареєстровано в Херсонському державному БТІ, за реєстровий №1150, у реєстровій книзі №4. Реєстрація договору купівлі-продажу в Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» здійснювалась відповідно положень до ст.15 Закону України «Про товарні біржі».

Згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру позивач з 05.07.2003 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту за адресою: АДРЕСА_1 , власником є позивач.

З довідки Чорнобаївської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області №741 від 10.08.2023, вбачається, що позивач зареєстрована власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , відповідно до запису у погосподарській книзі №19 особовий рахунок НОМЕР_1 за 2201-2005 роки на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2003 року, також зареєстрована та проживає в будинку з 05.07.2003 року по теперішній час.

Однак, у серпні 2023 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 винесено постанову про відмову позивачу у проведенні реєстраційних дій.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди за усіма істотними умовами договору, продаж будинку вчинено оплатно, які продавець отримав, відбулася передача майна і позивач фактично вступила у володіння придбаним будинком з гаражем.

Факт здійснення сторонами своїх обов`язків за договором (виконання договору) підтверджується самою письмовою угодою та відповідною реєстрацією.

Відповідно дост.5 ЦК Українидо застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Пунктом 2Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 року визначає: щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки договір купівлі продажу домоволодіння укладено 28.06.2003 року, до спірних правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР ( в редакції 1963 року).

Згідно зістаттею 224 ЦК України(в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (стаття 128 ЦК України(у редакції 1963 року).

Відповідно до частини першої статті45, статті47 ЦК України(у редакції 1963 року) недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частина 2статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 227 ЦК України(в редакції 1963 року) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

При укладанні договору купівлі-продажу сторони керувались ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року № 1956-ХІІ, відповідно до якої, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Саме тому вважали, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 47 ЦК України(в редакції 1963 року), якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Крім того, за змістом статей128,153 ЦК України(в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно з ч.3 ст.9 ЖК України громадяни мають право придбати житло на біржових торгах.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про власність» ( редакція від 07.02.1991 року), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.

Реєстрація в бюро технічної інвентаризації за позивачем права власності на домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржою, а не нотаріусом, станом на 28.06.2003 року не суперечила чинному законодавству.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням наст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4532 від 11.11.1998 року, оформленого в товарній біржі дійсним.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що норми ч.2ст.220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Наразі правочини, щодо купівлі-продажу нерухомості, підлягають державній реєстрації. Не зважаючи на це застереження, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки норми про державну реєстрацію правочинів, щодо відчуження нерухомості, введені в дію ЦК України 2003 року. На час укладення спірної угоди, вимоги щодо реєстрації правочинів не були чинними. На той час діяли норми, які передбачали тільки реєстрацію нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи вимоги щодо реєстрації нерухомого майна позивачем на момент укладання спірної угоди виконано.

Відповідно до абз. 3 та 4п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Здійснивши державну реєстрацію у Херсонському бюро технічної інвентаризації права власності за позивачем, держава цим самим визнала їх право власності на житловий будинок літ.А з гаражем літ.Б, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що виникло на не заборонених законом підставах.

З огляду на вищевикладене, вбачається, щосторони виконали умови договору купівлі-продажу, договір відповідно до частини 2статті 227 ЦК УРСРбув зареєстрований в БТІ у передбаченому законом порядку, угода з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною, сторонами досягнуто згоди зі всіх його істотних умов, таким чином позивач набула право власності на нерухоме майно і правомірно володіє ним до теперішнього часу, тому, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення з метою розпорядження належним їй майном.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням наст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу, оформленого на товарній біржі дійсним.

Отже, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.1998 року було оформлено за існуючим в той час порядком, а також мала місце конкуренція норм права, можна зробити висновок, що сторони добросовісно помилялися щодо відсутності необхідності нотаріального посвідчення договору, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19,43,49, 76, 81,133,141, 247,258, 259, 263-265, 274-284, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 47, 224, 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.15 ЗУ «Про товарну біржу», суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна №5324 від 21.05.2003 року, а саме житлового будинку літ.А з гаражем літ.Б, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який укладений на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Квітневе Олександрійського району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження невідома,місце народженняневідомо,РНОКПП невідомий,останнє відомемісце реєстрації АДРЕСА_1 .

Третя особа: Херсонська товарна біржа «Альтер-Его»,ЄДРПОУ 21289128, в стані припинення, останнє відоме місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.Артема, 1.

Суддя В.Е.Дорошинська