Рішення

від 13.03.2024 по справі 367/1331/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1331/24

Провадження №2/367/3007/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2024 рокуІрпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участі секретаря Шемігон В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

До Ірпінськогоміського судуКиївської областіз позовомзвернувся ОСОБА_1 до ТОВ«ФІНПРОМ МАРКЕТ»треті особи:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко Є.М.,Другий відділДВС уВознесенському районіМиколаївської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню.Позов мотивуєтим,що згідноз виконавчимнаписом від30березня 2021року,вчиненим приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкомЄвгеном Михайловичемта зареєстрованимв реєстріза №15587,з ньогобуло стягнутона користьТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНПРОМ МАРКЕТ»заборгованість закредитним договором№ 514294056від 30грудня 2017року взагальному розмірі3070(тритисячі сімдесят)гривень,00копійок,що складаєтьсяз наступного:-2000,00грн.-заборгованість затілом кредиту;-1020,00грн.-заборгованість занарахованими танесплаченими процентамиі комісією;-50,00грн.-плата завчинення виконавчогонапису. Виконавчий напис був пред`явлений відповідачем до виконання в порядку, визначеному для примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб). На підставі виконавчого напису заступником начальника Южноукраїнського міського відділуДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (зараз -Другий відділ Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) ОСОБА_2 була винесена постанова про відкриття провадження № 66025051 від 09 липня 2021 року та стягнуто з нього виконавчий збір у розмірі 307,00 грн. Постановою від 23 червня 2022 року на нього було накладено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн., а постановою від 29 листопада 2023 року -накладено арешт на його кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 3646,00 грн. Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису керувався невідомо чим, що не може бути доказом безспірності заборгованості за кредитним договором. Докази підписання кредитного договору особисто ним, виписка із особового рахунку боржника нотаріусу не надавалась, як і будь-які інші документи на підтвердження безспірності заборгованості. Натомість, безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем і існує тільки в складених ним документах, які ним не були узгоджені, жодних повідомлень про переуступку права вимоги (укладення договорів факторингу, які фігурують у виконавчому написі) йому не надходило. Отже, нотаріус, всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості та вчинив виконавчий напис за відсутності всіх належних документів. Крім того, зі змісту виконавчого напису вбачається, що останній був вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, та із посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір. Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року вказану вище постанову Кабінету Міністрів України було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення переліку документів, новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на свій території України. Тобто, виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття. Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором має спірний характер, можна дійти висновку, що виконавчий напис від 30 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 15587, має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 30 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 15587, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором №514294056 від 30 грудня 2017 року в загальному розмірі 3070 (три тисячі сімдесят) гривень, 00 копійок. Судові витрати позивача покласти на відповідача.

В підготовче засідання позивач не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву про визнання позовних вимог (в порядку ст. 206 ЦПК України). В заяві зазначає, що визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком. Є.М., зареєстрованого за № 15587 від 30 березня 2021 року таким що не підлягає виконанню та стягнення з ТОВ «Фінпром Маркет» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 537 грн.(інші 50 відсотків судового збору повертаються позивачу з державного бюджету в порядку ч.1 ст.142 ЦПК України), та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 268,4 гри. (інші 50 відсотків судового збору повертаються позивачу з державного бюджету в порядку ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа - Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в підготовче засідання не забезпечив явку свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис 30 березня 2021 року, зареєстровано за № 15587, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877 відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 24122020-ФК від 24 грудня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Європейська агенція з повернення богів», код ЄДРПОУ 35465907 відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 23/12/20 від 23 грудня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», код ЄДРПОУ 38569246, на підставі договору факторингу № 17/0518-1 від 17 травня 2018 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 514294056 від 30 грудня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , за період з 16.05.2018 року по 30.03.2021 року включно, суму у розмірі: 2000,00грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1020,00грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 3070,00грн.

Згідно постанови заступника начальника Южноукраїнського міського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черненко Г.О. 09.07.2021 року відкрито виконавче провадження № 66025051 відповідно до виконавчого напису № 15587, виданого 30.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість в сумі 3070,00грн.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 року, зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно приписів ч.2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. керувався ст.87 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Згідно приписів ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, суму заборгованості ОСОБА_1 не визнає, кредитних договорів, посвідчених нотаріально, з відповідачем не укладав. Приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі визнані не чинними, з дня їх прийняття.

Відповідачем не подано до суду жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача. Крім того не подано і кредитного договору, нотаріально посвідченого, згідно якого був здійснений спірний виконавчий напис нотаріусом.

Отже, оспорюваний виконавчий напис, вчинений без надання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору, чим порушено вимоги Переліку № 1172, що є порушенням вимог ст.87 Закону «Про нотаріат».

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваних виконавчих написів не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Також, при задоволенні позову у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

Судом встановлено, що позивачем згідно квитанцій сплачено судовий збір у розмірі 1211,20грн. за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставівикладеного,керуючись ст.50,87,88Закону України«Про нотаріат»,ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.12,81,83,89,200,206,141,142,247,263-265,268,352ЦПК України,суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 30 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 15587, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором №514294056 від 30 грудня 2017 року в загальному розмірі 3070 (три тисячі сімдесят) гривень, 00 копійок.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» код ЄДРПОУ 43311346 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: 2971218435 605,60грн. сплаченого при подачі позову судового збору.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_1 через Управління Державної казначейської служби України у Київській області 50 відсотків судового збору, сплаченого через ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» код ЄДРПОУ отримувача: 37955989, рахунок отримувача: UA088999980313131206000010814, назва отримувача: ГУК у Київ.обл./Ірпінська міс/22030101, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0265210001 від 06.02.2024 року, що становить 605,60грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза