Рішення

від 13.07.2023 по справі 757/9343/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9343/22-ц

пр. 2-5357/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки у розмірі 58 829,32 грн., додаткові збитки за замовлення калькуляції у розмірі 10 000,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 30 000,00 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 762,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.07.2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Nissan Almera, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , під керуванням відповідача, та автомобіля Honda CR-V, державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу, під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок зазначеної ДТП транспортний засіб, належний позивачу, отримав механічні пошкодження, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду. ДТП сталась з вини відповідача, що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2021 року. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Європейський Страховий Альянс», яке на підставі страхового акту № 1605/21 виплати позивачу страхове відшкодування у розмірі 102 398,54 грн. Оскільки завдані позивачу збитки не були відшкодовані у повному обсязі, ОСОБА_1 здійснила ремонтні роботи з відновлення автомобіля Honda CR-V, державний номер НОМЕР_2 , за власні кошти на суму 58 829,32 грн. Отже, заборгованість становить різницю між завданою шкодою та страховим відшкодуванням і складає 58 829,32 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Крім того, позивачем було замовлено калькуляцію вартості відновлювальних робіт, за виготовлення якої ОСОБА_1 понесла витрати у розмірі 10 000,00 грн. Також позивач зазначає, що в результаті пошкодження належного їй транспортного засобу вона понесла додаткових матеріальних витрат, була позбавлена можливості вести звичний спосіб життя, неможливість користування автомобілем протягом тривалого часу обмежило позивача у задоволенні культурно-побутових потреб, пов`язаних з пересуванням, як особисто, так і членів сім`ї, близьких родичів. Такою протиправною поведінкою відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду, яку остання оцінює в 30 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. 18.04.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.09.2022 року; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (далі - третя особа, ПрАТ «Європейський Страховий Альянс»).

07.09.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від ПрАТ «Європейський Страховий Альянс» надійшла заява про направлення позовної заяви з додатками.

08.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача та представника позивача - адвоката Бахмацького К.А. надійшли заяви про проведення судового засідання, призначеного на 08.09.2022 року, без фіксування технічними засобами.

08.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача та представника відповідача - адвоката Жили А.А. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 08.09.2022 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2022 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 22.12.2020 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2020 року приєднано до матеріалів справи письмові пояснення позивача, та у зв`язку із неявкою в судове засідання представника третьої особи, щодо якої відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 20.04.2023 року.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 23.12.2022 судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

14.04.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Жили А.А. надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії довідки про розмір заробітної плати відповідача.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року приєднано до матеріалів справи копію довідки про доходи відповідача, та, у зв`язку із частковим задоволенням клопотання представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 240 ЦПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 13.07.2023 року.

12.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень позивача, копії акту виконаних робіт та гарантійного талону Приватного акціонерного товариства «Дніпро Мотор Інвест» (далі - ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест») № 939к від 21.10.2021 року, копії листа ФОП ОСОБА_5 від 27.06.2023 року № б/н та копії акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_5 від 21.01.2022 року № ЗН/041. Крім того, у вказаному клопотанні позивач просила розглядати справу за її відсутності.

13.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача та представника відповідача - адвоката Жили А.А. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 13.07.2023 року, за його відсутності. Крім того, представником відповідача подано пояснення, в яких останній зазначає про те, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позовних вимог. Так, по-перше, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між шкодою, нанесеною в результаті ДТП та ремонтом, виконаним 21.01.2022 року. Звертає увагу на те, що між ДТП, ремонтом, оплаченим страховою компанією та ремонтом, зробленим ФОП ОСОБА_5 пройшло декілька місяців. По-друге, ремонт, зроблений ФОП ОСОБА_5 , вже був здійснений ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест», що підтверджується актом виконаних робіт та гарантійним талоном № 939к від 21.10.2021 року. По-третє, відсутні належні докази оплати позивачем вартості ремонту, зробленого ФОП ОСОБА_5 . Крім того, відсутні докази оплати позивачем виготовлення калькуляції вартості відновлювальних робіт у розмірі 10 000,00 грн. За таких обставин, представник відповідача просить відмовити у стягненні матеріальної шкоди на користь позивача. При цьому, представник відповідача зазначив, що моральна шкода може бути відшкодована у розмірі не більше 1 000,00 грн., зважаючи на низькій дохід відповідача.

В судове засідання 13.07.2023 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Вислухавши у судовому засіданні 20.04.2023 року вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши у судовому засіданні 13.07.2023 року письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 28.07.2021 року о 09. год. 50 хв. на вул. Підвисоцького, 4А у м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля Nissan Almera, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля Honda CR-V, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_3 , керуванням водія ОСОБА_6 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2021 року у справі № 757/43086/21-п (а. с. 6 - 7).

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2021 року у справі № 757/43086/21-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі - Закон), обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 4 Закону, суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

Згідно п. 17.1 ст. 17 Закону, страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Almera, державний номер НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «Європейський Страховий Альянс».

Як визначено у п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 9.1 та п. 9.2 ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно ст. 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до копії листа ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест» від 21.10.2021 року № 8, ПрАТ «Європейський Страховий Альянс» сплатило страхове відшкодування у розмірі 102 398,54 грн. Призначення платежу: Страх. Відшк. ( ОСОБА_1 ) згідно страх. Акту № 1605/21, дог. № ЕР-204397904 від 09.06.21, а.м. Honda CR-V, д.н. НОМЕР_2 (а. с. 12).

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За приписами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 1192 ЦК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди, тобто деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо розміру завданої шкоди, відтак, прийняти сам факт виплати страхового відшкодування страховою компанією за відсутності доказів пошкодження автомобіля, яких він зазнав під час ДТП, є недостатнім для висновку про те, що проведені у подальшому за рахунок позивача роботи були необхідні саме для відновлення автомобіля після ДТП, що мала місце 28.07.2021 року.

Суд критично ставиться до наданої позивачем копії акту виконаних робіт та гарантійного талону ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест» № 939к від 21.10.2021 року, копії акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_5 від 21.01.2022 року № ЗН/041, як на підтвердження оплати проведеного ремонту, оскільки з наданих документів неможливо встановити їх співвідношення із заявленою сумою відшкодування.

Крім того, судом враховано, що позивач не зверталася до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення дійсного розміру матеріального збитку, завданого належному їй автомобіля на момент ДТП.

У постанові Верховного суду від 25.03.2019 року у справі № 591/3152/16-ц зазначено, що факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення позивачем оплати за його проведення підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату грошових коштів.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 року у справі №753/19288/14-ц дійшов висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому. При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, шо понесла відповідні витрати.

Крім того, не підлягають стягненню з відповідача витрати з оплати калькуляції вартості відновлювальних робіт у розмірі 10 000,00 грн., оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження оплати таких витрат.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В силу положень п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У п. 9 цієї постанови визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.

При цьому, моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене кореспондується зі змістом ст. 81 ЦПК України.

Як зазначає ОСОБА_1 у зв`язку із пошкодженням належного їй автомобіля, необхідності ремонту автомобіля та неможливості його використання протягом тривалого часу, було порушено її нормальний життєвий уклад. Більш того неправомірні дії відповідача призвели до витрачання додаткових зусиль та часу для відновлення попереднього становища позивача та захисту її прав.

Позивач оцінює заподіяну ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

Разом з тим, у порушення процесуального обов`язку позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди, не обґрунтовано з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди.

Відтак, суд вважає позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в позові відмовлено, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження понесення судових витрат, то судові витрати, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 9, 17, 22, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 23, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 82, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , серія та номер паспорта НОМЕР_5 від 12.05.2021 року.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», вул.. Ямська, буд. 28 (літера А), м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 19411125.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 07.08.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко