Постанова

від 09.04.2024 по справі 610/192/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4157/24 Справа № 610/192/22 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Усик А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом,

-за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

27.01.2022 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом, в якому позивач просив визнати за ним права та обов`язки забудовника гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в поряку спадкування за законом після смерті дідуся ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Новомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від01лютого 2024року взадоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

96.02.2024рокувід ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що дідусь позивача отримав земельну ділянку саме для будівництва гаража та йому був наданий дозвіл на таке будівництво, але він не оформив всю технічну документацію.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.87-89), у судове засідання не з`явились, надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність (90-92).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Балаклія, Харківської області, актовий запис про смерть від 03.12.2020 № 260, складений Виконавчим комітетом Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, спадкова справа за № 67148535 (номер у спадковому реєстрі), № 29/2021 (номер у нотаріуса), яка заведена після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , заведена приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Голуб В.М.

12.10.2021 р. приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Голуб В.М. видане Свідоцтво про право на спадщину за законом, у відповідності До якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 є його онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадщина, на яку видане це майно складається з права власності на земельну ділянку площею 0,0100 гектарів, кадастровий номер 6320255300:00:001:0237, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, категорія земель землі житлової та громадської забудови, яка належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно.

Згідно технічного паспорту на гараж (машино-місце) № НОМЕР_1 , виготовленого Балаклійським бюро технічної інвентаризації, за адресою: АДРЕСА_1 , розташований гараж, загальною площею 47,3 кв.м., дата будівництва 2013 рік.

21.05.2021 р. Балаклійським бюро технічної інвентаризації видано довідку про те. що згідно матеріалів інвентаризаційної справи, станом на 31.12.2012 р. право власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Встановлено, що 22.09.2021 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Балаклійської міської ради Харківської області відмовлено у реєстрації прав власності на гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з посиланням на самочинне будівництво та відсутність правовстановлюючих документів.

Також, 18.12.2021 р. приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Голуб В.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки заявником не надано правовстановлюючих документів на нерухоме майно, право власності на зазначене майно не зареєстроване за спадкодавцем, та з наданих документів вбачається, що нерухоме майно збудоване самочинно, без дозвільних документів.

Загальновідомим є те, що у 2020 році, у зв`язку з об`єднанням територіальних громад, Балаклійський район увійшов до складу Ізюмського району Харківської області.

Позивачем ненадано судудоказів наявностіу ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 дозвільнихдокументів набудівництво спірногогаражу,який побудованийу 2013році,а саме відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, наявності належно затвердженого проекту.

Аналізуючи надані позивачем ОСОБА_1 докази, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що спірне нерухоме майно побудоване спадкодавцем самочинно, у зв`язку з чим, у спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 за життя, не виникло прав та обов`язків забудовника.

У зв`язку з відсутністю на момент смерті спадкодавця відповідних прав, за позивачем також не може бути визнане права та обов`язки забудовника нерухомого майна - гаража.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Верховний Суд у постанові від 4 травня 2022 року у справі № 372/4235/19 (провадження № 61-655св21) зазначив, що якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме:

право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва;

право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця замінений у порядку спадкування забудовник);

право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт;

право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності й зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Під час розгляду цієї справи суди встановили, що спадкодавцю у визначеному законом порядку була виділена земельна ділянка, рішенням виконкому міської ради надано дозвіл на будівництво житлового будинку.

У справі, що розглядається встановлено, що гараж побудовано без дозвільних документів (а.с.18).

Тобто спадкодавець ОСОБА_2 не був забудовником, не мав відповідного дозволу на початок робіт, а отже не має й об`єкту спадкування у вигляді прав та обов`язків забудовника.

Довід апеляційної скарги, що спадкодавець за життя отримав дозвіл на будівництво не підтверджений жодним належним доказом, а тому не може бути прийнятий до уваги.

Спадкоємець, який отримав у спадок земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням (для будівництва гаражу) сам повинен отримати дозвільні документи на початок робіт та прийняти готовий гараж у експлуатацію у встановлений законом спосіб.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: