Ухвала

від 04.04.2024 по справі 760/24840/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/525/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 760/24840/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року, -

за участю:

представника - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року задоволено клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке виявлено в ході проведення огляду 20.10.2023 року на території та у приміщеннях ВП «Козятинський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення» РФ «ПЗЗ» АТ «УЗ», що розташований за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Привокзальна, 31, а саме - гідропередачу сірого кольору з маркуванням з текстом «гідропередача уніфікована УГПП-170 ТОВ «Техекспрес-М» ЄДРПОУ 39107466 ТУ.У.30.2-39107466-001:2023 потужністю 170 кВт Т.М. 53-300А-00 №008 з вибитим написом на корпусі 53770Б, з двигуном Г12-32 АМ УХЛ4 №8382, шляхом заборони розпоряджатися та користуватись цим майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Майно на яке накладено арешт призначене для встановлення на одиниці рухомого складу спеціального призначення - призначений для оперативного виїзду ремонтних бригад на пошкодженні об`єкти інфраструктури залізниці.

Тому накладення арешту обмежить можливості ремонтних бригад АТ «Укрзалізниця» по усуненню пошкоджень об`єктів залізниці, в тому числі спричинених ракетними обстрілами з боку рф.

В судове засідання прокурор не з`явився, подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив здійснювати розгляд без участі прокурора.

Апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, а також для забезпечення можливості розгляду апеляційної скарги у розумний строк, з метою недопущення затягування розгляду справи, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Солом`янською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023102090000176 від 19.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що за результатами здійснення закупівлі № UA-2023-05-02-002794-а на суму 29 983 693,2 грн., між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40081347) (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М» (код ЄДРПОУ 39107466) (Постачальник) 31.05.2023 року укладено договір поставки № ЦЗВ-01-03023-01.

Відповідно до умов зазначеного договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, відповідно до Специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору. Найменування товару: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до гідропередач).

Відповідно до п.п 1.6. Договору, Постачальник гарантує, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.01.2023 року.

Аналізом податкової звітності Постачальника за 2023 рік зазначено, що службові особи останнього зареєстрували наступні податкові накладні з приводу продажу частин залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу та обладнання для контролю залізничного руху на адресу Покупця:

15.06.2023 гідропередача уніфікована потужністю 170 кВт УГПП-170, №002 ТМ.53-300А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023;

16.06.2023 гідропередача уніфікована потужністю 170 кВт УГПП-170, №002 ТМ.53-300А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023;

20.06.2023 гідропередача уніфікована потужністю 170 кВт УГПП-170, №002 ТМ.53-300А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023;

21.06.2023 гідропередача уніфікована потужністю 170 кВт УГПП-170, №002 ТМ.53-300А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023;

28.07.2023 гідропередача уніфікована потужністю 170 кВт УГПП-170, №006 ТМ.53-300А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023;

28.07.2023 гідропередача уніфікована потужністю 170 кВт УГПП-170, №007 ТМ.53-300А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023;

28.08.2023 гідропередача уніфікована потужністю 170 кВт УГПП-170, №008 ТМ.53-300А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023;

29.08.2023 гідропередача уніфікована потужністю 170 кВт УГПП-170, №008 ТМ.53-300А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023;

31.07.2023 клапан повільного зрушення ТМ.53-336А-00 ТУ У 30.2- 39107466-001:2023 10 шт.;

13.07.2023 коробка золотникова ТМ.50-345-00 ТУ У 30.2-39107466- 001:2023;

3.07.2023 коробка клапанна ТМ.53-358-00 ТУ У 30.2-39107466- 001:2023 7 шт.

Разом із цим в ході досудового розслідування отримано фактичні дані про те, що вищеперераховані товари, зокрема, гідропередачі містять на собі ознаки їх тривалого перебування у використанні, що свідчить про те, що дата їх виробництва та технічний стан не відповідають умовам договору.

Враховуючи викладене, існує достатньо підстав вважати, що невстановленими на даний час особами з числа службових осіб Постачальника за попередньою змовою з невстановленими на даний час службовими особами Покупця в умовах воєнного стану здійснено умисне постачання комплектуючих дата виробництва та технічний стан яких очевидно не відповідає умовами укладеного договору з метою заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» з використанням свого службового становища.

Також, в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду, при проведенні огляду на території та у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Гайового, 30 , які на праві власності належать ТОВ «Виробничий комплекс «Полтавський тепловозоремонтний завод» (ЄДРПОУ 42670715), яке орендує постачальник ТОВ «Техекспрес-М» (ЄДРПОУ 39107466) було встановлено та зафіксовано, що у ТОВ «Техекспрес-М» відсутнє необхідне обладнання та устаткування для здійснення виробництва гідропередачі уніфікованої потужністю 170 кВт УГПП-170.

З урахуванням викладеного, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, було проведено огляд на території та у приміщеннях ВП «Козятинського територіального відділу матеріально-технічного забезпечення» РФ «ПЗЗ» AT «УЗ», що розташований за адресою: Вінницька обл., м. Козятин, вул. Привокзальна, 31, з метою відшукання та огляду речей, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме: частин залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до гідропередач), поставлені ТОВ «Техекспрес-М» код за ЄДРПОУ 39107466 до AT «Укрзалізниця» на підставі договору поставки № ЦЗВ-01-03023-01 від 31.05.2023.

21.10.2023 року прокурор Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся з клопотанням до Солом`янського районного суду м. Києва про накладення

арешту на майно, яке виявлено в ході проведення огляду 20.10.2023 року на території та у приміщеннях ВП «Козятинський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення» РФ «ПЗЗ» АТ «УЗ», що розташований за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Привокзальна, 31, а саме - гідропередачу сірого кольору з маркуванням з текстом «гідропередача уніфікована УГПП-170 ТОВ «Техекспрес-М» ЄДРПОУ 39107466 ТУ.У.30.2-39107466-001:2023 потужністю 170 кВт Т.М. 53-300А-00 №008 з вибитим написом на корпусі 53770Б, з двигуном Г12-32 АМ УХЛ4 №8382, шляхом заборони розпоряджатися та користуватись цим майном.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року задоволено клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке виявлено в ході проведення огляду 20.10.2023 року на території та у приміщеннях ВП «Козятинський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення» РФ «ПЗЗ» АТ «УЗ», що розташований за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Привокзальна, 31, а саме - гідропередачу сірого кольору з маркуванням з текстом «гідропередача уніфікована УГПП-170 ТОВ «Техекспрес-М» ЄДРПОУ 39107466 ТУ.У.30.2-39107466-001:2023 потужністю 170 кВт Т.М. 53-300А-00 №008 з вибитим написом на корпусі 53770Б, з двигуном Г12-32 АМ УХЛ4 №8382, шляхом заборони розпоряджатися та користуватись цим майном.

Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що стороною обвинувачення доведено, що майно, зазначене у клопотанні є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, а відтак у кримінальному провадженні існує необхідність у накладенні на нього арешту з метою забезпечення його збереження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав, передбачених ст. 167 КПК України для накладення арешту на майно.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що гідропередача, є речовим доказом та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Як вбачається зі змісту клопотання прокурора, вищевказане майно постановою слідчого від 20.10.2023 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того процесуальний керівник зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням вищенаведених обставин доводи представника про необґрунтованість застосування найбільш обтяжливого способу арешту майна, що полягає у позбавленні права володіти, користуватися та розпоряджатися арештованим майном є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно, що надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна в найбільш обтяжливий спосіб для власника, не є переконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке виявлено в ході проведення огляду 20.10.2023 року на території та у приміщеннях ВП «Козятинський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення» РФ «ПЗЗ» АТ «УЗ», що розташований за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Привокзальна, 31, а саме - гідропередачу сірого кольору з маркуванням з текстом «гідропередача уніфікована УГПП-170 ТОВ «Техекспрес-М» ЄДРПОУ 39107466 ТУ.У.30.2-39107466-001:2023 потужністю 170 кВт Т.М. 53-300А-00 №008 з вибитим написом на корпусі 53770Б, з двигуном Г12-32 АМ УХЛ4 №8382, шляхом заборони розпоряджатися та користуватись цим майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3