Ухвала

від 10.04.2024 по справі 120/12495/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

10 квітня 2024 р.Справа № 120/12495/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця)

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас, вказаною ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені докази отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2023 року у виконавчому провадженні №72177640. Позивачеві, в свою чергу, запропоновано протягом 3-х днів, з моменту отримання даної ухвали, надати до суду докази в підтвердження отримання 14.08.2023 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2023 року у виконавчому провадженні №72177640 наручно.

Судом в ухвалі від 19.02.2024 року наголошено, що питання про дотримання позивачем строків звернення до суду буде розглянуто та вирішено після отримання витребуваних доказів.

29.02.2024 року за вх.№12675/24 та 05.03.2024 року за вх.№13650/24 (засобами поштового зв`язку) до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, крім іншого, вказано, що жодних підтверджуючих документів у виконавчому провадженні № 72177640 про те, що позивач отримував наручно оскаржувану постанову, немає.

Крім того, ухвала суду від 19.02.2024 року отримана позивачем 26.02.2024 року, однак до суду жодних доказів в підтвердження отримання ним постанови саме 14.08.2023 року так і надійшло.

За таких обставин, посилання позивача на те, що він отримав оскаржувану постанову 14.08.2023 року наручно не знайшли свого підтвердження в матеріалах виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

02.04.2024 року за вх.№19583/24 до суду від позивача надійшла заява, в якій він наголошує, що отримав оскаржувану постанову 14.08.2023 року у виконавчому відділі та відповідна заява про її видачу повинна бути в матеріалах виконавчого провадження. На переконання позивача, на нього не може покладатися тягар збирання доказів про точну дату отримання рішення відповідача, який, в свою чергу, зобов`язаний таке рішення доводити до відома сторін виконавчого провадження.

Надаючи оцінку заяві позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За змістом ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору.

Одними з таких обставин, в даному випадку, є дотримання строку звернення до суду. Вказані обставини суд повинен з`ясувати згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України.

Суд зауважує, що встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі № 826/3318/17).

В межах даної справи позивачем оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2023 року у виконавчому провадженні №72177640.

На звернення до суду із вказаними позовними вимогами розповсюджуються приписи ст. 287 КАС України, а відтак строк звернення із даним позовом становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В матеріалах справи містяться матеріали виконавчого провадження №72177640, до яких долучено реєстр відправленої виконавчою службою поштової кореспонденції від 06.07.2023 року, в якому під номером 96 зазначено позивача. Суд зазначає, що згідно даних на офіційному веб-сайті Укрпошти, пересилання простого листа у межах області та між обласними центрами України здійснюється протягом трьох днів.

До суду позивач звернувся 14.08.2023 року, при цьому стверджує, що саме в цей день - 14.08.2023 року, він отримав наручно у виконавчому відділі постанову від 05.07.2023 року.

Водночас жодних підтверджуючих документів у виконавчому провадженні №72177640 про те, що позивач отримував наручно оскаржувану постанову, немає.

Таким чином, посилання позивача на те, що він отримав постанову 14.08.2023 року наручно не знайшли свого підтвердження в матеріалах виконавчого провадження.

Втім, на переконання позивача, на нього не може покладатися тягар збирання доказів про точну дату отримання ним постанови від 05.07.2023 року, а відсутність в матеріалах виконавчого провадження його заяви про отримання постанови є відповідальністю самого відповідача.

В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що, виходячи з принципу офіційного з`ясування, обставини дотримання строку звернення до суду чи наявність поважних причин пропуску такого звернення підлягають доказуванню. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Також, як вже зазначалось, одним із принципів адміністративного судочинства є принцип змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Враховуючи наведене, за відсутності як в матеріалах виконавчого провадження, так і не наданння позивачем до матеріалів адміністративної справи належних та достатніх доказів на підтвердження факту отримання останнім оскаржуваної постанови саме 14.08.2023 року, та враховуючи надсилання відповідачем на адресу позивача оскаржуваної постанови, суд констатує недоведеність позивачем своєчасного звернення до суду.

Суд наголошує, що згідно ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 року №600/6782/21-а.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч. 3, 4 ст. 123 КАС України).

Суд зауважує, що ухвалою від 11.03.2024 року позивачеві надавався строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Однак вимоги вказаної ухвали позивачем не виконано.

П. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 та 4 ст. 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи неподання позивачем заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску такого, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 44, 123, 240, 248, 256, 287, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяМаслоід Олена Степанівна