Рішення

від 02.04.2024 по справі 160/1550/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 рокуСправа №160/1550/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/1550/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» (49000, м. Дніпро, вул. Єлизавети ІІ Королеви, буд. 7, 914, код ЄДРПОУ: 43809493) до Головного управління ДПС у в Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» (далі позивач) до Головного управління ДПС у в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0/291580407 від 13.10.2023 р.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність податкового повідомлення-рішення від 13.10.2023 року. Зазначає, що спірні накладні направлені на реєстрацію вчасно, в зв`язку з чим позивач не може зазнавати негативних наслідків, які від нього не залежали.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/1550/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/23847/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» про витребування доказів у справі №160/1550/24 задоволено, витребувано від Державної податкової служби України докази у справі.

15 лютого 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, як якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що в ході перевірки позивача встановлено порушення строку реєстрації 51 податкової накладної, затримка склала 1 день, що підтверджується даними ЄРПН. Вказує на можливість маніпуляцій з комп`ютерною програмою M.E.doc. Наводить пояснення щодо обраних ставок штрафних санкцій.

06 березня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач вказує на нерелевантність заперечень відповідача щодо комп`ютерної програми M.E.doc. Також вказує, що відповідач не довів, що позивачем вчинено відповідні маніпуляції. Підкреслює на тому, що правопорушення має бути винним і звертає увагу суду на невиконання ДПС України ухвали суду про витребування доказів.

08 березня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, ідентична раніше поданій.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

07 вересня 2023 року відповідачем складено Акт №32199/04-36-04-07/43809493 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Акт перевірки). Перевіркою встановлено, що 51 податкова накладна позивача подана з порушенням строків реєстрації таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. З них 4 подані 16.11.2022 року (замість 15.11.2022 року) та 47 подані 16.09.2022 року (замість 15.09.2022 року).

На підставі Акту перевірки відповідачем щодо позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року №0/291580407 (далі ППР від 13.10.2023 року), яким застосовано штраф у сумі 536943,39 грн.

Згідно Розрахунку штрафу до ППР від 13.10.2023 року він нарахований за реєстрацію 51 податкової накладної з простроченням строку.

ППР від 13.10.2023 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку, однак рішенням від 21.12.2023 року №37580/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи ППР від 13.10.2023 року протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Щодо витребуваних доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року витребувано від Державної податкової служби України докази у справі, які станом на дату прийняття рішення у справі до суду не надано.

Суд зауважує, що сукупність інших обставин справи, в т.ч. зміст наданих позивачем доказів, дає можливість суду здійснити розгляд справи по суті належним чином без надання Державною податковою службою витребуваних документів, враховуючи ч.9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо часу направлення податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

Пунктами 2-3 Порядку №1246 визначено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем

Згідно п. 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно до п. 10 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою підприємцем.

Пунктом 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно п. 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

В цій справі позивачем спірними є 51 податкова накладна, що зареєстрована на наступний день після завершення граничного строку на подання податкової накладної. Позивач зазначав, що направив податкові накладні на реєстрацію своєчасно (15-го числа відповідного місяця), відповідач в свою чергу виходив з інформації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про подання накладних з порушенням строку на 1 день.

Позивач надав квитанції з комп`ютерної програми M.E.doc, згідно яких усі спірні накладні подані 15-го числа відповідного місяця до 18:00 годин (т. 1, а.с. 32-82). Щодо 4 накладних, строк реєстрації яких припадав на 15.11.2022 року, позивач також надав скріншоти з комп`ютерної програми M.E.doc з відображенням відповідних квитанцій по кожній зі спірних накладних (т. 1, а.с. 107-111).

Надано позивачем і самі спірні податкові накладні з квитанцією комп`ютерної програми M.E.doc та квитанцією податкового органу одночасно, які відображають відмінність дати направлення накладної на реєстрацію, дати її надходження до Державної податкової служби та часу формування квитанції про отримання податкової накладної, при цьому позивачем надано і приклади податкових накладних від тих же дат та з тим же часом подання, що і спірні податкові накладні, щодо яких при цьому в квитанції №1 в наявності інформація про їх прийняття 15-го числа відповідного місяця (т. 1, а.с. 112-т.3, а.с. 175).

Згідно правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 24.11.2021 року у справі №200/12604/19-а відомості комп`ютерної програми «М.Е.Dос» є належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію податкових накладних.

Суд не вважає доведеною можливість маніпуляції з відомостями комп`ютерної програми «М.Е.Dос», оскільки в правовідносинах діє презумпція добросовісності її учасників, підстав вважати можливим вчинення позивачем зловживань немає, в т.ч. не надано відповідних доказів відповідачем. Окрім цього, маючи можливість такої маніпуляції, логічним є її вчинення щодо більш раннього часу добу та дня, що додатково вказує на відсутність зловживань зі сторони позивача.

Належність протоколів руху документу як доказу підтверджена змістом правозастосування, що здійснено Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 03.08.2023 року у справі №640/562/19, П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 15.03.2023 року у справі №420/4165/22, а також Третім апеляційним адміністративним судом в постановах від 10.10.2023 року у справі №160/10123/23, від 03.10.2023 року у справі №160/6642/23.

В даному випадку позивач, надавши суду докази направлення на реєстрацію податкових накладних, вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасної реєстрації податкових накладних. Тоді як відповідач у відповідності до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (у відповідній частині).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.11.2021 року у справі №160/10558/19.

Суд звертає увагу на те, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.03.2023 року у справі № 820/571/17

Отже, суд приходить до висновку, що згідно наданих відомостей комп`ютерної програми M.E.doc спірні 51 податкові накладні направлені позивачем на реєстрацію своєчасно (15-го числа відповідного місяця до завершення операційного дня).

Більш того, суд акцентує увагу на розрізненні направлення та надання накладних, оскільки на рівні законодавства обмежено можливість прийняття податковим органом податкових накладних у певний час, в зв`язку з чим від позивача залежить їх своєчасне направлення (до 20:00 год), в свою чергу отримання (доставка до контролюючого органу, прийняття і формування квитанції) перебуває за межами відповідальності та контролю позивача.

Також з цих підстав суд відхиляє доводи відповідача що обов`язок зареєструвати податкову накладну слід розуміти як забезпечення її реєстрації, оскільки реєстрацію таких накладних здійснює не платник податків, в зв`язку з чим він апріорі не може забезпечувати таку реєстрацію жодним чином, в межах сфери його відповідальності перебуває лише своєчасне направлення накладних на реєстрацію.

Якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 року у справі №200/12604/19-а.

При цьому суд зауважує, що у п. 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України хоч і обмежено час надсилання електронних документів, однак ця норма не змінює визначення терміну «операційний день». При цьому, зміни до п. 3 Порядку № 1246, яким визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, не вносились. Більш того, п. 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не встановлює нових правил реєстрації податкових накладних (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 07.11.2023 року у справі №160/13910/23, від 03.10.2023 року у справі №160/9830/23, Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 19.03.2024 року у справі №120/8969/23, від 27.11.2023 року у справі №120/3250/23, від 27.11.2023 року у справі №560/9129/23.

Суд висновує, що позивачем вчинено усі залежні від нього дії для направлення спірних податкових накладних в межах належного часу для їх подання.

Отже, позивачем не допущено прострочення щодо цих накладних, а застосування штрафних санкцій у відповідній частині є необґрунтованим. Відповідно, в цій частині доводи позовної заяви є обґрунтованими.

Вищевикладене є окремою та самодостатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження.

Щодо доводів позивача стосовно п. 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Законом №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України доповнено п. 89 та п. 90, якими змінено граничні строки реєстрації податкових накладних та штрафні санкції за відповідне порушення:

89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

При цьому згідно п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин ці норми, як вказано вище, не застосовуються.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23.

Тотожне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.03.2024 року у справі №160/20795/23.

Отже, цей аргумент позивача судом відхиляється як необґрунтований.

Щодо винесення податкового повідомлення-рішення стосовно податкових накладних, реєстрацію яких проведено в період дії карантину.

З цього приводу доводи висловлені відповідачем, з метою офіційного з`ясування всіх обставин справи та забезпечення повноти та всебічності судового розгляду суд вважає за необхідне дати правову оцінку цьому аспекту справи.

Відповідно до п. 51-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, запроваджено наступні особливості правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Пунктом п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: камеральних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Відповідно до абз. 17 п. 69.2. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону №2260-ІХ у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються"

Таким чином, спірним питанням в цій справі є вплив на правомірність спірного ППР обставини його винесення в період чинності одночасно як до п. 51-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, так і абз. 17 п. 69.2. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Суд зауважує, що наведене вбачається передусім з буквального тлумачення абз. 17 п. 69.2. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки у відповідній нормі права законодавцем за змістом вказано, що в умовах воєнного стану мораторій на застосування штрафних санкцій, встановлений в зв`язку з дією карантину, не застосовується, тобто у спірних правовідносинах ця норма права є спеціальною, при цьому вона є нормою права прийнятою пізніше. Окрім цього суд зауважує, що спірна податкова накладна датована майже через пів року від внесення змін в законодавстві, що вказує на відсутність в юридичній ситуації позивача обставин непередбачуваності.

З 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23.

Отже, винесення спірного податкового повідомлення-рішення в аспекті положень Податкового кодексу України, що регулюють особливості спірних правовідносин в період дії карантину, є правомірним.

Попри відхилення доводів позивача стосовно п. 89, п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України суд констатує, що спірні податкові накладні позивачем направлені на реєстрацію своєчасно, в зв`язку з чим позивач не може відповідати за обставини, які стосуються порядку отримання контролюючим органом таких направлених накладних та не залежать від позивача. В цій справі своєчасно направлено всі накладні, в зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, підлягає скасуванню в повному обсязі.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 8054,15 грн, що підтверджується квитанціями від 10.01.2024 року, від 24.01.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» (49000, м. Дніпро, вул. Єлизавети ІІ Королеви, буд. 7, 914, код ЄДРПОУ: 43809493) до Головного управління ДПС у в Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.10.2023 року №0/291580407.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЦЕНТР ПЛЮС» (49000, м. Дніпро, вул. Єлизавети ІІ Королеви, буд. 7, 914, код ЄДРПОУ: 43809493) сплачений судовий збір у розмірі 8054,15 гривень (вісім тисяч п`ятдесят чотири гривні 15 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко