Рішення

від 22.02.2024 по справі 160/31587/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 рокуСправа №160/31587/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2023 року №0242560712, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки НВФГ «КОМПАНІЯ МАЇС» з питань перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 за період з 20.12.2021 по теперішній час, від 11.11.2021 №1/2022 за період з 11.11.2021 по теперішній час, від 24.12.2021 № HAL-К37812 за період з 24.12.2021 по теперешній час дійшло хибних висновків про порушення позивачем ч. 2, 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за що на підставі ч.5, 7 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Проте, позивач наголошує, що контролюючим органом не надано належної оцінки фактичним обставинам, у тому числі дії непереборної сили, що мала місце при виконанні ним умов вищевказаних контрактів, а саме повномасштабної військової агресії рф та прийняттям Правлінням Національного Банку України постанови від 24.02.2022 року №18, якою банкам було заборонено здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, а одже фактично позивач не мав можливості своєчасно виконати зобов`язання, які виникали із зовнішньоекономічних контрактів поставки від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 та від 24.12.2021 № HAL-K37812, що стало наслідком продажу продавцем товару призначеного для нього третім особам та унеможливило його поставку в строки визначені цими контрактами. Також позивачем додатково листами вих. №35 від 24.03.2023 року та №62 від 05.06.2023 року було повідомлено контролюючий орган про обставини неможливості своєчасного виконання умов укладених зовнішньоекономічних контрактів, які, на переконання позивача, взагалі не були взяті відповідачем до уваги. З урахуванням викладеного, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.08.2023 року №0242560712 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року позовну заяву Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1245,41 грн. за позовні вимоги майнового характеру.

19 грудня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 08 грудня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додається платіжна інструкція від 14.12.2023 року на суму 1245,41 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

10 січня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація від Національного банку України від 20.01.2023 №25-0008/15/ДСК (дата здійснення операції 22.12.21), від 20.02.2023 №25-0008/59/ДСК (дата здійснення операції 18.02.22, 03.02.22) щодо виявлених фактів порушень НВФГ «Компанія Маїс» (код ЄДРПОУ 21905337) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237, 24.12.2021 №НАL-К37812, 11.11.2021 №1/2022. Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2021 № НАL-МАІS37237 за період з 20.12.2021 по теперішній час, від 11.11.2021 №1/2022 за період з 11.11.2021 по теперішній час, від 24.12.2021 №НАL-К37812 за період з 24.12.2021 по теперішній час, згідно з наданими документами встановлено, що товар на суму 51836,00 євро та 239774,28 євро несвоєчасно надійшов від HALDRUP GmbH (Німеччина) на адресу НВФГ «Компанія Маїс», при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 (прострочення 54 дні) та зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 № №HAL-К37812 (прострочення 11 днів), відповідно, чим порушено строки передбачені ч. 3 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, п. 142 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18. До перевірки НВФГ «Компанія Маїс» не надано документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 через дію форс-мажорних обстави, а також документи, підтверджуючі здійснення претензійної роботи у відповідності з ч.7 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473- VIII не надавались. Висновки Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, НВФГ «Компанія Маїс» не надходили. На підставі вищевикладеного, НВФГ «Компанія Маїс» за порушення ч.3 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2021 № HAL-MAIS37812, в частині несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента HALDRUP GmbH (Німеччина) на адресу НВФГ «Компанія Маїс», у відповідності з ч.5 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (розрахунок пені наведено у додатку 2 до акта перевірки). Також у зв`язку з невиконанням нерезидентом ТОВ «БарсТехноСервіс» зобов`язань за контрактом від 11.11.2021 №1/2022, НВФГ «Компанія Маїс» звернулося з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України. Позовна заява від 01.02.2023 №16 отримана судом 01.02.2023 (вхідний № 408), Постановою МКАС при ТПП від 01.02.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №81/2023 про стягнення 41333,55 евро (борг за поставлений товар 40 690,00 евро, пеня 643,55 евро) з нерезидента ТОВ «БарсТехноСервіс» по контракту від 11.11.2021 №1/2022. Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за експортним контрактом від 11.11.2021 №1/2022 за період з 10.02.2022 по 26.07.2023 по НВФГ «Компанія Маїс» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходили. ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК щодо виявлених фактів порушень НВФГ «Компанія Маїс» (код ЄДРПОУ 21905337) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 11 11 2021 №1/2022: експортна операція від 18.02.2022, яка підтверджена перевіркою. До перевірки НВФГ «Компанія Маїс» не надано документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2021 №1/2022 через дію форс-мажорних обставин. НВФГ «Компанія Маїс» відповідно до ч.7 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII надано документи, підтверджуючі здійснення судової роботи, а саме Постанову МКАС при ТПП України від 01.02.2023 щодо прийняття справи за №81/2023 до провадження. Таким чином пеня за порушення граничних строків розрахунків НВФГ «Компанія Маїс» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 11.11.2021 №1/2022 з урахуванням вимог ч.7 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІII призупинено нарахування пені у сфері ЗЕД. Станом па 26.07.2023. згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті» за контрактом від 11.11.2021 №1/2022 рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 40 690,00 евро (граничний термін розрахунків-18.02.2023). Перевіркою встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2021 №1/2022, укладеному між НВФГ «Компанія Маїс», Україна та нерезидентом ТОВ «БарсТехноСервіс», в частині не своєчасного одержання валютної виручки в сумі 40 690,00 евро. Враховуючи той факт, що відповідно до абз. 1 ч.7 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII НВФГ «Компанія Маїс» надано Постанову МКАС при ТПП України від 01.02.2023 №16 отримана судом 01.02.2023 (вхідний № 408), постановою МКАС при ТПП від 01.02.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №81/2023 про стягнення 41333,55 евро (борг за поставлений товар 40 690 00 евро, пеня 643,55 евро) з нерезидента ТОВ «БарсТехноСервіс» по контракту від 11 11 2021 №1/2022. Рішення МКАС при ТПП України від 08.06.2023 року № 81/2023 позов НВФГ «Компанія Маїс» щодо стягнення 41333,55 евро з нерезидента ТОВ «БарсТехноСервіс» по контракту від 11.11.2021 №1/2022 задоволено у повному обсязі, згідно із абз 3 ч 7 ст 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІІІ пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД не нараховується.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п. 191.1.4 п. 191.1, п.п.20.1.4,п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст.20 розділу І та п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.2 п. 69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 20.01.2023 №25-0008/15/ДСК, від 20.02.2023 №25-0008/59/ДСК про порушення НВФГ «Компанія Маїс» валютного законодавства України, на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 17.07.2023 №3297-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка НВФГ «Компанія Маїс» (код ЄДРПОУ 21905337) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 за період з 20.12.2021 по теперішній час, від 11.11.2021 №1/2022 за період з 11.11.2021 по теперішній час, від 24.12.2021 № HAL-К37812 за період з 24.12.2021 по теперешній час.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.08.2023 №2829/04-36-07-12/21905337, відповідно до висновків якого, встановлено порушення:

- ч. 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 за період з 20.12.2021 по 26.07.2023 в частині несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента HALDRUP GmbH (Німеччина) на адресу НВФГ «Компанія Маїс», за що на підставі ч.5 ст.13 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД;

- ч. 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 № HAL-К37812 за період з 24.12.2021 по 26.07.2023 в частині несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента HALDRUP GmbH (Німеччина) на адресу НВФГ «Компанія Маїс», за що на підставі ч.5 ст.13 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД;

- ч. 2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2021 № 1/2022, укладеного між НВФГ «Компанія Маїс» та нерезидентом ТОВ «БарсТехноСервіс» (Республіка Білорусь), в частині не своєчасного одержання валютної виручки в сумі 40690,00 євро, проте з урахуванням вимог ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» призупинено нарахування пені у сфері ЗЕД.

Перевіркою встановлено, що 20.12.2021 між HALDRUP GmbH (Німеччина), надалі Постачальник, з одного боку та НВФГ «Компанія Маїс», надалі Покупець, укладено Контракт поставки № HAL-MAIS37237, відповідно до умов якого Постачальник передає у власність Покупцеві товари, а покупець в свою чергу зобов`язаний на підставі отриманого рахунку оплатити товар: новий ділянковий комбайн К36885 HALDRUP С-85, 2022 року з жниваркою Geringoff ROTA DISC 70, 2022року.

Умови поставки: FCA Ilsliofen Germany, строк поставки товару до 15.08.2022 року.

Ціна товару встановлюється в євро. Валюта платежу - євро. Умови оплати: 30% вартості товару перераховуються на банківський рахунок продавця на протязі 5 робочих днів після підписання контракту на підставі інвойсу; 70% вартості товару перераховуються на банківський рахунок продавця за 10 робочих днів перед відвантаженням товару.

На виконання договірних зобов`язань НВФГ «Компанія Маїс» у періоді з 03.02.2022 по 26.06.2023, згідно наданих до перевірки банківських виписок було перераховано кошти на рахунок HALDRUP GmbH (Німеччина) на загальну суму 239774,28 евро (єкв. 8926465,04 грн.).

Відповідно до контракту поставки від 20.12.2021 №HAL-MAIS37237 імпортні операції з отримання товару (б/в пневматичної сівалки точної сівби "HLADRUP SP-35") НВФГ «Компанія Маїс» здійснено на загальну суму 51836,00 евро (екв. 2024942,24 грн.), на підставі оформлених ВМД типу ІМ 40.

Станом на 26.07.2023, згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 632 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті» по контракту поставки від 20.12.2021 №HAL-MAIS37237 заборгованість відсутня.

Товар на суму 51836,00 євро несвоєчасно надійшов від HALDRUP GmbH (Німеччина) на адресу НВФГ «Компанія Маїс», при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237, чим порушено строки передбачені ч. 3 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, п. 142 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18. (прострочення 54 дні).

До перевірки НВФГ «Компанія Маїс» не надано документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 через дію форс-мажорних обстави, а також документи, підтверджуючі здійснення претензійної роботи у відповідності з ч.7 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473- VIII не надавались.

Висновки Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, НВФГ «Компанія Маїс» не надходили.

24.12.2021 між HALDRUP GmbH (Німеччина), надалі Постачальник, з одного боку та НВФГ «Компанія Маїс», надалі Покупець, укладено Контракт поставки № HAL-К37812, відповідно до умов якого Постачальник передає у власність Покупцеві товари, а покупець в свою чергу зобов`язаний на підставі отриманого рахунку оплатити товар: новий ділянковий комбайн К36885 HALDRUP С-85, 2022 року со жниваркою Geringoff ROTA DISC 70, 2022року.

Умови поставки: FCA Ilsliofen Germany, строк поставки товару до 15.08.2022 року.

Ціна товару встановлюється в євро. Валюта платежу - євро. Умови оплати: 30% вартості товару перераховуються на банківський рахунок продавця на протязі 5 робочих днів після підписання контракту на підставі інвойсу; 70% вартості товару перераховуються на банківський рахунок продавця за 10 робочих днів перед відвантаженням товару.

На виконання договірних зобов`язань НВФГ «Компанія Маїс» у періоді з 03.02.2022 по 26.06.2023, згідно наданих до перевірки банківських виписок було перераховано кошти на рахунок HALDRUP GmbH (Німеччина) на загальну суму 239774,28 евро (єкв. 8926465,04 грн.).

Відповідно до контракту поставки від 24.12.2021 №HAL-К37812 імпортні операції з отримання товару (комбайн К36885 HALDRUP С-85) НВФГ «Компанія Маїс» здійснено на загальну суму 239774,28 евро (єкв. 8926465,04 грн.), на підставі оформлених ВМД типу ІМ 40.

Станом на 26.07.2023, згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 632 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті» по контракту поставки від 24.12.2021 №HAL-К37812 заборгованість відсутня.

Товар на суму 239774,28 євро несвоєчасно надійшов від HALDRUP GmbH (Німеччина) на адресу НВФГ «Компанія Маїс», при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 № HAL-К37812, чим порушено строки передбачені ч. 3 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, п. 142 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18. (прострочення 11 днів).

До перевірки НВФГ «Компанія Маїс» не надано документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 24.12.2021 № HAL-К37812 через дію форс-мажорних обставин, а також документи, підтверджуючі здійснення претензійної роботи у відповідності з ч.7 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473- VIII не надавались.

Висновки Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, НВФГ «Компанія Маїс» не надходили.

11.11.2021 між ТОВ «БарсТехноСервіс» (Республіка Білорусь), надалі Покупець, з одного боку та НВФГ «Компанія Маїс», надалі Продавець, укладено Контракт № 1/2022, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцеві насіння гібридів кукурудзи в асортименті, а покупець в свою чергу зобов`язаний прийняти товар та оплатити за нього на умовах встановлену цену.

Умови поставки: FCA м. Новомосковськ, строк поставки товару до 15.08.2022 року.

Ціна товару встановлюється в євро. Вартість контракту 350000 євро.

На виконання договірних зобов`язань по контракту № 1/2022 від 11.11.2021 року у період з 10.02.2022 по 26.06.2023 НВФГ «Компанія Маїс» (Україна) відвантажено нерезиденту товар (гібрид кукурудзи) на загальну суму 112190,000 євро (екв. 3599632 грн.), що підтверджено митними деклараціями типу ЕК10 АА.

Виручка в іноземній валюті отримана від нерезидента ТОВ «БарсТехноСервіс» (Республіка Білорусь) в періоді з 10.02.2022 по 26.06.2023 у загальній сумі 71500,00 евро (екв. 2 263 233,85 грн.), що підтверджено платіжними дорученнями, наведеними у додатку, і зарахована на валютний рахунок НВФГ «Компанія Маїс», відкритий в уповноваженому банку АТ «Прокредит Банк» МФО 320984.

При цьому, станом на 24.02.2022 виручка в сумі 40 690,00 евро від нерезидента ТОВ «БарсТехноСервіс» на валютний НВФГ «Компанія Маїс» (Україна) не надійшла.

Станом на 26.07.2023, згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті» за контрактом від 11.11.2021 №1/2022 дебіторська заборгованість складає 40 690,00 евро.

У зв`язку з невиконанням нерезидентом ТОВ «БарсТехноСервіс» зобов`язань за контрактом від 11.11.2021 №1/2022, НВФГ «Компанія Маїс» звернулося з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України. Позовна заява від 01.02.2023 №16 отримана судом 01.02.2023 (вхідний № 408), Постановою МКАС при ТПП від 01.02.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №81/2023 про стягнення 41333,55 евро (борг за поставлений товар 40 690,00 евро, пеня 643,55 евро) з нерезидента ТОВ «БарсТехноСервіс» по контракту від 11.11.2021 №1/2022.

Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за експортним контрактом від 11.11.2021 №1/2022 за період з 10.02.2022 по 26.07.2023 по НВФГ «Компанія Маїс» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходили.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК щодо виявлених фактів порушень НВФГ «Компанія Маїс» (код ЄДРПОУ 21905337) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 11 11 2021 №1/2022: експортна операція від 18.02.2022, яка підтверджена перевіркою.

До перевірки НВФГ «Компанія Маїс» не надано документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2021 № 1/2022 через дію форс-мажорних обставин.

НВФГ «Компанія Маїс» відповідно до ч.7 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII надано документи, підтверджуючі здійснення судової роботи, а саме Постанову МКАС при ТПП України від 01.02.2023 щодо прийняття справи за №81/2023 до провадження.

Таким чином пеня за порушення граничних строків розрахунків НВФГ «Компанія Маїс» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 11.11.2021 №1/2022 з урахуванням вимог ч.7 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІII призупинено нарахування пені у сфері ЗЕД.

Станом па 26.07.2023. згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті» за контрактом від 11.11.2021 №1/2022 рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 40 690,00 евро (граничний термін розрахунків-18.02.2023).

Відповідно до Розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях НВФГ «Компанія Маїс» (код ЄДРПОУ 21905337), що є додатком №2 до акту перевірки від 09.08.2023 №2829/04-36-07-12/21905337, підприємству нараховано пеню у загальному розмірі 193283,81 грн за порушення граничних строків розрахунків, а саме:

- за контрактом від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 з 22.12.2022 по 13.02.2023 сума пені 97923,97 грн.;

- за контрактом від 24.12.2021 № HAL-К37812 з 03.02.2023 по 13.02.2023 сума пені 95359,85 грн.

28 серпня 2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0242560712, яким до НВФГ «Компанія Маїс» на підставі пп 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 193283,82 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000).

Відповідно до розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях НВФГ «Компанія Маїс» (код ЄДРПОУ 21905337), що є додатком до вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, підприємству нараховано пеню у загальному розмірі 193283,81 грн за порушення граничних строків розрахунків, а саме:

- за контрактом від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 з 22.12.2022 по 13.02.2023 сума пені 97923,97 грн.;

- за контрактом від 24.12.2021 № HAL-К37812 з 03.02.2023 по 13.02.2023 сума пені 95359,85 грн.

05.10.2023 року НВФГ «Компанія Маїс» було направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 28.08.2023 року №0242560712, прийнятого ГУ ДПС у Дніпропетровській області (вих. №125), проте рішенням про результати розгляду скарги від 16.11.2023 №34218/6/99-00-06-01-02-06 було залишено без змін вищевказане податкове повідомлення-рішення, а скарга без задоволення.

Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «С» від 28.08.2023 року №0242560712 і стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої та десятої Закону № 2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За змістом ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Отже, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

При цьому слід зазначити, що ведення претензійної роботи (надсилання позивачем претензій на адресу контрагента з проханням погасити заборгованість протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення), невстановлення судом протиправної поведінки, збитків держави, вини в порушенні правил здійснення господарської діяльності у розумінні статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не є обставиною, за наявності якої резидент звільняється від сплати пені за порушення відповідних строків повернення валютної виручки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №820/6335/17.

За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у виді пені у визначеному розмірі, а саме 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. При цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України запроваджується з 5:30 24.02.2022р. воєнний стан строком на 30 діб, дія воєнного стану в Україні була продовжена відповідними указами Президента України і воєнний стан в України тривав на момент проведення перевірки позивача та триває на момент розгляду цієї справи судом.

Внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану (тобто, виникнення форс-мажорних обставин) НВФГ «КОМПАНІЯ МАЇС» не мав об`єктивної можливості виконати умови зовнішньоекономічних контрактів від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 та від 24.12.2021 № №HAL-К37812 у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, існування яких початково засвідчено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1, згідно з яким Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стадо підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

20.04.2022 року HALDRUP GmbH (Німеччина) було направлено на адресу позивача лист вих.№ 07904/942909-0, відповідно до якого позивача проінформовано про готовність до відвантаження нового зернозбирального комбайну К36885 HALDRUP С-85, поставка виготовлена згідно Контракту № HAL-К37812 від 24.12.2021 та сівалки точного висіву пневматичної HLADRUP SP-35 DЕМО WITH VARIO FRAME» б/в, поставка виготовлена згідно Контрактуту № HAL-MAIS37237 від 20.12.2021, а також повідомлено, що HALDRUP GmbH залишає за собою право продати товар третім особам, що в свою чергу призведе до неможливості доставки запитаного сільськогосподарського обладнання в узгоджені терміни.

Листом НВФГ «КОМПАНІЯ МАЇС» вих.№ 60 від 22.04.2022 було повідомлено HALDRUP GmbH (Німеччина), що у зв`язку з початком військової агресії російської федерації 24.02.2022 року та прийняттям Правлінням Національного Банку України постанови від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», пунктом 14 якої уповноваженим банківським установам було заборонено здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім випадків здійснення у т. ч. імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, вказані обставини унеможливлюють здійснення підприємством остаточного розрахунку на умовах, передбачених вищевказаними контрактами.

Додержання термінів імпортних операцій регламентується відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» і у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч.3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з п.21 розділу II Постанови Національного банку України №5 від 02.01.2019р. «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч.5 ст. ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Положеннями ч. 6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.02.2022р. у справі № 922/2897/21, від 04.06.2022р. у справі № 922/2394/21.

Приймаючи до уваги наведене суд вважає, що дії, обставини, які мають місце на території України та пов`язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин, та Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 р. загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, у зв`язку з оголошенням воєнного стану Правління Національного Банку України прийняло Постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яка набула чинності 24.02.2022.

Відповідно до п. 14 цієї Постанови (в редакції станом на лютий-березень 2022 року) уповноваженим установам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім випадків здійснення: 1) власних операцій банків, уключаючи розрахунки з міжнародними платіжними системами; 2) імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 3) валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом; 4) валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони; 5) операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов`язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання); 6) на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; 7) переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном.

Разом із тим, з урахуванням положень пункту 14 Постанови № 18 від 24.02.2022, сплата за умовами контрактів від 20.12.2021 № HAL-MAIS37237 та від 24.12.2021 № HAL-К37812 не підпадає під жодне виключення, встановлене Постановою № 18, тому такі платежі не могли бути здійснені позивачем з 24.02.2022 і як наслідок пропуск строків розрахунків у сфері ЗЕД допущено позивачем з причин, які від його волі не залежали, через обставини непереборної сили.

В свою чергу, будучи обізнаним щодо існуючих обставин, податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення мав врахувати такі обставини, діючи розсудливо та пропорційно.

Відповідно до ст. 112 Податкового кодексу України: - особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом ( п.112.1 цієї статті); - особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання і вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності ( п.112.2 цієї статті); - у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення і оложення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків( п.112.7 цієї статті) .

При цьому п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу України визначено перелік обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і однією з таких обставин є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) ( пп.112.8.9. п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України).

Підсумовуючи наведене суд вважає, що наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють позивача від відповідальності, яка передбачена ч. 5 ст. 13 цього ж Закону, за порушення вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення 28.08.2023 року №0242560712, яким НВФГ «КОМПАНІЯ МАЇС» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 193283,82 грн., є безпідставним та необгрунтованим.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2319,41 грн підлягають відшкодуванню шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 28.08.2023 року №0242560712, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» (вул. Центральна, буд. 50, с. Зайцеве, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл., 52514, код ЄДРПОУ 21905337) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2319,41 грн .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна