Ухвала

від 05.04.2024 по справі 160/8376/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 квітня 2024 року Справа 160/8376/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши позовну заяву Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.04.2024 року через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 818 757,84 грн. на його користь позивача (номер банківського рахунку: НОМЕР_1 ), за період навчання.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В силу до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно із положеннями частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі - Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д","е","є","з","и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).

Пунктом 7 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 12.12.2018 р. у справі №804/285/16.

Пунктом 7 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Тобто, строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, у даному випадку, необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 р. по справі № 560/1389/20.

Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення позивача, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Отже, лише у разі відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, з наступного дня після спливу визначеного строку добровільного відшкодування, позивач міг звернутися до суду.

З матеріалів позовної заяви слідує, що згідно із витягом із наказу начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , з 27.11.2023 року виключено із списків особового складу кафедри та всіх видів забезпечення та з продовольчого забезпечення з 28.11.2023 року.

При цьому, у вищевказаному наказі зазначено, що сума відшкодування, пов`язана з утриманням курсантів у закладах вищої освіти, затверджена постановою КМУ від 12.07.2006 року №964 складає 818 757,84 грн.

Повідомлення про необхідність добровільного відшкодування вказаних коштів в 30-денний термін з дня виключення зі списків особового складу кафедри вручено особисто ОСОБА_1 01.11.2023 року.

У встановлений термін відповідач спірні кошти не перерахував.

Таким чином, з 02.12.2023 року у позивача виникли підстави, що дають повноваження на звернення до суду з відповідним позовом у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України (місячний строк).

Проте, у даному випадку позовна заява подана до суду 01.04.2024 року, що у свою чергу, свідчить про те, що позивач подав цю позовну заяву із пропуском строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.

Крім того, згідно із ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, на підтвердження сплати судового збору позивачем надана платіжна інструкція №115 від 07.03.2024 року у розмірі 12281,37 грн.

Проте, відповідно до відомостей з інформаційної системи Діловодство спеціалізованого суду зазначена платіжна інструкція рахуються за адміністративною справою №160/7145/24 за позовом Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Таким чином, квитанція №115 від 07.03.2024 року не може бути прийнята як доказ сплати судового збору у справі №160/8376/24.

Враховуючи звернення позивача з цією позовною заявлю через систему «Електронний суд», останньому необхідно надати докази сплати судового збору, з урахуванням коефіцієнту 0,8 в розмірі 9825,09 грн.

Крім того, в силу ч.2 ст.161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Проте, в порушення вказаної норм позивачем не надано доказів надсилання позовної заяви з копіями доданих документів іншим учасникам справи.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту до ОСОБА_1 про стягнення витрат.

Позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску;

- докази надсилання копії позовної заяви з копіями доданих документів відповідачу;

- докази сплати судового збору у розмірі 9 825,09 грн., сплаченого за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.

Суддя К.С. Кучма