Рішення

від 22.03.2024 по справі 160/26041/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року Справа № 160/26041/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Довгополій Т.В.

за участі:

представника позивача Авраменка А.В.

представника відповідача Крейси Л.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» до Дніпровської митниці про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (далі ТОВ «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД») до Дніпровської митниці (далі митниця), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110120/2023/000004/2 від 17.07.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110120/2023/000050 від 17.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2023 між ТОВ «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (Покупець) та Solines GmbH, Німеччина (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №03012023 на поставку товару на умовах FCA Dortmund (Німеччина). Предметом контракту є труба виробництва компанії Benteler Stell/Tube GmbH. Загальна сума контракту становить 250 000 тисяч євро. З метою митного оформлення товару, отриманого за зазначеним вище контрактом, позивачем до митного посту «Нікополь» (UA110120) митниці 17.07.2023 надана електронна митна декларація №23UA110120003746U9 для митного оформлення товару: труби сталеві безшовні холоднокатані, з трубної заготовки, загального призначення, не з корозійностійкої, марки сталі GRADE B/P235/X42, без теплової ізоляції. Разом з митною декларацією до митного органу надано необхідні документи. Митною декларацією №23UA110120003746U9 митну вартість задекларованого товару заявлено позивачем як таку, що визначена за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. 17.07.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110120/2023/000004/2, яким митну вартість товару визначено на рівні 0,9231 EUR за одиницю. Загальна сума товару після коригування склала 20577,75 EUR. У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA110120/2023/000004/2 від 17.07.2023 відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110120/2023/000050 від 17.07.2023, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем зазначено, зокрема, що декларантом подано банківський платіжний документ від 04.07.2023 №32/KLN7, що підтверджує оплату у розмірі 18502,36 євро по контракту від 03.01.2023 №03012023. За доводами відповідача, документ не може бути ідентифікований як такий, що стосується даної поставки товару, оскільки «платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснено поставку певного товару». Позивач зазначає, що в контракті від 03.01.2023 №03012023 (пункти 2.2. та 2.3.) продавець та покупець погодили, що продавець зобов`язаний надати покупцю рахунок, на підставі якого покупець повинен здійснити 100% попередню оплату, після надходження якої продавець здійснює відправку товару протягом 5 календарних днів. Продавцем виставлений рахунок (проформа) відповідно до контракту №03012023 від 03.01.2023 на загальну суму 18 502,36 євро. Покупцем був сплачений цей рахунок відповідно до платіжної інструкції від 04.07.2023 №32JBKLN7 на ідентичну суму - 18 502,36 євро. Після чого продавець 05.07.2023 оформив митну декларацію країни відправлення №23DE8103104084386. Сторони узгодили між собою дату прибуття перевізника для отримання товару на 07.07.2023, після чого продавцем був відвантажений товар перевізнику та оформлена і підписана міжнародна автотранспортна накладна CMR №NL-85369 від 07.07.2023, в якій перелічений той самий товар. Крім того, позивач зауважує, що зауваження відповідача щодо невідповідності платіжних реквізитів іноземного контрагенту реквізитам зазначеним у контракті не відповідають дійсності. В контракті вказані платіжні реквізити: рахунок IBAN: НОМЕР_1 . Ідентичний рахунок вказаний в рахунку (проформі). В платіжній інструкції №32JBKLN7 в призначенні платежу вказаний такий самий рахунок IBAN: НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що при оформленні іноземного переказу з рахунку позивача списано кошти для подальшого переказу іноземному постачальнику задекларованого товару, в якості підтвердження списання коштів з рахунку та переказу за вказаними платником реквізитами отримувача було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №32JBKLN7 від 04.07.2023, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства України. Щодо зауважень відповідача про ненадання пакувального листа, позивач зазначає, що надана відповідачу міжнародна автотранспортна накладна CMR №NL-85369 від 07.07.2023 повністю замінює собою пакувальний лист та містить всі обхідні відомості, які кореспондуються зі всіма документами наданими для митного оформлення товару. За викладених обставин, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

30.10.2023 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення за МД від 17.07.2023 №23UA110120003708U9, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України (далі МК України) виявлено розбіжності. Так, декларантом до митного оформлення надана комерційна пропозиція фірми Solines GMBH №358 від 30.06.2023, в якій зазначено, що українському контрагенту надається знижка, яка не передбачена контрактом, не обґрунтована від чого вона залежить, а надається на основі вигідної продуктивної співпраці, яка склалась між іноземним контрагентом та українським суб`єктом. Така знижка може бути не конкурентна в міжнародній торгівлі і ґрунтуватись тільки на добрих взаємовідносинах виключно для ТОВ «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД». Відповідно до статті 33 МК України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. В інформаційних ресурсах митниці встановлено наявність інформації про митне оформлення товарів, співставлених з оцінюваним товаром «Труби сталеві безшовні холоднокатані», виробник Benteler Stell, походження Німеччина, торгова марки Benteler в співставних об`ємах та умовах поставки за посередницьким договором, оформлений за МД від 16.01.2023 №UA110120/2023/000207 за ціною 860 євро/т на умовах FCA Dortmund. По-друге, відповідачем зазначено, що прайс-лист фірми Solines GMBH №358/1 від 30.06.2023 адресований безпосередньо ТОВ «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД», в якому ціна продукції указана на умовах FCA DE Dortmund, та передбачає 100% передплата за товар. Отже, прайс-лист не містить пропозицію для широкого кола осіб в умовах повної конкуренції, а відтак не підтверджує відповідність ціни товару «дійній вартості» ввезеного товару у розумінні статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відповідач зауважує, що товар продається за посередницьким контрактом, при цьому відомості щодо ціни від виробника у декларанта відсутні. Згідно з пунктами 2.2 та 3.1 контракту від 03.01.2023 №03012023 передбачена 100% передплата за товар. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Згідно з пунктом 1.1 контракту продавець продає, покупець купує трубу за цінами і на умовах, викладених в Додатках (проформах), які є невід`ємною частиною контракту. До митного оформлення декларантом надано банківський платіжний документ від 04.07.2023 №32JBKLN7, що підтверджує оплату у розмірі 18502,36 євро по контракту від 03.01.2023 №03012023. В призначенні платежу платіжного доручення вказано виключно реквізити контракту від 03.01.2023 №03012023. Крім цього, в даному документі від 04.07.2023 №32JBKLN7 платіжні реквізити іноземного контрагенту не відповідають платіжним реквізитам, зазначеним в інвойсі №210231084 від 03.07.2023. Надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення №23DE810310408438E6 від 05.07.2023 не містить даних про умови поставки, інвойс та про числові значення щодо вартості переміщуваного товару, що не дає можливість ідентифікувати до оцінюваної партії товару даний документ, який є документом, що підтверджує фактичні умови переміщення товару через митний кордон. Також, відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 2.1. контракту від 03.01.2023 №03012023 товар постачається на умовах поставки FCA DE Dortmund. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.2011 при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідач зазначає, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Враховуючи дату рахунка №04072023-1 від 07.07.2023; дату автотранспортної накладної (ЦМР) №NL-85369 від 07.07.2023 на день подання митної декларації 17.07.2023 оплата за послуги перевезення мала бути вже здійснена, однак документи, що підтверджують оплату транспортних витрат декларантом не надано.

На підставі ухвали від 26.12.2023 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В підготовче засідання 21.02.2024 з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні 21.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

В судове засідання 22.03.2024 з`явились представники сторін.

В судовому засіданні 22.03.2024 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.01.2023 між ТОВ «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД», Україна (покупець) та Solines GmbH, Німеччина (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №03012023 (далі Контракт) на поставку товару на умовах FCA Dortmund (Німеччина).

Згідно з пунктом 1.1. Контракту, продавець продає, а покупець купує трубу в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (проформах), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

У відповідності до пунктів 1.2.-1.4. Контракту, загальна сума Контракту становить 250000 євро. Валютою цього Контракту є євро. Країна походження продукції Німеччина.

На підставі пункту 2.1. Контракту, продавець поставляє продукцію на умовах FCA Dortmund, Deutschland.

Згідно з пунктом 2.2. Контракту, продавець здійснює відправку товару протягом 5 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця.

У відповідності до пункту 2.3. Контракту, продавець зобов`язаний надати покупцю:

-рахунок 5 прим.;

-сертифікат походження товару;

-пакувальний лист;

-CMR.

На підставі пунктів 3.1.-3.2. Контракту, оплата продукції здійснюється наступним чином: 100% від загальної суми контракту сплачує покупець на умовах попередньої оплати за товар. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок продавця. Всі платежі за цим Договором здійснюється в євро.

Згідно з пунктом 10.1. Контракту, сторони керуються правилами Інкотермс-2010.

Відповідно до пункту 10.3. Контракту, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023.

З метою митного оформлення позивачем подано електронну митну декларацію від 17.07.2023 №23UA110120003708U9 щодо товару: Труби сталеві безшовні холоднокатані, з трубної заготовки, загального призначення, не з корозійностійкої, марки сталі GRADE B/P235/Х42, без теплової ізоляції, діаметром: ?

-24,0 х 2,00 N х 5800-6050 мм., кількість - 0,404 т.;

-?25,0 х 2,00 N х 6030-6030 мм., кількість - 0,53 т. ?

-25,4 х 2,40 NZ х 6090-6090 мм., кількість - 0,34 т.;

-?10,0 х 1,50 N х 6000-6100 мм., кількість - 0,244 т.;

-?38,0 х 3,20 N х 5700-6070 мм., кількість - 2,486 т.;

-?32,0 х 1,50 N х 5500-6000 мм., кількість - 0,388 т.;

-?28,0 х 2,00 NZ х 6010-6010 мм., кількість - 0,616 т.;

-?35,0 х 3,00 NZ х 6000-6000 мм., кількість - 1,192 т.;

-?38,0 х 4,00 NZ х 6000-6000 мм., кількість - 0,782 т.;

-?12,0 х 2,00 N х 7400-7650 мм., кількість - 1,806 т.;

-?50,0 х 2,00 N х 5700-5700 мм., кількість - 0,308 т.;

-?52,0 х 2,00 N х 5500-5750 мм., кількість - 0,578 т.;

-?42,0 х 3,00 N х 5720-6000 мм., кількість - 0,308 т.;

-?42,0 х 3,00 NZ х 6010-6010 мм., кількість - 0,666 т.;

-?29,4 х 2,20 N х 7460-7750 мм., кількість - 10,332 т.;

-?45,0 х 4,00 N х 6100-6100 мм., кількість - 0,47 т.;

-?10,0 х 1,00 NL х 8000-8000 мм., кількість - 0,3 т.;

-?10,0 х 0,80 N х 6000-6050 мм., кількість - 0,542 т.

Товар не є товаром військового призначення.

Вартість задекларованого товару розраховано за основним методом за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з митною декларацією позивачем надано митному органу документи, що перелічені у графі 44, а саме:

1) зовнішньоекономічний контракт №03012023 від 03.01.2023;

2) інвойс (проформа) №210231084 від 03.07.2023;

3) комерційна пропозиція №358 від 30.06.2023;

4) прайс №358/1 від 30.06.2023;

5) платіжна інструкція №32JBKLN7 від 04.07.2023;

6) договір (контракт) про перевезення №18/04-1 від 18.04.2023;

7) договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №18042023-1 від 18.04.2023;

8) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №04072023-1 від 04.07.2023;

9) заявка №04072023-1 від 04.07.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом;

10) міжнародна автотранспортна накладна CMR №NL-85369 від 07.07.2023;

11) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А688710 від 04.07.2023;

12) договір про надання послуг митного брокера №2 від 27.06.2022;

13) сертифікат якості №63-807356/022/Р від 03.07.2023;

14) довідка №1007-1 від 10.07.2023 про те, що страхування не здійснювалось;

15) копія митної декларації країни відправлення №23DE8103104084386 від 05.07.2023.

Відповідачем, з урахуванням положень статті 53 МК України, декларанту надіслано електронні повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару,

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

17.07.2023 декларантом надіслано лист-відповідь на запит митниці №257699, в якому декларант повідомив, що повторно надає документи, які уже були надані до митного оформлення разом із митною декларацією:

рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги від 07.07.2023 № 04072023-1;

заявка від 04.07.2023 № 04072023- 1;

платіжна інструкція від 04.07.2023 № 32JBKLN7;

комерційна пропозиція від 30.06.2023 №358;

прайс від 30.06.2023 № 358/1;

експортна декларація від 05.07.2023 № 23DE810310408438E6;

лист від 10.07.2023 №1007-1.

Також декларант повідомив, що додаткові документи додаватись не будуть, та просив здійснити митне оформлення.

17.07.2023 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110120/2023/000004/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110120/2023/000050 від 17.07.2023.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач виходив з такого:

-декларантом до митного оформлення надана комерційна пропозиція фірми Solines GMBH №358 від 30.06.2023, в якій зазначено, що українському контрагенту надається знижка, яка не передбачена контрактом, не обґрунтована від чого вона залежить, а надається на основі вигідної продуктивної співпраці, яка склалась між іноземним контрагентом та українським суб`єктом. Така знижка може бути не конкурентна в міжнародній торгівлі і ґрунтуватись тільки на добрих взаємовідносинах виключно для ТОВ «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД»;

-пакувальний лист на даний товар до митного оформлення не надавався;

-у наданій до митного оформлення платіжній інструкції від 19.06.2023 №31JBKLN6 платіжні реквізити іноземного контрагенту не відповідають платіжним реквізитам, зазначеним у контракті;

-до митного оформлення декларантом надано банківський платіжний документ від 04.07.2023 № 32JBKLN7, що підтверджує оплату у розмірі 18502,36 євро по контракту від 03.01.2023 №03012023. В призначенні платежу платіжного доручення вказано виключно реквізити контракту від 03.01.2023 №03012023. Платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями статті 60 МК України, та ґрунтується на митній вартості за ЕМД від 16.01.2023 №UA110120/2023/000207 на рівні 860 євро/т на умовах FCA Dortmund. З урахуванням транспортних витрат та кількості вантажу, що декларується за МД від 17.07.2023 № 23UA110120003708U9 митна вартість буде складати 0,92305 євро/кг (860євро/т х 22,292т х 41,0483 (курс євро)+ 57692,08 грн. (транспортні витрати).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз положень статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Досліджуючи аргументи відповідача, що стали підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Щодо тверджень митниці з приводу того, що декларантом надано банківський платіжний документ від 04.07.2023 № 32JBKLN7, що підтверджує оплату у розмірі 18502,36 євро по контракту від 03.01.2023 №03012023 та в призначенні платежу платіжного доручення вказано виключно реквізити контракту від 03.01.2023 №03012023, внаслідок чого його не можна ідентифікувати з оцінюваною партією товару, суд виходить з наступного.

В контракті від 03.01.2023 №03012023 продавець та покупець погодили, що продавець зобов`язаний надати покупцю рахунок, на підставі якого покупець повинен здійснити 100% попередню оплату, після надходження якої продавець здійснює відправку товару протягом 5 календарних днів.

Продавцем виставлений рахунок (проформа) відповідно до контракту №03012023 від 03.01.2023 на загальну суму 18 502,36 євро.

Покупцем був сплачений рахунок відповідно до платіжної інструкції від 04.07.2023 №32JBKLN7 на ідентичну суму - 18 502,36 євро.

Після отримання оплати продавець 05.07.2023 оформив митну декларацію країни відправлення №23DE8103104084386.

Сторони узгодили між собою дату прибуття перевізника для отримання товару на 07.07.2023, після чого продавцем був відвантажений перевізнику та оформлена і підписана міжнародна автотранспортна накладна CMR №NL-85369 від 07.07.2023, в якій перелічений той самий товар.

За вказаних обставин платіжна інструкція від 04.07.2023 №32JBKLN7 та проформа-інвойс кореспондуються між собою.

За наведених обставин, суд погоджується з позицією позивача, що банківський платіжний документ від 04.07.2023 № 32JBKLN7 підтверджує оплату у розмірі 18502,36 євро за товар, який був заявлений до митного оформлення за електронною митною декларацією від 17.07.2023 №23UA110120003708U9.

Щодо зауважень відповідача щодо невідповідності платіжних реквізитів іноземного контрагенту реквізитам зазначеним у контракті, у платіжній інструкції, суд зазначає таке.

В контракті вказані платіжні реквізити: рахунок IBAN: НОМЕР_1 . Ідентичний рахунок вказаний в рахунку (проформі).

В платіжній інструкції №32JBKLN7 в призначенні платежу вказаний такий самий рахунок IBAN: НОМЕР_1 .

Відтак, суд вважає помилковими висновки митниці, що у платіжній інструкції від 04.07.2023 №32JBKLN7 платіжні реквізити іноземного контрагенту не відповідають платіжним реквізитам, зазначеним у контракті.

Також, в оскаржуваному рішенні йде мова про платіжну інструкцію від 19.06.2023 №31JBKLN6, хоча матеріалами справи підтверджено, що в якості підтвердження списання коштів з рахунку та переказу за вказаними платником реквізитами отримувача було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №32JBKLN7 від 04.07.2023.

Щодо посилання відповідача на ненадання пакувального листа на товар до митного оформлення суд зазначає таке.

Пакувальний лист - один із основних товаросупроводжувальних документів, що містить перелік усіх видів і сортів товару, що знаходяться в кожному товарному місці (ящику, коробці, контейнері).

Надана відповідачу міжнародна автотранспортна накладна CMR № CMR №NL-85369 від 07.07.2023, фактично замінює собою пакувальний лист та містить необхідні відомості, що кореспондуються з документами наданими для митного оформлення товару.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд робить висновок, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу в визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110120/2023/000004/2 від 17.07.2023 і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110120/2023/000050 від 17.07.2023 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» у цій справі представляв адвокат адвокатського об`єднання «АДЕЛЕКС» (далі Адвокатське об`єднання).

Між ТОВ «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням укладено договір про надання правової допомоги б/н від 27.09.2021 (далі Договір).

У відповідності до пункту 1.1. Договору, Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та чинним законодавством, а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар (винагороду) за надану Адвокатським об`єднанням правову допомогу та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Згідно з пунктами 3.1.-3.2. Договору, сторони досягли згоди, що за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, клієнт зобов`язаний виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору в розмірі та на умовах, визначених Договором. Сторони домовились, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за цим Договором визначається за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 3.4 Договору за домовленістю сторін, оплата правової допомоги здійснюється у вигляді попередньої оплати на підставі виставленого рахунку-фактури або на підставі будь-якого документу (квитанції, акту, розписки, акту приймання-передачі наданих послуг, тощо).

Пункт 3.8 Договору передбачає, що оплата фактичних витрат здійснюється після подання Адвокатським об`єднанням будь-яких документів, що підтверджують розмір цих витрат.

Згідно з пунктом 3.9 Договору факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Акт у 2 (двох) примірниках надається Клієнту особисто для підписання. У разі неможливості Клієнта отримати Акт нарочно, Акт у 2 (двох) примірниках направляється Клієнту для підписання засобами поштового зв`язку.

На підставі пункту 10.1. Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 27.09.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Сторонами 28.09.2023 підписано акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 27.09.2021, в якому зазначено опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом видно, що вказаним адвокатським бюро позивачеві були надані таки види правової допомоги, а саме:

1) усне консультування - 1 година 00 хв. (1 000,00 грн);

2) аналіз документів та судової практики щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів - 2 години 00 хв. (3 000,00 грн);

3) написання позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА110120/2023/000004/2 від 17.07.2023 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110120/2023/000050 від 17.07.2023 до Дніпровської митниці Державної митної служби України з додатками - 6 годин 00 хв. (11 000,00 грн).

Всього: 15 000,00 грн.

Клієнт підписанням цього акту підтверджує, що послуги, зазначені під №1-3 були надані Адвокатським об`єднанням в повному обсязі.

Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню суму в розмірі 15000,00 грн. протягом 30 днів з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА110120/2023/000004/2 від 17.07.2023 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110120/2023/000050 від 17.07.2023.

Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ; вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.

З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, суд приходить до висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 5368,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №4920 від 29.09.2023 на суму 2684,00 грн та платіжною інструкцією №4921 від 29.09.2023 на суму 2684,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. та сплата судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 5368,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (адреса: вул. Карла Лібкнехта, 196-А/1, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53207; реєстраційний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38709713) до Дніпровської митниці (адреса: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038; реєстраційний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43971371) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110120/2023/000004/2 від 17.07.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110120/2023/000050 від 17.07.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати:

- на сплату судового збору у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок;

- на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 08.04.2024.

Суддя М.В. Бондар