Рішення

від 09.04.2024 по справі 160/7199/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 рокуСправа №160/7199/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування постанови,зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Толстової В.С. про відкриття виконавчого провадження №74290008 від 27.02.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 40 979, 42 грн.;

зобов`язати Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надмірно стягнуту з нього суму виконавчого збору в рамках ВП№68926972 в розмірі 20 002, 11 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №74290008 від 27.02.2024 року, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір, не враховуючи, що у рамках виконавчого провадження №68926972 з боржника була надмірно стягнута сума виконавчого збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 09 квітня 2024 року.

Від Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надійшов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення до його електронного кабінету 02.04.2024 ухвали суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За правилами ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №3/1099 від 06.04.2022 солдат ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.04.2022 №161 призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 .

На примусовому виконанні в Покровському ВДВС у місті Кривому Розі перебувало виконавче провадження №68926972 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк» грошових коштів у розмірі 772914,16 грн.

03.05.2022 державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 772914,16 грн.

Виконавчий збір у розмірі 77291,42 грн. у виконавчому провадженні №68926972 був стягнути постановою державного виконавця від 12.08.2022.

27.02.2024 на підставі заяви стягувача, державним виконавцем відповідно до п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та виведено залишок виконавчого збору у розмірі 40979,42 грн. в окреме виконавче провадження АС ВП 74290008, яке було відкрито 27.02.2024 за виконавчим документом - постановою про стягнення з позивача виконавчого збору №68926972 від 12.08.2022.

Позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №74290008 від 27.02.2024 про стягнення виконавчого збору не ґрунтується на нормах чинного законодавства і є протиправною.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаєЗакон України «Про виконавче провадження»(Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIIIвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу положень ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII ).

Частиною 2 ст. 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 4 ст. 27 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Разом з тим з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 77 291, 42 грн. в порушення приписів ст. 27 Закону №1404-VIII була прийнята державним виконавцем 12.08.2022 року, тоді як постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята 03.05.2022р.

Постанова про відкриття виконавчого провадження, всупереч ст. 26 Закону №1404-VIII не містить відомостей про розмір виконавчого збору, у постанові не зазначено і сам факт його стягнення.

Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19, від 26.06.2020 у справі №360/3324/19 , від 23.12.2020 у справі №620/334/20 звертав увагу на те, що стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Стягувач відповідно до ч. 5 цієї статті має право повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами ч. 3 ст. 40 Закону N 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст. 27 Закону N 1404-VIII передбачено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Положеннями ч 3 ст. 40 Закону N 1404-VIII на державного виконавця покладено обов`язок у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні норми містить абзац 4 п. 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5.

Частина 1 ст. 45 Закону N 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута з боржника.

Пункт 21 розділу III Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону N 1404-VIII, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Пунктом 20 розділу III Інструкції встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону №1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець повинен вказати результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі зробити відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору.

Законодавством допускається стягнення виконавчого збору залежно від фактично стягнутої з боржника суми боргу на момент закінчення виконавчого провадження.

Судом з відповіді на адвокатський запит від 12.03.2024 встановлено, що державний виконавець отримав заяву про повернення виконавчого документу 25.01.2024р., проте постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві була прийнята державним виконавцем лише 27.02.2024р. При цьому, у постанові державним виконавцем не виконано вимоги Інструкції та не зазначено розмір фактично стягнутої суми з боржника за час виконання, а також розмір стягнутого виконавчого збору, не обраховано залишок нестягнутого боргу та виконавчого збору.

У відповідь на адвокатський запит №214 від 05.03.2024., державний виконавець в листі №2810-34/76844 від 12.03.2024 повідомив , що в рамках АСВП №68926972 загальна сума фактично стягнутих коштів з ОСОБА_1 -163098,82 грн. та перерахована на користь стягувача в сумі 126613,47 грн., виконавчий збір в сумі 36312,00 грн. та витрати виконавчого провадження в сумі 173,35 грн.

Відповідно до ст. 45 Закону №1404-VIII виконавчий збір 10% зі стягнутих з боржника коштів 163098,82 грн. мав скласти 16309,882 грн. Проте, як повідомлено державним виконавцем виконавчий збір склав 36312,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж визначено Законом.

Як було зазначено вище, застосування ч. 3 ст. 40 Закону№1404-VIII в частині винесення окремої постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, здійснюється в разі, коли державним виконавцем не забезпечено стягнення 10% розміру виконавчого збору (від фактично стягнутої суми боргу) під час здійснення дій з примусового виконання.

Оскільки в даному випадку виконавчий збір був вже був стягнутий і стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №74290008 свідчить про стягнення подвійної суми виконавчого збору.

Норма ч. 2 ст. 27 Закону про те, що виконавчий збір стягується в розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню, є загальною та застосовується у контексті виконання рішення як такого, а не його частини.

За висновком Великої Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18 при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII, без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Отже, у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.02.2023 у справі №212/3554/17 за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23.11.22р. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Толстової В.С., зобов`язано Покровський ВДВС у місті Кривому Розі міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повернути з рахунку Покровського ВДВС у місті Кривому Розі міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів, грошові кошти, які були стягнуті 19 серпня 2022 року з боржника в рамках ВП № 68926972, на рахунок ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , в розмірі 104715,40 (сто чотири тисячі сімсот п`ятнадцять грн. 40 коп.).

Отже, під час розгляду справи №212/3554/17 було встановлено безпідставне стягнення з боржника грошових коштів в сумі 104715,40 грн., що свідчить і про безпідставність стягнення у складі вказаної суми виконавчого збору 10% 10 471, 54 грн.

Жодних коштів на рахунок ОСОБА_1 державним виконавцем повернуто не було, надмірно стягнутий розмір виконавчого збору не скасовувався, що підтверджується листом Покровського ВДВС від 12.03.2024р.

Тож, стягнувши з позивача виконавчий збір в розмірі 36 312 грн., державний виконавець перевищив визначену Законом суму виконавчого збору та безпідставно продовжив стягнення судового збору після повернення виконавчого листа стягувачу.

Суд перевіривши розрахунок позивача погоджується, що дійсна сума виконавчого збору, яка мала б бути стягнута з позивача складає: 16 309, 882 грн. (10% від фактично стягнутої суми боргу з боржника) 10 471,54 грн. (сума безпідставно нарахованого виконавчого збору згідно ухвали суду про повернення стягнутих сум у справі №212/3554/17) =5 838, 342 грн.

Сума надмірно стягнутого виконавчого збору складає 30 473, 65 грн.: 36 312 грн. (фактично стягнутий виконавчий збір) - 5 838, 342 грн. (виконавчий збір, який підлягав стягненню).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.02.2023 у справі №212/3554/17 змінено ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2022 року в частині розміру грошових коштів з 48717 гривень 73 копійок до 104715 (сто чотири тисячі сімсот п`ятнадцять) гривень 40 копійок, які були стягнуті з рахунку ОСОБА_1 в Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» №UA823052990262006400932178191, внаслідок неправомірних дій державного виконавця Покровського Відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в межах виконавчого провадження № 68926972, та які Покровський Відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) зобов`язано повернути на рахунок ОСОБА_2 в Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» № UA823052990262006400932178191 .

З врахуванням викладеного, відповідач безпідставно стягнув з позивача суму виконавчого збору (питання про повернення якої на користь позивача не вирішувалося) в розмірі: 30 473, 65 грн 10 471, 54 грн. = 20 002, 11 грн.

Враховуючи в сукупності вказані вище факти та норми законодавства, оскаржувана постанова є протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи й спрямована на покладення на боржника додаткового тягаря зі сплати виконавчого збору.

Оскільки виконавчий лист було повернуто стягувачу, позивач не має можливості вирішити питання про повернення виконавчого збору в порядку, визначеному розділом 7 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями139,242-246,250,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Караманиць Федора, буд. 37-в, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50096, код ЄДРПОУ 34545918) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Толстової В.С. про відкриття виконавчого провадження №74290008 від 27.02.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 40 979, 42 грн.

Зобов`язати Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Караманиць Федора, буд. 37-в, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50096, код ЄДРПОУ 34545918) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) надмірно стягнуту з нього суму виконавчого збору в рамках ВП№68926972 в розмірі 20 002, 11 грн.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона