Рішення

від 09.04.2024 по справі 200/1227/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року Справа№200/1227/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

04 березня 2024 року з використанням підсистеми «Електронний суд» позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №057350007334 від 02.02.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах,

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 29.01.2024 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі «підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах не врахованих періодів військової служби у складі діючої армії Збройних сил України (участь у бойових діях у воєнний час) до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці періоди: з 10.03.2022 по 21.06.2022, з 22.08.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 24.01.2023, з 02.02.2023 по 04.05.2023, з 15.05.2023 по 29.08.2023,

до пільгового стажу за списком №1 шахтарі «підземні» періоду проходження військової служби з 01.09.2023 по 31.12.2023,

до пільгового стажу періодів учбової відпустки з 22.09.2003 по 27.09.2003, з 19.01.2004 по 02.02.2004, з 17.05.2004 по 06.06.2004, з 09.05.2005 по 28.05.2005, з 12.12.2005 по 31.12.2005, а також один місяць в календарному році простою з виробничої необхідності не з вини працівника з 01.04.2020 по 30.04.2020,

та врахувати при обчисленні розміру пенсії 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 покликався на те, що спірним рішенням неправильно обчислений стаж, який дає право на при значення пільгової пенсії, а саме до пільгового стажу в кратному обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці не зарахована участь у бойових діях у воєнний час, до пільгового стажу не зарахований період проходження військової служби з 01.09.2023 по 31.12.2023 за наявності відповідних даних персоніфікованого обліку у формі ОК-5, також до пільгового стажу не зараховані періоди учбової відпустки з 22.09.2003 по 27.09.2003, з 19.01.2004 по 02.02.2004, з 17.05.2004 по 06.06.2004, з 09.05.2005 по 28.05.2005, з 12.12.2005 по 31.12.2005 та 1 місяць в календарному році простою з виробничої необхідності з 01.04.2020 по 30.04.2020.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало та просило відмовити в їх задоволенні з таких підстав.

Страховий стаж позивача на момент звернення склав 21 рік 2 місяці. Пільговий стаж за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» склав 24 роки 3 місяці 28 днів, обчислений відповідно до наданих документів про стаж та даних персоніфікованого обліку:

- пільговий підземний стаж роботи (провідні підземні професії) склав 14 років 3 місяці 10 днів з урахуванням кратності відповідно до Роз`яснення №8 від 20.01.1992 Міністерства соціального забезпечення), до провідних підземних професій зараховані наступні періоди роботи: з 19.11.2004 по 08.05.2005, з 29.05.2005 по 11.12.2005, з 07.03.2006 по 04.03.2009, з 05.03.2009 по 09.05.2011, з 11.05.2011 по 18.12.2011, з 20.12.2011 по 02.08.2012, з 03.08.2012 по 31.12.2012, з 01.12.2012 по 09.01.2013, з 15.09.2014 по 25.09.2017, з 12.11.2018 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 01.05.2020.ю з 26.05.2020 по 29.06.2020, з 08.07.2020 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 26.07.2021, з 09.08.2021 по 18.07.2022;

- пільговий стаж роботи (підземні професії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку про безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин)») склав 05 років 4 місяці 8 днів, до пільгового стажу роботи враховані наступні періоди: з 02.06.1999 по 16.07.1999, з 17.07.1999 по 21.09.2003, з 28.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 18.01.2004, з 03.02.2004 по 16.05.2004, з 07.06.2004 по 18.11.2004;

- період військової служби в особливий період склав 1 рік 1 місяць 13 днів, до військової служби в особливий період зараховано наступний період з 19.07.2022 по 31.08.2023 (сплачені внески станом по 31.08.2023).

До страхового стажу позивача не зарахований період з 01.09.2023 по 31.12.2023, оскільки не було сплачено єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України.

Пільгове обчислення періодів безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації один місяць за три передбачено для призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Для призначення пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення стажу один місяць за три не передбачено. Позивачу зараховано період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації до пільгового стажу, але в календарному обчисленні.

Чинним законодавством не передбачено зарахування учбових відпусток до пільгового стажу роботи.

Час перебування у простої у зв`язку з виробничою необхідністю з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 02.05.2020 по 25.05.2020, з 30.06.2020 по 07.07.2020 не зарахований до пільгового стажу роботи згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки час простою та періоди відпусток без збереження заробітної, якщо вони пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році. Позивач сумарно був у простої за виробничою необхідністю більше місяця за календарний рік.

Вимоги про обчислення пенсії у розмірі 80% від заробітної плати є передчасними, оскільки спочатку необхідно визначити право позивача на призначення пенсії незалежно від віку, а вже потім розраховувати її розмір.

11 березня 2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11 березня 2024 року у відповідача витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив таке.

29 січня 2024 року через веб-портал Пенсійного фонду України ОСОБА_1 подав заяву за №301 на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

02 лютого 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №057350007334, яким позивачу в призначенні пенсії відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Згідно з рішенням страховий стаж позивача становить 21 рік 2 місяці, пільговий стаж роботи на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку становить 24 роки 03 місяці 28 днів, в тому числі пільговий за провідними професіями на підземних роботах 14 років 03 місяці 10 днів, на підземних роботах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 становить 05 років 04 місяці 08 днів, період військової служби в особливий період 01 рік 01 місяць 13 днів. До страхового та пільгового стажу роботи зараховані всі періоди.

У військовому квитку серії НОМЕР_1 , який виданий на ім`я ОСОБА_1 , міститься запис: 09 березня 2022 року призваний у Збройні Сили України.

Згідно з формою РС-право страховий стаж ОСОБА_1 обчислений в кількості 21 рік 4 місяці 1 день, в тому числі військова служба в особливий період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року в кількості 1 рік 1 місяць 13 днів.

За інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 30 січня 2024 року) спеціальний стаж ОСОБА_1 у роботодавця військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) облікований за кодом ПСД003Г1 з вересня 2022 року по вересень 2023 року.

За інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 14 березня 2024 року) спеціальний стаж ОСОБА_1 у роботодавця військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) облікований за кодом ПСД003Г1 з вересня 2022 року по грудень 2023 року.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року №401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Таким чином, при обчисленні страхового (пільгового) стажу позивача за період роботи до 01 січня 2004 року територіальні органи Пенсійного фонду мають керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а також даними, включеними на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за період роботи після 01 січня 2004 року виключно даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Пунктом 11 статті 11 Закону №1058-IV встановлено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу», є застрахованими особами.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року

№2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції Закону України №3384-IX від 20.09.2023, яка була чинною на час прийняття спірного рішення, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 1 стаття 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. […] час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 1 Законом України від 6 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України», в редакції Закону України №3000-IX від 21.03.2023 (далі - Закон №1932-XII) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до тепер.

З аналізу вищенаведених положень законодавства висновується, що час проходження позивачем військової служби в особливий період (під час дії воєнного стану) зараховується до його стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова №393).

На час виникнення спору вказана постанова діяла в редакції постанови Кабінету Міністрів України №19 від 09.01.2024.

Постанова №393 визначає порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З 19 лютого 2022 року, дати публікації в газеті «Урядовий кур`єр» №35 постанови Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року, якою були внесені зміни до постанови №393, для призначення пенсій приймається до уваги тільки календарна вислуга, тобто вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів, а для визначення розміру пенсії вислуга років розраховується на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.

Суд відхиляє посилання позивача на Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071, (далі - Положення №530), з огляду на таке.

По-перше, відповідно до пункту 1.1 Положення №530 цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

Як встановлено судом, позивач претендує на призначення пенсії за Законом №1058-ІV.

По-друге, з 19 лютого 2022 року відповідно до пунктів 2-1 та 3 Постанови №393 для призначення пенсій приймається до уваги тільки календарна вислуга, тобто вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів, а розрахована на пільгових умовах вислуга років застосовується для визначення розміру пенсії.

По-третє, згідно з частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Абзац перший пункт 2.3 Положення №530 не відповідає постанові Кабінету Міністрів України №393.

За приписами статті 19 Закону України від 24 серпня 2023 року №3354-IX «Про правотворчу діяльність» постанови Кабінету Міністрів України на території України мають вищу юридичну силу ніж накази міністерств.

Отже, у даній справі підлягає застосуванню правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме Постанова №393, відповідно до приписів якої для призначення пенсії враховується тільки календарна вислуга років, тобто вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів.

До спірних правовідносин не може бути застосований правовий висновок про обчислення пільгового стажу для призначення пенсії, викладений у постановах Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17, від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92- а/185/282/17), від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а, від 31 серпня 2022 року у справі №185/6919/16-а, від 17 жовтня 2022 року у справі № 340/395/17, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними у даній справі.

Таким чином, періоди участі позивача у бойових діях у воєнний час з 10.03.2022 по 21.06.2022, з 22.08.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 24.01.2023, з 02.02.2023 по 04.05.2023, з 15.05.2023 по 29.08.2023 підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в календарному обчисленні, тобто повної кількості календарних днів, а тому позовні вимоги про пільгове обчислення вказаних періодів є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Період проходження військової служби з 01.09.2023 по 31.12.2023 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №1 шахтарі «підземні» з підстав наведених вище.

Не сплата єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України за період з 01.09.2023 по 31.12.2023, на яку покликається відповідач, не є підставою для не зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача.

За усталеною судовою практикою позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків.

Крім того, за інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 14 березня 2024 року) страхові внески період з 01.09.2023 по 31.12.2023 сплачені, і спеціальний стаж ОСОБА_1 у роботодавця військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) облікований за кодом ПСД003Г1 з вересня 2022 року по грудень 2023 року.

Щодо зарахування до пільгового стажу періодів учбової відпустки з 22.09.2003 по 27.09.2003, з 19.01.2004 по 02.02.2004, з 17.05.2004 по 06.06.2004, з 09.05.2005 по 28.05.2005, з 12.12.2005 по 31.12.2005 суд зазначає таке.

Як вже було зазначено, відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-ХІІ).

Згідно із записами №5-6 в трудовій книжці НОМЕР_4 , яка видана на ім`я позивача, останній в період з 22.09.2003 по 27.09.2003 працював гірником підземним з повним робочим днем в шахті на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Білозерська» Державної холдингової компанії «Добропіллявігулля».

Таким чином, період учбової відпустки з 22.09.2003 по 27.09.2003 підлягає включенню до пільгового стажу за списком №1.

З 01 січня 2004 року страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058-ІV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 30 січня 2024 року)

спеціальний стаж ОСОБА_1 за періоди з 19.01.2004 по 02.02.2004, з 17.05.2004 по 06.06.2004 та з 12.12.2005 по 31.12.2005 у роботодавця відокремлений підрозділ "Шахта "Білозерська" Державного підприємства "Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 26352535) облікований за кодом ЗПЗ013А1,

спеціальний стаж ОСОБА_1 за період з 09.05.2005 по 28.05.2005 у роботодавця відокремлений підрозділ "Добропіллявугілля" Державного підприємства "Донецька вугільна коксівна компанія" ( код ЄДРПОУ 33333494) облікований за кодом ЗПЗ013А1.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Зазначений Порядок №383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі - Список № 202).

Згідно з розділом І Списку №202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

З 16 січня 2003 року по 02 серпня 2016 року застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Відповідно до довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599 та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152) (далі - Довідник):

код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», і за результатами атестації робочих місць.

Таким чином, періоди учбової відпустки з 19.01.2004 по 02.02.2004, з 17.05.2004 по 06.06.2004, з 09.05.2005 по 28.05.2005, з 12.12.2005 по 31.12.2005 підлягають включенню до пільгового стажу за Списком №1.

Щодо часу перебування у простої у зв`язку з виробничою необхідністю з 01.04.2020 по 30.04.2020.

За інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 30 січня 2024 року) період 01.04.2020 по 30.04.2020 у роботодавця Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 37014600) облікований за кодом КЗП084В1.

Згідно з Довідником за кодом КЗП084В1 обліковується простій підприємства, установи, організації з не залежних від працівників причин.

Згідно з пунктом 2 Порядку №383 під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно зі статтею 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Згідно зі статтею 24 Закон №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Суд знову наголошує на тому, що з 01 січня 2004 року страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058-ІV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 30 січня 2024 року) страхові внески за квітень 2020 року сплачені, а тому цей період підлягає зарахуванню в страховий стаж позивача на загальних підставах.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на лист Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 з огляду на таке.

По-перше, до компетенції Міністерства соціальної політики України не відноситься надання роз`яснень щодо застосування положень Закону №1058-ІV, оскільки з 01 січня 2004 року страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058-ІV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

По-друге, вказаний лист є відповіддю Міністерства соціальної політики України на запит на отримання публічної інформації і не є нормативно-правовим актом, який належить застосувати до спірних правовідносин.

Таким чином, позовна вимога про зарахування до пільгового стажу періоду простою у зв`язку з виробничою необхідністю з 01.04.2020 по 30.04.2020 пред`явлена до відповідача безпідставно, а тому задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про обчислення пенсії у розмірі 80% від заробітної плати пред`явлена передчасно і задоволенню не підлягає, оскільки рішення про призначення пенсії незалежно від віку не було прийнято, і розмір пенсії не був розрахований.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки права позивача порушені, але прийняття рішення на користь останнього, в тому числі щодо зарахування періодів роботи до відповідного стажу та визначення розміру пенсії належить до безпосередніх повноважень територіального органу Пенсійного фонду України, позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не використав надані йому дискреційній повноваження для вирішення питання про призначення пенсії, про які було зазначено в цьому рішенні, що змусило позивача звернутися до суду із позовом, судовий збір, сплачений останнім, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статі 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 3-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄРДПОУ 13486010, e-mail: gu@dn.pfu.gov.ua) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №057350007334, прийняте 02 лютого 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, подану 29 січня 2024 року, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко