Ухвала

від 08.04.2024 по справі 320/46359/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

08 квітня 2024 року 320/46359/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши заяву представника позивача про відмову від позову та закриття провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛСТОУН» про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛСТОУН», в якому просило:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛСТОУН» суму штрафу згідно з Рішенням № 4/4833 від 23.03.2023 у розмірі 34000 грн до Державного бюджету України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

2 січня 2024 року від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що відповідачем у повному обсязі сплачено суму штрафу у розмірі 34000 грн. в добровільному порядку. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судовий збір, сплачений відповідно до платіжних інструкцій №252, №37 від 28.06.2023.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Зважаючи на те, що відмова позивача від позову не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд приймає відмову позивача від позову.

Пунктом 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, заява представника позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Щодо повернення позивачу судового збору за наслідками закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За приписами частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України Про судовий збір, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас, згідно зі ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Суд звертає увагу, що положення статті 140 та 142 Кодексу адміністративного судочинства України у порівнянні із частиною 1 та частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб`єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб`єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.

Таким чином, ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 7 Закону України Про судовий збір правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що має наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.02.2020 року у справі № 260/1378/18, в якій було надано правову оцінку щодо застосування відповідних положень ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв`язку зі ст. 139 Кодексу, та у постанові від 03.02.2021 року у справі №200/6826/20-а, в якій оцінці підлягали положення статей 139 та 140 Кодексу адміністративного судочинства України відносно одна одної, які по-різному регулюють спірні правовідносини щодо розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у сумі 1 468,52 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.06.2023 №37 та у сумі 1 215,48 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.06.2023 №252.

У цій справі суд закриває провадження у справі у зв`язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, а тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сплачена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві.

Керуючись статтями 140, 189, 238, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі- задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі №320/46359/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛСТОУН» про стягнення штрафу.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛСТОУН» ( код ЄДРПОУ 41282277, адреса: 01054, м.Київ, вул..Тургенєвська, буд.38) на користь Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (вул. Волинська, 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 40414833) судовий збір у сумі 1 468,52 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.06.2023 №37 та у сумі 1 215,48 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.06.2023 №252.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано 8 квітня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.