Рішення

від 05.04.2024 по справі 640/7053/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 року м. Київ№ 640/7053/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національна поліція України,

про скасування наказів, поновлення на роботі,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 травня 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі відповідач/ГУНП у м. Києві), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника ГУНП у м. Києві від 21.03.2022 за №223, яким до ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 14 частини 3 статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 7 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у м. Києві №499 о/с від 25.03.2022, яким ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції (з обслуговування житлового масиву «Виноградар») Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді з 25.03.2022;

- стягнути з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.03.2022 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом начальника ГУНП у м. Києві від 21.03.2022 за №223 ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 14 частини 3 статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 7 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказом начальника ГУНП у м. Києві №499 о/с від 25.03.2022, яким ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції (з обслуговування житлового масиву «Виноградар») Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві.

Вважає вказані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що службове розслідування проведено однобоко та упереджено, а його висновки не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що пояснення позивача під час проведення службової перевірки не перевірялися та їм не була надана належна оцінка.

Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, відкрито провадження у справі №640/7053/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів

22 червня 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ГУНП у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за наслідками службового розслідування встановлено, що під час несення служби по охороні адміністративної будівлі Подільського управління поліції майор поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_3 перебували з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: відчувався запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. У зв`язку із цим їм було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку. Вказані особи у присутності свідків погодились на проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом.

Згідно висновку спеціального технічного засобу «Drager» №ARNK 0698, тест №68, дата і час проведення тесту 14 год 23 хв 12.03.2022, результат тесту старшого лейтенанта ОСОБА_1 0,78 проміле.

У подальшому, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в органах поліції. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

04 липня 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача адвоката Хавіна В.О. надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечив доводам відзиву на позовну заяву. Просив суд задовольнити позов.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/7053/22 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

04 грудня 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 прийнято справу №640/7053/22 до провадження судді Жукової Є.О. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національну поліцію України.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 08.12.2023 по справі №640/7053/22 доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Хавіна В.О., ГУНП у м. Києві та Національної поліції України 11.12.2023.

02 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого ідентичний відзиву, що надійшов раніше.

03 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Національної поліції України надійшли пояснення.

Правом надання заперечень на відповідь відповідно до вимог статті 164 КАС України відповідач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом №8031 11.08.2021.

Позивач проходив службу в органах Національної поліції.

12 березня 2022 року під час несення служби по охороні адміністративної будівлі Подільського управління поліції майор поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_3 перебували з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: відчувався запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. У зв`язку із цим їм було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку. Вказані особи у присутності свідків погодились на проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом.

Згідно висновку спеціального технічного засобу «Drager» №ARNK 0698, тест №68, дата і час проведення тесту 14 год 23 хв 12.03.2022, результат тесту старшого лейтенанта ОСОБА_1 0,78 проміле.

12 березня 2022 року начальником Подільського УП ГУНП у м. Києві подано на ім`я начальника ГУНП у м. Києві доповідну записку про порушення дисципліни окремими працівниками Подільського управління поліції, зокрема старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

Наказом начальника ГУНП у м. Києві від 18.03.2022 №417 призначено службове розслідування щодо перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

З наданих позивачем пояснень від 18.03.2022 вбачається, що він 12.03.2022 перебував на службі. Приблизно о 13 год 00 хв йому зателефонував керівник відділу кримінальної поліції ОСОБА_4 та запросив до себе в кабінет. У службовому кабінеті запропонував позивачу здати зброю та прослідувати до ГУНП у м. Києві для проходження освідування на предмет алкогольного сп`яніння. Повідомив про вживання ним ліків для зубів. Вживання алкогольних напоїв заперечив.

18 березня 2022 року начальником ГУНП у м. Києві затверджено висновок службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни, зокрема, старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

Вказаним висновком за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 14 частини 3 статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 7 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.201 б № 1179, Присяги працівника поліції запропоновано застосувати до старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП у м. Києві від 21.03.2022 №223 ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 14 частини 3 статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 7 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП у м. Києві №499 о/с від 25.03.2022 ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції (з обслуговування житлового масиву «Виноградар») Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві.

Вважаючи протиправними накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з посади, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями статті 19 вказаного Закону також передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.

Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Як передбачено статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункт 2 частини третьої); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Закону №2337-VІІІ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Стаття 13 Закону №2337-VІІІ передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Зміст положень Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.

Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

У ході проведення службового розслідування було встановлено, що 12.03.2022 ОСОБА_1 перебував на службі, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (відчувався запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови).

Так, цього ж дня о 14:23 год. за допомогою газоаналізатора «Drager» було проведено огляд на стан перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , за результатами якого тест показав позитивний результат- 0,78 проміле у парах видихуваного повітря.

По даному факту було складено доповідну записку на ім`я начальника ГУНП у м. Києві.

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 12.03.2022, перебуваючи на робочому місці для вгамування зубного болю за порадою лікаря застосовував для полоскання ротової порожнини спиртовмісний ополіскувач «Лістирин».

Матеріали службового розслідування прямо свідчать про наявність складу дисциплінарного проступку в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразився у перебуванні 12.03.2022 на службі в стані алкогольного сп`яніння.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не визначено характеру та обсягу доказів, якими може підтверджуватися факт перебування особи на службі (на роботі) в стані алкогольного сп`яніння, а тому під час підтвердження або спростування таких обставин необхідно застосовувати загальні положення КАС України, що регулюють порядок надання доказів і розкривають поняття їхньої належності, достатності, допустимості.

Нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Аналогічний висновок був виснуваний у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18.

Наразі, з матеріалів справи вбачається, що перебування позивача на службі в стані алкогольного сп`яніння зафіксовано за допомогою приладу «Drager» №ARNK 0698 та встановлено в крові 0,78 проміле алкоголю. Результати огляду проведеного 12.03.2022 о 14:23, тест 68, результат 0,78% за допомогою приладу «Drager» №ARNK 0698, підтвердженні особисто підписом позивача на дублікаті чеку. Факт перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння також підтверджується поясненнями безпосереднього керівника позивача, який був опитаний під час службового розслідування.

Суд враховує, що тестування на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» ОСОБА_1 проходив добровільно та без жодного примусу. З результатами освідування був відразу ознайомлений та жодних сумнівів щодо таких результатів не висловлював.

Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ на Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 17 грудня 2008 р. №1103 передбачають підстави для встановлення стану сп`яніння та притягнення водія до відповідальності за допомогою алкотестера «Drager» , у той же час належним доказом перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння мав бути відповідний висновок за результатами медичного огляду, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Оскільки чинним законодавством не передбачено порядок та спосіб проведення огляду працівника поліції, зокрема, на предмет стану алкогольного сп`яніння, проти чого самі сторони по справі не заперечують, суд вказує, що в даній справі підлягає застосуванню Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пункту 9 розділу II Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

При цьому приписами пунктів 17, 20, 22 розділу III Інструкції № 1452/735 зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Враховуючи специфіку роботи поліції, в Подільського УП ГУНП у м. Києві був наявний спеціальний технічний прилад «Drager», який саме у спосіб дихання особи на нього перевіряв на стан алкогольного сп`яніння, відповідно такий засіб використовувався в поліції для встановлення належного стану працівника поліції на службі безпосередньо під час виконання обов`язків.

Позивач погодився на проведення освідування у такий спосіб.

Суд наголошує, що жодного доказу про те, що позивач не перебував у стані алкогольного сп`яніння позивач не надав суду. Позивач не був обмежений самостійно пройти огляд в медичному закладі та спростувати результати тестування за допомогою газоаналізатора «Drager», однак доказів, які спростовують факт перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння (результатів медичного огляду) позивач в ході службового розслідування не надав.

Суд зазначає, що навіть за умови вживання позивачем спиртовмісних лікарських засобів, що, насамперед, приймаються як краплі, прилад «Drager» не показав би результат 0,78%, що спростовує доводи позивача про не вживання алкоголю.

Надані пояснення колег позивача щодо наявності конфлікту між ним і начальником суд не приймає до уваги, оскільки вони не стосуються предмету доказування, а можливе упереджене, суб`єктивне ставлення безпосереднього керівника позивача не вплинуло на результати службового розслідування, оскільки ОСОБА_4 (начальник) не входить до складу комісії, яка проводила службове розслідування.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що відповідачем доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку - перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, то суд зазначає наступне.

Згідно із частинами 1-2 статті 13 Закону № 3460-IV дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до статті 12 Закону № 3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 13 Закону № 3460-IV такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо (частина 10 статті 14 Закону № 3460 -IV).

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, позивач, під час несення служби перебував у стані алкогольного сп`яніння, що в свою чергу свідчить про легковажність поведінки, яка могла призвести до настання суспільно небезпечних, тяжких наслідків.

Також, суд зазначає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій. Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що визначення виду дисциплінарного проступку є виключно дискреційним правом відповідача, тобто таким, що вчиняється із свободою розсуду при прийнятті управлінського рішення.

У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 року (справа № 21-1288а15) та від 20.10.2015 року (справа №21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

На думку суду, факт перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння є вчинком, який дискредитує систему органів внутрішніх справ та поліції в очах громадськості, відтак, є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи встановленим факт перебування позивача на службі в стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на збройну агресію російської федерації та посилений режим несення служби, відповідно до розстановки сил та засобів, постійне носіння табельної зброї, суд вважає такі дії позивача безумовно небезпечними для суспільства, вказують на порушенням службової дисципліни та є підставою для звільнення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.