Рішення

від 05.04.2024 по справі 320/1135/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 року м. Київ№ 320/1135/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Фонду державного майна України

про визнання протиправними та скасування рішення і наказів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду державного майна України (далі відповідач/Фонд), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформленого протоколом № 136 засідання Екзаменаційної комісії від 10.11.2022 в частині щодо позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № 3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №1476 від 01.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № 3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №1530 від 07.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) позивача сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 412/2022, виданого 15.08.2022 Фондом державного майна України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформленого протоколом №136 засідання Екзаменаційної комісії від 10.11.2022 позбавлено (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача №3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них». 01.12.2022 на підставі вказаного рішення Фондом державного майна України видано наказ №1476 від 01.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача №3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них». 07.12.2022 на підставі наказу №1476 від 01.12.2022 відповідачем видано наказ №1530 від 07.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) позивача сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №412/2022, виданого 15.08.2022 Фондом державного майна України. Вважає, що у відповідача відсутні належні підстави для ініціювання розгляду питання, пов`язаного із позбавленням кваліфікаційного свідоцтва позивача, зі сторони відповідача як органу державної влади упереджено застосовані санкції до позивача, що дискримінує позивача та позбавляє (обмежує) його право на здійснення підприємницької діяльності. З огляду на викладене вказані накази та рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Брагіна О.Є.) від 28.05.2023 відкрито провадження у справі.

30 червня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на позов.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Вказує, що за результатами аналізу інформації зі звітів про оцінку, внесених суб`єктом оціночної діяльності до Єдиної бази, Фондом виявлена інформація зі звітів, складених суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (оцінювач - ОСОБА_1 ) з паролями пошуку: ФРКМНН484799, ЮГСМЗЛ674625, НОМЕР_1 достовірність і об`єктивність якої потребувала перевірки. За результатами перевірки встановлено, що суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_1 та оцінювачем ОСОБА_1 порушені вимоги встановлені пунктом 5 розділу II Порядку та вимог розділу «Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна» Національного стандарту.

Так, до Єдиної бази суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) завантажено:

окремі копії документів щодо характеристик об`єкта оцінки і висновки про вартість об`єкта оцінки замість звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості з паролем пошуку ФРКМНН484799 (квартира, загальною площею 37,60 кв. м, житловою площею 18,40 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 );

окремі копії документів щодо характеристик об`єкта оцінки і висновки про вартість об`єкта оцінки замість звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості з паролем пошуку ЮГСМЗЛ674625 (квартира, загальною площею 48,63 кв. м, житлова 27,00 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 );

окремі копії документів щодо характеристик об`єкта оцінки і висновки про вартість об`єкта оцінки замість звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості з паролем пошуку ИВБАНФ383184 (частина житлового будинку, загальною площею 98,40 кв. м, житлова - 61,40 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ).

На підставі абзацу третього пункту 1 розділу IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, зважаючи на виявлене грубе порушення оцінювачем ОСОБА_1 нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, визначені абзацом дев`ятим пункту 4 розділу IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, Фонд передав вищезазначені матеріали до секретаріату Екзаменаційної комісії для розгляду питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_1 на засіданні Екзаменаційної комісії.

Враховуючи зазначене, Фонд, який є державним регулятором оціночної діяльності в Україні, передав відповідні матеріали до секретаріату Екзаменаційної комісії для розгляду питання щодо професійної оціночної діяльності ОСОБА_2 на засіданні Екзаменаційної комісії.

За результатами всебічного розгляду матеріалів, а також письмових пояснень, наданих оцінювачем на електронну адресу секретаря Екзаменаційної комісії (оцінювач на засідання Екзаменаційної комісії не з`явився та пояснень про причину відсутності не надав), Екзаменаційна комісія прийняла рішення: позбавити (анулювати) ОСОБА_1 спеціалізації 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них» з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа».

Просить суд відмовити у задоволенні позову.

10 липня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

Позивач в своїй відповіді на відзив зазначає, що відповідач не відмовив у реєстрації звітів про оцінку, не провів рецензування вказаних звітів про оцінку, оскільки зацікавленні суб`єкти не звертались за рецензуванням звітів, не звернувся до екзаменаційної комісії у зв`язку з негативним рецензуванням звітів про оцінку. Відповідач перевищив надані йому повноваження та безпідставно ініціював позбавлення позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. Екзаменаційна комісія Фонду це колегіальна структура відповідача, яка не має правової та організаційної самостійності. Просить суд задовольнити позов.

24 липня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Фонду державного майна України надійшли заперечення на відповідь.

В своїх запереченнях на відповідь, відповідач зазначає, що твердження позивача викладені у відповіді на відзив є безпідставними та необґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 № 925/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Київського окружного адміністративного суду за власним бажанням», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

30 листопада 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 прийнято справу №320/1135/23 до провадження судді Жукової Є.О.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 01.12.2023 у справі №320/1135/23 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 та Фонду державного майна України 06.12.2023.

13 грудня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на позов, зміст якого ідентичний відзиву, що надійшов раніше.

18 грудня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зміст якої ідентичний відповіді, що надійшла раніше.

27 грудня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Фонду державного майна України надійшли заперечення на відповідь, зміст яких ідентичний запереченню, що надійшло раніше.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 14.07.2007.

ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку як платник податків.

Позивач також є суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них» відповідно до кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №3793, виданого 17.05.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа».

Відповідно до наданих заяв по суті справи, відповідачем під час аналізу інформації, внесеної суб`єктами оціночної діяльності до Єдиної бази даних звітів про оцінку, виявлено інформацію, внесену позивачем щодо визначення ним ринкової вартості об`єктів оцінки, достовірність та об`єктивність яких потребувала перевірки, зокрема звітів про оціночну вартість об`єктів, паролі пошуку: ФРКМНН484799, ЮГСМЗЛ674625, ИВБАНФ383184.

Як наголошується відповідачем, з метою забезпечення контролю якості складання, повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам відповідних нормативно-правових актів, відповідачем забезпечено рецензування звітів про оцінку майна стосовно наступних об`єктів:

квартири, загальною площею 37,60 кв. м, житловою площею 18,40 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

квартири, загальною площею 48,63 кв. м., житлова 27,00 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

частини житлового будинку, загальною площею 98,40 кв. м, житлова - 61,40 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначені звіти та інші матеріали відповідачем направлено до Екзаменаційної комісії для подальшого розгляду питання щодо професійної оціночної діяльності позивача.

Відповідно до протоколу засідання Екзаменаційної комісії №136 від 10.11.2022 комісією прийнято рішення про позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №3793, виданого Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа» за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них».

01 грудня 2022 року на підставі вказаного рішення Фондом державного майна України видано наказ №1476 від 01.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача №3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них».

07 грудня 2022 року на підставі наказу №1476 від 01.12.2022 відповідачем видано наказ №1530 від 07.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) позивача сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №412/2022, виданого 15.08.2022 Фондом державного майна України.

Не погоджуючись з такими рішенням та наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус, організацію, повноваження та порядок діяльності Фонду державного майна України визначає Закон України від 9 грудня 2011 року № 4107-VI «Про Фонд державного майна України» (далі - Закон №4107).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №4107, Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 4 Закону №4107, до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, державне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Пунктом 5 частини 1 статті 5 Закону №4107 визначено, що Фонд державного майна України має такі повноваження у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності:

здійснює:

державне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

контроль за виконанням суб`єктами оціночної діяльності та оцінювачами вимог законодавства;

контроль за дотриманням єдності методичного та організаційного забезпечення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

професійну оціночну діяльність у процесі приватизації та оренди державного майна;

утворює відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наглядову раду з питань оціночної діяльності з числа представників Фонду державного майна України, представників, делегованих іншими органами державної влади, представників громадських організацій, науковців, фахівців у сфері оціночної діяльності; інші консультативні, дорадчі, допоміжні органи та організовує їх роботу, бере участь у їх роботі;

організовує професійну підготовку оцінювачів, затверджує вимоги до керівників суб`єктів оціночної діяльності та оцінювачів, що працюють у їх складі;

затверджує склад та порядок роботи екзаменаційних комісій з професійної підготовки оцінювачів, організовує їх роботу, затверджує програми навчання та складання іспитів;

визнає статус саморегулівних організацій оцінювачів, їх об`єднань та здійснює контроль за додержанням ними правил громадського регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

сприяє розвитку громадського регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

веде у визначеному ним порядку Державний реєстр оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, які здійснюють оцінку майна, майнових прав і провадять професійну оціночну діяльність за відповідними напрямами (спеціалізаціями);

здійснює методичне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, затверджує методики та приймає нормативно-правові акти, у тому числі правила організації системи зовнішнього контролю якості, які містять правила організації, випадки, порядок, строки та періодичність проведення перевірок системи зовнішнього контролю якості, порядок рецензування звітів про оцінку (актів оцінки майна), а також можливості та способи відшкодування завданої шкоди (збитків);

вживає заходів, спрямованих на впровадження у вітчизняну практику оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності міжнародних норм і правил оцінки майна, та заходів, спрямованих на вдосконалення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

сприяє створенню конкурентного середовища серед суб`єктів оціночної діяльності;

забезпечує широке інформування суспільства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стану та особливостей ціноутворення на майно та майнові права;

провадить іншу діяльність, пов`язану із здійсненням наданих законодавством повноважень з державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон №2658).

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 3 Закону №2658).

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (частина 1 статті 10 Закону №2658).

Відповідно до статті 4 Закону №2658, професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Оціночна діяльність може здійснюватися, серед іншого, у таких формах:

практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов`язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;

рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб`єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.

Суб`єктами оціночної діяльності, відповідно до статті 5 Закону №2658, є:

суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №2658, оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Частинами 1, 4 статті 15 Закону №2658 встановлено, що кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб`єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії. За видачу кваліфікаційного свідоцтва справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Зазначена плата спрямовується на покриття організаційних витрат, пов`язаних з видачею кваліфікаційного свідоцтва. У кваліфікаційному свідоцтві зазначаються назва органу державної влади та навчального закладу, які його видали, дата видачі, номер свідоцтва, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, якій видається свідоцтво, напрям програми базової підготовки, відповідно до якої підтверджується фаховий рівень оцінювача та дозволяється здійснювати оцінку. Кваліфікаційне свідоцтво є безстроковим у разі виконання всіх вимог, встановлених цим Законом.

Порядок прийняття рішення про видачу, позбавлення, зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва визначається статтею 16 Закону №2658.

Так, рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймається Екзаменаційною комісією, склад якої затверджується Фондом державного майна України та формується з числа його представників, представників інших органів державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях оцінки майна, які мають необхідний рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів. При цьому представники саморегулівних організацій оцінювачів повинні становити не менше двох третин кількісного складу Екзаменаційної комісії виходячи з рівнопропорційного принципу делегування представників кожної з них. Екзаменаційна комісія діє на базі навчального закладу.

Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з`ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.

Про прийняте Екзаменаційною комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва Фонд державного майна України повідомляє оцінювача письмово в двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Екзаменаційної комісії.

Рішення про позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено в судовому порядку.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що законодавець наділив Фонд державного майна України повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката оцінювача на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії. Остання, в свою чергу, приймає таке рішення за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб у разі, зокрема, виявлення фактів неодноразового грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна.

Суд звертає увагу, що в даному випадку в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність звернень заінтересованих осіб щодо допущених з боку позивача порушень нормативно-правових актів з оцінки майна.

Відсутні також будь-які обґрунтування щодо вчинення позивачем саме неодноразових та грубих порушень нормативно-правових актів з оцінки майна, що є необхідною підставою для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

Зокрема, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачем під час встановлення факту неодноразових та грубих порушень позивачем вимог нормативно-правових актів з оцінки майна досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, аналізувалась попередня робота позивача, проводилась перевірка кваліфікації та якості його професійної підготовки, як оцінювача, що свідчить про поверховість та формальність розгляду відповідних матеріалів та відсутність достатніх підстав стверджувати про допущення позивачем саме неодноразових та грубих порушень вимог нормативно-правових актів з оцінки майна.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону №2658, звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Частинами 1, 2 статті 13 Закону №2658 встановлено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було ініційовано проведення рецензування звітів про оцінку майна, виконаних позивачем, паролі пошуку - ФРКМНН484799, ЮГСМЗЛ674625, ИВБАНФ383184.

Верховний Суд у постанові від 5 березня 2020 року у справі № 640/467/19 зауважив, що зміст оскаржуваного рішення, який є індивідуально-правовим актом і породжує права та обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, відповідно до яких обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом; з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного рішення суб`єкту владних повноважень не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення; останній зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у відповідній сфері.

Вимога про те, що адміністративний акт про застосування санкцій повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації № R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції (прийнято Комітетом Міністрів 13 лютого 1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendation No. R(91)1 of the Committee of Ministers to member states on administrative sanctions).

Суд також враховує, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну:

охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан);

правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної;

правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням;

попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція);

процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння;

виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права;

каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесення ним додаткових втрат, зокрема, й анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Подібний правовий висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1122/17, від 5 березня 2019 року у справі № 814/1049/18 та від 13 серпня 2020 року у справі № 824/755/16-а.

На думку суду, вищевикладені обставини свідчать про те, що спірне рішення ФДМ України прийняте без дотримання встановлених законом вимог.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України» (заява № 13290/11) зазначено, що в усталеній практиці Суду встановлено, що припинення дії дійсної ліцензії на здійснення господарської діяльності становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, і воно має розглядатись за другим абзацом цієї статті як захід з контролю за користуванням майном (див., наприклад, рішення у справі «Tre Traktоrer Aktiebolag v Sweden», заява № 10873/84, пункт 55; «Rosenzweig and Bonded Warehouses Ltd v. Poland», заява № 51728/99, пункт 49; «Bimer S.A. v. Moldova», заява № 15084/03, пункт 51; «Megadat.com SRL v. Moldova», заява № 21151/04, пункти 64 і 65; «Vekony v. Hungary», заява № 65681/13, пункти 29 і 30; «S.C. Antares Transport S.A. and S.C. Transroby S.R.L. v. Romania», заява № 27227/08, пункти 39 і 40).

Зокрема, у рішенні у справі «Mickovski v. North Macedonia» (заява № 39107/18 та № 39726/18, пункт 37) Суд вказав, що примусове призупинення діяльності заявника, яка ґрунтується на дозволі з боку держави, охоплюється поняттям втручання у використання майна, яке підпадає під захист другого абзацу статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (див. «Tre Traktоrer Aktiebolag v Sweden», заява № 10873/84, пункт 55; «Buzescu v. Romania», заява № 61302/00, пункт 88).

У рішенні у справі «Gospodаria tаrаneascа chiper terenti grigore v. the Republic of Moldova» (заява № 71130/13, пункт 25) ЄСПЛ зазначив, що право компанії-заявника на діяльність, яка ґрунтується на ліцензії, становить володіння для цілей статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, і анулювання цього документа становило втручання у право компанії-заявника на мирне володіння своїм майном; таке втручання є заходом контролю за використанням власності, який підлягає перевірці відповідно до другого абзацу статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, і має бути законним і пропорційним переслідуваній меті (див. рішення у справі «Gospodаria tаrаneascа Chiper Terenti Grigore v Moldova», заява № 71130/13, пункти 27-29).

Отже, у справах щодо надання ліцензій або дозволів на ведення підприємницької діяльності, ЄСПЛ доходить висновку, що скасування або відкликання дозволу чи ліцензії є втручанням у право заявників на мирне володіння своїм майном, включаючи економічні інтереси, пов`язані з підприємницькою діяльністю (див. рішення у справах «Fredin v. Sweden» (№ 1), заява № 12033/86, пункт 40; «Rosenzweig and Bonded Warehouses Ltd. v. Poland», заява № 51728/99); незважаючи на те, що в деяких випадках Суд визнав, що ліцензія сама по собі є «майном» для цілей статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, важливо, що в цих випадках це питання не було спірним між сторони, тому від Суду не вимагалося проводити розширений аналіз характеру володіння у справі; у будь-якому випадку згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ припинення дії дійсної ліцензії на ведення бізнесу становило втручання у право на мирне володіння майном (див. рішення у справах «Bimer S.A. v. Moldova», заява № 15084/03, пункт 49; «Megadat.com SRL v. Moldova», заява № 21151/04, пункти 62-63).

Отже, відповідно до сталої практики ЄСПЛ правові норми, на яких ґрунтується позбавлення власності, окрім відповідності внутрішньому законодавству Договірної держави, мають бути достатньо доступними, точними та передбачуваними у своєму застосуванні; що стосується поняття «передбачуваність», то його обсяг значною мірою залежить від змісту інструменту, який розглядається, сфери, яку він призначений охоплювати, а також кількості та статусу тих, кому він адресований (див. рішення у справі «Vistiтр and Perepjolkins v. Latvia», заява № 71243/01, пункти 95-99).

Стосовно допустимості втручання у «право власності» необхідно звернути увагу, що відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (заява №25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ у пункті 32 рішення по справі «Stretch v. the United Kingdom» (заява № 44277/98).

Слід зазначити, що у практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Протоколу першого ЄКПЛ, а саме: (1) чи є втручання законним; (2) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Протоколу першого, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Трегубенко проти України» (заява N 61333/00) зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде доведений, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ, висловлену, зокрема, у справах «Moreno Diaz Peсa and Others v. Portugal» (заява № 44262/10, пункти 60, 64 і 93), «Cachia and Others v. Malta» (заява № 72486/14, пункт 49) та «Hesz and others v. Hungary» (заява № 17884/12, пункт 28), яка передбачає, що в процесах позбавлення власності держава повинна суворо дотримуватися процедури; для примусового позбавлення цього права мають бути вагомі причини і держава, в особі своїх уповноважених органів, повинна це довести неспростовними доказами.

На необхідності дотримання вказаних позицій ЄСПЛ під час вирішення аналогічних справ також наголошував Верховний Суд у справі №160/18668/21, постанова від 16 березня 2023 року.

З огляду на наведену практику ЄСПЛ та Верховного Суду, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами фактів неодноразового грубого порушення позивачем нормативно-правових актів з оцінки майна, не наведено жодного обґрунтування щодо порушення інтересів будь-яких фізичних, юридичних осіб або ж держави унаслідок виконання позивачем спірних звітів про оцінку майна, не обґрунтовано необхідності застосування настільки суворої санкції, як позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, тим самим не дотримано принципу пропорційності.

Таким чином, суд вважає спірні накази про позбавлення (анулювання) позивачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та про позбавлення (анулювання) позивача сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 412/2022, виданого 15.08.2022 Фондом державного майна України є такими, що прийняті не в порядку та не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, а отже є протиправним та підлягають скасуванню.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування спірного рішення та наказів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва судовий збір в розмірі 2977,20грн згідно платіжних інструкцій від 29.12.2022 №№264,265,266. Отже, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір в розмірі 2977,20грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом № 136 засідання Екзаменаційної комісії від 10.11.2022 в частині щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № 3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №1476 від 01.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № 3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них».

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №1530 від 07.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 412/2022, виданого 15.08.2022 Фондом державного майна України.

5.Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.