Ухвала

від 08.04.2024 по справі 320/14330/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2024 року Київ № 320/14330/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулось 28.02.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв`язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 30.03.2024, автоматизований розподіл здійснено 01.04.2024) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Просять суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.02.2024 № 74102635 про стягнення 9 973 006, 05 грн. виконавчого збору.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу заявника на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.

Суд констатує, що вимога про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, носить майновий характер, тож позивач помилково відніс цю вимогу, як до немайнової.

Позивач звернувся до суду із цим позовом через електронний кабінет 28.02.2024.

Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028, 00 грн.

Ціна цього позову складає 9 973 006, 05 грн.

Таким чином, ураховуючи приписи чинного законодавства у взаємозв`язку із заявленими у позові вимогами, позивачеві слід було сплатити 30 280, 00 грн. судового збору за вимогу майнового характеру.

Із представленої суду платіжної інструкції від 27.02.2024 убачається, що збір сплачено лише частково, у розмірі 2422, 40 грн., відповідно, позивачем не доплачено 27 857, 60 грн.

Крім того, у порушення вимог частини п`ятої статті 160 Кодексу, в позовній заяві не зазначено ціни позову.

Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За нормами пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості у судді.

У зв`язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, а також у зв`язку з надмірним навантаженням у Київському окружному адміністративному суді, роздрукувати подані позивачем в електронній формі документи згідно з переліком додатків до позовної заяви, у суду немає можливості. При цьому на цей час розгляд адміністративних справ в Київському окружному адміністративному суду здійснюється в паперовій формі.

Щодо строку звернення до суду, суд виходив із такого.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 Кодексу).

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 Кодексу визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно із частинами першою, другою статті 287 Кодексу, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини першої статті 123 Кодексу, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.02.2024 № 74102635 про стягнення 9 973 006, 05 грн. виконавчого збору, яку отримано засобами поштового зв`язку 15.02.2024, що підтверджено трекінгом поштового відправлення з сайту АТ «Укрпошта».

Позовну заяву подано до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 28.02.2024, тобто з пропуском встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу строку. Останнім днем на оскарження постанови від 09.02.2024 було 26.02.2024.

При цьому, у позовній заяві позивач стверджує, що відповідно статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Тому вважає, що позовну заяву подано протягом 10 робочих днів, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (на дев`ятий робочий день з дня отримання постанови).

Із приводу цих доводів суддя зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду дій (рішень) державного виконавця, при цьому стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів.

Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону, серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Ураховуючи викладене, суддя доходить висновку, що стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій (рішень) щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій (рішень) державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Аналогічна правова позиція викладена в постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 № 920/149/18.

Із викладеного слідує, що наведені позивачем доводи щодо строку звернення до суду не містять доказів поважності причин його пропуску, оскільки ґрунтуються на власному трактуванні вимог процесуального законодавства, тож не беруться до уваги як такі, що свідчать про дотримання десятиденного строку звернення до суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про доплату 27 857, 60 грн. судового збору за вимогу майнового характеру;

- уточненої позовної заяви, що відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду, без додатків), із зазначенням ціни позову;

- всіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів згідно з переліком додатків (в одному примірнику лише для суду);

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяСкрипка І.М.