Рішення

від 08.04.2024 по справі 320/16655/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року № 320/16655/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства Фармак до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Акціонерне товариство "Фармак" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.02.2023 №373/Ж10/31-00-04-03-04.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ Фармак зазначає, що є національним виробником лікарських засобів та великим платником податків, у тому числі ПДВ та здійснює виробництво і реалізацію лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н (розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону), що підтверджується відомостями з Державного реєстру лікарських засобів. Лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н зареєстрований в Україні з міжнародним непатентованим найменуванням інсулін людський (Іnsulin (human)) і відноситься за анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією та фармакотерапевтичною групою до інсулінів короткої тривалості дії (Іnsulin (short acting)).

Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (далі ПК України) тимчасово (на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)) операції з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н (розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону) звільняються від оподаткування ПДВ, оскільки цей лікарський засіб належить до фармакотерапевтичної групи інсулінів короткої тривалості дії (Іnsulin (short acting)), відтак входить до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 (далі по тексту також Постанова №224, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Позивач зазначає, що помилковість висновків перевірки щодо необхідності оподаткування операцій з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н за ставкою 7% ПДВ, підтверджується, зокрема, і листами Міністерства охорони здоров`я України, долученими до матеріалів справи, в яких Міністерство роз`яснює, що до переліку лікарських засобів, які відповідно до Постанови №224 звільняються від оподаткування ПДВ і від сплати ввізного мита, входять препарати позиції (Іnsulin (short acting)), а саме препарати інсуліну, що відносяться до фармакотерапевтичної групи інсулінів короткої тривалості дії, у тому числі лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н.

Також позивач зазначає, що в межах камеральної перевірки відповідач фактично здійснив контроль повноти та достовірності нарахування і сплати ПДВ за операціями з реалізації лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, надавши оцінку правильності застосування ставки податку на такі операції, що не може охоплюватися камеральною перевіркою, оскільки належить до предмету документальної перевірки.

Підсумовуючи наведені доводи, позивач наголошує на відсутності вини посадових осіб АТ Фармак та складу податкового правопорушення, оскільки відповідно до норм податкового законодавства операції з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н на період дії карантину звільняються від оподаткування ПДВ, а за наявності сумнівів у контролюючого органу щодо віднесення цього препарату до переліку лікарських засобів, установлених Постановою №224, має застосовуватися презумпція правомірності поведінки платника податків.

З урахуванням наведених аргументів, АТ Фармак просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 було відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Центральне міжрегіональне управління ДПС подало відзив на позовну заяву, у якому вказало, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н не відповідає міжнародному непатентованому найменуванню (Іnsulin (short acting)), тому позивач безпідставно застосував положення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання цього препарату. Таким чином, на думку відповідача, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій навів доводи, аналогічні аргументам, викладеним у позовній заяві. У прохальній частині відповіді на відзив просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство Фармак (ідентифікаційний код 00481198, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 63) є юридичною особою, яка перебуває на обліку як платник податків у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС.

Позивач є виробником лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, розчин для ін`єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у картриджі, по 5 картриджів у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону; по 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону, що зареєстрований в Державному реєстрі лікарських засобів України за реєстраційним посвідченням UA/2318/01/01. Цей лікарський засіб зареєстрований з міжнародним непатентованим найменуванням Insulin (human), і має АТХ (анатомо-терапевтично-хімічна класифікація) код A10AB01.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування АТ ФАРМАК сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за листопад 2022 року, за результатами якої складено акт від 18.01.2023 №106/Ж5/31-00-04-03-04/00481198.

У вказаному акті зазначено, що Центральне міжрегіональне управління ДПС здійснило аналіз відображення показників даних податкової декларації АТ ФАРМАК з ПДВ від 19.12.2022 №9272775638 та встановило відхилення, а саме: у декларації за листопад 2022 року позивач застосував податкову пільгу, передбачену пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Разом з тим відповідач в акті перевірки дійшов висновку про невідповідність міжнародного непатентованого найменування лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н (Insulin (human)) у податкових накладних АТ ФАРМАК міжнародному непатентованому найменування лікарських засобів (Іnsulin (short acting)), які відповідно до переліку лікарських засобів, визначених Постановою №224, звільняються від оподаткування ПДВ на період дії карантину. Відтак, на думку відповідача, посадові особи АТ ФАРМАК безпідставно застосували податкову пільгу у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ на операції з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, чим допустили порушення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення, пункту 185.1 статті 185, пункту 193.1 статті 193 ПК, що призвело до заниження податкових зобов`язань на 305532,00 грн (р. 9 декларації); завищення суми бюджетного відшкодування на 305532,00 грн (р.20.2 декларації), оскільки операції з постачання цього лікарського засобу мали оподатковуватися за ставкою 7%.

АТ ФАРМАК подало заперечення (від 30.01.2023 №17-9/12) на акт перевірки, в яких просило переглянути висновки, викладені в акті перевірки, та не приймати рішення про донарахування позивачу грошових зобов`язань з ПДВ на підставі такого акта перевірки.

Центральне міжрегіональне управління ДПС листом від 13.02.2023 №122/Ж12/31-00-04-03-04-15 повідомило позивачу про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі висновків акта перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 17.02.2023 №373/Ж10/31-00-04-03-04, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 305532,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 152766,00 грн. (штраф в розмірі 50% суми визначеного податкового зобов`язання - 305532,00 грн).

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу від 27.02.2023 №17-9/23 до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 26.04.2023 №10062/6/99-00-06-01-02-06, яким податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС від 17.02.2023 №373/Ж10/31-00-04-03-04 залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Отже, постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, за загальним правилом оподатковується за ставкою ПДВ - 7%.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, згідно з якою відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин (пункт 1 цієї постанови).

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) внесені зміни до ПК України щодо звільнення від оподаткування ПДВ; викладено у новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (цей пункт внесений до ПК України Законом України від 17.03.2020 №530-ІХ).

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (згідно із змінами) було встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 17.03.2020 до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції з постачання на митній території України лікарських засобів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування ПДВ.

Дія карантину, установленого з 12.03.2020 на всій території України, неодноразово продовжувалася відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Зокрема, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на території України було установлено карантин з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року шляхом продовження дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 №211.

Отже, в період спірних правовідносин операції з постачання в Україні лікарських засобів, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Постанова №224 містить таблицю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яка складається із чотирьох колонок, в яких вказані: код згідно з УКТЗЕД; міжнародне непатентоване найменування (назва) лікарського засобу, назва групи препаратів та продуктів для спеціальних медичних цілей; форма випуску; дозування.

У Переліку лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів, затвердженому Постановою №224, зазначена позиція: Insulin (short acting) з дозуванням 100 ОД/мл.

У позовній заяві позивач стверджує, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н (торгівельне найменування) відповідає позиції: Insulin (short acting), яка передбачена Постановою №224.

Вирішуючи спірне питання, а саме: чи відповідає лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н позиції Insulin (short acting), що передбачена Постановою №224, суд зазначає таке.

Згідно з відомостями з Державного реєстру лікарських засобів України, витяг з якого наявний в матеріалах справи, лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н має міжнародне непатентоване найменування Insulin (human), відповідно до анатомо-терапевтично-хімічної класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я цей лікарський засіб має код А10AB01 (ATС код) - лікарський засіб є людським інсуліном для ін`єкцій швидкої дії та входить до складу протидіабетичних лікарських засобів.

За змістом Інструкції для медичного застосування лікарського засобу, копія якої наявна в матеріалах справи, ФАРМАСУЛІН®Н є лікарським засобом з діючою речовиною інсулін людський біосинтетичний (ДНК-рекомбінантний); відноситься до фармакотерапевтичної групи: Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну. Інсуліни та аналоги короткої тривалості дії. Код АТХ А10А В01; згідно з фармакологічними властивостями є препаратом інсуліну короткої дії; основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози.

Таким чином, лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н відноситься до групи лікарських засобів інсулінів короткої тривалості дії, що відповідає позиції Insulin (short acting), зазначеній в переліку лікарських засобів, який затверджений Постановою №224.

Суд відхиляє довід контролюючого органу на неможливість застосування до операцій позивача з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н пільги у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ через те, що цей препарат має міжнародне непатентоване найменування Insulin (human), а не Insulin (short acting) (як передбачено в Постанові №224), оскільки в затвердженому цією постановою переліку вказані не лише міжнародні непатентовані найменування (назви) лікарських засобів, а й назви групи препаратів.

Крім того, доводи відповідача з приводу того, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н, який має міжнародне непатентоване найменування Insulin (human), не належить до Переліку лікарських засобів, затвердженого Постановою №224, спростовуються інформацією, наведеною Міністерством охорони здоров`я України в листах від 18.02.2022 №24-04/4808/2-22, від 02.02.2022 №24-04/17/273/ЗПІ-22//433 та від 06.08.2021 №24-04/23406/2-21, в яких, зокрема, вказано, що за інформацією ДП Державний експертний центр МОЗ лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н відноситься до Переліку зареєстрованих в Україні лікарських засобів, які відповідають фармакотерапевтичній групі Інсуліни та аналоги для ін`єкцій, швидкої (короткої) дії; в Україні не зареєстровано жодного лікарського засобу під міжнародним непатентованим найменуванням Insulin (shortacting).

Суд зазначає, що в разі виявлення контролюючим органом можливості неоднозначного трактування Переліку лікарських засобів, що затверджений Постановою №224, в частині міжнародного непатентованого найменування/групи препаратів Insulin (short), відповідач мав керуватися принципом презумпції правомірності поведінки платника податків і приймати рішення на користь останнього згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пунктом 56.21 статті 56 ПК України.

Враховуючи, що лікарський засіб ФАРМАСУЛІН®Н належить до групи препаратів інсулінів короткої дії, відтак входить до переліку лікарських засобів, затвердженого Постановою № 224, суд дійшов висновку, що за приписами пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України операції з постачання цього лікарського засобу у спірному періоді звільнялися від оподаткування ПДВ.

Наведене є підставою визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 17.02.2023 №373/Ж10/31-00-04-03-04.

Щодо доводу позивача проте, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації АТ Фармак відповідач фактично здійснив контроль повноти та достовірності нарахування і сплати ПДВ за наслідками операцій з постачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н, що належить до предмету документальної перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції станом на дату складання акту перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2020 (справа №805/1584/17-а) дійшов висновку, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється. Водночас своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм підпунктів 75.1.1, 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України викладений і в постановах Верховного Суду від 23.11.2023 (справа № 640/7643/21), від 23.05.2019 (справа № 804/8228/14). Згідно з цим висновком Верховного Суду у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що в межах камеральної перевірки відповідач здійснив контроль повноти та достовірності нарахування та сплати позивачем податків за наслідками операцій зпостачання лікарського засобу ФАРМАСУЛІН®Н і надав оцінку правильності застосування ставки податку на такі операції (7% ПДВ чи звільнення від оподаткування).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 17.02.2023 №373/Ж10/31-00-04-03-04 та необхідність його скасування.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем було сплатило судовий збір у розмірі 6874,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.05.2023 №0000314283.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6874,47 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.02.2023 №373/ж10/31-00-04-03-04.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства Фармак (ідентифікаційний код 00481198, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 63) судовий збір у розмірі 6874,47 (шість тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 47 коп) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код 44082145, місцезнаходження: 02068, м.Київ, вул.Кошиця, буд.3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.