Рішення

від 10.04.2024 по справі 340/807/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/807/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Департаменту захисту економіки Національної поліції України;

відповідача-2: Національної поліції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,

про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про:

- визнання неправомірною бездіяльності Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, не складення розрахунку вислуги років для призначення пенсії та документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років;

- зобов`язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні та скласти розрахунок вислуги років для призначення пенсії та документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років;

- зобов`язання Національної поліції України направити документи необхідні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 14.08.2000 р. по 06.11.2015 р. та в поліції з 07.11.2015 р. по 17.09.2018 р. Відповідно до наказу ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с на день звільнення вислуга позивача становила у календарному обчислені 19 років 5 місяців 2 дні та у пільговому обчислені 7 років 12 днів, з урахуванням пільгової вислуги, вислуга позивача становить 26 років 5 місяців 14 днів. Позивач 22.07.2021 р. та 29.07.2021 р. звертався до ДЗЕ з заявами про оформлення розрахунку вислуги років та направлення необхідних документів до Управління ПФУ в Кіровоградській області для призначення пенсії за вислугу років. Листом ДЗЕ від 27.08.2021 р. позивачу відмовлено у задоволені вказаних заяв та повідомлено, що подання документів до органів, які призначають пенсію покладено на уповноважені структурні підрозділи НПУ, а не на ДЗЕ. 30.11.2021 р. позивач звернувся із заявою до НПУ про оформлення розрахунку вислуги років та направлення необхідних документів до Управління ПФУ в Кіровоградській області для призначення пенсії за вислугу років. На зазначену заяву відповідь надав ДЗЕ листом від 10.01.2022 р., яким відмовлено у задоволені вказаних заяв та повідомлено, що подання документів до органів, які призначають пенсію покладено на уповноважені структурні підрозділи НПУ, а не на ДЗЕ. Представник позивача вважає неправомірною відмову в оформленні розрахунку вислуги років та направлення необхідних документів до Управління ПФУ в Кіровоградській області для призначення пенсії за вислугу років. Позивач звертався з заявою до НПУ, яка була передана до ДЗЕ, який розглянув її у межах компетенції щодо зарахування до календарної вислуги років періодів служби на пільгових умовах, а щодо підготовки документів для призначення пенсії та подання їх до органів Пенсійного фонду України взагалі не розглянуто. У позовній заяві представник позивача посилається на висновки Верховного Суду. Викладені у постанові від 03.03.2021 р. №805/3923/18-а та у постанові від 14.04.2021 р. №480/4241/18.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також залучено до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.23-24).

09.03.2022 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.27).

29.03.2022 р. представником третьої особи на дано письмові пояснення у яких зазначено, що пунктом «а» статті 12 розділу ІІ Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, пенсія за вислугу років призначається за наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Беручи до уваги законодавчі норми та наявну у позивача вислугу років, немає підстав для оформлення розрахунку вислуги років для призначення пенсії, підготовки додаткових пенсійних документів та подання їх до уповноваженого структурного підрозділу Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України. Відповідно до Інструкції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії (Пенсійний фонду України), необхідних для призначення пенсії документів покладено на уповноважені структурні підрозділи (а.с.28-29).

28.04.2022 р. представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, вважає його безпідставним та необґрунтованим (а.с.35-43). Представник відповідача-1 вказує, що на підставі рапорту ОСОБА_1 від 31.08.2018 р. наказом Департаменту від 12.09.2018 р. №255 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та визначено станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 19 років 05 місяців 02 дні; вислуга років на пільгових умовах 07 років 00 місяців 12 днів. Представник відповідача-1 наголошує на тому, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, і не передбачено зарахування до календарної вислуги років, яка відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ дає право на призначення пенсії за вислугу років, вислуги років у пільговому обчисленні. Законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». Так, згідно із законодавством, календарна вислуга років є підставою для призначення (набуття права на призначення) пенсії за вислугу років та впливає на розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби. У той час, як до календарної вислуги років зараховується вислуга років на пільгових умовах для визначення статусу ветерана органів внутрішніх справ, військової служби, крім того, таке зарахування впливає на розмір пенсії за вислугу років відповідно до ст.13 Закону №2262-ХІІ. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у справах цієї категорії міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 р. у справі №161/4876/17 та від 28.11.2019 р. у справі №200/2857/19-а. Представник відповідача-1 зазначає, що шляхом доповнення Порядку №393 нормою уточнюючого характеру (пунктом 21) та внесення змін до абзацу 1 пункту 3 цього порядку позиція. Викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі №750/9775/16-а та від 14.04.2021 р. у справі №480/4241/18, на які посилається позивач у позовній заяві, на сьогодні є спростованою. Представник відповідача-1 вказує, що оскільки календарна вислуга років позивача на день звільнення становила лише 19 років 05 місяців 02 дні, Департамент не мав правових підстав для надіслання його заяви з доданими документами до уповноваженого структурного підрозділу Національної поліції України Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України, який у подальшому оформлює і направляє необхідні документи до територіальних управлінь Пенсійного фонду України для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.

03.05.2022 р. представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позов не визнає повністю та заперечує наявність підстав для його задоволення (а.с.47-62). Представник відповідача-2 зазначив, що 17.09.2018 р. позивач звільнений зі служби в поліції за власним бажанням на підставі наказу ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с. У наказі ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с встановлено: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 19 років 05 місяців 02 дні, вислуга років на пільгових умовах 07 років 00 місяців 12 днів та не встановлено вислугу років для призначення пенсії, оскільки наявна у нього вислуга на дату звільнення є недостатньою для набуття ним права на пенсію відповідно до положень пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, а отже, позивач не є особою, що набула право на пенсію відповідно до положень Закону №2262-ХІІ. Оскільки на день звільнення не має вислугу років 23 календарних років та 6 місяців і більше. Представник відповідача-2 вважає очевидним, що саме наказ ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с є актом індивідуальної дії відносно позивача, який з моменту його видання по теперішній час створює для нього юридичні наслідки щодо набуття або не набуття права на пенсію відповідно до Закону №2262. На даний час наказ ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с є чинним, оскільки ніким не оскаржений та не скасований. При цьому визнання бездіяльності ДЗЕ НПУ та НПУ щодо не врахування до вислуги років позивача його пільгову вислугу років у розмірі 07 років 00 місяців 12 днів та не направлення документів до пенсійних органів без внесення змін до вказаного наказу є безпідставним та передчасним, оскільки позивачем не правильно обрано спосіб захисту своїх прав. На думку представника відповідача-2, задоволення позову в межах заявлених позовних вимог про зобов`язання ДЗЕ НПУ зарахувати до вислуги років для призначення пенсії пільгову вислугу років та зобов`язання НПУ направити відповідний пенсійний пакет документів на позивача до пенсійних органів для призначення пенсії, без внесення відповідних змін до наказу ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с буде юридично неправильним, безпідставним та передчасним. Представник відповідача-2 наголошує, що за відсутності факту внесення змін до наказу ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с у НПУ відсутні правові підстави у встановлений законом спосіб оформляти подання про призначення позивачу пенсії. Представник відповідача-2 зауважує, що відповідно до інформації викладеній у листі сектору з питань пенсійного забезпечення НПУ від 20.04.2022 р. №171/48-2022, який уповноважений на збір, оформлення та скерування належних документів до органів пенсійного забезпечення для призначення пенсії особам у разі наявності законних підстав, ОСОБА_1 до СППЗ із заявою про призначення пенсії не звертався та відповідне подання про призначення останньому пенсії не готувалося. Представник відповідача-2 підсумовує, що правових підстав для СППЗ НПУ щодо направлення документів для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону №2262, чітко передбачених пунктом 1 Розділу ІІІ Інструкції №760, об`єктивно не існує, оскільки відповідно до наказу ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с позивач не є особою, яка набула право на пенсію за вислугу років станом на 17.09.2018 р. відповідно до Закону №2262, адже встановлений цим наказом розмір його календарної вислуги років є недостатнім для призначення йому пенсії на умовах вказаного Закону. Окрім того, представник відповідача-2 стверджує, що до вислуги років для призначення пенсії поліцейським враховуються лише повні календарні роки вислуги (без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення) на службі, вичерпний перелік якої встановлений частиною 1 статті 17 Закону №2262. Також до вислуги років зараховується час навчання у навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. При цьому положеннями статті 12 та 17 Закону №2262 не передбачено взагалі зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за цим законом вислугу років у пільговому обчисленні. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії містяться, зокрема у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі №295/6301/17, від 19.09.2018 р. у справі №725/1959/17 та від 22.11.2018 р. у справі №161/4876/17. Законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». Саме достатній розмір, що прямо встановлений законом, календарної вислуги років являється правовою підставою для набуття особою права на пенсію за вислугу років. При цьому пільгове обчислення вислуги років встановлено Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції України і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та має юридичне значення виключно для визначення статусу ветерана органів внутрішніх справ, військової служби. Також розмір вислуги років у пільговому обчисленні впливає на розмір пенсії за вислугу років відповідно до статті 13 Закону №2262. З системного аналізу постанови КМ України від 17.07.1992 р. №393 (в редакції станом на момент подання відзиву, квітень 2022 року) представником відповідача-2 висновується, що пільгова вислуга років враховується для визначення розміру пенсії, однак при цьому пільгова вислуга років не враховується до календарної для призначення пенсії. Також представник відповідача-2 вказує на пропущення позивачем без поважних причин строків звернення до суду, оскільки подаючи цей позов позивач фактично не погоджується з наказом ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с, а саме відомостями, що висвітлені в ньому, зокрема в частині встановлення вислуги років на пільгових умовах. На думку представника відповідача-2, у спірних правовідносинах періодом коли позивач дізнався про порушення свого права є вересень 2018 року.

Одночасно із відзивом представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.67-70). Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 у цій справі оскаржує нібито бездіяльність ДЗЕ НПУ щодо не зарахування до календарної вислуги років розмір пільгової вислуги та не направлення його документів до пенсійного органу для призначення пенсії за вислугу років, за його заявами від 22.07.2022 р. та 29.07.2022 р. Разом з цим у своїй заяві про призначення пенсії від 22.07.2022 р. та від 29.07.2022 р. і у адміністративному позові ОСОБА_1 посилається на наказ ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с, який є основним документом, що встановлює вислугу років або у випадку позивача не встановлює вислугу років для призначення пенсії за вислугою років, тобто про порушення своїх прав позивач дізнався після звільнення 17.09.2018 р. і даний наказ не оскаржував. За встановленою правовою процедурою наказ поліцейського про звільнення є основним документом, на підставі якого поліцейський набуває права на пенсію або не набуває такого права в залежності від обчисленого та вказаного у наказі про звільнення розміру вислуги років для призначення пенсії, і у даному випадку саме наказ ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с став основною підставою для відмови позивачу в оформленні та направленні документів для призначення пенсії. Не зважаючи на той факт, що у позовних вимогах ОСОБА_1 відсутня вимога про оскарження чи внесення змін до наказу ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с в частині визначення розміру вислуги років, останній все ж просить суд зобов`язати ДЗЕ НПУ зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні у загальній кількості 07 років 00 місяців 12 днів. З огляду на встановлені обставини, вересень 2018 року є моментом, коли позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення свого права.

16.05.2022 р. представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що відповідно до Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом МВС України від 17.09.2018 р. №760 єдиний документ, який встановлює розмір вислуги років для призначення пенсії це розрахунок вислуги років, тобто вислуга для призначення пенсії визначається розрахунком, а не наказом. Крім того, відповідно до наказу ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с на день звільнення вислуга позивача становила у календарному обчисленні 19 років 5 місяців 14 днів та у пільговому обчисленні 7 років 12 днів, тобто, вказаним наказом визначено розмір вислуги років, яка з урахуванням пільгової вислуги, становить 26 років 5 місяців 14 днів. Так як, у наказі ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с вказана правильна вислуга позивача, то підстав для оскарження наказу взагалі немає. До того ж, наказ про звільнення з поліції встановлює лише дату звільнення, а вислуга років встановлюється Розрахунком, який підлягає перевірці уповноваженим органом відповідно до пп.2 п.1 розділу ІІІ Інструкції. На думку представника позивача, посилання НПУ на необхідність оскарження наказу ДЗЕ НПУ від 12.09.2018 р. №225 о/с є безпідставним та необґрунтованим і ніяким чином не пов`язано з обов`язком скласти розрахунок вислуги років. Представник позивача зауважує, що у відзивах відповідачі посилаються на правові висновки Верховного Суду від яких Верховний Суд відступив у постанові від 03.03.2021 р. у справі №805/3923/18-а. Також представник позивача зауважує на те, що у разі неналежного, на думку відповідачів, оформлення позивачем документів для призначення пенсії, у відповідачів виникає обов`язок надати позивачу допомогу в оформленні документів для призначення пенсії, а не відмовляти в оформленні таких документів. Також представник позивача просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (а.с.78-85).

30.05.2022 р. представником відповідача-1 подано заперечення на відповідь на відзив у яких висловлює незгоду щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу (а.с.93-96).

30.05.2022 р. представником відповідача-2 подано пояснення у яких тезисно відтворено зміст відзиву на позовну заяву, а також викладено заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с.99-104).

27.11.2023 р. представником відповідача-1 подано додаткові пояснення у яких викладено правову позицію Верховного Суду наведену у постанові від 14.11.2023 р. у справі №600/3836/22-а (а.с.107-108).

29.11.2023 р. представником позивача подано додаткові пояснення у яких зазначено, що постанова Верховного Суду на яку посилається ДЗЕ стосується застосування постанови КМУ №393 після внесення до неї змін постановою КМУ від 16.02.2022 р. №119 (а.с.118-122).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у період з 14.0.2000 р. по 02.06.2001 р. проходив службу в управлінні ДДУПВП в Кіровоградській області; з 02.06.2001 р. по 06.11.2015 р. в УМВС України в Кіровоградській області; з 07.11.2015 р. по 17.09.2018 р. у Національній поліції України (а.с.12).

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.09.2018 р. №225 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 (м. Олександрія) управління захисту економіки в Кіровоградській області, з 17 вересня 2018 року. Визначено, що станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 19 років 05 місяців 02 дні; вислуга років на пільгових умовах 07 років 00 місяців 12 днів (а.с.11).

ОСОБА_1 звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із заявою від 22.07.2021 р. про направлення всіх необхідних документів до Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.13).

Також ОСОБА_1 звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із заявою від 29.07.2021 р. про зарахування відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16.12.1993 р. №3720-ХІІ до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди служби на оперативних посадах в органах внутрішніх справ та передати до Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України всі необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років (а.с.14).

За результатом розгляду заяв, Департамент захисту економіки Національної поліції України листом від 27.08.2021 р. №Г-76, Г-81 повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до пункту «а» статті 12 розділу ІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби та мають відповідні календарні роки вислуги (якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше). На момент звільнення зі служби в поліції станом на 17 вересня 2018 року вислуга років у календарному обчисленні становила 19 років 05 місяців 02 дні. При цьому зазначеною нормою чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» зазначені у заявах періоди проходження служби частково зараховуються на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсії, тобто лише для визначення розміру пенсії, однак до календарної вислуги років не зараховуються. Законодавець розмежовує поняття «календарна вислуга» та «вислуга років для призначення пенсії», тобто за умови відповідності вимогам статті 12 Закону працівник поліції набуває права на отримання пенсії за вислугу років, розмір якої розраховується згідно зі статтями 13, 17 цього Закону. Отже, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні і цей стаж теж ураховується при призначенні пенсії. Згідно з Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших соціальних питань, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 р. №760, підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) обчислюють вислугу років та оформляють розрахунок вислуги років для призначення пенсії особи, яка набула право на пенсію. Беручи до уваги наведені норми законодавства та наявну вислугу років, підстав для оформлення розрахунку вислуги років для призначення пенсії, підготовки додаткових пенсійних документів та подання їх до структурного підрозділу Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України немає. Повідомлено, що відповідно до Інструкції функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії (Пенсійний фонду України), необхідних для призначення пенсій документів покладено на уповноважені структурні підрозділи (а.с.15).

ОСОБА_1 звернувся до Національної поліції України із заявою від 30.11.2021 р. про зарахування відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, та направити документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років згідно вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.16-18).

На виконання доручення керівництва Національної поліції України ліквідаційною комісією Департаменту захисту економіки Національної поліції України у межах компетенції розглянуто заяву про зарахування до календарної вислуги років періодів служби на пільгових умовах, підготовку документів для призначення пенсії за вислугу років та подання їх до органів Пенсійного фонду України та листом від 10.01.2022 р. №Г-125/39/03-2022 повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до пункту «а» статті 12 розділу ІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби та мають відповідні календарні роки вислуги (якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше). На момент звільнення зі служби в поліції станом на 17 вересня 2018 року вислуга років у календарному обчисленні становила 19 років 05 місяців 02 дні. При цьому зазначеною нормою чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Згідно зі статтями 13, 17, 171 Закону та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» зазначені у заяві періоди проходження служби частково зараховуються на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсії, тобто лише для визначення розміру пенсії, однак до календарної вислуги років не зараховуються. Згідно з Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших соціальних питань, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 р. №760, підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) обчислюють вислугу років та оформляють розрахунок вислуги років для призначення пенсії особи, яка набула право на пенсію. Функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії (головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі), необхідних для призначення пенсій документів покладено на уповноважені структурні підрозділи (Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України) (а.с.19-20).

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, з огляду на клопотання представника відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом позову у даній справі є бездіяльність щодо не зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, не складення розрахунку вислуги років для призначення пенсії та документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, а не оскарження наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.09.2018 р. №225 о/с.

Оскільки позивачу відмовлено у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, та направленні документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років згідно вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 10.01.2022 р., а позовна заява подана до суду 31.01.2022 р., тобто з дотриманням строку встановленого ч.5 ст.122 КАС України.

Статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. №580-VIII визначено, що Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п.«б» ч.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом Закон №2262) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з п.«а» ст.12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Зважаючи на те, що позивач звільнений зі служби в поліції з 17 вересня 2018 року, а тому для призначення йому пенсії за вислугу років на підставі п.«а» ст.12 Закону №2262 вислуга років на день звільнення повинна становити 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.09.2018 р. №225 о/с станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 19 років 05 місяців 02 дні; вислуга років на пільгових умовах 07 років 00 місяців 12 днів.

Спір між сторонами у даній справі стосується питання зарахування до вислуги років, що дає позивачу право на пенсію на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262 стажу роботи у пільговому обчисленні.

З огляду на ч.2 ст.17 Закону №2262 до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Статтею 171 Закону №2262 встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі за текстом Порядок №393).

Так, Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 р. у справі №295/6301/17, від 10.07.2019 р. у справі №1840/3347/18, від 22.08.2019 р. у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 р. у справі №360/1432/19, від 27.03.2020 р. у справі №569/727/17, від 23.06.2020 р. у справі №750/10827/16-а, від 20.01.2021 р. у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Водночас, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 р. у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 р. у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 р. у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262 у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

У постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 р. у справі №480/4241/18 Верховний Суд зробив наступні правові висновки: 1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів). 2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Однак, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16.02.2022 р. №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» (далі за текстом Постанова №119), якою усунуто розбіжності між Законом №2262 та Порядком №393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262. Після прийняття Постанови №119 стаття 12 Закону №2262 та Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин у частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Суд враховує, що загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 р. №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 р. №5-р/2018).

Конституційний Суд України звертав увагу на те, що законодавець, змінюючи відносини у сфері пенсійного забезпечення з метою удосконалення соціальної політики держави шляхом перерозподілу суспільного доходу, не може убезпечити людину від зміни умов її соціального забезпечення. Зміни у цій сфері мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об`єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов`язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019).

Застосовуючи ці загальні підходи в контексті обставин справи, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма, яка діяла на момент реалізації позивачем права на пенсію.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.09.2022 р. у справі №640/14718/20.

Зважаючи на те, що на дату звернення позивача до відповідачів із заявами про зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, та направленні документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років згідно вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», діяв Порядок №393, у редакції, чинній до внесення змін Постановою №119, суд дійшов висновку, що для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за Законом №2262 до календарної вислуги років підлягає зарахуванню вислуга у пільговому обчисленні.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19.09.2023 р. у справі №200/9352/20-а, від 19.10.2023 р. №520/12639/2020, від 21.11.2023 р. №460/1901/21, від 27.03.2024 р. у справі №160/888/23.

Натомість правова позиція Верховного Суду сформована у постанові від 14.11.2023 р. у справі №600/3836/22-а, яку просить врахувати представник відповідача-1, не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки звернення щодо зарахування пільгової вислуги в календарну відбулося після прийняття Постанови №119, тобто зміни правового регулювання.

Процедура організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначена Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 р. №760 (далі за текстом інструкція №760).

У розумінні пункту 3 розділу І Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.

З огляду на підпункт 4 пункту 1 розділу ІІ Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи: готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи:

1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком. Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії;

2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії;

3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів;

4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу). Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком, забороняється;

5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи;

6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.

Як зазначено представниками відповідача-1 та третьої особи уповноваженим органом є Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України.

На підставі викладеного та беручи до уваги наявність у ОСОБА_1 права на зарахування до календарної вислуги років його вислуги у пільговому обчисленні, а також на оформлення всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд дійшов висновку, що позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Натомість, посилання відповідачів на необхідність оскарження наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.09.2018 р. №225 о/с або внесення до нього змін, як належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає необґрунтованим, оскільки наказ про звільнення не є документом, який визначає вислугу років для призначення пенсії за Законом №2262.

Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 19.09.2023 р. у справі №200/9352/20-а.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн (а.с.9) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (а.с.77).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України») при визначенні судом розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати чи були витрати фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. При цьому, обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обгрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

До суду надано договір про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р., укладений між Адвокатським об`єднанням «Усатенко і Усатенко» (Адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 (Клієнт) відповідно до якого Адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання в інтересах Клієнта надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язався сплатити грошову винагороду (гонорар) Адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої допомоги, а також фактичні витрати пов`язані з виконанням цього договору (а.с.86).

З огляду на додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р. від 16.05.2022 р. розмір гонорару за надання консультацій, складення заяв по суті справи, складення заяв з процесуальних питань, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються погодинно згідно з розрахунком і становить 5 000,00 грн (а.с.87).

У розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р. від 16.05.2022 р. наведено детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням кількості витрачених годин та вартості, а саме:

- надання ОСОБА_1 адвокатом правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань порядку та підстави призначення пенсії, порядку та підстав складення розрахунку вислуги років для призначення пенсії (1 година) 500,00 грн;

- опрацювання адвокатом матеріалів, законодавства, судової практики та складення позовної заяви від імені ОСОБА_1 до Національної поліції України та Департаменту захисту економіки Національної поліції України (3 години) 2 000,00 грн;

- опрацювання адвокатом відзиву Національної поліції України і клопотання про залишення позову без розгляду та відзиву Департаменту захисту економіки Національної поліції України і складення від імені ОСОБА_1 відповіді на відзиви (4 години) 2 500,00 грн (а.с.88).

Актом приймання-передачі до договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р. від 16.05.2022 р. засвідчено факт виконання Адвокатським об`єднанням зобов`язань по наданню професійної правничої допомоги (а.с.89).

16.05.2022 р. ОСОБА_1 сплачено Адвокатському об`єднанню «Усатенко і Усатенко» 5 000,00 грн за договором від 11.11.2021 р. (додаткова угода від 16.05.2022 р.), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №86 від 16.05.2022 р. (а.с.77).

Представник відповідача-1 вважає, що розмір витрат у даній справі є неспівмірним, необґрунтованим та непропорційним до предмета позову і не підтверджується відповідними належними доказами. Представник відповідача-1 зауважує, що розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р. містить інформацію про надання ОСОБА_1 правової інформації, консультацій і роз`яснення з питань порядку та підстав призначення пенсії, порядку та підстав складення розрахунку вислуги років для призначення пенсії в сумі 500 гривень, з якої не зрозуміло, якого обсягу інформації стосувалися вказані послуги та скільки часу окремо затратив адвокат (помічник адвоката) на вказані дії. Зазначена в розрахунку сума 2 000 гривень за опрацювання матеріалів законодавства, судової практики та складання позовної заяви від імені ОСОБА_1 є також необґрунтованою, на думку представника відповідача-1, оскільки з розрахунку не зрозуміло скільки нормативно-правових актів опрацьовано та судової практики вивчено та скільки часу окремо адвокат витратив на вивчення документів і підготовку позову. Також представник відповідача-1 зауважує, що розрахунок містить інформацію про опрацювання адвокатом відзиву Національної поліції України, клопотання про залишення позову без розгляду та відзиву Департаменту і складання від імені ОСОБА_1 , яка оцінена в сумі 2 500 гривень, однак з вказаного розрахунку також не можливо встановити, яким чином здійснювалося опрацювання відзиву Департаменту та відзиву і клопотання Національної поліції України, скільки часу окремо затрачено на вказані дії. До того ж адвокат у відповіді на відзив посилається на ті ж самі нормативно-правові акти та судову практику, які ним були опрацьовані при написанні позовної заяви, що свідчить про мінімальну затрату часу на підготовку 8 аркушів відповіді на відзив Департаменту та відзив і клопотання Національної поліції України. Крім того, дана справа є типовою, оскільки наявна значна кількість рішень судів в аналогічних спірних правовідносинах між позивачем та Департаментом і Національною поліцією України, що свідчить про незначну затрату часу, для підготовки позовної заяви (6 аркушів), запитів в державні органи та витребування всіх необхідних документів для звернення за захистом порушених прав позивача до суду (а.с.93-96).

Представник відповідача-2 вважає, що «надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з питань порядку та підстав призначення пенсій, порядку та підстав складання розрахунку вислуги років для призначення пенсії протягом 1 год = 500 грн та опрацювання матеріалів законодавства, судової практики протягом 3 год = 2000 грн» є складовою частиною підготовки позовної заяви, оскільки у разі не знання адвокатом законодавства у справах даної категорії та не володіння інформацією щодо судової практики до моменту складання позовної заяви унеможливлює та знецінює факт надання позивачу правової інформації, консультацій та роз`яснень з питань спірних правовідносин. Більше того, інформація викладена у позовній заяві зводиться фактично до значного обсягу цитування двох постанов Верховного Суду від 03.03.2021 р. у справі №805/3923/18-а та від 14.04.2021 р. у справі №480/4241/18 (висновки яких станом на сьогодні є абсолютно спростованими) та норм законодавства, які теж викладені у вищезазначених постановах. Крім того, на думку представника відповідача-2, опрацювання адвокатом відзивів відповідачів та написання відповіді на них протягом 4 годин не є співмірним об`єму інформації викладеній та нібито спростованій у відповіді, оскільки вбачається, що інформація викладена у відповіді має тенденцію до повторювання змісту адміністративного позову, тобто цитування норм законодавства та висновків Верховного Суду. Більше того, відповідь на відзиви ДЗЕ НПУ та НПУ міститься в одному документі. Представник відповідача-2 критично оцінює виокремлення адвокатом таких послуг в якості окремих, а написання позову, опрацювання документів та викладення нібито спростування на позицію відповідачів у форматі неналежного трактування норм законодавства є не співмірним кількості витраченого адвокатом часу категорії складності справи, об`єму наданих послуг та розміру гонорару в загальному еквіваленті 5 000 грн (а.с.103-104).

Суд зауважує, що деталізація наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) є важливою для оцінки достовірності та необхідності наданих послуг. Однак, процесуальне законодавство не вимагає, щоб така деталізація була надмірною, зокрема із зазначенням обсягу наданої клієнту інформації, кількості опрацьованих нормативно-правових актів та судової практики, способу опрацювання відзивів та клопотань.

Також суд зазначає, що опрацювання відзивів охоплює не лише підготовку відповіді на відзиви, а й включає необхідність ознайомлення зі змістом таких відзивів. При цьому суд бере до уваги, що відзив представника відповідача-1 включає 9 сторінок, а представника відповідача-2 16 сторінок.

Суд вважає, що наведений представником позивача у розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р. від 16.05.2022 р. детальний опис робіт є достатнім для оцінки судом достовірності та необхідності наданих послуг.

При цьому у разі об`єднання видів робіт наведених представником позивача в один вид не впливає на кількість годин, які витрачає адвокат задля вчинення усіх дій, зазначених у розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р. від 16.05.2022 р.

Разом з тим, представниками відповідачів не доведено, що якийсь із видів робіт, зазначених у розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р. від 16.05.2022 р. не був необхідним під час надання правничої допомоги у даній справі або ж не стосувався справи.

З огляду на критерії реальності витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що відображені у розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 р. від 16.05.2022 р. види наданих послуг є достовірними та необхідними, оскільки підлягали вчиненню та були фактично здійснені при зверненні до суду та під час розгляду справи. Окрім того, співвідносячи надані послуги зі з їх обсягом та витраченим часом, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір правничої допомоги відповідає критерію розумності.

Суд враховує, що надані представником позивача докази на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідають вимогам ч.5 ст.134 КАС України. При цьому відповідачами відповідно до приписів ч.7 ст.134 КАС України не доведено, що витрати позивача на правничу допомогу є неспівмірними в розумінні ч.5 ст.134 КАС України.

На підставі викладеного та враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для сторін, суд вважає обґрунтованими, співмірними, пов`язаними з розглядом даної справи та такими, що підтверджені належними доказами витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Розподіляючи розмір судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу суд враховує, що позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 645 902,16 грн, з яких задоволено 530 588,35 грн, що становить 82,15%.

Зважаючи на викладене, підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у загальному розмірі 5 992,40 грн, у тому числі судовий збір у розмірі 992,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України, яким вчинено протиправну бездіяльність, що зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, не складення розрахунку вислуги років для призначення пенсії та документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років.

3. Зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України (м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40111732) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні та скласти розрахунок вислуги років для призначення пенсії та документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років.

4. Зобов`язати Національну поліцію України (м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578) направити документи необхідні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати у загальному розмірі 5 992,40 грн (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.), у тому числі судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України (м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40111732).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 10 квітня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ