Рішення

від 09.04.2024 по справі 380/29802/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 рокусправа № 380/29802/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.,

при секретарі судових засідань Мудрик Б.П.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача Бердара С.В.

представника відповідачів Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-МАЛТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-МАЛТ» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1909 від 07.12.2023 та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Малт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Еко-Малт» перебуває на загальній системі оподаткування та зареєстроване як платник ПДВ з 01.10.2017. Основним видом його економічної діяльності є виробництво солоду (КВЕД : 11.06), а основний продукт, який товариство створює є солод житній (код згідно УКТ ЗЕД 1107 - солод обсмажений або необсмажений). З метою здійснення господарської діяльності ТОВ «Еко-Малт» орендувало цілісний майновий комплекс «Роздільський пивоварний завод». Згідно з цим договором, товариство використовувало, як виробничі приміщення, так і обладнання та устаткування, необхідні для виробництва солоду. ТОВ «Еко-Малт» проведено сертифікацію та випробування продукції, систем управління, а також розроблено технічні умови. ТОВ «Еко-Малт» належать на праві власності транспортні засоби: OpelVivaro (спеціалізований вантажний), н.з. НОМЕР_1 ; FiatDoblo (вантажний), н.з. НОМЕР_2 ; RenaultExpress, н.з. НОМЕР_3 . Основним продуктом, що створює товариство є солод житній, тобто - пророщене (ферментоване або неферментоване) та висущене жито. Виробництво солоду процес безперервний, який займає від 5 до 14 днів та включає в себе : замочування жита з додаванням цукру; пророщення жита; ферментація; сушіння солоду; помол солоду. Кількість та співвідношення сировини (жито та цукор), що використовується для виробництва 1 т солоду, визначена у нормах витрат сировини, затверджених директором товариства 01.01.2021. З метою виробництва солоду ТОВ «Еко-Малт» у період з 01.01.2021-02.01.2023 придбало сировину (цукор) у постачальників, що вказані в оскаржуваному рішенні. Підставою для включення платника податку до переліку ризикових є придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (код 13). Однак, в оскаржуваному рішенні, як інформацію за якою встановлена відповідність платника податку критерія ризикованості, також вказано господарські операції з постачання солоду ТОВ «Крохмалепродукти України» та ПП «АТ-ТРАНС. Слід зазначити, що ТОВ «Крохмалепродукти України» та ПП «АТ-ТРАНС» не включені до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податків. ТОВ «Еко-Малт» надало контролюючому органу всі документи на підтвердження постачання солоду таким контрагентам. ТОВ «Еко-Малт» повністю забезпечує свої потреби в трудових ресурсах, необхідних для виробництва солоду, за рахунок власних працівників, кількість яких становила від 7 до 20 осіб у період 01.01.2021-02.01.2023. ТОВ «Еко-Малт» у період контролюючому з 01.01.2021-02.01.2023 подано контролюючому органу квартальні податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Дохід, виплачений товариством самозайнятим особам, був відображений у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу « 157». Таким чином, твердження контролюючого органу про не відображення у податковій звітності доходів, нарахованих та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги не відповідає дійсності. Просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ТзОВ «Еко- Малт», що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Рішенням 14.02.2023 №277 про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, підставою віднесення є: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. За результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТзОВ «Еко-Малт» здійснювало реалізацію ТМЦ у ризикових суб`єктів господарювання. 29.11.2023 Позивач подав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку із долученням копії документів. Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.12.2023 №1909 прийнято рішення про залишення платника, який відповідає критеріям ризиковості платника податку. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. У зв`язку з цим, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «Еко-Малт» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків. З врахуванням дати первинного віднесення Товариства до переліку ризикових платників податку, особливостей господарських операцій які здійснює Товариство, останнє не було позбавлено можливості визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи з метою виключення з переліку ризикових. Позивач до матеріалів справи не долучив документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою включення ТзОВ «Еко-Малт» до переліку ризикових. Позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи. Просив суд у задоволені позовної заяви ТзОВ «Еко-Малт» відмовити в повному обсязі.

Позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що рішенню Комісії регіонального рівня з питань відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20. Як вбачається з матеріалів справи, обставин, які стали підставою для здійснення моніторингу господарської діяльності позивача оскаржуване рішення не містять, хоч і за формою винесені відповідно до Додатку 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної. Висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. пояснення відповідача, викладені у відзиві, містять лише загальні твердження про проведення аналізу даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо). Відповідач не зазначає, за результатами аналізу яких саме податкових накладних (господарських операцій) прийнято рішення про ризикованість. Більше того, у відзиві відповідач не посилається на податкові накладні, які долучає до такого відзиву та не надає жодних доказі, що внаслідок моніторингу саме долучених до відзиву податкових накладних Комісія прийняла рішення про ризикованість позивача. Вказує, що податкові накладні, які відповідач долучає до відзиву, були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, окрім податкової накладної № 10 від 18.05.2022, реєстрація якої була зупинена. Відтак, господарські операції, внаслідок яких складені такі податкові накладні, не могли бути підставою для прийняття Комісією оскаржуваного рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року суд перейшов до розгляду справи №380/29802/23 за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 19.03.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 2.04.2024.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» (код ЄДРПОУ 41491531) знаходиться за адресою: вул. Миру, 12, смт. Розділ, Миколаївський район, Львівська обл. Основним видом діяльності товариства є: код КВЕД 11.06 Виробництво солоду.

Комісія Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.02.2023 прийняла рішення № 277 у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків, згідно коду податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 13 придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є операції у період з 01.01.2021 по 02.01.2023: з придбання за кодом УКТЗЕД 1701 із наступними платниками податків, заподіяними в ризикових операціях: 44442529 (ТОВ «Ріктос»); 40920170 (ТОВ «ТК Малина»); 44347510 (ТОВ «Естер Роял»); 38591109 (ТОВ «Якісний системний сервіс 2020»); 44029893 (ТОВ «Укрграндоптінг»); 35476369 (ТОВ «Прод Маркет Люкс»); 40752078 (ТОВ «Калдарі»); з постачання за кодом УКТЗЕД 1107 із наступними платниками податків, заподіяними в ризикових операціях: 32671885 (ТОВ «Крохмалепродукти України»); 39652440 (ТОВ «Сантала»), 42159027 (ПП «АТ-ТРАНС»).

12.10.2023 позивач подав до податкового органу повідомлення №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До повідомлення були долучені пояснення щодо діяльності товариства та первинні документи (договори постачання, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки та інше) щодо здійснення господарських із вказаними у рішенні контролюючого органу контрагентами.

24.10.2023, відповідач, з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 12.10.2023 № 1 прийняв рішення №1622 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, згідно кодів: 13 придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 10 - у податковій звітності платника податків не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є операції у період з 01.01.2021 по 02.01.2023: з придбання за кодом УКТЗЕД 1701 із наступними платниками податків, заподіяними в ризикових операціях: 44442529 (ТОВ «Ріктос») 13.02.2023 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 40920170 (ТОВ «ТК Малина») 21.10.2021 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 44347510 (ТОВ «Естер Роял») 01.06.2022 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 44029893 (ТОВ «Укрграндоптінг») 10.11.2022 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 40752078 (ТОВ «Калдарі») 24.06.2022 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; з постачання за кодом УКТЗЕД 1107 із наступними платниками податків, заподіяними в ризикових операціях: 32671885 (ТОВ «Крохмалепродукти України») не включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 42159027 (ПП «АТ-ТРАНС») - не включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку, а також операції з постачання за кодом УКТЗЕД 2711139700 у період з 01.05.2023 по 01.08.2023 такому платнику податків, заподіяному в ризикових операціях: 39039648 (ТОВ «Манго-Груп») 15.08.2023 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку.

Окрім того, не надано платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: платником не зменшено податковий кредит по податку на додану вартість по операціях, здійснених з ризикованими контрагентами, складські документи.

29.11.2023 позивачем подав до податкового органу повідомлення № 2 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До повідомлення були долучені пояснення та відповідні документи щодо забезпеченості товариства трудовими ресурсами, відображення у податковій звітності доходів, нарахованих та виплачених самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги, а також первинні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Манго-Груп».

07.12.2023 відповідач з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 29.11.2023 № 2, вкотре прийняв рішення №1909 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, згідно кодів: 13 придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 10 - у податковій звітності платника податків не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є операції у період з 01.01.2021 по 02.01.2023: з придбання за кодом УКТЗЕД 1701 із наступними платниками податків, заподіяними в ризикових операціях: 44442529 (ТОВ «Ріктос») 13.02.2023 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 40920170 (ТОВ «ТК Малина») 21.10.2021 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 44347510 (ТОВ «Естер Роял») 01.06.2022 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 44029893 (ТОВ «Укрграндоптінг») 10.11.2022 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 40752078 (ТОВ «Калдарі») 24.06.2022 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; з постачання за кодом УКТЗЕД 1107 із наступними платниками податків, заподіяними в ризикових операціях: 32671885 (ТОВ «Крохмалепродукти України») не включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку; 42159027 (ПП «АТ-ТРАНС») - не включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку.

Окрім того, не надано платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: складські документи (інвентаризаційні описи); первинні документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), договір з додатками до нього. Платником не зменшено податковий кредит по податку на додану вартість по операціях, здійснених з ризикованими контрагентами.

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.12.2022 №1909 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 (надалі - Порядок №1165).

Згідно з абз.1 п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

За змістом п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п.8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, виходячи з аналізу приписів Порядку №1165, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Окрім того, системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Викладені вище апеляційним судом правові позиції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20.

Аналізуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що зміст наведених приписів Порядку №1165 та, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду Комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного з визначених Порядком №1165 рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Після того, Комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. При цьому, відповідно до положень Порядку №1165, такі рішення приймаються Комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття таких рішень фіксуються у протоколах.

Разом з тим, для того, щоб встановити відповідність платника податку на додану вартість певному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме:

-наявність певної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника$

-зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Варто зазначити, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

В оскаржуваному рішенні було зазначено, що однією з підстав для його прийняття була податкова інформація за кодом « 13» щодо придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку. З цього приводу у оскаржуваному рішенні наявна зведена таблиця, в якій, окрім іншого, зазначені 5 контрагентів позивача в яких він здійснював придбання товарів та період проведення таких господарських операцій, термін кожної з яких становить 2 роки. Водночас у цьому рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Окрім того, в оскарженому рішенні у зведеній таблиці також зазначено без конкретизації операції з постачання товарів 2 контрагентам позивача: 32671885 (ТОВ «Крохмалепродукти України») та 42159027 (ПП «АТ-ТРАНС»). Проте, код « 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, у рішенні не був вказаний. Більше того, такі контрагенти не включені до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку.

Отже, контролюючим органом в оскарженому рішенні не конкретизовано операції, щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надало змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Cаме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20.

Суд також зазначає, що твердження контролюючого органу у відзиві на позовну заяву про ризиковість контрагентів саме по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків. Податкова інформація, яка наявна у контролюючого органу щодо придбання товарів у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: 44442529 (ТОВ «Ріктос»); 40920170 (ТОВ «ТК Малина); 44347510 (ТОВ «Естер Роял»); 44029893 (ТОВ «Укрграндоптінг»); 40752078 (ТОВ «Калдарі») є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення позивачем порушень та не підтверджує ризиковість останнього як платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що товариство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача ризиковості через відносини з іншими ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським Судом з прав людини, який у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарі ї (2010 рік, заява №6689/03), Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97), Полторацький проти України від 29.04.2003 (заява №38812/97), дійшов висновку про правило індивідуальної юридичної відповідальності, тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Відповідач під час розгляду справи не зазначив, яким чином діяльність контрагентів позивача, та віднесення їх до переліку ризикових, впливає на позивача при реалізації або придбанні продукції. Податковий орган не навів норми чинного законодавства яка забороняє здійснення господарської діяльності з підприємством ґрунтуючись на основній діяльності такого підприємства та віднесення його до переліку ризикових.

Отже, висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Своєю чергою, пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Окрім того, судом встановлено що прийняттю оскаржуваного рішення передувало прийняття Комісією Головного управління ДПС у Львівській області рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку рішення №1622 від 24.10.2023, яке винесено. з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 12.10.2023 № 1.

До повідомлення № 1 від 12.10.2023 позивач долучив пояснення та первинні документи, що підтверджують реальність проведених операцій як з придбання товарів у у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: 44442529 (ТОВ «Ріктос»); 40920170 (ТОВ «ТК Малина); 44347510 (ТОВ «Естер Роял»); 44029893 (ТОВ «Укрграндоптінг»); 40752078 (ТОВ «Калдарі»), так і постачання товарів 2 контрагентам: 32671885 (ТОВ «Крохмалепродукти України») та 42159027 (ПП «АТ-ТРАНС») (чого відповідачем під час розгляду справи спростовано не було).

Між тим, відповідачем вищевказані пояснення залишено поза увагою, оскільки у рішенні про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1622 від 24.10.2023 не було вказано конкретних документів щодо підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами та, які були необхідними для прийняття наступного рішення про невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку. Вказана ситуація поставила позивача у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості.

Суд наголошує, що відповідач також і у спірному рішенні не наводить господарські операції які підпадають під ризиковість (договори, номера накладних тощо), за якими операціями зупинено реєстрація накладних, документи первинного обліку, які позивач має надати для прийняття відповідного рішення за конкретними операціями. Без наведення конкретних господарських операцій ризиковість яких встановив контролюючий орган, позивач позбавлений можливості подати документи для виключення його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що підставою включення позивача до переліку ризикових платників податків на додану вартість є: код « 07» - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); код « 10» - у податковій звітності платника податків не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на спростування таких висновків надав контролюючому органу пояснення та документи (повідомлення № 1 від 12.10.2023 та № 2 від 29.11.2023) щодо достатності трудових ресурсів (штатні розписи, відомості про нараховану заробітну плату, договори та акти на виконання вантажно-розвантажувальних робіт) та щодо відображення у податковій звітності доходів, нарахованих та виплачених самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги (квартальні податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску).

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що відповідач не надав належних доказів, які б досліджувались в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оспорюваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.

Пояснення відповідача, викладені у відзиві, містять лише загальні твердження про проведення аналізу даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо). Відповідач не зазначає, за результатами аналізу яких саме податкових накладних (господарських операцій) прийнято рішення про ризикованість. Більше того, у відзиві відповідач не посилається на податкові накладні, які долучає до такого відзиву та не надає жодних доказі, що внаслідок моніторингу саме долучених до відзиву податкових накладних Комісія прийняла рішення про ризикованість позивача.

Позивач зазначає, що податкові накладні, які відповідач долучає до відзиву, були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, окрім податкової накладної № 10 від 18.05.2022, реєстрація якої була зупинена. Відтак, господарські операції, внаслідок яких складені такі податкові накладні, не могли бути підставою для прийняття Комісією оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Відповідач не надав суду доказів здійснення аналізу та перевірки поданих позивачем пояснень та копій документів, не підтверджено правильність наведених висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, не обґрунтовано їх правомірність.

Тобто, відповідачем необґрунтовано з врахуванням поданих позивачем документів підстав для висновків про наявність обставин для включення позивача до переліку ризикових платників податку, жодна з підстав включення позивача до переліку ризикових платників податків не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №380/4746/22.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для включення позивача в перелік ризикових платників податку на додану вартість та протиправність оскаржуваного рішення.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 31.03.2023 року у справі № 340/3519/20, від 07.04.2023 року у справі № 280/3639/20.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття спірного рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що в свою чергу є підставою для його скасування.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із частинами 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Толдер проти Сполученого Королівства». Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

В цьому випадку позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до КАС України, суд виходить з наступного.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1909 від 07.12.2023 та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 34968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-МАЛТ» (Львівська область, Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Миру 12, ЄДРПОУ 41491531) судовий збір в розмірі 2148 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2024.

СуддяБрильовський Роман Михайлович