Рішення

від 09.04.2024 по справі 400/15203/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 р. № 400/15203/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., за участю секретаря судових засідань Шакіної А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні, з застосуванням системи відеоконференцзв`язку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА"АГРО-ДІЛО", вул. Садова, 1, оф.206, м.Миколаїв,54001,вул. Шевченка, 59 А,оф.203,м. Миколаїв,54001

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від від 25.09.2023 року № 840614290704,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агро-торгівельна фірма «Агро-Діло» звернулась до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №840614290704 від 25.09.2023 за формою «В4», яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1 055 492 грн

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки ревізорів, викладені у акті перевірки від 30.08.23 №7714/14-29-07-04/36384300 є необґрунтованими, зроблені без врахування всіх обставин взаємовідносин позивача зі своїми контрагентами, невірно надано оцінку сутності господарських правовідносин, не враховані документи надані позивачем під час заперечень до акту.

Відповідач позов не визнав, свою позицію виклав у відзиві. На думку відповідача, в акті перевірки досить чітко та обґрунтовано викладені порушення податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року в результаті чого позивачем завищено суму від`ємного значення з ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету встановлені порушення а саме: п.198.1, п.198.3,ст.198 п.200.1 п.п, п.200.4 ст.200 ПК України в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 055 492 грн.

В судових засіданнях представники сторін підтримали свої позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи.

Справу розглянуто за участю сторін в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд заслухав правову позицію сторін, дослідив матеріали справи, та встановив наступне.

ТОВ «АТФ «Агро-Діло» зареєстровано 03.02.2009 у виконавчому комітеті Миколаївської міської ради. Основним видом діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Головним управління ДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету від 30.08.2023 №7714/14-29-07-04/36384300.

Під час перевірки ревізори дійшли висновку, що при декларуванні за червень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення п.198.1, п.198.3, ст.198 п.200.1 п.п в., ст.200.4 ст.200 ПК України в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 055 492 грн. Також порушено п.201.1 п.201.10 ст.201 ПК України, а саме не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних в червні 2023 року податкову накладну на обсяг поставки без ПДВ 1 477 678 грн.

Позиція Відповідача полягає в тому, що ТОВ «АТФ «Агро-Діло» порушено » п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1. п.п. в) п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого товариством завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 055 492 гри. Як зазначено в акті перевірки, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено його завищення на 1 055 492 грн, що призвело до завищення на що ж суму показника рядка 19 Декларації, внаслідок: завищення рядка 10.1 Декларації на суму ПДВ 216 395 гри., у зв`язку з порушенням п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України по операціях з придбання послуг у контрагентів- постачальників ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» та ФГ «ДУБІНА», факт здійснення яких не підтверджено, в зв`язку з відсутністю їх економічної доцільності; завищення рядка 16 Декларації на суму ПДВ 839 097 гри., у зв`язку з порушенням п.198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, пп. «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України в результаті завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+ рядок 20.3 декларації) декларації за травень 2023 року.

Позивач не погодився з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки. подав заперечення на акт перевірки №4/В7 від 07.09.2023, в яких вказав свою незгоду з твердженнями контролюючого органу про допущені порушення податкового законодавства та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за період виникнення від`ємного значення за лютий 2023 року.

За результатами розгляду поданих заперечень, відповідач листом від 21.09.2023 №21637/6/14-29-07-04-02 повідомив позивача про залишення висновків акту перевірки без змін, оскільки, на думку контролюючого органу, твердження, що викладені в запереченнях, не спростовують висновків акту перевірки.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 840614290704 від 25.09.2023 за формою «В4», яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 055 492 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач направив па адресу ДПС України скаргу від 02.10.2023 №4/В8. Листом від 15.11.2023 №34091/6/99-00-06-01-04-06 «Рішення про результати розгляду скарги», ДПС України скаргу позивача залишила без задоволення, а ППР № 840614290704 від 25.09.2023 - без змін.

В частині завищення Позивачем рядка 10.1 Декларації на суму ПДВ 216 395 грн. по операціях з придбання послуг у контрагентів-постачальників ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» та ФГ «ДУБІНА» та реальності господарських взаємовідносин ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» та ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП».

Суд вказує, відповідно до п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст.21 ПК України контролюючі органи зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Спеціалістами контролюючого органу зазначено, ТОВ «АТФ «АГРОДІЛО» не доведено отримання та використання послуг, які надані ТОВ «ЕЙ ДІЖ ЕР ГРУП» в господарській діяльності платника податків, доцільність та вплив на розвиток фінансово-господарської діяльності підприємства, яка повинна бути спрямована на отримання прибутку.

Вказаного висновку контролюючий орган дійшов через те, що надані в ході перевірки первинні документи не доводять вплив понесених витрат на господарську діяльність підприємства з метою отримання прибутку та використання послуг у господарській діяльності, а також через неповноту звітів - розшифровок до актів приймання-передачі наданих послуг.

За твердженням контролюючого органу, надані в ході проведення перевірки первинні документи не відповідають положенням та нормам чинного законодавства, а також не підтверджують факт реального здійснення господарських операцій.

Згідно матеріалів справи за договором про надання послуг з адміністрування від 01.07.2022 №0107/13, укладеного між ТОВ «АТФ «АГРОДІЛО» (замовник) та ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» (виконавець), останній зобов`язується надавати замовнику послуги, які полягають в адмініструванні господарської діяльності замовника, а замовник зобов`язується приймати та сплачувати надані послуги. Перелік послуг, які надаються виконавцем замовнику визначений в додатках №№1-12 до вказаного Договору, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до Додаткової угоди від 01.10.2022 до Договору про надання послуг з адміністрування від 01.07.2022 №0107/13, статтю 10 Договору викладено в наступній редакції:« 10.2. Оплата послуг проводиться на підстав акту приймання-передачі наданих послуг та відповідних рахунків, виставлених виконавцем в останній день місяця. 10.4. Виконавець надає замовнику акт приймання-передачі послуг щомісяця, не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому надавались послуги. Замовник зобов`язаний протягом 3-х робочих днів розглянути та підписати акт приймання-передачі послуг з наступним переданням одного примірника акту приймання-передачі послуг виконавцю».

В рамках господарських взаємовідносин, в період, що перевірявся ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» надало ТОВ «АТФ «АГРОДІЛО» послуги з адміністрування господарської діяльності, що підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023 №82. Детальний перелік наданих виконавцем послуг визначено в звіті-розшифровці до акту приймання-передачі наданих послуг.

В зазначеному звіті чітко визначено період (червень 2023 року), за який виконавцем були надані відповідні послуги замовнику.

Суд наголошує, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Викладене узгоджується з висновками, викладеними у рішеннях Верховного Суду (постанови від 12.02.2020 по справі №813/3577/13-а, від 20 березня 2020року у справі №560/3956/18; від 2 квітня 2020 року по справі №160/93/19, від 15 квітня 2020 року по справі №240/5420/18; від 02 липня 2020 року по справі № 560/711/19). Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа № 814/2412/17), від 02.04.2020 у справі № 160/93/19), від 13.08.2020 р. (справа № 520/4829/19) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Суд приходить до висновку, що контролюючим органом в акті перевірки не доведено невідповідності господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б кожен окремо або разом в сукупності свідчили, що вчинення такої операції не було обумовлено розумними економічними причинами. Весь перелік документів, наданий ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» в ході проведення перевірки (договір, акт надання послуг, звіт -розшифровка до акту надання послуг, платіжні інструкції) об`єктивно підтверджують та доводять факт реальності господарської операції з ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» по наданню послуг з адміністрування. Зазначені послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, носять реальний характер, спрямовані на фактичний рух активів та виповідають принципу економічної доцільності. Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що господарська операція між ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» та ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» фактично не відбулась, Відповідачем не було надано. Відповідачем також не зазначено обставини, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» та його контрагентом, як і не доведено, що зміст укладеного між ними правочину не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Одночасно з цим, суд вказує, що наявність у штаті позивача відповідних фахівців (менеджерів, бухгалтерів, економіста, юрисконсульта, агрономів, інженера з комп`ютерних систем тощо) не спростовує висновків контролюючого органу про недоцільність отримання від замовника послуг з адміністрування господарської діяльності та їх вплив на розвиток фінансово-господарської діяльності позивача.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), а також в постановах від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 15.06.2020 у справі№1440/2276/18.

Формування фінансових показників, які враховуються під час визначення оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, має реалізовуватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення конкретних операцій закріплено юридичними нормами (постанова КАС ВС від 10 квітня 2020 року у справі № 440/1082/19). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Платник з метою складання податкового обліку, використовує дані щодо кожної окремої господарської операції. На підставі саме даних первинного обліку платник відносить суми до складу доходу (податкового зобов`язання) та витрат (податкового кредиту) в податковому обліку. Визначальною ознакою витрат та податкового кредиту є їхній зв`язок з господарською діяльністю платника (такі правові висновки викладені в постанові КАС ВС від 21 липня 2020 року у справі № 816/191/17.

Таким чином, з аналізу сталої практики Верховного Суду висновується, що лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій. З метою прийняття рішення про порушення платником податку вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту вищенаведені факти мають оцінюватися сукупно з: 1) наявністю/відсутністю у платника податків реальних витрат у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності; 2) фактами, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента; 3) фактами, які свідчать про злагодженість дій платника податку та контрагента.

Наведену позицію викладено у постанові КАС ВС від 12 жовтня 2022 по справі № 520/2388/2020 тау постанові КАС ВС від 19 червня 2023 по справі № 810/1577/17.

Крім того, фактично суть порушення , яке Відповідач описує в акті перевірки свідчить про ухилення від сплати податків, тобто фактично може свідчити про скоєння кримінально0караного діяння, однак жодних доказів звернення щодо порушення кримінальної справи, а тим більше вироку Відповідачем не надано.

Контролюючим органом не доведено належними та достатніми доказами нереальність господарської операції щодо надання ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» послуг з адміністрування господарської діяльності, не підтверджено свої суб`єктивні висновки щодо невідповідності наданих для перевірки первинних документів нормам чинного законодавства, а також не доведено, що надані виконавцем послуги фактично не використовувались у господарській діяльності замовника з метою отримання прибутку. Твердження контролюючого органу про нереальність господарської операції ґрунтується виключно на недоведених припущеннях, без будь-якого доказового підтвердження власної позиції, яка є помилковою та такою, що спростовується належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Суд, оцінюючи наслідки господарської операції між виконавцем та замовником, наголошує, що надані ТОВ «АТФ «АГРОДІЛО» первинні документи дають можливість визначитися з їх суттю, змістом та обсягом, ідентифікувати учасників та перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, а відтак товариством поданий весь необхідний перелік первинної документації на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом, а також того, що укладення Договору мало на меті настання дійсних правових наслідків, що обумовлені таким договором.

В акті перевірки мають бути наведені докази для підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники відносин діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, якщо договори, укладені між платником і контрагентами, спрямовані на виконання підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств (постанова КАС ВС від 28 лютого 2023 року у справі № 640/16421/19).

В свою чергу, контролюючим органом в акті перевірки не наведено доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» та його контрагентом, як і не доведено, що зміст укладеного між ними правочину не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

З огляду на це, твердження контролюючого органу про те, що позивачем було завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за червень 2023 року на суму 64 944 грн. за рахунок не підтвердження операцій з контрагентом ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП», є безпідставними та помилковими, спростовуються дійсними обставинами господарських відносин та складеними за їх результатами первинними документами.

Також судом досліджено факт господарських взаємовідносин ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» з ФГ «ДУБІНА.

Відповідачем під час перевірки виснувано, що Позивачем не надано економічного обґрунтування та пояснень щодо використання у господарській діяльності операцій щодо залучення у ФГ «ДУБІНА» послуг з оренди самохідного обприскувача з екіпажем, при наявності власних обприскувачі та значної кількості штатних одиниць трактористів. Під час проведення перевірки позивач у відповідь на запит контролюючого органу від 18.08.2023 №2, надав пояснення, що залучення ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» у контрагента ФГ «ДУБІНА» обприскувача з екіпажем на умовах оренди обумовлено характеристиками полів, технологією проведення обприскування соняшника у декілька етапів, відсутністю достатньої кількості власної робочої техніки внаслідок її знищення та пошкодження через військову агресію та тимчасову окупацію населених пунктів, де розміщувалась техніка позивача. Товариство навело відповідні мотиви щодо наявності економічної доцільності застосування власного обприскувача та орендованого під час проведення робіт з обприскування соняшника з огляду на відповідні технологічні етапи проведення таких робіт, повідомило про те, що дійсно у власності товариства знаходиться 2 обприскувачі Amazon, з яких лише один перебуває в задовільному справному стані, а інший обприскувач є непридатним для використання та знаходиться на ремонті. Інші доводи контролюючого органу, які нібито свідчать про нереальність господарських операцій ТОВ «АТФ «АГР-ДІЛО» та його контрагента, стосуються виключно можливих порушень податкового законодавства контрагентом позивача.

Практика Верховного Суду виходить з того, що відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників та техніки є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) та укладення договорів оренди техніки.

Водночас, відсутність достатніх матеріальних та трудових ресурсів у контрагента не може свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

Залучення матеріальних та трудових ресурсів для постачання товару для ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО може відбуватись без оформлення трудових відносин з працівниками на підставі укладання відповідних цивільно-правових договорів щодо залучення матеріальних ресурсів. У такому разі може йти мова про порушення контрагентом вимог законодавства при оформленні відносин з отримання певних ресурсів.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Сутність таких господарських операцій має проявлятися в русі активів, зміні в зобов`язаннях чи власному капіталі платника, відповідати економічному змісту укладених платником договорів, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Норми податкового законодавства не визначають обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника під час здійснення господарської діяльності як критерій правового статусу платника щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мсти та/або обізнаність платника з протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові КАС ВС від 19 червня 2023 року у справі № 810/1577/17. Норми податкового законодавства не ставлять в залежність достовірність даних податкового обліку платника від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів / робіт / послуг, призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення постачальником товару / робіт / послуг у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару/робіт/послуг вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту. Тому платник (покупець товарів / робіт / послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо суд не встановив фактів, які свідчать про обізнаність платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тому платник (покупець товарів / робіт / послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Вказаного висновку дотримується ВСУ постанові КАС ВС від 12 жовтня 2022 року у справі №520/2388/2020. У постанови від 01 лютого 2023 року у справі № 300/1753/21 КАС ВС виснував, що правовідносини контрагента з третіми особами (у ланцюгах постачання), з якими платник не вступав у господарські відносини, самі по собі не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин платника з його безпосередніми контрагентами в разі відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення платником податкового законодавства. Інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника або третіми особами у відносинах з цим контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку.

Безпідставними є доводи контролюючого органу про відсутність у контрагентів платника управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, якщо не доведено неможливості контрагентів укладати договори в межах своєї господарської діяльності з іншими суб`єктами господарювання з метою виконання зобов`язань перед платником.

В акті перевірки мають бути наведені докази для підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники відносин діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, якщо договори, укладені між платником і контрагентами, спрямовані на виконання підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств.

Потрібно надати належні та допустимі докази: що фінансово-господарські операції між платником і контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, установлені Конституцією та законами України.

Такі висновки зроблено КАС ВС у постанові від 28 лютого 2023 року у справі № 640/16421/19.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань. Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. У разі якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 540/1261/19).

Суд зазначає, що в акті перевірки не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допустив його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій зданими підприємствами було одержання ТОВ «АТФ «АГРО-Д1ЛО» податкової вигоди.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 811/217/17 вказав, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його контрагента для одержання ним незаконної податкової вигоди, ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 березня 2019 року у справі № 810/302/15.

За таких обставин, можливі порушення контрагентом ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для нього, а не для підприємства.

Суд вказує, що посилання контролюючого органу на наявну інформацію ІС "Податковий блок" та ЄРПН не можна вважати достатньою для висновку про нереальність здійснення вказаними контрагентами господарських операцій, оскільки інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства платником податків.

Наявна в базах даних контролюючого органу узагальнена податкова інформація по одному з контрагентів, не є належним доказом неможливості проведення вказаним товариством господарської діяльності, оскільки така інформація складена виключно на підставі даних інформаційних баз контролюючих органів без аналізу жодного первинного документу господарюючих суб`єктів.

На цьому акцентує увагу Верховний Суд в постанові від 26 липня 2023 року у справі № 160/25972/21.

Суд приходить до висновку , що у позивача існувала об`єктивна економічна необхідність та доцільність залучення сторонньої с/г техніки і агрегатів у контрагента для здійснення с/г робіт (обприскування соняшнику) через брак (нестачу) власної с/г техніки і агрегатів. Використання орендованої с/г техніки з екіпажем відповідало діловій меті товариства з огляду на економічну доцільність проведення даної господарської операції з контрагентом.. Автоматизоване зіставлення задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись. Позивач в ході перевірки беззаперечно підтвердив економічну доцільність, необхідність та реальність господарської операції з оренди с/г техніки з екіпажем у ФГ «ДУБІНА» для проведення с/г робіт під час обприскування соняшника. Доказів зворотного в акті перевірки не наведено та не спростовано. Висновки про нереальність господарської операції зводяться до порушення контрагентом позивача законодавства, що перебуває поза межами зони відповідальності позивача. А тому, суд приходить до висновку, що позивачем не було завищено суму податкового кредиту, що призвело до завищення від`ємного значення ПДВ за червень 2023 року, що зараховується до складу наступного звітного податкового періоду на суму 151 451 грн

Відносно завищення Позивачем рядка 16 Декларації на суму ПДВ 839 097 грн., судом встановлено таке.

Актом перевірки зазначено, що працівниками контролюючого органу при проведенні перевірки враховано матеріли попередньої документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету, акт від 02.08.2023 №6557/14-29-07-04/36384300, яким встановлено порушенні податкового законодавства.

На вказаний акт перевірки ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» були подані заперечення, в яких товариство вже висловило свою позицію щодо відсутності порушень під час господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕЙ ДЖ1 ЕР ГРУП» по послугам з адміністрування господарської діяльності та наявності підстав для включення даної суми ПДВ до податкового кредиту. Прийняте контролюючим органом на підставі даного акту перевірки ППР оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПС України, строк розгляду скаргу ще не закінчився, а рішення ще не прийняте.

З огляду на це, фахівці контролюючого органу вказують, що позивач не мав права включати суму ПДВ у розмірі 839 097 грн. Такі висновки контролюючого органу є безпідставними та такими, що не відповідають положенням чинного податкового законодавства. Зняття вказаної суми ПДВ з податкового кредиту товариства на підставі результатів проведеної перевірки за попередні періоди (травень 2023 року), не може вважатись законним та обґрунтованим, а здійснено контролюючим органом всупереч чинному податковому законодавству та суперечить ст. 61 Конституції України.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 жовтня 2023 року по справі № 9901/43/21 витлумачила, що означає кожна зі складових даної норми. Як зазначила ВП ВС, указана норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. При цьому, вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені положення встановлені і відповідними нормами ПК України, відповідно до яких посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (ст. 21 ПК України).

Діючий ПК України не містить норм, які надають можливість контролюючому органу наростаючим способом за результатами проведених перевірок знімати з податкового кредиту платника податків суму ПДВ.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові наголосила, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Контролюючий орган без будь-якого належного правового обґрунтування та наведення мотивів свого рішення, в акті перевірки за червень 2023 року відмовляє у зарахуванні вказаної суми ПДВ з податкового кредиту позивача, а тому діє не на підставі, у спосіб та в межах, що передбачені положеннями ПК України.

З огляду на усе вищенаведене, твердження фахівців контролюючого органу про те, що позивачем було завищено значення рядка 21 Декларації за червень 2023 року на суму ПДВ 839 097 гри. за рахунок не підтвердження операцій з контрагентом ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП», є безпідставними та помилковими не доведені жодною нормою податкового законодавства або будь-яким належним і достовірним доказом.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 15832,38 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №840614290704 від 25.09.2023 за формою «В4», яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Торгівельна фірма "АГРО - ДІЛО" зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1 055 492 грн.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро- Торгівельна фірма "АГРО - ДІЛО" (вул. Заводська, 2,Первомайське, Вітовський район, Миколаївська область, 57232 36384300) судові витрати в розмірі 15832,38 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дві гривні тридцять вісім копійок ).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник