Рішення

від 05.04.2024 по справі 420/2996/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2996/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2655228-2409-1503-UA51100010000023950 від 28.06.2023 року, № 2655229-2409-1503-UA51100010000023950 від 29.06.2023 року, № 2655230-2409-1503-UA51100010000023950 вiд 30.06.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при здійсненні Головним управлінням ДПС в Одеській області розрахунку сум земельного податку, наведених у оскаржуваних податкових-повідомленнях рішеннях № 2655228-2409-1503-UA51100010000023950 від 28.06.2023 року, № 2655229-2409-1503-UA51100010000023950 від 29.06.2023 року, № 2655230-2409-1503-UA51100010000023950 вiд 30.06.2023 року, використано дані нормативної грошової оцінки земельної ділянки, котрі розрахованої на підставі нормативно-правового акта, визнаного в судовому порядку нечинним з моменту його прийняття, що відповідно свідчить про їх протиправність.

Відповідач - Головне управління ДПС у Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕС/7617/24 від 22.02.2024 р.), наголошуючи, зокрема, що підставою для нарахування земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), стали наступні документи: витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 17.05.2021 № 3328, який автоматично сформовано з Державного земельного кадастру в електронній формі; інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку; лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23 про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік; рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 08 липня 2022 року № 1271-VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Авангардівської селищної ради»; рішення Авангардівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 24.06.2021 року № 602- VIІІ «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Авангардівської селищної ради»; рішення Авангардівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 04.06.2020 року № 1508- VIІ «Про затвердження регуляторного акту Про Встановлення місцевих податків і зборів на 2021 рік». Земельний податок з фізичних осіб становить: нормативно грошова оцінка земельної ділянки (для земель нормативно грошова оцінка, яких не проведена) помножена на ставку податку місцевої ради (для земель громадської забудови: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Також, відповідачем наголошено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також, у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення рішення вважається скасованим (відкликаним). ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не звертався з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних та надання пільги.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.20214 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/2996/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є Фізичною особою-підприємцем - платником єдиного податку (3 група), та згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів його діяльності відносяться: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний) 81.21 Загальне прибирання будинків 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів 81.29 Інші види діяльності із прибирання 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 81.30 Надання ландшафтних послуг.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, за адресою - АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5123783500:01:001:1383, цільове призначення для будівництва та експлуатації об`єктів комерційного, громадського та складського призначення у складі торгівельно-складського комплексу для обслугування жителів території громади Овідіопольського району.

Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 2655228-2409-1503-UA51100010000023950 від 28.06.2023 року, яким визначено земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 120462,62грн;

№ 2655229-2409-1503-UA51100010000023950 від 29.06.2023 року, яким визначено земельний податок з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 132508,88грн;

№ 2655230-2409-1503-UA51100010000023950 від 30.06.2023 року, яким визначено земельний податок з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 152385,22 грн.

За відомостями ГУ ДПС в Одеській області, підставою для нарахування земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), слугували наступні документи:

- витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 17.05.2021 № 3328, який автоматично сформовано з Державного земельного кадастру в електронній формі;

- інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку;

- лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23 про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік;

- рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 08 липня 2022 року № 1271-VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Авангардівської селищної ради»;

- рішення Авангардівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 24.06.2021 року № 602- VIІІ «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Авангардівської селищної ради»;

- рішення Авангардівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 04.06.2020 року № 1508- VIІ «Про затвердження регуляторного акту Про Встановлення місцевих податків і зборів на 2021 рік».

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 25.12.2022 року була подана до Державної податкової служби скарга на податкові повідомлення-рішення № 2655228-2409-1503-UA51100010000023950 від 28.06.2023 року, № 2655229-2409-1503-UA51100010000023950 від 29.06.2023 року, № 2655230-2409-1503-UA51100010000023950 вiд 30.06.2023 року, яку Листом Державної податкової служби від 09.01.2024 року за вих. № 377/5/15-32-24-09-05, залишено без задоволення.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення № 2655228-2409-1503-UA51100010000023950 від 28.06.2023 року, № 2655229-2409-1503-UA51100010000023950 від 29.06.2023 року, № 2655230-2409-1503-UA51100010000023950 вiд 30.06.2023 року, протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, дослідивши наявні у справі документи, та матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, земельного податку здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: 269.1.1 власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2 землекористувачі.

Відповідно до п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: 270.1.1 земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2 земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: 271.1.1 нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2 площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 277 ПК України визначені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з абз. 1 п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У підпункті 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку (стаття 13 Закону).

За змістом статті 18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга статті 20 Закону).

Відповідно до пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать, зокрема,надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Згідно з частиною першою статті 193-194 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Для реалізації контролюючим органом повноважень щодо адміністрування земельного податку законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних функцій, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.

Суд вказує, що у даній адміністративній справі предмет спору виник у площині публічно-правових відносин, в частині правомірності дій та законності рішень суб`єкта владних повноважень контролюючого органу при виконанні ним владних управлінських функцій на основі законодавства щодо повноти нарахування плати за землю, який, у даному випадку, справляється у формі земельного податку з фізичних осіб.

При цьому, обов`язком суб`єкта владних повноважень є дотримання встановленого законом порядку і способу донарахування податкових платежів.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, або землекористувачі, якими можуть бути фізичні чи юридичні особи. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. При цьому, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Таким чином, з метою нарахування земельного податку, контролюючий орган повинен мати достовірну інформацію про нормативну грошову оцінку об`єкта оподаткування, отриману у спосіб, визначений вищевказаними законодавчими нормами.

Натомість, як з`ясовано судом, нарахування земельного податку позивачеві ГУ ДПС в Одеській області здійснено на підставі даних Головного управління Держгеокадастру у Одеській області, а саме Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 17.05.2021 № 3328, який автоматично сформовано з Державного земельного кадастру в електронній формі, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача становить 12 046 262,09 грн.

Аналогічна нормативна грошова оцінка земельної ділянки 12 046 262,09 грн. вказана і у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1477 від 21.04.2020 року.

Окрім того, судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №420/23160/21, яке набрало законної сили 16.08.2022 року, було визнано протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відповідно до ч.3 ст.23 цього ж Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Так, судом встановлено, що визначаючи суму земельного податку, відповідач керувався відомостями (даними) з Державного земельного кадастру від 17.05.2021 № 3328, згідно з якими нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки становить 12 046 262,09 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що така нормативна оцінка земельної ділянки була здійснена Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області на підставі Рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)», котре Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №420/23160/21, яке набрало законної сили 16.08.2022 року, було визнано протиправним та скасовано.

При цьому, податковим органом не надано суду належних, допустимих доказів на підтвердження того, що на час винесення спірних податкових-повідомлень рішень 30.06.2023 року, був здійснений запит до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області з метою отримання нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, який повинен був сформований з урахуванням Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №420/23160/21, натомість використано відомості, сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області, зокрема, 17.05.2021 року, тобто на момент чинності рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

Між тим, суд зауважує, що встановлення правомірності нормативної грошової оцінки земель має виняткове значення для правильного обчисленням сум податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС в Одеській області № 2655228-2409-1503-UA51100010000023950 від 28.06.2023 року, № 2655229-2409-1503-UA51100010000023950 від 29.06.2023 року, № 2655230-2409-1503-UA51100010000023950 вiд 30.06.2023 року.

Таким чином, оскільки суму податкових зобов`язань, визначених спірними податковими повідомленнями рішеннями, контролюючим органом було нараховано, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахованої на підставі нечинного нормативно-правового акта, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області № 2655228-2409-1503-UA51100010000023950 від 28.06.2023 року, № 2655229-2409-1503-UA51100010000023950 від 29.06.2023 року, № 2655230-2409-1503-UA51100010000023950 вiд 30.06.2023 року, відповідно є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, є правомірними, а отже, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2655228-2409-1503-UA51100010000023950 від 28.06.2023 року, № 2655229-2409-1503-UA51100010000023950 від 29.06.2023 року, № 2655230-2409-1503-UA51100010000023950 вiд 30.06.2023 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 133 (чотири тисячі сто тридцять три) грн. 22 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко