Рішення

від 05.04.2024 по справі 420/2646/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2646/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН + до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 100 ШИН + звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ 100 ШИН+, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарiв, якi iмпортуються; скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021 та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем, серед іншого, зазначено, що Митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ТОВ 100 ШИН + також вважає оскаржувані рішення відповідача незаконними, прийнятим без достатніх правових підстав, оскільки ним поданий вичерпний перелік документів для митного оформлення товарів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МКУ.

Відповідач - Одеська митниця з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 21.03.2022 р. вхід. № ЕС/872/22), наголошуючи, зокрема, що оскільки в документах, які були надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021 та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/2646/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН+ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення. Зупинено провадження по справі № 420/2646/22, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.

Ухвалою суду від 16.02.2024 року поновлено провадження у справі №420/2646/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН+ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до приписів ч.1 ст.237 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю 100 ШИН +, в межах повноважень, передбачених статутними документами, здійснює господарську діяльність, у тому числі, зовнішньоекономічну.

04.11.2020 між Компанією «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD» (Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (Україна) (Покупець) було укладено Договір закупівлі імпортного товару № 100SH-RIO19 (далі за текстом - Контракт), за умовами якого Продавець (DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD) відвантажує товар «вантажні шини та легкові шини в асортименті» - бренду, вказаному в Комерційному Інвойсі, виробництва компанії «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD», а Покупець зобов`язується отримати та сплатити Товар у відповідності до Комерційного Інвойсу, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до умов Контракту № 100SH-RIO19 від 04.11.2020 року Продавець - «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD» (Китай) поставив позивачу - ТОВ « 100 ШИН+», - товар.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача до Одеської митниці були подані митні декларації (МД) № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року, № UA 500020/2022/002272 від 24.01.2022 року, відповідно до яких, за умовами поставки CFR, на митну територію України надійшов товар ТОВ « 100 ШИН+», а саме:

(МД) № UA500020/2021/222969 - товар № 1 Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожній (всесезонний): - 315/80R22.5-20PR мод. КТ858 - 60 шт., індекс-навантаження 154/151, індекс швидкості - L, посадочний діаметр - 22,5; - 315/80R22.5-20PR мод. КТ870 - 90шт., індекс навантаження 157/154, індекс швидкості K, посадочний діаметр -22,5; - 295/80R22.5-18PR мод. KT852 40 шт., індекс навантаження - 152/151 індекс швидкості L, посадочний діаметр 22.5; - 295/80R22.5-18PR мод. KT 870- 40 шт., індекс навантаження 152/151, індекс швидкості К, посадочний діаметр -2,5. Загальна кількість 230 шт. Виробник DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) K UNLUN TYRE CO., LTD . Торговельна марка «KUNLUN». Країна виробник CN;

(МД) № 23UA500020004318U0 - товар № 2 Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, Тип протектора , дорожній (всесезонний); 295/80R22.5-18PR мод. КТ852 - 20шт., індекс навантаження - 152/149, індекс швидкості L. посадочний діаметр -22,5; 295/80R22.5-18PR мод. КТ870- 32 шт., індекс навантаження 152/149, індекс швидкості К, посадочний діаметр -22,5; 315/80R22.5-20PR мод. ND 855 40 шт. індекс навантаження 157/154, індекс швидкості К, посадочний діаметр 22,5; 315/80R22.5-20PR мод.KT858 -40 шт., індекс навантаження 157/154, , індекс швидкості К, посадочний діаметр -22,5; 315/80R22.5-20PR мод. KT 870 90 шт. індекс навантаження 157/154, індекс швидкості К, посадочний діаметр -22,5; Загальна кількість 222 шт. Виробник DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) K UNLUN TYRE CO.,LTD . Торгівельна марка «KUNLUN NEW POWER». Країна виробник CN.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) від 13.09.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 15.07.2021 року № KL 20210704A, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.09.2021 року № KL20210704A; Коносамент (Bill of lading) від 18.09.2021 року № QD2021090709, Навантажувальний документ (Bordereau) № 8696T від 08.12.2021 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 21C6500B0504/00 від 13.09.2021 року; Банківський платіжний документ, що стосується товарів № 15 від 21.07.2021 року, № 32 від 21.10.2021 року, № 42 від 21.10.2021 року, Розрахунок ціни (калькуляція) № KL20210704A від 13.09.2021 року; Зовнішньоекономічний Договір (контракт) купівлі-продажу 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року; Декларація відповідності від 03.03.2021 року, доповнення до декларації від 13.09.2021 року; Копія митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021 року.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

1) Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається:

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо так платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

09.12.2021, з урахуванням вимоги Митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи: Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 09.12.2021; переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021; Прайс-лист виробника товару; витяг з каталогу.

Також, митна декларація № UA 500020/2022/002272 від 24.01.2022 року (партія 2) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: -Пакувальний лист (Packing list) від 19.11.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) KL20211001AR від 18.10.2021 року, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Коносамент (Bill of lading) IKT292721 від 27.11.2021 року, Навантажувальний документ (Bordereau) № 1491 від 18.01.2022 року, Декларація про походження товару (Declaration of origin) № KL20211001AR від 01.11.2021 року, Банківські платіжні документи № 41 від 21.10.2021 року № 45 від 02.11.2021 року, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 34 від 18.01.2022 року, Розрахунок ціни (калькуляція) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Зовнішньоекономічний Договір (контракт) 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року, Договір (контракт) про перевезення № 010921 від 01.09.2021 року, Декларація відповідності від 03.03.2021 року, Доповнення до декларації відповідності від 19.11.2021 року, Копія митної декларації країни відправлення 422720210000936706 від 21.11.2021 року.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

24.01.2022, з урахуванням вимоги Митного органу про надання додаткових документів, декларантом були надані додаткові документи: - Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 24.01.2022; Переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000936706 від 21.11.2021; рахунок на оплату транспортних виплат № 474 від 17.01.2022 року; Договір транспортного експедирування № 010921 від 01.09.2021 року; платіжне доручення про оплату перевезення № 9901 від 20.01.2022 року.

Проте, за результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці прийнято рішення про коригування заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю 100 ШИН + митної вартості товару № UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року, та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., та складено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088.

Зокрема, у графі 33 спірного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року митним органом зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) Згідно банківських платіжних документів від 21.07.2021 № 15; від 26.08.2021 № 32; від 21.10.2021 № 42, загальна сума даних платіжних документів складає 82053,7 USD, що значно перевищує заявлену вартість у розмірі 46306,1 USD;

2) Банківський платіжний документ від 26.08.2021 № 32 містить посилання на інвойс який до митного оформлення подано не було.

Також, у графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р. митним органом зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) Згідно п.1 розд. 2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Проте декларантом надано лише довідку від 18.01.2022 № 34 про транспортні витрати перевезення;

2) Наданий для митного контролю зовнішньоекономічний Договір (контракт) від 04.11.2020 № 100SH-DCKUN20 складений пізніше ніж рахунок-фактура (інвойс) від 01.11.2020 № KL20211001AR, що викликає сумніви про надання правдивих відомостей;

3) В копії митної декларації країни відправлення від 21.11.2021 № 422720210000936706 зазначений коносамент №1KT292721 від 27.11.2021, який складений пізніше ніж митна декларація країни відправлення.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою щодо визнання їх протиправними та скасування.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність, та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку, що даний позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень контролюючого органу щодо коригування митної вартості. Регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо Покупець та Продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний Договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський Договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Зокрема, аналізуючи наведені в оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року, та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., обставини, котрі слугували підставою для їх винесення, враховуючи, при цьому, доводи, аргументи учасників справи, а також наявні у справі письмові докази, в їх сукупності, суд акцентує на наступному.

Так, як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000185/2 від 09.12.2021 року, та зазначено судом вище, останнє обґрунтоване посиланням контролюючого органу, що згідно банківських платіжних документів від 21.07.2021 № 15, від 26.08.2021 № 32, від 21.10.2021 № 42, загальна сума даних платіжних документів складає 82 053,7 USD, що значно перевищує заявлену вартість у розмірі 46306,1 USD.

Так, судом встановлено, що 04.11.2020 між Компанією «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD» (Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (Україна) (Покупець) було укладено Договір закупівлі імпортного товару № 100SH-RIO19, за умовами якого Продавець (DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD) відвантажує товар «вантажні шини та легкові шини в асортименті» - бренду, вказаному в Комерційному Інвойсі, виробництва компанії «DOUBLE COIN GROUP (XINЛANG) KUNLUN TURE CO.LD», а Покупець зобов`язується отримати та сплатити Товар у відповідності до Комерційного Інвойсу, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п.5.2. зовнішньоекономічного договору № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 порядок оплати Товару визначається у Рахунку-проформі на кожну поставку Товару.

Так, п.7 Проформи № KL20210704А від 15.07.2021 визначений наступний порядок оплати партії товару: 9 857,94 Дол. США і 32 706,80 Дол. США передплата; 3 741,36 Дол. США - залишок, за 10 днів до прибуття товару в порт.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларантом були надані митному органу разом з декларацією № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року, серед іншого, наступні документи: Договір № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 15.07.2021 року № KL 20210704A, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.09.2021 року № KL20210704A.

На виконання умов договору № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 ТОВ «100 ШИН+» здійснило оплату:

- 9 857,94 Дол. США відповідно до платіжного документу від 21.07.2021 № 15, що місить посилання на номер контракту № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020, та номер проформи № KL20210704А від 15.07.2021 року;

- 68 454,40 (32 706,80+35 747,60) Дол. США, відповідно до платіжного документу від 26.08.2021 № 32, що місить посилання на номер контракту, з яких сума 32 706,80 Дол. США, є оплатою згідно Інвойс № KL20210704А від 13.09.2021 року, 35 747,60 Дол. США є оплатою згідно Інвойс № KL 202008040004 від 06.07.2021 року.

- 37 41,36 Дол. США, відповідно до платіжного документу від 21.10.2021 № 42, що місить посилання на номер контракту № 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020, та номер інвойсу № KL20210704А від 13.09.2021 року.

Отже, із вище викладеного слідує, що ТОВ «100 ШИН+» було належним чином підтверджено оплату товару, що відповідно спростовує доводи митного органу, наведені в оскаржуваному рішенні.

Щодо твердження митниці, що банківський платіжний документ від 26.08.2021 № 32 містить посилання на інвойс, який до митного оформлення подано не було, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) від 13.09.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 15.07.2021 року № KL 20210704A, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.09.2021 року № KL20210704A; Коносамент (Bill of lading) від 18.09.2021 року № QD2021090709, Навантажувальний документ (Bordereau) № 8696T від 08.12.2021 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 21C6500B0504/00 від 13.09.2021 року; Банківський платіжний документ, що стосується товарів № 15 від 21.07.2021 року, № 32 від 21.10.2021 року, № 42 від 21.10.2021 року, Розрахунок ціни (калькуляція) № KL20210704A від 13.09.2021 року; Зовнішньоекономічний Договір (контракт) купівлі-продажу 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року; Декларація відповідності від 03.03.2021 року, доповнення до декларації від 13.09.2021 року; Копія митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021 року.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

1) Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається:

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо так платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

09.12.2021, враховуючи вимоги Митного органу про надання додаткових документів, декларантом були надані додаткові документи: Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 09.12.2021; переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021; Прайс-лист виробника товару; витяг з каталогу.

У Листі від 09.12.2021 року ТОВ « 100 ШИН+» повідомило митний орган, що Інвойс № KL202008040004 від 06.07.2021 до митного оформлення не надався, оскільки не стосується оцінюваної партії Товару, а був наданий з документом щодо іншої партії товару, що була поставлена на митну територію України раніше (МД № UA500020/2021/214017 від 29.09.2021), з огляду на те, що відносини між сторонами контракту є триваючими.

Водночас, митний орган фактично залишив поза увагою пояснення позивача, та документи, надані декларантом для митного оформлення товару, не надавши їм відповідної оцінки.

До того ж, обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Водночас, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість. Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у Постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18.

Таким чином, оскільки судом встановлено, та жодним чином не спростовано Одеською митницею, що Інвойс № KL202008040004 від 06.07.2021 стосується іншої партії товару, твердження відповідача щодо необхідності його надання, відповідно не є ґрунтовними.

Також, як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., та зазначено судом вище, останнє, серед іншого, обґрунтоване посиланням контролюючого органу на те, що «згідно п.1 розд. 2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Проте декларантом надано лише довідку від 18.01.2022 № 34 про транспортні витрати перевезення».

Так, Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 затверджено Правила заповнення декларації митної вартості, відповідно до яких у розділі ІІІ зазначено, що Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Отже, визначений у вказаному вище Порядку перелік документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не є вичерпним.

Так, позивачем під час митного оформлення, а також до суду надано: Довідка про транспортні витрати № 34 від 18.01.2022, що містить дані про вартість перевезення з порту відправлення до порту призначення (QINGDAO- PIVDENNYI), містить номер контейнера ( MRKU5668552), містить номер коносаменту (1КТ292721), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

24.01.2022 року декларантом додатково були надані додаткові документи, а саме рахунок на оплату транспортних виплат № 474 від 17.01.2022 року; Договір транспортного експедирування № 010921 від 01.09.2021 року; платіжне доручення про оплату перевезення № 9901 від 20.01.2022 року, які, на думку суду, надають вичерпні відомості стосовно понесених транспортних витрат.

Разом з тим, обґрунтованими є доводи представника позивача, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а отже довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція також наведена в Постановах Верховного суду від 31 травня 2019 року справа №804/16553/14; від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

Щодо доводів Одеської митниці, що наданий для митного контролю зовнішньоекономічний Договір (контракт) від 04.11.2020 № 100SH-DCKUN20, складений пізніше ніж рахунок-фактура (інвойс) від 01.11.2020 № KL20211001AR, що викликає сумніви про надання правдивих відомостей, то, як з`ясовано судом, митна декларація № UA 500020/2022/002272 від 24.01.2022 року (партія 2) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: Пакувальний лист (Packing list) від 19.11.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) KL20211001AR від 18.10.2021 року, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Коносамент (Bill of lading) IKT292721 від 27.11.2021 року, Навантажувальний документ (Bordereau) № 1491 від 18.01.2022 року, Декларація про походження товару (Declaration of origin) № KL20211001AR від 01.11.2021 року, Банківські платіжні документи № 41 від 21.10.2021 року № 45 від 02.11.2021 року, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 34 від 18.01.2022 року, Розрахунок ціни (калькуляція) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Зовнішньоекономічний Договір (контракт) 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року, Договір (контракт) про перевезення № 010921 від 01.09.2021 року, Декларація відповідності від 03.03.2021 року, Доповнення до декларації відповідності від 19.11.2021 року, Копія митної декларації країни відправлення 422720210000936706 від 21.11.2021 року.

Отже, з наведеного вбачається, що рахунок-фактура (інвойс) від 01.11.2020 № KL20211001AR ТОВ « 100 ШИН+» митному органу не надавався, а доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях.

Натомість, суд наголошує, що Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна правова позиція наведена у Постановах Верховного суду від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15.

Що стосується доводів митного органу, що в копії митної декларації країни відправлення від 21.11.2021 № 422720210000936706 зазначений коносамент №1KT292721 від 27.11.2021, який складений пізніше ніж митна декларація країни відправлення, судом встановлено наступне.

Так, судом встановлено, що до митного оформлення ТОВ « 100 ШИН+» була надана експортна декларації Китайської Народної Республіки від 21.11.2021 № 422720210000936706, що місить інформацію про умови поставки FOB, кількість місць 222, сума 31 721,60 дол. США, номер контейнера MRKU5668552.

Експортна декларація від 21.11.2021 № 422720210000936706 також містить дані про постачальника («DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) KUNLUN TYRE CO.,LTD»), найменування товару (шини для вантажних автомобілів), вагу 16089,18 кг, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації № UA500020/2022/002272 від 24.01.2022 року, та поданих позивачем до митного оформлення документах, зокрема у пакувальному листі від 19.11.2021; рахунку-проформі № KL20211001AR від 18.10.2021; Інвойсі № KL20211001AR від 01.11.2021, що дозволяє повністю ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партію Товару, що оцінюється.

У митній декларації країни відправлення від 21.11.2021 № 422720210000936706, в графі, що має назву «Номер букінгу (коносаменту)», зазначений саме номер букінгу № 1КТ292721, тобто номеру бронювання місця на судні, що зазивай співпадає з номером коносаменту.

Лист Продавця «DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) KUNLUN TYRE CO..LTD» від 24.01.2022, також підтверджує, що в митний декларації країни відправлення від 21.11.2021 № 422720210000936706 зазначений саме номер букінгу.

Таким чином, наведене свідчить, що митним органом не було враховано специфіки укладення договорів морського перевезення вантажів, а саме коли обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення, а тому посилання в митній декларації країни відправлення на номер букінгу, не свідчить про наявність розбіжностей та про можливе заниження позивачем митної вартості товарів.

Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд доходить висновку, що декларантом були надані усі необхідні документи, котрі давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як і не окреслено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та як наслідок прийняття оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому, суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару, позаяк митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Окрім того, суд зазначає, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару, не надавши їм відповідної оцінки, а саме: - за митною декларацією № UA500020/2021/222969 від 08.12.2021 року наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) від 13.09.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 15.07.2021 року № KL 20210704A, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.09.2021 року № KL20210704A; Коносамент (Bill of lading) від 18.09.2021 року № QD2021090709, Навантажувальний документ (Bordereau) № 8696T від 08.12.2021 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 21C6500B0504/00 від 13.09.2021 року; Банківський платіжний документ, що стосується товарів № 15 від 21.07.2021 року, № 32 від 21.10.2021 року, № 42 від 21.10.2021 року, Розрахунок ціни (калькуляція) № KL20210704A від 13.09.2021 року; Зовнішньоекономічний Договір (контракт) купівлі-продажу 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року; Декларація відповідності від 03.03.2021 року, доповнення до декларації від 13.09.2021 року; Копія митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021 року, Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 09.12.2021; - Переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000734996 від 15.09.2021; - Прайс-лист виробника товару; витяг з каталогу;

- за митною декларацією № UA 500020/2022/002272 від 24.01.2022 року (партія 2) була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.: - Пакувальний лист (Packing list) від 19.11.2021 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) KL20211001AR від 18.10.2021 року, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Коносамент (Bill of lading) IKT292721 від 27.11.2021 року, Навантажувальний документ (Bordereau) № 1491 від 18.01.2022 року, Декларація про походження товару (Declaration of origin) № KL20211001AR від 01.11.2021 року, Банківські платіжні документи № 41 від 21.10.2021 року № 45 від 02.11.2021 року, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 34 від 18.01.2022 року, Розрахунок ціни (калькуляція) KL20211001AR від 01.11.2021 року, Зовнішньоекономічний Договір (контракт) 100SH-DCKUN20 від 04.11.2020 року, Договір (контракт) про перевезення № 010921 від 01.09.2021 року, Декларація відповідності від 03.03.2021 року, Доповнення до декларації відповідності від 19.11.2021 року, Копія митної декларації країни відправлення 422720210000936706 від 21.11.2021 року, Лист пояснення ТОВ 100 ШИН + б/н від 24.01.2022; - Переклад митної декларації країни відправлення № 422720210000936706 від 21.11.2021; рахунок на оплату транспортних виплат № 474 від 17.01.2022 року; Договір транспортного експедирування № 010921 від 01.09.2021 року; платіжне доручення про оплату перевезення № 9901 від 20.01.2022 року.

При цьому, на думку суду, надані митному органу документи є належними, та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У Постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Між тим, митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними, достатніми доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Натомість, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.

Окрім того, суд зазначає, що посилання митного органу в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС також не може слугувати доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які повністю підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору, та не мають розбіжностей, котрі унеможливлювали б визначити його вартість.

До того ж, відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Верховний Суд у Постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17, вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Згідно Рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі Звежинський проти Польщі позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі Pressos Compania Naviera S. А. та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно з п. 17 рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ 100 ШИН+ , та відповідно наявності підстав для їх задоволення, шляхом визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021 та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088.

При цьому, шодо позовної вимоги ТОВ 100 ШИН+ про визнання протиправними дій Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ 100 ШИН+, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, а отже повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 Рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Підставою для звернення позивача до суду фактично є вимога щодо визнання протиправними та скасування рішень митного органу про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021 та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088, а отже, вирішуючи означені позовні вимоги по суті, судом апріорі, у тому числі, перевірялась правомірність дій митного органу щодо застосування того чи іншого методу митної оцінки.

Таким чином, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН +, є визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021 та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р., а також визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870 та № UA500020/2022/000088.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН + до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, та карток відмови, є такими, що підлягають задоволенню частково, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН + до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, та карток відмови, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості № UA500020/2021/000185/2 вiд 09.12.2021, та № UA500020/2022/000068/2 вiд 24.01.2022 р.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000870, та № UA500020/2022/000088.

4. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН + (07455, Київська обл., Броварський р-н, сільрада Княжицька, автодорога КиївЧернігів-Нові Яриловичі 25км ЄДРПОУ 3801297) сплачений судовий збір у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко